План

1. Організація самостійної та індивідуальної роботи студентів вищого навчального закладу.

2. Контроль та оцінка успішності студентів вищого педагогічного закладу з психолого-педагогічних дисциплін. Форми і методи контролю.

3. Навчальна та виробнича практики. Зміст і організація практики для студентів спеціальності «Дошкільна освіта».

4. Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу: завдання, види, зміст та організація.

5. Керівництво написанням курсових робіт студентами спеціальності «Дошкільна освіта».

1. Організація самостійної та індивідуальної роботи студентів вищого навчального закладу.

Самостійна робота є важливою складовою частиною навчального часу студентів, який за нормативними документами визначено як навчальний день тривалістю 9 академічних годин та навчальний тиждень - 54 академічні години. Безпосередньо навчальний час, відведений для са­мостійної роботи студента, регламентується навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для конкретної дисципліни на денній формі навчання. Тому чим менше часу відведено на навчальні заняття, контрольні заходи, тим більше його залишається на самостійну навчальну роботу.

Самостійна робота студентів має дві вагомі основи:

Самостійність - здатність людини виконувати певні дії чи цілий комплекс дій без безпо­середньої допомоги з боку іншої людини чи технічних засобів, що її замінюють, керуючись лише власним досвідом. Самостійність студента в здобутті знань є доволі непростим утворенням і передбачає оволодіння ним складними вміннями й навичками:

- бачити сенс і мету навчальної роботи, бути мотивованим на здобуття загальноосвітніх і професійних знань та вмінь;

- наукової організації власного навчання й освіти. Оскільки навчання є фактично «профе­сійною» діяльністю студента, то має свої правила та технології організації (студент повинен уміти визначати мету, предмет і засоби навчальної діяльності, оптимально використовувати відведений на самостійну роботу час);

- творчо, по-новому підходити до питань, які необхідно вирішити, оскільки виконання по­дібних завдань спонукає студента до стандартизованого прийняття рішень;

- аналізувати й оцінювати здобуті навчальні результати.

Тобто самостійність студента у навчальній діяльності визначається наявністю таких компонен­тів: мотиваційного, орієнтувального, організаційного, процесуального, енергетичного, оціночного.

Працездатність. Критерієм ефективності самостійної роботи є праця студента на повну силу своїх можливостей, вимір чого - працездатність. Під працездатністю розуміють готовність до виконання тієї чи іншої навчальної роботи з високим ступенем напруження, із великими затратами нервової енергії протягом певного часу. Працездатність має індивідуальний характер і залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. До суб’єктивних факторів належать інтелектуальні здібності, мотивованість на навчання, особливості волі, стан здоров’я, володіння навичками наукової організації навчальної праці; до об’ єктивних - організація навчального місця, режим праці й відпо­чинку у ВНЗ, завантаження різноманітною роботою, наявність доручень, обсяг та теоретичний рівень розумового навантаження, кількість навчальних завдань, монотонне й тривале виконання однієї й тієї ж роботи, тривалість сну, харчування, механічне та примусове заучування тексту.

До індивідуальної роботи відносяться творчі й індивідуальні навчально-дослідні завдання:

- виконання розрахунково-аналітичних робіт, курсових та дипломних проектів;

- дослідження практичних ситуацій;

- підготовка реферативних матеріалів на актуальні теми з елементами наукового дослідження та його презентація;

- власних досліджень до олімпіад, конференцій;

- написання есе; - складання і розв’язування задач;

- розробка моделей, явищ і процесів;

- анотація опрацьованої додаткової літератури;

- розробка і розв’язування тестових завдань;

- розробка поурочних планів і конспектів уроків;

- порівняльна характеристика вивчених явищ, процесів тощо;

- написання творів, газетних статей, складання віршів, розробка сценаріїв, літературні переклади;

- виконання в індивідуальному порядку вправ різного рівня складності;

- анотація прочитаної літератури з елементами науково-дослідної роботи;

- пошук в комп’ютерних мережах додаткового навчального матеріалу до запропонованих викладачем тем;

- анотації до відеофільмів, переглянутих у відео-лабораторіях; аналіз шкільних підручників;

- збір інформації та ознайомлення із зарубіжним досвідом, що стосується певної навчальної проблеми;

Самостійна та індивідуальна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками, методичними рекомендаціями (вказівками), практикумами, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, електронно-обчислювальною технікою, науковою літературою та періодичними виданнями.


2. Контроль та оцінка успішності студентів вищого педагогічного закладу з психолого-педагогічних дисциплін. Форми і методи контролю.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів є важливою складовою навчально - виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Процес контролю, здійснюваний викладачем, передбачає декілька етапів:

1) перевірку (виявлення рівня отриманих студентами знань, умінь та навичок);

2) оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок та порівняння їх з певними стандартами, окресленими вимогами навчальних програм);

3) облік (фіксація результатів у вигляді оцінок, балів, рейтингу в журналі, заліковій книжці, залікових чи екзаменаційних відомостях).

Контролюючи навчально-пізнавальну діяльність студентів, викладач спрямовує свої зусилля на вирішення наступних завдань:

- виявлення якості засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності отриманих умінь і навичок цілям і завданням навчальної дисципліни;

- виявлення труднощів у засвоєнні студентами навчальної інформації та типових помилок з метою їх корекції та усунення;

- визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання;

- діагностування рівня готовності студентів до сприйняття нового матеріалу.

У сучасній педагогічній практиці використовуються такі види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий.

Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості студента до сприйняття нового матеріалу. Він, наприклад, може здійснюватися на початку навчання студента у ВНЗ для встановлення рівня знань і запобігання дидактичних труднощів у період адаптації студентів-першокурсників до особливостей педагогічного процесу у ВНЗ. Доцільно проводити попередню (діагностичну) перевірку перед вивченням нового розділу для виявлення питань, які потребують повторення, тощо. Така перевірка може проводитися у вигляді тестових завдань, письмових контрольних робот, фронтального усного опитування на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, індивідуальних чи групових консультаціях.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання та педагогіка вищої освіти 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.