Методика викладання та педагогіка вищої освіти 10
План
1. Викладач вищого навчального закладу як організатор навчально-виховного процесу
2. Державні стандарти вищої освіти, їх функції. Характеристика державних стандартів вищої освіти із спеціальності «Дошкільна освіта». Освітньо-професійна програма (ОПП) та освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ).
3. Навчальний та робочий плани спеціальності «Дошкільна освіта», їх роль у проектуванні навчального процесу, структура та зміст
4. Навчальна та робоча програми дисципліни, їх структура, зміст, роль у проектуванні вивчення навчальної дисципліни
5. Навчально-методичне та інформаційне забезпечення психолого-педагогічних дисциплін спеціальності «Дошкільна освіта»
1. Викладач вищого навчального закладу як організатор навчально-виховного процесу
Професія викладача вищого навчального закладу - одна із найбільш творчих і складних професій, в яких поєднано науку та мистецтво. Діяльність викладача вищої школи має високу соціальну значущість і займає одне з центральних місць у державотворенні, формуванні національної свідомості і духовної культури українського суспільства.
Праця викладача вищого навчального закладу - це висококваліфікована розумова праця щодо підготовки й виховання кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції. В ній органічно поєднані знання та ерудиція вченого і мистецтво педагога, висока культура та інтелектуальна, моральна зрілість, усвідомлення обов'язку і почуття відповідальності.
Викладач вищого навчального закладу виконує такі функції:
Конкретний зміст праці, права та обов'язки професора, доцента, викладача вищого навчального закладу визначає статут відповідного навчального закладу.
Визначальним і найбільшим за об'ємом компонентом праці викладача є навчально-педагогічна діяльність. За своїм змістом навчальна робота у вищому навчальному закладі - це частина цілеспрямованої трудової діяльності щодо підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, що включає види конкретних робіт, визначених структурою навчального плану спеціальності. Таких видів робіт налічується більше сорока.
Робочий день викладача поділяється на дві частини: проведення усіх видів робіт і підготовка до їх проведення. Таким чином, зміст навчально-методичної роботи знаходиться у безпосередньому зв'язку з навчальною роботою, її об'ємом і структурою.
Праця викладача вищого навчального закладу обов'язково передбачає організаційно-методичну роботу, основними видами якої є робота у підготовчому відділенні, робота стосовно профорієнтації, організація педагогічних практик, робота у приймальній комісії, підготовка матеріалів на засідання кафедри, ради факультету, ради вузу, методична робота на допомогу вчителям, робота по підготовці науково методичних семінарів і т.д.
Органічною частиною викладацької діяльності є робота щодо виховання студентів. Вона вміщує такі види робіт: контроль за самостійною роботою студентів щодо вивчення першоджерел, перевірку конспектів, колоквіуми, співбесіди, роботу куратора, керівника клубів, виховну роботу в гуртожитках, проведення вечорів, екскурсій тощо. За всі види роботи викладач звітується на засіданні кафедри, ректораті.
Обов'язковим елементом у роботі викладача вузу є науково-дослідна робота. Науковий багаж дозволяє педагогу оволодіти педагогічною майстерністю. Взаємодія може бути ефективною тільки тоді, коли викладач має рівні здібності як до педагогічної, так і до наукової роботи. Вчений відкриває наукову істину, а педагог з допомогою інших засобів педагогічного впливу, прилучає до неї студентів. Викладач вищого закладу освіти зобов'язаний вести дослідницьку роботу, поєднуючи її з педагогічною.
Професійна діяльність викладача вищого навчального закладу - це особливий різновид творчої інтелектуальної праці. Творчість викладача полягає, насамперед, у доборі методів і розробці технологій реалізації мети і завдань, поставлених державою перед вищою школою: забезпечення ефективності навчально-виховного процесу; озброєння майбутніх спеціалістів фундаментальними знаннями; привчання студентів до самостійного отримання максимальної інформації за короткий час і розвитку творчого мислення; озброєння уміннями наукового дослідження; виховання різнобічної, досвідченої і культурної людини.
Сутність і структура педагогічної діяльності, а також пов'язана з ними продуктивність - одне з найактуальніших питань педагогічної науки і практики. Особливо перспективним прийнято вважати напрям, пов'язаний з застосуванням системного підходу до аналізу і побудови моделей педагогічної діяльності.
2. Державні стандарти вищої освіти, їх функції. Характеристика державних стандартів вищої освіти із спеціальності «Дошкільна освіта». Освітньо-професійна програма (ОПП) та освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ).
Державний стандарт освіти (ДСО) - це сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, обсяг навчального навантаження, засоби діагностики якості освіти та рівня підготовки студентів, а також нормативний термін навчання. ДСО визначає обов'язковий мінімум змісту навчальних програм, обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників ВНЗ і є основою нормативних документів (навчальних планів, навчальних програм тощо). ДСО - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційних (освітніх) рівнів студентів ВНЗ.
Організація освітньої діяльності із спеціальності «Дошкільна освіта» здійснюється згідно із Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державними та галузевими стандартами й іншими чинними нормативними документами. Зміст підготовки фахівців спеціальності Дошкільна освіта відображений в Галузевих стандартах вищої освіти (освітньо-кваліфікаційній характеристиці, освітньо-професійній програмі, засобах діагностики). Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма спеціальності Дошкільна освіта оформлені відповідно до нормативних вимог та містять як нормативну, так і варіативну складові.
Структура освітньої діяльності підготовки фахівців спрямована на виконання вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми.
Освітньо-професійна програма (ОПП) – це державний нормативний документ, в якому узагальнюються зміст та термін навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також форми контролю та державної атестації.