План

1. ТМО вивчення часу.

2. Трактування «текстова задача». Функції текстових задач. Система текстових задач.

3. ТМО підготовчої роботи до ознайомлення з першою простою текстовою задачею.

4. ТМО основи навчання учнів розв’язувати прості задачі на +,-, *,

5. Види простих текстових задач на множення і ділення     

1. ТМО вивчення часу.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так й при виконанні спеціальних завдань. Система вправ: 

1) відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?; 

2) завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій; 

3) практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем; 

4) завдання на перетворення іменованих чисел; 

5) арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу; 

6) розв'язування простих та складених задач на час.

При ознайомленні учнів з кожною одиницею вимірювання часу вчитель повинен добитися сформованості конкретних уявлень про неї, запам’ятовування співвідношень між відповідними одиницями часу. При ознайомленні учнів з такими одиницями вимірювання часу як секунда, година, хвилина, доба необхідно використовувати модель циферблата годинника, а при ознайомленні з тижнем, місяцем, роком – табель-календар. Вивчення мір часу буде проводитися успішніше, якщо пов’язувати пояснення нового матеріалу, формування реальних уявлень про одиниці вимірювання часу та виявлення їхньої сутності з природними явищами.

Ознайомлення з кожною одиницею вимірювання часу завершується встановленням співвідношення між новою та вже відомими одиницями вимірювання часу. Спочатку це робиться окремо для кожної нової одиниці часу, наприклад: 1 рік = 12 місяців, 1 місяць = 31 або 30 днів(діб) (у лютому 28 або 29), 1 доба = 24 години, 1 година = 60 хвилин, 1 століття = 100 років. У кожного учня повинен бути табель-календар, за яким пропонуємо виконати наступні вправи: 

1) випишіть назви місяців у році та запишіть кількість днів у них; 

2) випишіть (назвіть) назву самого короткого місяця року, вказавши кількість днів у ньому; 

3) випишіть однакові за тривалістю місяці року; 4) які з них мають по 30 днів?;

Одним із завдань формування часових уявлень у молодших школярів є створення конкретних уявлень про кожну одиницю вимірювання часу. Відповідно до індивідуальних особливостей дітей поняття про добу розкривається спочатку через відомі їм поняття частини доби – ранок, день, вечір, ніч. Крім цього, слід використовувати вже відомі на цей час поняття вчора, сьогодні, завтра (розкажіть, чим ви будете займатися, починаючи із сьогоднішнього вечора до завтрашнього вечора; визначіть кількість діб, яка пройшла від вчорашнього вечора до завтрашнього вечора, від початку тижня до його кінця тощо). Пізніше учнів ознайомимо з науковою точкою погляду на добу. Спочатку годину трактуватимемо як тривалість уроку та перерви, а потім як одну двадцять четверту частину доби. Досвід роботи вчителів свідчить, що учні краще засвоюють тривалість різних проміжків часу, якщо вони знатимуть, що можна зробити за цей час (за хвилину можна прочитати 120 слів, за секунду – сказати два-три слова тощо).

Програмою курсу математики І-ІУ класів передбачено навчити учнів розв'язувати прості задачі трьох видів: 

1) на визначення тривалості подій за її початком і закінченням; 

2) на визначення часу початку події за її тривалістю і часом закінчення події; 

3) на визначення часу закінчення події за часом її початку та тривалістю.

Наприклад: Архімед народився у 287 році до н. е. І прожив 75 років. В якому році він помер.


2. Трактування «текстова задача». Функції текстових задач. Система текстових задач.

Свєчніков під математичною задачею розуміє “зв’язну лаконічну розповідь, до якої введено значення деяких величин і пропонується відшукати інші невідомі значення величин, що залежать від даних і пов’язані з ними певними співвідношеннями, вказаними в умові”.Функціями задач у курсі математики І-ІУ класів є наступні: 

1) освітня або навчальна, сутність якої полягає в тому, що з допомогою задач учні оволодівають визначеним вимогами програми колом математичних знань, умінь і навичок; 

2) виховна, сутність якої полягає в тому, що з допомогою сюжету задач і у процесі роботи над ними формуються загальнолюдські цінності (почуття патріотизму, національна свідомість, любов до рідного краю тощо) і такі риси особистості як охайність, працелюбність, вміння довести розпочату справу до закінчення тощо; 

3) розвивальна, яка повинна забезпечувати розвиток психологічних якостей особистості (мислення, уява, пам’ять, мовлення, увагу тощо); 

4) контрольно-корекційна функція, сутність якої полягає в тому, що з допомогою задач виявляється рівень сформованості математичних знань, умінь і навичок молодших школярів, виправляються і усуваються прогалини у їхніх знаннях. 

Разом з тим, текстові задачі виступають і як об’єкт вивчення, бо школярі ознайомлюються з простими і складеними, типовими і нетиповими задачами, оволодівають різноманітними прийомами підходу до розв'язування таких задач і різними способами їхнього розв'язування, усвідомлюють різні сторони взаємозв’язків між величинами

Система розміщення задач підкоряється ряду методичних принципів, до яких можна віднести принаймні наступні: 

1) наростання труднощів, коли задачі забезпечують поступовий перехід від найпростішого до найскладнішого; 

2) наступності, згідно з яким повинен реалізовуватися єдиний підхід до формування загального уміння розв’язувати задачу; 

3) відмова від групування задач за видами, коли використання задач різних видів і типів створює сприятливі умови для формування уміння розв'язувати будь-яку задачу; 

4) урахування того, що уміння розв'язувати задачу є складним умінням, а тому його формування слід проводити як шляхом формування окремих складових умінь, так і шляхом формування цього уміння в комплексі; 

5) порівняння, протиставлення і зіставлення різних, але в чомусь і схожих, між собою задач; 

6) взаємозв’язку при вивченні арифметичного, алгебраїчного і геометричного матеріалу тощо. 

Вказані закономірності є загальними теоретико-методичними основами розміщення текстових задач в курсі математики початкових класів, без обізнаності з якими вчителеві буде надзвичайно важко справитися з формуванням у молодших школярів уміння розв'язувати задачу. Наявність двох видів текстових задач у курсі математики І-ІУ класів: простих і складених. Існує дві найбільш використовувані класифікації простих задач курсу математики початкової школи. Так, всі прості текстові задачі початкового курсу математики поділяють на групи залежно від дій, за допомогою яких вони розв'язуються (прості задачі, які розв'язуються додаванням, відніманням, множенням чи діленням), або ж залежно від тих понять, які формуються при їх розв’язуванні (задачі на формування взаємозв’язку між компонентами і результатами арифметичних дій, на формування числових уявлень, на формування взаємозв’язку між величинами). Таким чином, розподілятимемо всі прості задачі на чотири групи. До першої групи віднесемо прості задачі, які розв’язуються дією додавання, Це задачі на: 

а) розкриття конкретного змісту дії додавання або на знаходження суми; 

б) збільшення числа на кілька одиниць 

в) зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі 

г) знаходження суми однакових доданків, 

д) знаходження невідомого зменшуваного. 

Другу групу складають прості текстові задачі, які розв’язуються дією віднімання. До третьої групи простих текстових задач початкового курсу математики віднесемо ті, які розв’язуються дією множення. Це задачі на: а) Четверту групу складатимуть прості текстові задачі, які розв’язуються дією ділення.

2 класифікація: До першої групи віднесемо так звані типові складені задачі. До них віднесемо: 

1) типові складені задачі на знаходження четвертого пропорційного, серед яких виділяють ті, які, по-перше, розв'язуються способом прямого зведення до, по-друге, - способом оберненого зведення до одиниці по-третє, - способом відношень 

2) типові складені задачі на пропорційний поділ 

3) типові складені задачі на знаходження невідомого за двома 

4) типові складені задачі на знаходження середнього 5) типові складені задачі, які розв'язуються способом подвійного зведення до одиниці.

Другу групу складатимуть складені задачі, які називатимемо задачами з типовим конкретним змістом і сюжетом.

1) складені задачі на час, серед яких виділяють три види, по-перше, це задачі на знаходження тривалості події, по-друге, це задачі на знаходження часу закінчення події, якщо відомо її початок і, по-третє, задачі на знаходження часу початку події, якщо відомо час її закінчення

2) наступні види: по-перше, це задачі на зустрічний рух, по-друге, це задачі на рух в протилежних напрямках, по-третє, це задачі “на рух навздогін”

3) складені задачі з геометричним змістом, в яких потрібно знайти периметр чи площу многокутників або за відомими периметром чи площею знайти його довжину чи ширину

4) задачі, пов’язані з дробами, серед яких виділяють задачі на знаходження частини чи дробу від числа та на знаходження числа за його частиною

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання математики в початкових класах 4

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.