Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу

План

1. ТМО вивчення множення на дво-трицифрові числа у концентрі «Багатоцифрові числа»

2. ТМО форм. уявлень про величини (довжина, площа, місткість,маса, ціна, вартість, час, швидкість )

3. Методика ознайомлення з довжиною, способи її вимірювання,одиницями довжини і співвідношення між ними. Дії над іменованими числами, виражені мірами довжини.

4. Методика формування уявлень про площу, способи її вимірювання, одиниці площі, співвідношення між ними, дії над іменованими числами, вираженими мірами площі.

5. Методика ознайомлення із масою. способи її вимірювання,одиницями маси і співвідношення між ними. Дії над іменованими числами, виражені мірами маси.

6. ТМО вивчення часу, швидкості, відстані та зв'язку між ними.

1. ТМО вивчення множення на дво-трицифрові числа у концентрі «Багатоцифрові числа»

Розглянемо ТМО ознайомлення з випадками множення багатоцифрових чисел на дво- і трицифрове числа. При цьому зважимо на те, що алгоритм письмового множення на дво- і трицифрове число не має істотних відмінностей від алгоритму множення на одноцифрове число. Різниця полягає лише в тому, що з’являється другий чи третій неповний добуток і доводиться їх додавати.

У підручнику математики для 4 класу є система вправ на множення на дво- і трицифрові числа. Вона включає до себе:

1) випадки множення двоцифрових чисел на двоцифрові, наприклад: 32•36, 67•84;

2) випадки множення трицифрових чисел на двоцифрове, наприклад: 428•37, 804•67;

3) випадки множення чотирицифрових чисел на двоцифрове число, наприклад: 4076•67, 5480•38;

4) випадки множення складених іменованих чисел на двоцифрове число, наприклад: 42 ц 65 кг • 28, 11 см 05 мм • 66;

5) випадки множення трицифрових чисел на трицифрові, наприклад: 568•675, 384•266;

6) випадки множення чотирицифрових чисел на трицифрове, наприклад: 4184•237, 2081• 353.

Для деяких учнів можна запропонувати самостійно виконати відповідні вправи підручника та порівняти прийоми обчислень. Для інших учнів можна перед тим, як розв’язувати приклад письмово, запропонувати дітям вправу закінчити розв’язання таких вправ.Дітям слід пояснити, чому другий неповний добуток слід записувати під десятками, а третій - під сотнями. У математиці добуток 32•6 прийнято називати першим неповним добутком, а добуток 32•30 – другим неповним добутком. Щоб знайти повний добуток, слід додати неповні добутки 192 і 960. Чи зміниться в цій сумі число одиниць, якщо ми до 2 додамо 0? – ні. Саме тому, при записуванні прикладів на письмове множення другий неповний добуток записують, починаючи з розряду десятків. А чи може хтось сказати, з якого розряду ми будемо записувати третій неповний добуток? – з розряду сотень.


2. ТМО форм. уявлень про величини (довжина, площа, місткість,маса, ціна, вартість, час, швидкість )

Величина – це числова характеристика об'єкта чи явища, що розглядається на множині цих об'єктів чи явищ. Вона називається полем вимірювання величини, де вибрано еталон вимірювання. Цей об'єкт приймають за одиницю і називають мірою. Для того, щоб на обраній множині проводити вимірювання, крім одиниці та об’єктів вимірювання повинні виконуватися такі властивості: 1) існує об’єкт е, міра якого дорівнює одиниці, тобто mе(е)=1; 2) якщо об'єкт складається з кількох частин (об'єктів), які характеризуються певними значеннями величини при вибраному еталоні, то міра складного об'єкта при цьому ж еталоні, дорівнює сумі мір складових частин, тобто me(a+в+с+...+z)=me(а)+me(в)+me(c)+...+me(z) (цю властивість називають, властивістю адитивності, але хоча учні й не оперують цим терміном відносно кожної із скалярних величин, вони повинні розуміти і використовувати її при розв'язуванні задач); 3) рівні об’єкти мають рівні міри, тобто mе(а)=mе(в)↔а=в; 4) якщо відома міра об'єкта при більшому еталоні і міра більшого еталона при меншому еталоні вимірювання величини, то міра об'єкта при меншому еталоні дорівнює добутку міри об'єкта при більшому еталоні на міру більшого еталона при меншому.

Для правильного формування уявлень дітей про величини та процес їх вимірювання необхідно знати завдання: 

1) формування у школярів уявлення про величину та процес її вимірювання; 

2) розуміння учнями змісту поняття “величина” та засвоєння сутності характеру відповідних величин; 

3) формування умінь і навичок, які пов’язані з вимірюванням конкретної величини; 

4) знайомство з процесом вимірювання конкретних величин; 

5) формування реальних уявлень про конкретні одиниці вимірювання величин; 

6) практичне ознайомлення з відповідними вимірювальними інструментами та їхніми шкалами; 

7) формування умінь правильно встановлювати вимірювальний інструмент чи прилад; 

8) прищеплення знань про співвідношення між одиницями вимірювання конкретних величин; 

9) формування уміння правильно розміщувати око відносно шкали приладу чи інструменту; 

10) усвідомлення того, що за одиницю вимірювання величини можна вибрати будь-яку величину з відповідної множини; 

11) формування уміння оцінювати довжину “на око”, масу - “на руку” тощо; 

12) використання величин для формування поняття натурального числа, арифметичних дій над числами, поняття геометричної фігури; 

13) формування знань про зв’язок навчання математики з життям та її практичне застосування у повсякденній діяльності людини; 

14) навчити учнів розв'язувати текстові задачі, пов’язані з величинами; 

15) формування взаємозв’язків між пропорційними величинами тощо. 

Отже, вивчення величин має велике значення, бо це поняття є одним з основних понять не лише математики, але й інших наукових дисциплін, та кожна величина є деякою узагальненою властивістю реальних об’єктів оточуючого світу. Всі величини початкового курсу математики поділяються на дві групи, до першої з яких відносять так звані основні величини (довжина, площа, маса тощо), при формуванні уявлень про які ставиться завдання навчити учнів їх вимірювати, а до другої – так звані похідні (час, швидкість, ціна, вартість тощо) величини, відносно яких не ставиться завдання навчити молодших школярів їх вимірювати.


3. Методика ознайомлення з довжиною, способи її вимірювання,одиницями довжини і співвідношення між ними. Дії над іменованими числами, виражені мірами довжини.

Систематичні уявлення про довжину починають формуватися в учнів у першому класі при вивченні розділу “Дочисловий період”. Тут розкривається зміст поняття протяжності предметів в різних напрямках, наприклад: знизу – вверх ¾ висота; зліва – направо ¾ довжина. Тут формуються бінарні відношення, пов'язані з протяжністю – довший-коротший, однакові за довжиною; ширший-вужчий, однаковий за шириною; вищий-нижчий, однакові за висотою тощо. На цьому етапі навчання учням пропонується з’ясувати, який олівець довший, яке дерево вище, який предмет знаходиться далі, яка смужка вужча тощо.

Які ж закономірності формування поняття “довжина”. Для правильного формування уявлень учнів про цю властивість предметів навколишньої дійсності необхідне чітке розуміння кожним вчителем сутності поняття “довжина”. У школі під довжиною відрізка розуміють два однакових, але близьких поняття: міру відрізка та їхню властивість мати міру. Виходячи з цього, вчитель і школярі повинні в своїй мові вживати лише формулювання виду: “виміряйте відрізок” або “визначте довжину відрізка”. Однією з головних закономірностей, без яких сформувати в учнів правильне уявлення про довжину відрізка неможливо, є чітке розуміння вчителем сутності понять “довжина” і “число”.

Наступною закономірністю, є усвідомлення етапів 1) знайомство з геометричними фігурами, які мають властивість лінійної протяжності: пряма, крива, ламана, відрізок, многокутники тощо; 2) ознайомлення з одиницями вимірювання довжини та співвідношенням між ними; 3) формування вимірювальних навичок; 4) побудова геометричних фігур, які мають властивість лінійної протяжності; 5) розв'язування текстових задач, які пов’язані із знаходженням довжини побічним шляхом; 6) складання та заучування напам’ять таблиць мір довжини, а також формування умінь використовувати її для практичних потреб.

Яка ж система вправ використовується для формування уявлень молодших школярів про довжину? 1) формуванні уміння виділяти предмети, що мають лінійну протяжність, та порівнювати їх за цією властивістю, наприклад: який олівець довший?, яке дерево нижче?; 2) вправи на порівняння довжин відрізків накладанням, на око або на порівняння одиниць вимірювання;3) завдання, в яких потрібно визначити довжину заданого відрізка, які поряд з формуванням вимірювальних навичок сприяють формуванню поняття довжини; 3) розпізнавання відрізків, з допомогою яких у дітей формується уміння виділяти об’єкти, що мають властивість лінійної протяжності; 4) вправи на визначення довжини ламаної чи периметра многокутника, які формують як вимірювальні навички, так і поняття про довжину; 5) розв'язування текстових задач, пов’язаних з відстанню, швидкістю, часом, які опосередковано формують уявлення про довжину; 6) знайомство з речами, які формують реальні уявлення про 1 см, 1 дм, 1 м, 1 км тощо.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Платна робота

Закрити

Методика викладання математики в початкових класах 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.