План

1. Освіта дорослих як невід’ємна складова освіти впродовж життя.

2. Освіта і політика: характер взаємодії.

3. Освітні зміни та інновації в Україні: характеристика в контексті стратегії й тактики освітньої політики.

4. Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика.

5. Освітні реформи: характеристика феномену.

6. Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.

7. Освітня політика в Україні з питань підготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів.

Міжнародна статистика освіти сьогодні збирає і розраховує великий обсяг показників із найрізноманітніших напрямів - від дошкільної освіти до зв’язку освіти з ринком праці, доходами населення тощо. Це дозволяє розглядати національну освіту в міжнародному контексті і усвідомлено формувати освітню політику.

В Україні ми не використовуємо належним чином цей інструмент як з метою моніторингу якості освіти так і для необхідного аналізу при розробці стратегії розвитку системи освіти. Необхідно опрацювати національну систему освітніх індикаторів, яка буде сумісна з визнаними міжнародними системами. Відповідно до цієї системи організовувати збір, обробку і аналіз статистичнихданих. Україні слід долучитися до найбільш авторитетних та визнаних міжнародних порівнянь та міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA. Це дозволить набути значного досвіду у формуванні обґрунтованої освітньої статистики та у оцінюванні якості освіти. А головне, ми зможемо розглядати українську освіту на тлі міжнародних освітніх тенденцій та усвідомлено проектувати розбудову національної освітньої системи.


5. Освітні реформи: характеристика феномену.

Аналіз реформацій у сфері освіти в контексті сучасної стратегії й тактики освітньої політики.

Освітня реформа в Україні – це підвищення якості освіти, насамперед через покращення умов вступу до ВНЗ та супутні реформи.

Основними напрямками реформи у вищій освіті є

Зовнішнє незалежне оцінювання

З 2008 року підставою для вступу у ВНЗ є результати зовнішнього незалежного тестування (сертифікат). Для інвалідів І-ІІ групи, дітей-інвалідів та військових Збройних Сил України звільнених зі служби в рік вступу та військових «контрактників» (на заочну форму) та осіб, які недужають на хворобу, що може бути перешкодою для проходження ЗНО, можуть проводитися вступні іспити. Незалежне тестування проводить Український центр оцінювання якості освіти - незалежна структура, на яку не мають впливу заангажовані сторони – школи та університети. Це веде до відкритості та чесності вступних випробувань.

Зміни у вступній кампанії

Системи подачі документів до ВНЗ стала простішою. Тепер випускники можуть подавати документи до багатьох ВНЗ. Проте, це не стосується абітурієнтів-пільговиків – вони зобов’язані надавати оригінали документів лише в один ВНЗ.

Вільна траєкторія тепер студенти можуть вільно вибирати предмети у ВНЗ Ліцензування ВНЗ

Частиною реформи є перевірка якості освіти, яку дають ВНЗ та підвищення вимог до отримання ліцензії – в подальшому це вестиме до затвердження стандартів вищої освіти та позбавлення ліцензій університетів, які цим стандартам не відповідають.

Зміни у підготовці магістрів

Залучення роботодавців

Це включає спільне видавництво книжок, розробка професійних стандартів, практика студентів, підготовка спеціалістів під замовлення роботодавців. Роботодавці, як споживачі освітніх послуг, стають повноправними

Реформа в науковій сфері має на меті творення університетських середовищ – вищі стандарти для викладачів та студентів, покращення спроможності лабораторій, дослідницьких центрів та бібліотек.

Це можливо, якщо забезпечити прямий доступ українських вчених до світових інформаційних наукових ресурсів, світових бібліотек та наукових видавництв через науково-освітню мережу УРАН [1], інтегровану до загальноєвропейської мережі GEANT, а також через приєднання України до європейської інноваційної науково-технічної програми EUREKA (завершено процес ратифікації угоди)


6. Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.

Процеси глобалізації впливають на освітню політику. Слід зазначити, що процес і характер освітніх реформ у різних країнах стають дедалі більш подібними. Іншими словами, всесвітні тен­денції процесів реформ очевидні. Ми можемо тільки жалкувати, що теоретики освіти іноді недооцінюють або навіть ігнорують проблеми, породжені глобалізацією. Ігноруючи вплив глобаліза­ції, освітяни мають тенденцію до втрачання більшості контексту, в якому відбувається освітній розвиток. Ми мусимо визнати, що економічна глобалізація протягом останніх десяти років зменши­ла можливості для країн прийняття самостійних політичних рі­шень у багатьох галузях суспільної політики, у тому числі освіти. Згідно з Карною (1999) глобалізація впливає на освіту різними шляхами.

• Глобалізація спричиняє зміни на ринку праці. Освіта по­винна задовольняти потреби у робочій силі, спроможній вироб­ляти товари масового споживання високої якості. Крім того, по­стійно поглиблюється розрив між прибутками кваліфікованих і некваліфікованих робітників. З огляду на це зростає кількість бажаючих отримати вищу кваліфікацію, університетський ди­плом і продовжувати навчання впродовж життя.

• Глобалізація вимагає від освітньої системи додаткових ре­сурсів. Кваліфіковані робітники приваблюють іноземний капітал з надають країні переваги у пошуку потенційних інвесторів. Ква­ліфіковані кадри потребують якісної освіти. Водночас національні уряди стикаються з проблемами, намагаючись асигнувати до­даткові ресурси у політичний сектор, оскільки він не є сприятли­вим для поширення ролі громадського сектора.

• Глобалізація піднімає проблеми децентралізації і привати­зації освіти. Більше того, децентралізація і приватизація вважа­ються найефективнішими із стратегій забезпечення якості та гнучкості. З іншого боку, процес децентралізації та приватизації освіти зазвичай важкий і болючий, особливо у країнах Централь­ної та Східної Європи з їх довготривалою традицією централізо­ваної, регулятивної державної освіти.

• Глобалізація вимагає міжнародних вимірювань і оцінювань систем освіти. Така необхідність у міжнародних стандартах - один із наслідків зростаючої потреби в якісній освіті, а також засіб забезпечення ефективності витрат бюджету на утримання системи освіти.

• Глобалізація прискорює розвиток інформаційних техноло­гій. Поширення інформаційних технологій розширює можливості здобуття освіти новими групами і сприяє поліпшенню освіти че­рез впровадження викладання за допомогою комп'ютера і досту­пу до Інтернету. Розвиток інформаційних технологій також уможливлює створення глобальної освітньої мережі.

• Глобалізація сприяє розвитку глобальної культури. Певні соціальні групи відчувають, що залишились за межами процесів культурної глобалізації. Вони переходять в опозицію до неї, при­єднуючись до руху антиглобалістів і намагаючись повернутися до традиційних місцевих і національних цінностей. Так виникає новий конфлікт цінностей у контексті глобальної економіки.

Карной (1999)61 у праці «Глобалізація та освітня реформа: що треба знати людям, які займаються плануванням» стверджує, що глобальні зміни у світовій економіці спровокували три типи ре­акцій у секторі освіти і викладання. Вони виявились у реформі освіти, зумовленої конкуренцією, реформі фінансування освіти і реформі сприяння рівному доступу.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Освітня політика 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.