План

1. Методика навчання відлічуванню.

2. Обчислення. Роль арифметичних задач і числових прикладів у навчанні обчисленню.

3. Види та типи арифметичних задач.

4. Особливості розуміння старшими дошкільниками арифметичної задачі.

5. Послідовні етапи та методичні прийоми розв'язування арифметичних задач.

6. Наведіть приклади різних типів задач: на різницеве порівняння, на збільшення, зменшення на кілька одиниць; на знаходження суми та різниці; прямі та обернені.

7. Поняття величини. Властивості величини. Значення ознайомлення дітей дошкільного віку з величиною предметів.

8. Послідовні етапи формування уявлень про величину у дітей дошкільного віку

9. Особливості сприйняття величини дітьми раннього та дошкільного віку.

10. Методика ознайомлення з величиною (розміром) предметів у молодшій групі.

11. Методика ознайомлення з величиною в старшій групі.

12. Методика навчання вимірювання умовними мірами.

13. Методика знайомства дітей старшого дошкільного віку з м, см, л, кг.

10. Методика ознайомлення з величиною (розміром) предметів у молодшій групі.

При формуванні уявлень про величину предметів використовується спеціальний дидактичний матеріал.

У другій молодшій групі для порівняння достатньо взяти два предмети, пропонуючи дітям визначити як абсолютну (довгий - короткий), так і відносну величину (довший - коротше). Основна вимога до дидактичного матеріалу в цій групі - порівнюємо властивість повинна бути яскраво виражено і реально характеризувати предмет.

На перших заняттях переважно використовувати плоскі предмети, поступово розширюючи їх коло, щоб сформувати у дітей узагальнене уявлення про те, що при порівнянні будь-яких предметів різної довжини вони визначаються як довгі - короткі, довше - коротше; різної ширини - широкі - вузькі, ширше і т. д. Слід враховувати, що різний колір дозволяє виділити величину, тому спочатку потрібно пропонувати для порівняння різнокольорові предмети. На кожному занятті слід надавати дітям можливість-діяти з роздатковим матеріалом (смужки паперу різної довжини при рівній ширині і, навпаки, різної ширини при рівній довжині; різної довжини, різної ширини; клаптики тканини різної товщини і т. п.).

Дії з роздатковим матеріалом забезпечують можливість всебічного обстеження предметів кожною дитиною. Навчання дітей другої молодшої групи ведуть поступово.

Спочатку дошкільнят навчають при порівнянні двох плоских предметів показувати і називати довжину, як найбільш легко виділяється протяжність, потім інші виміри. Порівняння предметів по кожному вимірюванню окремо слід проводити на 3-4 заняттях.

Вихідним у роботі з малюками є обстеження - спеціально організоване сприйняття предметів з метою використання його результатів у тій чи іншій змістовної діяльності. Позитивний ефект дає застосування таких прийомів прямування, як показ довжини, ширини і т.д., проведення пальцем за вказаною протяжністю, «вимір» розведеними пальцями або руками, порівняння різних ознак величини шляхом застосування або накладення.


11. Методика ознайомлення з величиною в старшій групі.

У старшій групі триває вирішення завдання впорядкування предметів по довжині, ширині, висоті і об'єму в цілому.

Тепер кількість упорядковує в ряд предметів збільшується до 10, а різниця їх розмірів ще більше зменшується (від 3 до 1 см).

Ускладнення завдань полягає в тому, що одні й ті ж предмети розміщуються в ряд то по одній, то іншій ознаці (наприклад, палички спочатку розкладаються по довжині, а потім по товщині). Інше ускладнення полягає в тому, що вказаний вихователем предмет в ряду порівнюється не тільки з сусіднім, а й з усіма попередніми йому чи наступними. У результаті цього дитині стає зрозумілим, що кожен елемент у ряді менше (більше), ніж всі попередні, і більше (менше), ніж всі наступні. Так відбувається усвідомлення не тільки відносності розміру, але і транзитивності відносин між впорядкованими елементами (якщо а>b і b> с, то а> с).


12. Методика навчання вимірювання умовними мірами.

Вимірювання - один із видів математичної діяльності. За допомогою вимірювання визначають масу, об’єм та довжину.

У процесі вимірювання діти повинні навчитися:

- вимірювати умовною чи загальноприйнятою мірами,

- креслити в зошиті лінії заданої довжини,

- зважувати за допомогою іграшкових важків,

- вимірювати кроками, ложками, склянками, визначати величину зорово.

У середньому дошкільному віці необхідно здійснювати саму безпосередню підготовку до введення вимірювання за допомогою умовної мірки. Цю роботу слід проводити шляхом «моделювання» вимірювання (діти укладають в ряд кілька рівних коротких паличок, відтворюючи довжину однієї довгої), застосування мірки-посередника. Ці кошти використовуються для порівняння, зрівнювання і комплектування предметів за ознакою величини.

У старшому дошкільному віці навчання вимірюванню підпорядковане завданню формування більш точного сприйняття величини порівнюваних предметів за допомогою умовних мірок. Дітей слід знайомити з правилами вимірювання умовної міркою, навчити диференціювати об'єкти, засоби вимірювання і результат, усвідомлюючи останній через кількість мірок як одного з випадків функціональної залежності, розвивати вміння давати словесні звіти про виконання завдання, на цій основі поглиблювати уявлення про зв'язки та відносини між числами, використовувати навички вимірювання для поділу цілого на частини, розвитку окоміру.

Умовними мірами можуть бути кубики, бруски, смужки, стрічки. Заходи і вимірюваний предмет вихователь готує завчасно так, щоб умовна міра містилася у вимірюваному предмет певну кількість разів без залишку.


13. Методика знайомства дітей старшого дошкільного віку з м, см, л, кг.

Спочатку дітям розказують про метр як фіксовану величину. Запитують де використовується метр. Дають можливість доторкнутися до метра, дослідити його.

Згодом порівнюють різні за видами метри (деревяні, металеві, складні, розкладні). Вправляються у вимірювання метром.

Потім підводять дітей до думки, що метр не завжди зручно використовувати. Демонструють модель сантиметра. Діти обстежують сантиметр. Вихователь показує лінійку з сантиметровою шкалою. Вправляються у вимірюванні сантиметром.

Масу, об’єм та довжину визначають за допомогою вимірювання. Введення вимірювання зумовлене потребою у найпростіших справах повсякденного життя (вишикуватись в ряд за ростом, визначити, хто стрибнув якнайдалі і т.п.); Застосуванням дітьми вимірювання в процесі ліплення, аплікації, конструюванні, удосконаленні окоміру, поглибленні поняття про число, як відношення.

Діти повинні навчитися вимірювати умовною чи загальноприйнятою мірами, креслити в зошиті ліній заданої довжини, зважувати за допомогою іграшкових гир, вимірювати кроками, ложками, склянками, визначати величину зорово.

Проте, перед застосуванням вимірювання як прийому визначення розміру, дітей треба вчити вимірювати й рахувати кількість вимірювань.

Діти повинні розуміти, що між вимірюванням величини, мірою й результатом вимірювання існую зворотна залежність: чим менша міра, тим більша її кількість і навпаки.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання математики 15

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.