Методика викладання математики 12
План
1. Предмет і основні завдання методики формування елементарних математичних уявлень як наукової дисципліни. Джерела та теоретичні основи методики.
2. Виділіть основні завдання розумового виховання, які здійснює вихователь в ході формування математичних уявлень, намітьте шляхи їх розв'язання.
3. Складові елементи структури заняття з математики.
4. Особливості інтегрованих занять з пріоритетом логіко-математичних завдань.
5. Перерахуйте та поясніть функції засобів навчання дітей математики.
6. Опишіть прийоми навчання, які використовуються в навчанні дітей математики.
7. Назвіть основні організаційні форми навчання дошкільників математики. Дайте характеристику цих форм навчання.
8. Дайте характеристику навчаючих ігор. Опишіть одну з них за схемою: назва гри, дидактична мета, ігрові правила, ігрові дії, ігровий результат.
9. Обґрунтуйте позитивні сторони та недоліки математичного розвитку дітей у технології М.О. Зайцева.
10. Поняття множини. Види множин. Операції над множинами.
Структура заняття залежить від віку дітей, змісту, обсягу матеріалу, поєднання програмних завдань і рівня знань та умінь дітей. Так, у молодшій групі доцільно провадити заняття за однією або двома темами (з одним або двома програмними завданнями), у старшій і підготовчій до школи групах - за двома-трьома програмними завданнями. Причому перше заняття з нової теми, як правило, у будь-якій віковій групі цілком присвячується її вивченню, тобто протягом усього заняття розв'язується тільки одне програмне завдання. Наприклад, заняття у групі шостого року життя цілком присвячується вивченню теми: ознайомлення дітей з мірою та вимірюванням. На кожному занятті в будь-якій групі передбачається самостійна робота дітей з різноманітними матеріалами.
4. Особливості інтегрованих занять з пріоритетом логіко-математичних завдань.
Забезпечити тісний зв'язок між оволодінням математичними уявленнями, кількісними відношеннями і діяльністю дітей в побуті, грі, під час виконання спеціальних вправ. Поєднати роботу з розвитку математичних уявлень з розвитком мовлення, пам'яті, уваги, логічного мислення.
Серед завдань, які використовувалися для формування логіко-математичних понять, були: аналіз різноманітних за формою, величиною, числом множин предметів на підставі розумового розчленування їх на складові частини та виокремлення ознак, за яких цей розподіл може здійснитися; синтез як розумове поєднання в єдине ціле частин предметів або їх ознак, які були виділені під час аналізу; порівняння і розумове встановлення схожості або відмінності предметів за ознаками їхньої форми, числа та величини; абстрагування на засадах розумового виокремлення одних ознак предметів і відволікання від інших; узагальнення як розумове поєднання окремих предметів згідно з певним математичним поняттям.
При виконанні завдань діти обов’язково промовляли вголос свої міркування, що дозволяло контролювати і вносити корективи в процес їх мислення. Приклад завдань на виокремлення предмета з групи за будь-якою ознакою: «Знайди серед предметів червоний м’ячик», «Знайди червоний предмет, але не м’ячик», «Знайди м’ячик, але не червоний». Завдання на виокремлення декількох предметів за однією зазначеною ознакою: «Знайди всі м’ячики», «Знайди всі круглі предмети, які не є м’ячиками», «Знайди всі предмети, які не є круглими». Завдання на виокремлення одного предмета або декількох за певними ознаками, що передбачали з’єднання двох ознак предмета в єдине ціле: «Знайди та вибери маленький синій м’ячик»; «Знайди та вибери великий червоний м’ячик», «Знайди сині іграшки трикутної форми», «Знайди м’які іграшки круглої форми» тощо.
Роботу із логіко-математичного розвитку слід проводити із урахуванням індивідуальних особливостей дитини, з опорою на життєвий досвід, створюючи комфортне середовище для кожної дитини.
Щоб заняття були цікавими, діти не втомлювалися, будую заняття казкою, грою, заняття-подорожі, використовую різні методи і прийоми навчання, різні дидактичні ігри, задачі-ігри, головоломки, задачі на пошук, конструювання.
; під час самостійного виконання дітьми завдання не слід обмежувати у виборі способів досягнення мети.
Планування і підбір програмових занять з логіко-математичного розвитку поєдную із розвивальними іграми, формуючи математичні уявлення спираючись на сучасні дослідження з проблемами індивідуально-диференційованого підходу. Діти навчаються логічно мислити поступово, самостійно узгоджувати дії з мисленням, вмінням; поглиблюють та зміцнюють знання та здібності з математики.
5. Перерахуйте та поясніть функції засобів навчання дітей математики.
Основними функціями засобів навчання є:
1) реалізація принципу наочності;
2) сприяння накопиченню чуттєвого досвіду;
3) ведення до оволодіння способами дій;
4) репрезентація складних абстрактних математичних понять у доступній формі;
5) надання можливості вихователю керувати пізнавальною діяльністю дітей;
6) збільшення обсягу самостійної пізнавальної діяльності дітей;
7) раціоналізація, інтенсифікація процесу навчання.
1. На заняттях з математики використовують наочно-дієві прийоми навчання: показ педагогом зразків і способів дій, виконання дітьми практичних завдань, що включають елементарну математичну діяльність (встановлення відповідності між чисельністю множин, рахунок тощо).
3. На п'ятому році у дітей інтенсивно розвивається здатність до дослідницьких дій (наприклад, осязательно-рухового обстеження і ін.) У зв'язку з цим хлопців спонукають до більш-менш самостійного виявлення властивостей і відносин математичних об'єктів. Педагог ставить перед дітьми питання, які потребують пошуку. ("Чому коло котиться, а квадрат не котиться?") Він підказує, а якщо потрібно - показує, що потрібно зробити, щоб знайти на них відповідь: "Обведіть квадрат пальцем! Подивіться, що у цієї фігури є".
6. Опишіть прийоми навчання, які використовуються в навчанні дітей математики.
Використання різних методів і прийомів при формуванні елементарних математичних уявлень залежить від віку дітей, рівня математичного розвитку, індивідуальних особливостей кожної дитини.
В молодшій групі дошкільного закладу широко використовуються ігрові прийоми та дидактичні ігри. Вони організовуються так, щоб по можливості в дії одночасно брали участь всі діти і їм не доводилося чекати своєї черги. Проводяться ігри, пов'язані з активними рухами: ходьбою і бігом. Однак, використовуючи ігрові прийоми, педагог не допускає, щоб вони відволікали дітей від головного (нехай ще й елементарної, але математичної роботи).
Велике значення має використання привабливих для дітей наочних посібників. У кожному посібнику яскраво підкреслюється саме та ознака, на яку повинно бути направлена увагу малюків, і нівелюються інші.