План

1. Предмет і основні завдання методики формування елементарних математичних уявлень як наукової дисципліни. Джерела та теоретичні основи методики.

2. Виділіть основні завдання розумового виховання, які здійснює вихователь в ході формування математичних уявлень, намітьте шляхи їх розв'язання.

3. Складові елементи структури заняття з математики.

4. Особливості інтегрованих занять з пріоритетом логіко-математичних завдань.

5. Перерахуйте та поясніть функції засобів навчання дітей математики.

6. Опишіть прийоми навчання, які використовуються в навчанні дітей математики.

7. Назвіть основні організаційні форми навчання дошкільників математики. Дайте характеристику цих форм навчання.

8. Дайте характеристику навчаючих ігор. Опишіть одну з них за схемою: назва гри, дидактична мета, ігрові правила, ігрові дії, ігровий результат.

9. Обґрунтуйте позитивні сторони та недоліки математичного розвитку дітей у технології М.О. Зайцева.

10. Поняття множини. Види множин. Операції над множинами.

1. Предмет і основні завдання методики формування елементарних математичних уявлень як наукової дисципліни. Джерела та теоретичні основи методики.

Предмет - вивчення основних закономірностей процесу ФЕМУ в умовах суспільного виховання.

Основні завдання

1.Формування системи елементарних кількісних просторових і часових уявлень

2.Формування передумов математичного мислення і логічних умов

3.Розширення і збагачення словника дітей і зв’язного мовлення

4.Формування сенсорних процесів і здібностей

5.Виховання інтересу до логіко математичної діяльності

6.Формування пізнавальної активності

7.Формування початкових форм навчальної діяльності.

Серед завдань формування елементарних математичних уявлень і понять слід виділити основні, а саме:

1. Набування знань про множину, число, розмір, фор­му, простір і час.

2. Формування широкої початкової орієнтації у кіль­кісних, просторових та часових відношеннях навколиш­ньої дійсності.

3. Формування навичок і вмінь з лічби, вимірювання, обчислення.

4. Оволодіння математичною термінологією.

5. Розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, розу­мовий розвиток дитини в цілому.

Теоретичну базу методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників складають не лише загальні, принципові, вихідні положення філософії, педагогіки, психології, математики та інших наук. Як система педагогічних знань вона має і свою власну теорію, і свій джерела. До останніх відносяться:- Роботи класиків марксизму-ленінізму, документи партії та уряду з питань народної освіти;- Наукові дослідження і публікації, в яких відображені основні результати наукових пошуків (статті, монографії, збірники наукових праць і т. Д.);- Програмно-інструктивні документи ( "Програма виховання і навчання в дитячому садку», методичні вказівки і т. Д.);- Методична література (статті в спеціалізованих журналах, наприклад в «Дошкільному вихованні», посібники для вихователів дитячого садка та батьків, збірники ігор та вправ, методичні рекомендації );- Передовий колективний і індивідуальний педагогіческійопит по формуванню елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку і сім'ї, досвід та ідеї педагогів-новаторів.

В даний час завдяки зусиллям вчених і практиків створено, успішно функціонує і вдосконалюється науково обґрунтована методична система по формуванню елементарних математичних уявлень у дошкільників. Її основні елементи - мета, зміст, методи, засоби і форми організації роботи - найтіснішим чином пов'язані між собою і взаимообусловливают один одного. Провідним і визначальним серед них є мета, так як вона соціально детермінована і носить об'єктивний характер. Дитячий садок виконує соціальне замовлення суспільства, готуючи дітей до вивчення основ наук (в тому числі і математики) в школі.


2. Виділіть основні завдання розумового виховання, які здійснює вихователь в ході формування математичних уявлень, намітьте шляхи їх розв'язання.

Розумове виховання - діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці. Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань і не зводиться до нагромадження певного їх обсягу. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини.

Розумове виховання дошкільників

Прийняття навчального завдання, формування навчальних умінь (уміння слухати і чути, планувати, організовувати робочі місця, самоконтроль, самооцінка), мотиви.

Дидактичні принципи навчання в дитячому садку.

Для розумового розвитку дітей істотне значення має набуття ними математичних уявлень, які активно впливають на формування розумових дій, таких необхідних для пізнання навколишнього світу.

Багато хто з видатних психологів і педагоги (П. Я. Гальперін, Т. В. Тарунтаева) вважають, що формування у дитини математичних уявлень має спиратися на предметно-чуттєву діяльність, у процесі якої легше засвоїти весь обсяг знань і умінь, усвідомлено оволодіти навичками рахунку, вимірювання, придбати елементарну, міцну основу орієнтування в загальних математичних поняттях.


3. Складові елементи структури заняття з математики.

Знання, що засвоюються на заняттях під керівництвом вихователя, глибоко усвідомлюються дітьми і сприяють інтелектуальному розвитку дитини.

На початку року (І квартал) у молодшій групі (чет­вертий рік життя) доцільно провадити заняття з підгру­пами з 10-12 осіб. У різних «Програмах» виховання в дитячому садку організація навчання дітей математики здійснюється по-різному. Так, програма «Малятко» про­понує: в групах четвертого і п'ятого років життя заняття провадити приблизно раз на місяць у старшій групі та два рази на місяць у підготовчій до школи групі (сьомий рік життя).В інші тижні місяця задачі з дотримування елемен­тарних математичних уявлень розв'язують в комплексі із задачами з інших розділів програми.

У практиці роботи дитячих садків найпоширеніші заняття комбінованого виду (на одне заняття виносяться два-три програмних завдання). У такому разі важлива враховувати взаємозв'язок між ними, бажано, щоб дру­га частина заняття була логічним продовженням першої. Пропонується на початку заняття (3-4 хв) залучити дітей до легшої й цікавішої діяльності: провести вправи на увагу, дидактичну гру, усну лічбу та ін. Най­частіше в цій частині заняття пропонується завдання на повторення. Це допомагає активізувати дітей, настроїти їх на активну пізнавальну роботу. Після 10-12 хв роботи на заняттях у дітей з'явля­ються деякі ознаки втоми (підвищується неадекватна рухлива активність, збільшується кількість відволікань і помилок).

Щоб запобігти цьому, у структурі заняття передбачається фізхвилинка, а наприкінці заняття - дидактична гра або практичні вправи, що, з одного боку, підвищує тонус дітей, а з другого - знімає втому.- Як показують дослідження та педагогічний досвід, ефективними є заняття, що грунтуються наінтеграції різних видів дитячої діяльності (ігрової, конструктивної, рухової, зображувальної, пізнавальної). Так, формування просторового орієнтування треба здійснювати на ком­плексних заняттях з математики та фізкультури, му­зичного виховання, або з математики та зображувальної діяльності, конструювання. На таких заняттях орієнту­вання в просторі є обов'язковою умовою виконання діть­ми команд (інструкцій) вихователя.-Закріплення знань та умінь дітей з лічби, вимірюван­ня буде результативнішим, якщо воно напрямлене на ви­користання їх у ігровій, трудовій діяльності тощо.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання математики 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.