План

1. Підберіть логопедичні ігри та вправи для диференціації та автоматизації свистячих звуків.

2. Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.

3. Проаналізуйте роль фонематичного сприймання при порушенні свистячих звуків.

4. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: вимовляння твердих і м'яких приголосних.

5. Назвіть особливості організації і проведення логопедичної роботи при дислалії.

6. Охарактеризуйте дидактичні принципи, якими зумовлюється корекція вимови звуків.

7. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення передньоязикових звуків.

8. Охарактеризуйте клініко-педагогічну класифікації мовлення.

9. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [дз], [ дз!].

10. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення вад мовлення губних звуків.

11. Охарактеризуйте особливості проведення індивідуальних, фронтальних і групових логопедичних занять.

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ц], [ ці].

13. Складіть таблицю класифікації приголосних звуків за М.Савченко. Охарактеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковнмовн (автоматизація та диференціація звуків).

7. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення передньоязикових звуків.

Передньоязикові звуки - приголосні звуки людської мови, при вимові яких активним органом є передня частина мови. Мова при цих звуках може мати або корональною, або дорсальну,або латеральну.

Підбираючи дидактичний матеріал для виявлення стану звуковимови, я користувалась критеріями об'єднання приголосних фонем в артикуляційні групи, які викладає

М.А. Савченко: «...приголосні фонеми в українській літературній мові об'єднуються в 12 артикуляційних груп: п, б, м; т, т', д, д'; н, н'; к, г; х, г; ф, в; й; с, с', з, з'; ш, ж; ц, ц', дз, дз'; ч, дж; л, л', р, р'».

Отже, в такому порядку і обстежую всі приголосні звуки.

Вивчаючи вимову кожного звука, зокрема, я виявляю вміння дитини вимовляти його ізольовано, в словах і вміння використовувати у самостійному мовленні.

Вимова звуків перевіряю в такій послідовності. Я пропоную дитині вказати малюнки, у назвах яких досліджуваний звук стоїть у різних позиціях: на початку, усередині, в кінці слова і при збігу приголосних.

Якщо дитина не може вимовити звук у слові, їй пропоную вимовити ті самі слова відображено (за мною), а також повторити прямі і обернені склади з цим звуком. Далі учневі пропоную прочитати слова, скоромовки (речення), вірш чи казку, скласти розповідь,за сюжетним малюнком.

При обстеженні стану звуковимовляння особливу увагу звертаю на те, чи не плутає дитина у самостійному мовленні фонеми, подібні за артикуляцією чи звучанням (с - з, с - ш, з - ж, ж - ш та ін.). Якщо є ці порушення, то я детально досліджую у дитини стан слухової уваги, словник і граматичну будову мовлення.


8. Охарактеризуйте клініко-педагогічну класифікації мовлення.

Оскільки мовленнєві дефекти тривалий час були предметом вивчення дисциплін медико-біологічного циклу, природно, що й перші класифікації вад мовлення мали клініко-етіопатогенетичний напрям. Однією з визнаних і поширених у практиці є клініко-педагогічна класифікація мовленнєвих порушень. За цією класифікацією розрізняють різні форми (види) мовленнєвої патології, кожна з яких має власну симптоматику та динаміку виявів. Увага акцентується на тих порушеннях, що є об'єктом логопедичного впливу, та спирається на медичні дані, клінічні характеристики, які пояснюють причини розладів мовлення. Ця класифікація засіювана не на одному критерії, а на сукупності психолого-лінгвістичних та клінічних критеріїв (клінічним критеріям відводиться роль уточню вальних). Такий багатоаспектний підхід перешкоджає одноаспектності уявлень про мовленнєве порушення, оскільки спрямований на розуміння порушення в цілому.

Важливо зазначити, що в клініко-педагогічній класифікації провідна роль належить психолого-лінвістичним критеріям. Використовуючи їх, процес мовленнєвого порушення характеризується термінами і поняттями, зрозумілими для логопеда, і спрямований на ті явища, що мають стати об'єктом логопедичного впливу.

Усі види порушень, які розглядаються у клініко-педагогічній класифікації, на основі психолого-лінгвістичних критеріїв (порушення форми мовлення — усного чи писемного; порушення виду мовленнєвої діяльності для кожної з форм: для усного — говоріння або слухання, для писемного — письма або читання; порушення ланки породження або сприймання мовлення; порушення операцій, за допомогою яких здійснюється оформлення висловлювання на етапі формування або сприймання мовлення; порушення засобів оформлення висловлювання) поділяються на дві великі групи залежно від порушеного виду мовлення — усного чи писемного.


9. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [дз], [ дз!].

Вправа 1:

Посміхнутися і показати зуби.

Широкий кінчик язика покласти за нижні зуби.

1. Гра на звуконаслідування:

Дзижчить великий товстий джміль: дз-з-з… дз-з-з… дз-з-з… дз-з-з…

2. Повторити склади:

АДЗ ЕДЗ ИДЗ ОДЗ УДЗ

ДЗА ДЗЕ ДЗИ ДЗО ДЗУ

Вправа 2:

Розтягнути губи у посмішку трохи більше, ніж при вимовлянні звука –дз-, і показати зуби.

Широкий кінчик язика покласти за нижні зуби.

Спинку язика напружити і підняти трохи вище вгору до піднебіння.

1. Гра на звуконаслідування:

Пригадайте, як дзижчав великий товстий джміль:

дз-з-з… дз-з-з… дз-з-з… дз-з-з…

А зараз уявіть маленьку бджілку. Вона дзижчатиме тихо, привітно: дзь-зь-зь… дзь-зь-зь… дзь-зь-зь… дзь-зь-зь…

2. Повторити склади:

АДЗЬ ІДЗЬ ЕДЗЬ УДЗЬ ОДЗЬ

АДЗЯ ІДЗІ ЕДЗЄ УДЗЮ ОДЗЬО

ДЗЯ ДЗІ ДЗЄ ДЗЮ ДЗЬО


10. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення вад мовлення губних звуків.

За місцем утворення шуму, по тому, які органи мови беруть участь у вимові, звуки поділяються на губні і язичние.а) Губні приголосні, при яких перешкода утворюється за допомогою губ або нижньої губи і верхніх зубів. У російській мові губні діляться на губно-губні ([б], [п], [м], [б '], [п'], [м ']) і губно-зубні ([в], [в'], [ф], [ф ']).

При утворенні губних звуків активним органом є нижня губа, а пасивним - або верхня губа (губно-губні звуки), або верхні зуби (губно-зубні звуки).

Губно-губна вимова л або заміна його звуком у усувається після того, як дитина усвідомить відмінність у положенні губ при правильній вимові і у випадках неправильної, що проявляється в надмірній активності губ. У даному випадку більш ефективний спосіб постановки звука л від голосного а. Важливо, щоб учень навчився робити зімкнення кінчика язика і верхніх зубів при відкритому роті (положення звука а) і, не змінюючи положення губ, вимовляти склади ла, ал лише язиком. Автоматизацію звука л у цих випадках краще проводити в сполученні з губними й губно-зубними приголосними (алпа, пла, алфа, фла). У випадках заміни звука л м'яким л рекомендують починати роботу з навчання відтворювати сідлоподібне положення спинки язика. Для цього треба загнути кінчик язика на верхню губу з подальшим видихом повітря по бокових краях язика. Потім пропонується аналогічна вправа, але кінчик язика загинається вже на верхні зуби. Після засвоєння цього положення кінчик язика переноситься в ротову порожнину (за зуби).

Скоромовки на автоматизацію губних звуків

Звук [б]

Бором брів бобер до брата борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята Будуть булі виробляти.

Біля броду бусол ходить, бусленя з собою водить.


11. Охарактеризуйте особливості проведення індивідуальних, фронтальних і групових логопедичних занять.

За кількістю учасників у спеціальних групах виділяють фронтальні (з усією групою), підгрупові (частина групи) та індивідуальні заняття.

Підгрупові заняття передбачають диференційовані завдання для підгрупи дітей, що мають схожі за структурою дефекти.

Індивідуальні заняття проводяться логопедом з однією дитиною. Протягом індивідуальних занять виконуються індивідуальні корекційно-розвивальні мікропрограми, розроблені логопедом на основі результатів логопедичного обстеження дитини на початку навчального року. Необхідність проведення занять усіх видів обумовлюється навчальними програмами, корекційною спрямованістю логопедичного впливу та розвитком індивідуальних здібностей дітей.

Фронтальні логопедичні заняття з формування вимови будуються з урахуванням завдань та змісту кожного періоду навчання. Специфіка цього виду занять обумовлює підбір лексичного матеріалу, який насичений звуками, що вивчаються і вимовляються правильно. Виключаються звуки, які змішуються. На кожному занятті обов’язково передбачаються вправи на закріплення правильної вимови певного звука, розвитку фонематичного слуху, сприйняття, оволодіння навичками елементарного аналізу та синтезу. Обов’язковим є включення завдань з розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 18

Безкоштовна робота

Закрити

Логопедія 4

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.