План

1. Підберіть логопедичні ігри та вправи для диференціації та автоматизації свистячих звуків.

2. Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.

3. Проаналізуйте роль фонематичного сприймання при порушенні свистячих звуків.

4. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: вимовляння твердих і м'яких приголосних.

5. Назвіть особливості організації і проведення логопедичної роботи при дислалії.

6. Охарактеризуйте дидактичні принципи, якими зумовлюється корекція вимови звуків.

7. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення передньоязикових звуків.

8. Охарактеризуйте клініко-педагогічну класифікації мовлення.

9. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [дз], [ дз!].

10. Опишіть основні прийоми корекції дислалії у дітей дошкільного віку: методику виправлення вад мовлення губних звуків.

11. Охарактеризуйте особливості проведення індивідуальних, фронтальних і групових логопедичних занять.

12. Підберіть вправи артикуляційної гімнастики для диференціації та автоматизації звуків [ц], [ ці].

13. Складіть таблицю класифікації приголосних звуків за М.Савченко. Охарактеризуйте традиційний підхід до подолання вад звуковнмовн (автоматизація та диференціація звуків).

1. Підберіть логопедичні ігри та вправи для диференціації та автоматизації свистячих звуків.

Підготовчий етап є обов’язковим на шляху виправлення звуковимови, та включає в себе важливі компоненти, а саме: розвиток слухового сприймання, слухової уваги та пам’яті, розвиток фонематичного сприймання, розвиток дихання, розвиток артикуляційної моторики.

Для того щоб навчити дітей правильно вимовляти звуки нашої мови, необхідно перш за все навчити їх уважно слухати та чути мовлення оточуючих, тобто розвивати слухове сприймання. Розвиток слухового сприймання – важлива передумова формування звуковимови.

Починати слід з розвитку слухової уваги. Для розвитку слухової уваги доцільно використовувати найдоступніші для дитячого сприймання навколишні звуки: сигнали машин, голоси тварин, музичні звуки та ін. На прогулянках, під час ігор, на екскурсіях діти слухають, про що “говорять” вулиця, кімната, ліс, парк, музичні іграшки. (див. Логопедичні ігри та вправи)

Важливе місце в підготовчій роботі на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови даних звуків.

Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки свистячих звуків

  • “Лопатка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
  • “Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
  • “Чисті зуби”. Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчик язика за нижніми зубами виконує рухи праворуч-ліворуч, наче чистить зубки. Повторити 10-15 раз.
  • “Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
  • “Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10 разів.
  • “Язичок-футболіст”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий м’ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

  • 2. Охарактеризуйте основні методи логопедичного впливу.

    Логопедичний вплив здійснюється різними методами: практичними, наочними, словесними. Вибір і застосування того чи іншого методу визначається характером мовленнєвого порушення, цілями і завданнями корекційно-логопедичного впливу, етапом роботи, віковими, індивідуально - психологічними особливостями дитини.

    До практичних методів відносяться вправи, ігри, моделювання.

    Вправи поділяються на:

    - наслідково-виконуючі (виконуються дітьми за зразком)

    - дихальні

    - голосові

    - артикуляційні

    - загальна та дрібна моторика

    Творчі вправи - використання засвоєних способів в нових умовах, на новому мовленнєвому матеріалі.

    Використовуються мовленнєві вправи ( повторювання слів з поставленим звуком).

    Ігрові вправи ( імітування дій ), викликає емоційно-позитивний настрій дітей, знімає у них напругу.

    Гровий метод - передбачає використання різних компонентів ігрової діяльності в поєднанні з іншими прийомами: показом, поясненням, вказівками, запитаннями. Основним із головних компонентів методу являється уявна ситуація в розгорнутому вигляді ( сюжет, роль, ігрові дії ).

    У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. У педагогіко-психологічній літературі ігри поділяються на дві великі групи: творчі ігри та ігри з правилами.

    Творчі ігри - це сюжетно-рольові, ігри-драматизації, конструктивно-будівельні.

    До наочних методів відносяться спостереження, розгляд малюнків, картин, профілів артикуляції, кінофільмів, прослуховування пластинок та дисків.

    Використаня посібників полегшує засвоєння матеріалів, сприяє формуванню сенсорних передумов для розвитку мовленнєвих умінь та навичок, уточненню та розширенню уявлень дітей, розвитку пізнавальної діяльності, створює сприятливий емоційний фон для проведеня логопедичної роботи.

    Особливості використання словесних методів в логопедичній роботі визначається віковими особливостями дитини, структурую і характером мовленнєвого порушення, цілями, задачами, етап корекційного впливу.


    3. Проаналізуйте роль фонематичного сприймання при порушенні свистячих звуків.

    Роль фонематичного слуху для розвитку всієї мовної функції, необхідної для оволодіння читання і письма, безперечна. Невипадково у дітей з несформованим фонетико-фонематичним сприйняттям виникають труднощі в оволодінні грамотою.

    Фонематичним сприйняттям або фонематичним слухом, прийнято називати здатність сприймати і розрізняти звуки мови (фонеми), що складають звукову оболонку слів. Така здатність формується у дітей поступово, в процесі природного розвитку. І тільки при наявності фонематичного слуху можливо розуміння змісту окремих слів. Тому фонематичний слух ще називають смисловим. Дитина починає реагувати на будь-які звуки з 2 - 4 тижні від моменту народження, а з 7 місяців відгукується слово, але тільки на інтонаційну сторону, а не на предметне значення. Це так званий період дофонемного розвитку мови. До кінця першого року життя слово вперше починає служити знаряддям спілкування, набуває характеру мовного кошти, і дитина починає реагувати на його звукову оболонку. Далі фонематичний розвиток відбувається бурхливо, постійно випереджаючи артикуляційні можливості дитини, що стає основою вдосконалення вимови. Недосконале фонематичні сприйняття негативно впливає на становлення дитячого звуковимови. Гальмує формування навичок звукового аналізу, без яких в майбутньому повноцінне читання і письмо неможливі.

    Ознаками порушення фонематичного слуху є: Порушення звуковимови (заміни і змішання звуків); Порушення звукової структури слова, яке проявляється в помилках звукового аналізу (пропуск голосних і приголосних букв, складів; вставки букв; перестановки букв, складів); Порушення диференціації звуків на слух, що мають акустико-артикуляційне схожість, що виявляється в заміні і змішанні звуків, а при листі в змішанні букв.

    Складні за артикуляцією звуки замінюються простими за артикуляцією, наприклад: замість [с], [ш] - [ф], замість [р], [л] - [л '], [і], замість дзвінких - глухі; свистячі і шиплячі замінюються звуками [т], [т '], [д], [д']. Відсутність звуку або заміна його іншим по артикуляційному ознакою створить умови для змішування відповідних фонем. При змішанні звуків, близьких артикуляційно або акустично, у дитини формується артикулема, але сам процес фонемостворення не закінчується. Труднощі розрізнення близьких звуків, що належать різним фонетичним групам, призводять до їх змішання при читанні і на листі. Кількість неправильно вимовних або неправильно вживаних у мові звуків може досягати великого числа - до 16-20. Найчастіше виявляються несформованими свистячі і шиплячі ([с] - [с '], [е] - [з'], [ц], [ш], [ж], [ч], [щ]); звуки [т '] і [д']; звуки [л], [р], [р ']; дзвінкі заміщуються парними глухими; недостатньо протиставлені пари м'яких і твердих звуків; відсутня приголосний [і]; голосний [и].

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 18

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Логопедія 4

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.