План 

1. Специфіка методів і прийомів на уроках природознавства.
2. Особливості дидактичної структури уроку природознавства.
3. Зміст аналізу уроку з природознавства
4. Особливості етапу актуалізації опорних знань у дидактичній структурі уроку природознавства.
5. Організація домашніх завдань у курсі природознавства.
6. Особливості ведення календаря природи, організація спостережень за погодою.
7. Формування навичок самостійної роботи учнів з природничою інформацією
8. Вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв’язки уприроді.
9. Формування цілісної природничо-наукової картини світу у молодших школярів.
10. Краєзнавча екскурсія ( план, мета, місце проведення, обладнання та її хід)
11. Формування дослідницьких умінь у молодших школярів на уроках природознавства.

Особливості ведення календаря природи, організація спостережень за погодою.

Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма календаря може бути різною, але в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків.

У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар. Потрібно підкреслити, що у практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об'єкта і результатів спостережень. Діти не знають, за чим (або ким) конкретно спостерігати, що саме треба сприйняти, який результат отримати під час спостережень. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошитах з природознавства залишається невиконана робота для спостережень. Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого типу: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об'єктом спостереження у цьому випадку є дерева, а результатом — зміни з деревами, що відбулися восени.

Що означає термін зміни? Як можна сприйняти зміни конкретного об'єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ним навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з виглядом, наприклад, взимку. Отже, в завданні повинна чітко формулюватися ціль, оскільки вона є не тільки результатом безпосереднього сприймання, а й конкретно-образного мислення. Знання, одержані у процесі спостереження, надалі стають основою для розвитку логічного мислення, зокрема встановлення суті, закономірностей, взаємозв'язків і залежностей, складних узагальнень, систематизації.

Учні початкових класів не тільки спостерігають за природою, а й узагальнюють свої спостереження. Ця робота, як і попередня, на початковому етапі проводиться під керівництвом учителя, а потім – самостійно. Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Форма календаря може бути різною, але в ньому повинна бути таблиця для записів щоденних спостережень за погодою протягом місяця або сезону, місце для записів інших спостережень (зміни в неживій природі; зміни в житті рослин, тварин; праця людей). Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар.)


Формування навичок самостійної роботи учнів з природничою інформацією.

У міру сформованості навичок спостережень учням пропонують спочатку самостійно описати окремі елементи погоди протягом дня, а потім дати розгорнуту й узагальнену характеристику погоди за тиждень, місяць, сезон. У такій, наприклад, послідовності учні можуть розповідати про результати спостережень за погодою протягом дня: температура повітря; вітер; хмарність; опади; інші явища в природі; порівняй погоду сьогоднішнього дня з погодою минулого дня. Така послідовність дає змогу учням порівняно легко встановлювати зв’язки між окремими явищами природи і пояснювати їх.

В організації спостережень особливу увагу необхідно звертати на узагальнення їх результатів. Така робота проводиться в кінці кожного місяця і сезону на основі одержаних результатів за кожен місяць сезону на спеціальному уроці, передбаченому програмою. На підсумки спостережень за місяць відводиться 8-10 хв. першого уроку з природознавства кожного наступного місяця. Кількісні дані за місяць і за сезон підраховуються учнями в позаурочний час, а на уроці повідомляються результати підрахунків, аналізуються взаємозв’язки між компонентами природи. Особлива увага при цьому звертається на встановлення учнями зв’язків між висотою Сонця і температурою повітря; напрямом вітру і температурою і хмарністю; хмарністю і опадами. Також звертається увага на те, як впливають зміни в неживій природі на стан рослин, поведінку тварин та працю людей.

Підрахунки учні спочатку виконують в зошитах для самостійної роботи з природознавства, після чого одержані дані переносяться у відповідну таблицю класного календаря природи і праці людей.

На перших порах роботу над узагальненням результатів спостережень учні молодших класів проводять під керівництвом учителя. Коли в учнів сформуються навички цієї роботи, вони здійснюють її самостійно.

Отже, формування і розвиток в учнів молодших класів умінь проводити спостереження є цілеспрямованим процесом, який починається з наслідування дій учителя, органічно входить у систему навчально-виховної роботи і передбачає поступове ускладнення завдань для самостійної роботи.


Вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв’язки уприроді.

Зміст матеріалу дозволяє не тільки розкрити перед учнями основні закономірності змін у природі, але й пояснити причинно-наслідкові зв'язки й на цій основі додати кожному факту, процесу або явищу найкраще тлумачення й обґрунтування. Формування наукового світогляду тісно пов'язане зі здійсненням науково-атеїстичного виховання учнів, головне завдання якого - навчити дітей правильно розуміти й пояснювати явища природи. Роботу з науково-атеїстичного виховання варто проводити на уроках, позакласних заняттях по природознавству, у процесі спілкування вчителів з батьками, індивідуально з учнями, використовуючи при цьому різноманітні форми, методи й засоби навчання, прилучаючи учнів до самостійного осмислення вивчених явищ природи.

Формування основних понять курсу природознавства передбачає організацію систематичних і цілеспрямованих спостережень дітьми на уроці й самостійних спостереженнях у природі. Шляхом порівняння й узагальнення результатів спостережень діти встановлюють причинні зв'язки між явищами в природі - між напрямком вітру й змінами погоди. У процесі спостережень діти вчаться виявляти істотні ознаки й властивості об'єктів й явищ природи.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання природознавства 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.