План 

1. Специфіка методів і прийомів на уроках природознавства.
2. Особливості дидактичної структури уроку природознавства.
3. Зміст аналізу уроку з природознавства
4. Особливості етапу актуалізації опорних знань у дидактичній структурі уроку природознавства.
5. Організація домашніх завдань у курсі природознавства.
6. Особливості ведення календаря природи, організація спостережень за погодою.
7. Формування навичок самостійної роботи учнів з природничою інформацією
8. Вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв’язки уприроді.
9. Формування цілісної природничо-наукової картини світу у молодших школярів.
10. Краєзнавча екскурсія ( план, мета, місце проведення, обладнання та її хід)
11. Формування дослідницьких умінь у молодших школярів на уроках природознавства.

Найпоширенішим є комбінований урок. На таких уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Типова структура комбінованого уроку: І. Хвилинка спостереження. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань учнів.ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і завдань уроку ІІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу. ІV. Закріплення та систематизація набутих знань про об’єкти і явища природи. VІ. Застосування набутих знань і умінь про об’єкти та явища природи на практиці. VІІ. Підсумок уроку.


Зміст аналізу уроку з природознавства

Кожен учитель має відвідувати уроки своїх колег, особливо досвідчених майстрів педагогічної справи. Це дає можливість вчитися в інших, порівнювати свою працю з працею колег, долати власні помилки в організації навчально-виховної роботи з учнями на уроці. Слід також систематично аналізувати свої уроки. Це важливий чинник становлення педагогічної майстерності. Самоаналіз дає змогу утверджувати позитивні аспекти підготовки й проведення уроку та долати недоліки, уникати помилок.

Виділяють такі основні типи аналізу уроку:

1. Повний: проводиться з метою контролю за якістю навчально-виховного процесу та вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи.

2. Короткий: проводиться з метою загальної оцінки діяльності вчителя, визначення його науково-теоретичного рівня. Він відображає лише основні дидактичні категорії.

3. Комплексний: передбачає всебічний розгляд усіх аспектів уроку в єдності прояву змісту, видів, методів і засобів організації навчально-виховного процесу. Застосовують переважно при одночасному аналізі кількох уроків.

4. Аспектний: передбачає розгляд лише окремих сторін діяльності вчителя й учнів на уроці — виховної, дидактичної, санітарно-гігієнічної, психологічної та ін. Використовують переважно для виявлення недоліків або з'ясування ефективності педагогічних прийомів у діяльності вчителя.

1. Загальні відомості. Дата, школа, прізвище вчителя, кількість присутніх і відсутніх учнів, який урок за розкладом. Підготовленість приміщення до занять, готовність учнів, своєчасність розпочатого уроку. Тема і мета уроку.

2. Виконання освітньої мети уроку. Методи і прийоми перевірки домашнього завдання. Види перевірки і оцінка знань. Аналіз питань опитування. Методи вивчення нового матеріалу. Достовірність фактичного матеріалу. Послідовність і системність у його викладі. Зв'язок нового з раніше вивченим, міжпредметні зв'язки. Логічна послідовність і завершеність усіх видів роботи. Практичні роботи і досліди на уроці, їх наочність, ефективність, правильність проведення. Наочні посібники. ТЗН та інше обладнання і методика його використання, зв'язок вивченого із спостереженнями в природі. Домашнє завдання, його вид, обсяг, складність і методика. Чи достатньо пояснювався матеріал, запропонований для опрацювання вдома.

3. Досягнення виховної мети уроку. Якості особистості, що формувалися в учнів на уроці: патріотичне, естетичне і екологічне виховання. Чи формувалася працелюбність, розвивалася і допитливість у вивченні природи? Як поєднувалися освітні та виховні завдання? Чи здійснювався індивідуальний підхід у вихованні учнів?

4. Виконання розвиваючої мети уроку. Розвиток самостійності і творчості учнів. Чи навчили їх прийомів логічного мислення, порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, індукції, дедукції? Чи достатньо розвивалось образне мислення учнів? Чи вчились діти прийомів логічної аргументації, всебічного розгляду предметів, планування? Чи практикувалося проблемне, частково пошукове чи дослідницьке навчання?

5. Поведінка учнів на уроці. Активна розумова праця. Рівень зацікавленості, сумлінності, дисциплінованості. Цілеспрямованість і зосередженість уваги. Чи однаково напружено працювали сильні і слабкі учні? Чим здебільшого регулювалася поведінка дітей: зацікавленістю матеріалом, загальною робочою атмосферою в класі, волею вчителя?

6. Стиль роботи вчителя на уроці. Чи володіє класом, чи вміє зосередити увагу учнів, створити робочу атмосферу, підтримувати дисципліну? Чи вміє організувати роботу, зацікавити нею дітей, підвищити їхню активність? Наскільки доступно з'ясував учитель матеріал, чи вміло виділив у ньому головне, істотне, що полегшило б сприймання. Вміння дібрати матеріал до різних видів навчальної роботи. Чи володіє творчими методами і прийомами навчання? Педагогічний такт, спостережливість, вдумливість, винахідливість, акуратність, емоційність вчителя, його зовнішній вигляд, культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція Чи користується авторитетом в учнів?

7. Наслідки уроку. Досягнення дидактичної мети, якість засвоєння учнями нового матеріалу. Позитивні і негативністорони уроку. Як уникнути виявлених недоліків?


Особливості етапу актуалізації опорних знань у дидактичній структурі уроку природознавства.

Актуалізацію опорних знань учнів та їхнього життєвого досвіду не слід ототожнювати з простим опитуванням. Ця робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Адже під час вивчення відповідних об'єктів, речовин або явищ природи необхідно враховувати життєвий досвід дітей, їхні знання, набуті завдяки спілкуванню з природою або з інших джерел (книжок, телепередач, кінофільмів та ін.). Раніше здобуті знання становлять опору для засвоєння нових знань. Таку функцію виконуватимуть тоді, коли вони будуть чіткими, правильними, науково обґрунтованими. Тому завдання вчителя виявити, уточнити, розширити, а в разі необхідності виправити відповідь учня. Крім того, актуалізація знань стимулює психологічну підготовку учнів, збуджує інтерес, створює емоційний настрій. Мобілізується увага учнів до сприймання нових знань різними прийомами і особливо проблемністю викладання.

Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна бесіда або виконання завдань. Наприклад, яка поверхня суші у нашій місцевості? які форми поверхні зустрічаються на ній? що називається горбом? Намалюйте схему горба, підпишіть назви його частин. Що називається підніжжям, схилом, вершиною? які є схили? які є вершини? що являють собою гори? що називається гірською місцевістю? як позначаються юри на фізичній карті? і т. д.

Варто використовувати пізнавальні ігри, загадки, якими вчитель підводить учнів до сприймання нового матеріалу.


Організація домашніх завдань у курсі природознавства.

Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в класі. Треба пам'ятати, що одноманітність не тільки стомлює, ослаблює інтерес до навчання, а й пригнічує пізнавальні здібності учня. Мета вчителя — розвинути особисті здібності кожної дитини. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником (прочитати статтю, розглянути ілюстрації до неї, продумати відповіді на запитання, подані в кінці статті), виконати практичні завдання (провести спостереження, зібрати колекції, гербарій, проробити дослід, виготовити модель), прочитати науково-популярну літературу та ін..

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання природознавства 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.