План

1. Формування наукового світогляду під час навчання природознавства. 

2. Екологічне виховання молодших школярів в урочній та позаурочній системі викладання природознавства. 

3. Естетичне виховання молодших школярів засобами природи. 

4. Характеристика природознавчих понять, етапи вивчення. 

5. Методика формування уявлень про предмети та явища природи. 

6. Формування природничих понять. 

7. Організаційні форми навчання природознавства. Класифікація форм навчання природознавства.
8. Типи уроків з природознавства. 

9. Урок – головна форма навчально-виховної роботи з природознавства. Функції уроку та основні вимоги до нього. 

10. Взаємозв’язок типу і структури уроку. Структура предметного уроку. 

11. Структура комбінованого уроку з природознавства. 

12. Структура уроку на здобуття нових знань з природознавства. 

13. Структура уроку узагальнення і систематизації знань з природознавства. 

14. Фронтальні, групові та індивідуальні види робіт на уроці, їхнє поєднання. 

15. Екскурсії з вивчення природи, їхнє місце і роль в процесі навчання молодших школярів. 

16. Підготовка вчителя д уроку-екскурсії, організація і методика проведення. Питання охорони природи на екскурсіях. 

17. Позаурочна робота учнів з природознавства, її виховна і природоохоронна спрямованість. 

18. Фенологічні спостереження в природі, ведення щоденників спостережень.

Формування наукового світогляду під час навчання природознавства.

Формування наукового світогляду сприяє зміст програми і підручники по природознавству, в основі яких лежить сезонний принцип вивчення об'єктів природи. Повідомляючи дітям елементарні дані про живу і неживу природу, про працю людей, вчитель показує, як взаємопов'язані об'єкти природи, який вплив на природу здійснює діяльність людини. Уже в І класі при вивченні теми "Наша школа" проводиться урок на пришкільній ділянці, де учні знайомляться з змінами в житті рослин восени, а пізніше переконуються, що з наступанням холодів жовтіють і опадають листки на деревах, зникають комахи, багато птахів відлітає на Південь. В процесі дальшого спілкування з природою, спостережень за об'єктами, природи і т.д. в дітей накопичуються знання про те, що з наступанням тепла з'являються листочки, зеленіє і росте трава. В ІІ кл. спостереження за об'єктами живої природи продовжується. На основі матеріалів експертизи, коротких записів в "Щоденнику спостережень" встановлюються взаємозв'язки в живій і неживій природі.На конкретних прикладах виясняється, які сезонні зміни характерні для рослин і тварин в певну пору року.Знання про зміни в природі учні краще засвоюють в процесі проведення безпосередніх спостережень за рослинами і тваринами. При цьому дуже важливо вчити дітей самостійно виражати свої думки, пояснювати спостережуване явище.


Екологічне виховання молодших школярів в урочній та позаурочній системі викладання природознавства.

В. О. Сухомлинський зазначав, що, передаючи дітям великі матеріальні і духовні багатства, разом з ними треба передавати й благородне почуття любові до Батьківщини. Класоводам слід приділяти велику увагу збагаченню знань учнів про Батьківщину, вихованню почуттів патріотизм.Екологічне навчання і виховання — це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації й активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.У завдання екологічної освіти входять:1) засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи і суспільства;

2) розуміння багатогранної цінності природи для суспільства вцілому і кожної людини зокрема;3) оволодіння нормами правильної поведінки вприродному середовищі;4) розвиток потреби у спілкуванні з природою;5) активізація діяльності по охороні й поліпшенню навколишнього середовища.Екологічне виховання передбачає також вироблення навичок грамотної поведінки дітей у природі.Слід приділити увагу вбаченню знань про батьківщину.1.Показати красу куточка, де живе, любов. 2.Важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею людей, села, району, області республіки. Виховання патріотизму це насамперед використання краєзнавчого матеріалу.3.У цій справі велике значення має позакласна література ігри-подорожі, бесіди. 4.Включ.уже з молодших класів у суспільно-корисну, продуктивну працю: Патріотичне виховання тісно пов’язане з екологічним вихованням.


Естетичне виховання молодших школярів засобами природи.

Велике місце в естетичному вихованні школярів займає краса природи. Зацікавлене ставлення до неї з'являється у дітей, коли вони знаходять здатність милуватися і чарує її красою. Але для того щоб виховати дитину естетично, потрібно дати їй знання про природу як засіб естетичного виховання. Отже навчання і виховання взаємообернені поняття. Естетичне ставлення до природи - особлива форма її пізнання, без якої спільне природознавство втрачає свою чарівність і гуманістичне призначення. Естетичне пізнання світу багатоскладових. За думку вчених, питання про формування у людини почуття прекрасного вельми непростий. Далеко не всі виявляються здатними глибоко проникати у світ краси. Завдання вчителя - разом з дітьми осягнути істинну красу, яка не завжди яскрава, гучна, навпаки, часто тиха, спокійна, скромна і непомітна, по-новому поглянути на осінній лист, крильця нічного метелика, відчути особливу чарівність в красі природи. Естетичне виховання здійснюється через різноманітні завдання, спостереження, досліди.


Характеристика природознавчих понять, етапи вивчення.

Поняття відображає не просто загальні ознаки, тобто їх властивості, сторони та зв'язки, а істотні ознаки, які складають сутність окремих об'єктів або їх груп.

Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У понятті як логічній категорії виділяють дві його взаємопов’язані і взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Обсяг характеризує кількість предметів і явищ, які відображаються поняттям, а зміст – сукупність істотних ознак, взяємозвязки між якими утворюють структуру поняття. За науками – біологічні, географічні, зоологічні. За змістом – прості і складні, за обсягом – одиничні( річка Дніпро), загальні ( річка, дерево), категорія - це поняття найвищого рівня узагальнення ( тварина, рослина). Судження відображає зв'язки між предметами і явищами навколишнього світу або між властивостями й ознаками одного об'єкта. Вони можуть стосуватися всієї групи об'єктів — це загальні судження («всі дерева мають один дерев'янистий стовбур»); якоїсь частини — часткові («деякі дерева мають листки у вигляді хвої») або одного предмета— одиничні судження («ялина має листя у вигляді хвої»).Утворення суджень відбувається: а) безпосередньо при відображенні чуттєво існуючих об'єктів, їх ознак і зв'язків; б) опосередковано —- шляхом умовиводів і міркувань.

Умовивід- форма мислення, внаслідок якого із кількох суджень, через їх зіставлення та аналіз, виводиться нове судження. Індуктивний умовивід – від часткового до загального( у шпака тіло вкрите пірям, у сороки тіло вкрите пір'ям; Умовивід: тварина, тіло якої вкрите пір'ям, називається птахом. Дедуктивний – від загального до конкретного( у всіх звірів тіло вкрите шерстю, ця тварина вкрита шерстю, ця тварина звір.)

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання природознавства 10

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.