План

1. Формування навичок виразного читання в молодших школярів. 

2. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах. Хорова декламація, методика проведення 

3. Методика опрацювання байки в початкових класах. 

4. Мова й мовлення. Вивчення розділу програми «Мова і мовлення». 

5. Форм. уявлень про “Текст”. Методика вивч розд “Текст”. 

6. Лінгводидактичне спрямування уроку української мови в поч. класах 

7. Організація аналітико-синтетичної діяльності школярів 

8. Комплексний підхід до вивчення слова на уроці української мови в початкових класах. 

9. Дидактична структура уроку укр.мови в поч.класах. 

10. Види навчальної наочності на уроці української мови в початкових класах. Методика застосування. 

11. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу “Звуки і букви”.

1. Формування навичок виразного читання в молодших школярів.

Виразність – найслабкіше місце в розвитку навички читання. Вимога “читай виразно” виконується учнями по-різному: з помилковою інтонацією, з викрикуванням, підвищенням тону і

Молодші школярі мають оволодівати елементарною грамотою виразного читання, вчитись виділяти логічний центр в тексті, логічні наголоси в реченнях, робити паузи, підвищувати і понижувати голос, добирати відповідну інтонацію мовлення чи читання.В структурі уроку читання повинно бути спрямування на виразне читання. Це шостий етап в опрацюванні тексту (на третьому етапі уроку – “Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок”).

Основне завдання шостого етапу – опрацювання партитури (розмітки) для виразного читання тексту.

Під час читання прозових творів важливо до кожної виділеної за смислом частини записувати на дошці один під другим підтекст «у вигляді невеличких речень»

виразність читання формується не тільки на основі імітації, але головним чином — у процесі аналізу тексту, на основі глибокого його розуміння. Створення партитури виразного читання тексту — подальша робота по усвідомленню його фактичного змісту. Тому навчання учнів виразно чигати — це не тільки заключна частина опрацювання тексту. У підготовці до виразного читання учнів можна виділити такі етапи:

— виразне читання вчителем тексту у первинному читанні (як підсумок самостійної роботи учнів по його озвучуванню);

— з'ясування фактичного, ідейного та емоційно-образного змісту тексту в єдності з аналізом мовних та композиційних засобів;

— розмітка тексту (партитура читання) на основі усвідомлення ідейно-змістової та емоційно-образної сторін тексту — визначення пауз, логічних наголосів, тону та темпу читання, логічної мелодики, інтонації.

Роботу над виразністю мовлення та читання треба проводити систематично, на кожному уроці. Виразність мас бути такою ж вимогою до читання, як і правильність, плавність, розуміння (тексту). Крім того, систематична робота в цьому напрямку виховує в дітей вміння глибоко розуміти зміст тексту, його ідейну спрямованість, відчувати красу поетичних образів і виразності засобів. Все це сприяє естетичному вихованню та розвиткові художнього смаку в школярів.


2. Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах. Хорова декламація, методика проведення

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: 1 - осмисленні змісту тексту ( смисловий аналіз); 2 - з’ясуванні структури (композиційний розбір); 3 - емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; 4 - виразному читанні тексту ( на основі різних видів аналізів). Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:

1. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту ( сприяє розширенню уявлень

про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2. Зразкове читання (краще напам’ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою (первинне читання).

3. Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту ( - Про що дізнались? - Про які події розповідає автор? - Про кого розповідається у вірші? та інші).

4. Читання вірша всіма учнями напівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомлення елементів тексту.

5. Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо.

6. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змістутексту).

7. Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту ( відповіді на запитання за фактичним, ідейним та емоційно-образним змістом - смисловий аналіз). Повторне читання проводимо для того, щоб діти запам’ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголосу, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, кращий учень і слабкіший тощо.

8. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки,

складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.

Розробляючи конспект вивчення вірша, в дидактичній структурі вивчення прозового твору замінюємо етап уроку «Сприйняття нового матеріалу» зазначеною методикою читання вірша.

У процесі аналізу використовується смисловий, композиційний та лексико-стилістичний аналізи.

5. Складання партитури виразного читання:

1. Визначають головну думку ( різкі зміни в природі).

2. Знаходження логічного центру для тексту в цілому – (двома горизонтальними), а також слів, що їх пояснюють,(однією горизонтальною).

3. Ставлять паузи - в кінці речення, на синтагмах та розділових знаках

4. Відтворюють мелодику читання залежно від місця логічного наголосу: З’ясовують інтонацію читання відповідно до змісту і структури вірша:


3. Методика опрацювання байки в початкових класах.

Байка - це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.

У роботі над байкою дотримуємось певних вимог. Говорити про алегоричність байки не варто. Не треба взагалі вживати цей термін. Повести розмову про цю істотну рису байки доцільно по завершенні аналізу описаних у ній подій. Щоб полегшити розкриття алегорії, треба вдатись до аналогій із життя. Умовність байки стає зрозумілою, коли учні перечитують мораль.

Робота над байкою включає такі компоненти: 1) сприйняття конкретного змісту; 2) усвідомлення композиції; 3) з’ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; 4) визначення головної думки байки; 5) розкриття алегорії; 6) аналіз моралі. Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру:

Наводимо далі фрагмент уроку опрацювання байки.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання української мови 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.