Методика викладання образотворчого мистецтва 3
План
1. Мистецтво скульптури у педагогічній технології розвитку ліплення. Методи ознайомлення дітей з мистецтвом скульптури. Зміст дитячого ліплення. Пластичний, конструктивний та комбінований способи та їх значення у розвитку особистості дитини. Методика ознайомлення з виразними можливостями матеріалів для ліплення (глина, пластилін, віск, тісто). Методика навчання різним видам ліплення скульптури людини, тварин.
2. Методика та зміст декоративно-прикладної діяльності: декоративне малювання, аплікація, декоративне ліплення, виготовлення робіт із природного матеріалу, сувенірів з викидного матеріалу, вишивка, вишивка-плетінка, моделювання одягу, оформлювальна діяльність, ікебана. Декоративне малювання: трансформування природних форм у орнаментальні мотиви, елементи декоративного малювання, декоративні розписи.
Робота з натури поступово впорядковує відому дитячу «стихійність» в ліпленні (бажання ліпити за уявленням або уявою), зосереджує увагу дітей на поставлених завданнях, розвиває увагу та окомір, зорову і рухову координацію, вчить сприймати пластичні властивості предметів у цілому.
Ліплення тварин і людей з натури в цій групі відбувається на основі керамічної скульптури народних майстрів (О. Железняк. «Птах», «Козел»; О. Селюченко. «Господині»; М. Пшценко. «Ведмідь» та ін.), скляної пластики малих форм (І. Ліцкевич. «Дідусь-козак», чортенята, півники, їжачки). Скульптура народних майстрів має узагальнені, обтічні, позбавлені деталізації форми і досить прості мотиви — звірята, птахи, козаки, панії (господині). Художні прийоми, якими послуговуються народні умільці, прості, наближені до можливостей дитячого ліплення. Так, лапи, ноги, крила, хвости, морди анімалістичних образів стовщені, огрублені. У пташок лапки замінює підставка, очі — дірочки, пір'я або волосся — гравіювальні рисочки. Людські фігури ліпляться на основі конусоподібної форми, що виключає ліплення піц робить образ стійким. Дітям можна показати, як досить дотепним способом народні умільці перетворювали конус-спідницю «панії» на чоловічі штани козака, защипуючи нижню частину спідниці по вертикалі.
Навчившись ліпити фігурки тварин в русі, діти можуть створювати з них прості сюжети: «Два цапки», «Дві кізочки», «Двоє жадібних ведмежат», «Півники-забіяки», «Дві курочки-чубарочки», «Кішка з кошенятами», «Собака з цуценятами» та інші. Тут важливо, щоб діти виявляли самостійність, фантазію в розміщенні персонажів сюжету на підставці, виразно зображали їхню взаємодію (граються, сперечаються, б'ються) та пропорційне співвідношення за величиною.
Опанування способів зображення образу людини в старшій групі також відбувається на основі ознайомлення з досвідом майстрів керамічної скульптури. Основою традиційного образу «панії», «господині» є порожнистий конус, який виготовляють, скручуючи топкий глиняний пласту форму кулька. До конуса доліплюються бюст, шия, голівка, руки-ковбаски. Виразності фігуркам надає деталізація елементами одягу (сорочка, хустка, керсетка, плахта), прикрасами (вінок, намисто), декорування наліпами, гравіюванням, малюванням. Образи козаків декоруються такими елементами, як вуса, «оселедці», смушеві шапки, солом'яні капелюхи, декоративні пояси, люльки.
Образи ліплення можуть бути різними: Дід Мороз, Снігуронька, хлопчик і дівчинка в зимовому одязі, лижники, хокеїсти, фігуристи, гімнасти та ін. Ліпити їх можна комбінованим (голова, тулуб, ноги з цілого шматка, а руки приєднуються) або пластичним способом (вся фігура з цілого шматка). Виразності фігуркам надають деталі одягу (шапочки, комірці, рукавички, застібки, шарфи) та атрибути (лижі, ковзани, гімнастичні кільця, ключки). У зображенні цих образів для дітей відкриваються значні можливості самостійних творчих рішень: як змоделювати форму, щоб вона гарно виглядала з різних боків; як передати рух, бо він у скульптурі є важливим засобом виразності; які деталі та аксесуари виліпити, як виставити фігури у красивому гармонійному співвідношенні, щоб вони радували око, давали і дитині, і глядачам задоволення.
Глина — найбільш доступний природний матеріал для занять з ліплення. В Україні глина трапляється практично у всіх місцевостях і має різноманітні кольори: жовто-коричневий, білий, сірувато-білий, зелено-блакитний, бурий, цеглянисто-чсрвоний та інші.
Пластилін — штучний матеріал, виготовлений на основі поєднання глини, воску, олії та барвників. Він пластичний, але пружний, тому перед застосуванням його треба розігрівати. Пластилін має багато кольорів і відтінків, його можна змішувати для отримання нових колірних відтінків. Пропорції для кожного кольору добираються окремо (табл. І).
Тісто для ліплення — м'який, приємний на дотик, пластичний матеріал. Можна використовувати звичайне харчове (тісто для крекера) і технічне тісто. Для приготування технічного тіста треба змішати склянку борошна зі склянкою солі «Екстра» та 1/3 склянки води. Дехто радить додавати столову ложку клею для шпалер або 1/2 чайної ложки маргарину. Борошно можна використовувати низькосортне пшеничне або суміш пшеничного із житнім. Тісто можна пофарбувати аніліновими, харчовими барвниками, порошком какао, розчинною кавою чи просто гуашевими фарбами. Для цього вливають барвник або всипають порошок і вимішують до рівномірного забарвлення.
Вологий пісок - природний матеріал для ліплення на вулиці і в приміщенні, якщо створено відповідні умови. Специфіка матеріалу дає змогу виготовляти різноманітні об'ємні і рельєфні зображення способом формування (заповнення і вивільнення форм). Вироби із піску мають узагальнені форми без особливої деталізації. З піску можна ліпити скульптури, додаючи в нього клей. Деталізувати, декорувати, акцентувати образи можна галькою, мушлями, черепками з майоліки.
Віск, парафін. Під чає нагрівання стають пластичними. Працювати з ними треба швидко, бо при охолодженні матеріал твердіє. Фігурки з воску і парафіну виходять блискучі, гладенькі, приємні на дотик. З цих матеріалів можна відливати скульптурки, використовуючи пресформи (фабричні або виготовлені з пап'є-маше).
Сніг, лід. Липкий сніг використовується взимку для ігрового ліплення. Можна використовувати різні способи створення скульптури: наліплювання, доліплювання, «обрізання», зішкрібання. Для надання виразності фігурам їх можна розмалювати фарбами, чорнилом, сажею, інкрустувати вставками із камінчиків, вуглинок, кісточок із фруктів, насіння тощо.
Стеки. Це інструменти фабричні (з пластмаси) і саморобні (з дерева) для надрізання заготовок, вирівнювання поверхні виробу, розрізання частин, виготовлення отворів, примазування частин, нанесення рельєфів.
Ганчірки, поролонові губки. Товста волога ганчірка або губка необхідна, щоб витирати інструменти, пальці, зволожувати поверхню виробу. Треба тримати її на мисочці, щоб не забруднювала і не зволожувала стіл. Суха ганчірка прислужиться тоді, коли треба, щоб інструменти і пальці були сухими.
Усі зазначені вище атрибути розвивального середовища будуть працювати на особистісний розвиток дитини за умови активної взаємодії з ними її внутрішнього «Я», коли вони стануть її особистою цінністю, супутниками, друзями, помічниками, допоможуть їй самореалізовуватись у процесі творчої діяльності заради власного успіху та благополуччя: зліпити, щоб разом погратися, порадувати, почастувати, порадіти, помилуватися.