План

1. Мистецтво скульптури у педагогічній технології розвитку ліплення. Методи ознайомлення дітей з мистецтвом скульптури. Зміст дитячого ліплення. Пластичний, конструктивний та комбінований способи та їх значення у розвитку особистості дитини. Методика ознайомлення з виразними можливостями матеріалів для ліплення (глина, пластилін, віск, тісто). Методика навчання різним видам ліплення скульптури людини, тварин.

2. Методика та зміст декоративно-прикладної діяльності: декоративне малювання, аплікація, декоративне ліплення, виготовлення робіт із природного матеріалу, сувенірів з викидного матеріалу, вишивка, вишивка-плетінка, моделювання одягу, оформлювальна діяльність, ікебана. Декоративне малювання: трансформування природних форм у орнаментальні мотиви, елементи декоративного малювання, декоративні розписи.

Робота з натури поступово впорядковує відому дитячу «стихійність» в ліпленні (бажання ліпити за уявленням або уявою), зосереджує увагу дітей на поставлених завданнях, розвиває увагу та окомір, зорову і рухову коор­динацію, вчить сприймати пластичні властивості предметів у цілому.

Ліплення тварин і людей з натури в цій групі відбувається на основі кера­мічної скульптури народних майстрів (О. Железняк. «Птах», «Козел»; О. Селюченко. «Господині»; М. Пшценко. «Ведмідь» та ін.), скляної пластики малих форм (І. Ліцкевич. «Дідусь-козак», чортенята, півники, їжачки). Скульп­тура народних майстрів має узагальнені, обтічні, позбавлені деталізації фор­ми і досить прості мотиви — звірята, птахи, козаки, панії (господині). Ху­дожні прийоми, якими послуговуються народні умільці, прості, наближені до можливостей дитячого ліплення. Так, лапи, ноги, крила, хвости, морди анімалістичних образів стовщені, огрублені. У пташок лапки замінює підставка, очі — дірочки, пір'я або волосся — гравіювальні рисочки. Людські фігури ліпляться на основі конусоподібної форми, що виключає ліплення піц робить образ стійким. Дітям можна показати, як досить дотепним спо­собом народні умільці перетворювали конус-спідницю «панії» на чоловічі штани козака, защипуючи нижню частину спідниці по вертикалі.

Навчившись ліпити фігурки тварин в русі, діти можуть створювати з них прості сюжети: «Два цапки», «Дві кізочки», «Двоє жадібних ведмежат», «Півники-забіяки», «Дві курочки-чубарочки», «Кішка з кошенятами», «Собака з цуценятами» та інші. Тут важливо, щоб діти виявляли са­мостійність, фантазію в розміщенні персонажів сюжету на підставці, ви­разно зображали їхню взаємодію (граються, сперечаються, б'ються) та про­порційне співвідношення за величиною.

Опанування способів зображення образу людини в старшій групі та­кож відбувається на основі ознайомлення з досвідом майстрів керамічної скульптури. Основою традиційного образу «панії», «господині» є порож­нистий конус, який виготовляють, скручуючи топкий глиняний пласту форму кулька. До конуса доліплюються бюст, шия, голівка, руки-ковбаски. Виразності фігуркам надає деталізація елементами одягу (сорочка, ху­стка, керсетка, плахта), прикрасами (вінок, намисто), декорування наліпами, гравіюванням, малюванням. Образи козаків декоруються такими еле­ментами, як вуса, «оселедці», смушеві шапки, солом'яні капелюхи, деко­ративні пояси, люльки.

Образи ліплення можуть бути різними: Дід Мороз, Снігуронька, хлоп­чик і дівчинка в зимовому одязі, лижники, хокеїсти, фігуристи, гімнасти та ін. Ліпити їх можна комбінованим (голова, тулуб, ноги з цілого шмат­ка, а руки приєднуються) або пластичним способом (вся фігура з цілого шматка). Виразності фігуркам надають деталі одягу (шапочки, комірці, рукавички, застібки, шарфи) та атрибути (лижі, ковзани, гімнастичні кільця, ключки). У зображенні цих образів для дітей відкриваються значні можливості самостійних творчих рішень: як змоделювати форму, щоб вона гарно виглядала з різних боків; як передати рух, бо він у скульптурі є важли­вим засобом виразності; які деталі та аксесуари виліпити, як виставити фігу­ри у красивому гармонійному співвідношенні, щоб вони радували око, да­вали і дитині, і глядачам задоволення.

Глина — найбільш доступний природний матеріал для занять з ліплен­ня. В Україні глина трапляється практично у всіх місцевостях і має різно­манітні кольори: жовто-коричневий, білий, сірувато-білий, зелено-бла­китний, бурий, цеглянисто-чсрвоний та інші.

Пластилін — штучний матеріал, виготовлений на основі поєднання глини, воску, олії та барвників. Він пластичний, але пружний, тому перед застосуванням його треба розігрівати. Пластилін має багато кольорів і відтінків, його можна змішувати для отримання нових колірних відтінків. Пропорції для кожного кольору добираються окремо (табл. І).

Тісто для ліплення — м'який, приємний на дотик, пластичний мате­ріал. Можна використовувати звичайне харчове (тісто для крекера) і тех­нічне тісто. Для приготування технічного тіста треба змішати склянку бо­рошна зі склянкою солі «Екстра» та 1/3 склянки води. Дехто радить дода­вати столову ложку клею для шпалер або 1/2 чайної ложки маргарину. Борошно можна використовувати низькосортне пшеничне або суміш пшеничного із житнім. Тісто можна пофарбувати аніліновими, харчови­ми барвниками, порошком какао, розчинною кавою чи просто гуашевими фарбами. Для цього вливають барвник або всипають порошок і вимішу­ють до рівномірного забарвлення.

Вологий пісок - природний матеріал для ліплення на вулиці і в при­міщенні, якщо створено відповідні умови. Специфіка матеріалу дає змогу виготовляти різноманітні об'ємні і рельєфні зображення способом фор­мування (заповнення і вивільнення форм). Вироби із піску мають узагаль­нені форми без особливої деталізації. З піску можна ліпити скульптури, додаючи в нього клей. Деталізувати, декорувати, акцентувати образи мож­на галькою, мушлями, черепками з майоліки.

Віск, парафін. Під чає нагрівання стають пластичними. Працювати з ними треба швидко, бо при охолодженні матеріал твердіє. Фігурки з вос­ку і парафіну виходять блискучі, гладенькі, приємні на дотик. З цих мате­ріалів можна відливати скульптурки, використовуючи пресформи (фаб­ричні або виготовлені з пап'є-маше).

Сніг, лід. Липкий сніг використовується взимку для ігрового ліплення. Можна використовувати різні способи створення скульптури: наліплю­вання, доліплювання, «обрізання», зішкрібання. Для надання виразності фігурам їх можна розмалювати фарбами, чорнилом, сажею, інкрустувати вставками із камінчиків, вуглинок, кісточок із фруктів, насіння тощо.

Стеки. Це інструменти фабричні (з пластмаси) і саморобні (з дерева) для надрізання заготовок, вирівнювання поверхні виробу, розрізання час­тин, виготовлення отворів, примазування частин, нанесення рельєфів.

Ганчірки, поролонові губки. Товста волога ганчірка або губка необхідна, щоб витирати інструменти, пальці, зволожувати поверхню виробу. Треба трима­ти її на мисочці, щоб не забруднювала і не зволожувала стіл. Суха ганчірка прислужиться тоді, коли треба, щоб інструменти і пальці були сухими.

Усі зазначені вище атрибути розвивального середовища будуть працю­вати на особистісний розвиток дитини за умови активної взаємодії з ними її внутрішнього «Я», коли вони стануть її особистою цінністю, супутника­ми, друзями, помічниками, допоможуть їй самореалізовуватись у процесі творчої діяльності заради власного успіху та благополуччя: зліпити, щоб разом погратися, порадувати, почастувати, порадіти, помилуватися.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання образотворчого мистецтва 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.