Методика образотворчого мистецтва 5
План
1. Дитяча художня школа як один з факторів формування світосприйняття у дітей. Структура дитячої художньої школи та особливості навчального процесу.
2. Планування позаурочної, позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва.
3. Головні напрями і завдання художньої діяльності з питанням «композиції» в програмі « Образотворче мистецтво» для 1 – 4 класів.
4. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно навчальної проблеми „композиція”
5. Зміст і методика уроків тематичного малювання у початкових класах
4. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно навчальної проблеми „композиція”
При співвідношеннях предмета і простору, коли простору навколо предмета дуже мало, зображений предмет сприймається занадто великим, немовби виходить за рамки картинної площини. Коли простору навколо предмета дуже багато, предмет сприймається занадто малим. Якщо в першому випадку предмет поглинає простір, то в другому - простір поглинає предмет.
Співвідношення предмета і навколишнього простору на папері повинні бути урівноваженими, тоді предмет добре сприймається зором. Оволодіння основами композиції у 1 класі розпочинається з розміщення на картинній площині зображення одного, потім двох і більше предметів з урахуванням просторових зв'язків між ними, їхньої цільності і рівноваги з площиною. Найвищим ступенем оволодіння основами композиції є тематична картина художника. Аналіз картин художників допомагає педагогам пояснити найважливіші правила, закономірності та елементи композиції.
Основні закономірності композиції такі:
1. Закон цілісності (твір мистецтва повинен сприйматись як єдине ціле, а не як сума окремих частин).
2. Закон типізації (передачі характерів, обставин, типових для даного часу).
3. Закон контрастів (засіб виразності - передача контрастів кольору, форми, руху, контрастів психологічного стану, настроїв).
4. Закон підпорядкованості (підпорядкування всіх деталей твору головній ідеї, задуму автора).
5. Закон новизни (пошуки новизни повинні бути пов'язаними з ідейним задумом художника, його прогресивним світоглядом).
6. Закон життєвості (діє у творах образотворчого мистецтва, в яких зображуються типові характери і обставини, а також передається рух у часі).
Правила, прийоми і засоби композиціїдопомагають художнику будувати композицію твору і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва.
Основними правилами композиційного центру є рівновага, симетрія й асиметрія, паралельність у композиції, розміщення головного на другому плані, портретне зображення голови і постаті. З прийомів композиції на уроках образотворчого мистецтва розглядають передачу враження монументальності та простору, використання горизонтальних і вертикальних напрямів. Засобами композиції є лінії, штриховка (штрих), тонові й кольорові плями, світлотінь, лінійна і повітряна перспективи.
До основних елементів композиції належать: сюжетно-композиційний центр, рівновага, симетрія, асиметрія, контрасти і зіставлення, ритм, формат картини, розмір зображення, точка зору, освітлення та колір.
Рівновага картини характеризується рівномірним розподілом образів на картинній площині, особливо зліва і справа, нагорі і знизу. Симетрію в картині художники використовують для виявлення стану спокою. Асиметрію використовують для передачі тривоги, руху, стрімкості. Контрасти і зіставлення композиції посилюють її виразність.
Ритм у композиції пов'язаний зі змістом картини. Лінія горизонту є важливим елементом побудови композиції, поведінкою людей можна визначити суть зображеної в картині події. Освітлення і колір, як елементи композиції мають велике значення. Вони допомагають виявити композиційний центр, кольорове і тонове вирішення образів композиції, та загальний їх колорит. Освітлення і колір допомагають художнику передавати почуття та емоційні стани.