План

1. Профільне навчання як форма диференційованого навчання учнів.

2. Різновиди читання студента під час навчання у ВНЗ. Раціональні види записів прочитаного матеріалу.

3. Особливості особистості школяра. Його права та обов’язки.

4. Стилі педагогічного спілкування.

5. Виховна робота у ВНЗ.

6. Індивідуальні навчально-дослідні завдання як вид позаудиторної роботи студента.

7. Хто такий учитель і педагог?

3. Особливості особистості школяра. Його права та обов’язки.

Кожен учень володіє правом:

- отримати освіту безкоштовно і у відповідності з державним освітнім стандартом;

-вибрати школу, в якій навчатиметься, і форму освіти (у школі або вдома, по загальній або прискореною програмою);

-поваги своєї гідності без утиску або дискримінації за будь-якою ознакою, а також правом на особисту недоторканність;

-вчитися в гідних умовах (безпечній обстановці, в чистих і теплих класах, з можливістю отримання якісного харчування), вільно висловлювати свої погляди та переконання, але в коректній формі, без утиску прав і гідності інших учнів і співробітників школи;

-отримувати завчасне повідомлення про терміни та обсяги контрольних робіт, при цьому протягом в одного навчального дня може проводитися тільки одна контрольна робота;

-навчатися рідною мовою і пройти курс Всесвітньої історії в об'єктивному викладі;

-отримувати оцінки по кожному шкільному предмету у відповідності зі своїми знаннями та вміннями та інформацію про критерії їх виставлення;

-відпочивати під час канікул, у перервах між уроками, на вихідних;

-брати участь в управлінні школи і в її культурному житті, організованих заходах;

-отримувати доступ до технічних ресурсів загальноосвітнього закладу (наприклад, до книг із шкільної бібліотеки) безкоштовно;

-відвідувати додаткові заняття, факультативи, гуртки;

-на свободу совісті, інформації, слова і друку, творчості.

Обов'язки школярів Але кожній дитині необхідно не тільки знати, які права має школяр, але й виконувати такі обов'язки:

-слідувати Статуту школи, відвідувати заняття згідно розкладу і не спізнюватися;

-виконувати вказівки директора, вчителів, класного керівника та інших працівників загальноосвітнього закладу;

-вчитися сумлінно, виконувати домашні завдання систематично, розширювати знання, покращувати вміння і навички;

-бережливо ставиться до майна загальноосвітнього закладу, дотримуватися чистоти у будинку та прилеглої території;

-з повагою ставиться до інших учням, молодшим школярам, а також до співробітників школи;

-брати участь у прибиранні шкільних класів, у заходах з благоустрою прилеглої території та чергування по школі;

-одягатися чисто і скромно, виглядати охайно;

-при пропуску занять пред'явити пояснювальну від батьків або довідку від лікаря;

-дотримуватися право власності і розуміти, що одяг, шкільне приладдя та ін, що знаходяться в школі, належать їх власникам;

-піклуватися про свою власну безпеку і здоров'я, а також про здоров'я оточуючих, дотримуватися встановлених правил техніки безпеки: не курити, не приймати алкоголь і наркотики, не приносити в школу токсичні та вибухонебезпечні речовини.


4. Стилі педагогічного спілкування.

Кожна людина залежно від характеру, поглядів, психічних особливостей виробляє власний стиль спілкування - сукупність найтиповіших ознак поведінки у цьому процесі. Під стилем педагогічного спілкування розуміють індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога та учнів. Стиль педагогічного спілкування - усталена система способів і прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі. У стилі спілкування відображаються особливості комунікативних можливостей учителя, характер взаємин педагога і вихованців, творча індивідуальність педагога, особливості учнівського колективу. Стиль педагогічного спілкування залежить від особистісних якостей педагога і комунікативної ситуації. До особистісних якостей, які визначають стиль спілкування, належать ставлення вчителя до дітей (активно-позитивне, пасивно-позитивне, ситуативно-негативне, стійке негативне) та володіння організаторською технікою. За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на діяльність учнів, допомагає їм, реалізує інші потреби в неформальному спілкуванні. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю в учнях, викликає взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. Пасивно-позитивне ставлення фокусує увагу вчителя на вимогливості та суто ділових стосунках. Таке спілкування характеризується сухим, офіційним тоном, не емоційністю, що збіднює спілкування і гальмує творчий розвиток вихованців. Ситуативно-негативне ставлення, що залежить від зміни настрою вчителя, породжує в дітей недовіру, замкненість, нерідко лицемірство, брутальність тощо. Викликаючи негативне ставлення до себе, учитель працює і проти предмета, який викладає, і проти школи, і проти суспільства загалом. Стійке негативне ставлення характеризується виявом грубості, використанням образливих, принизливих висловів, постійним недотриманням правил професійної етики, педагогічного такту. Ставлення до дитини детермінує організаторську діяльність учителя, визначає загальний стиль його спілкування, який може бути авторитарним, ліберальним і демократичним.

За авторитарного стилю спілкування вчитель сам вирішує всі питання життєдіяльності класу, визначає кожну конкретну мету, виходячи з власних установок; суворо контролює виконання будь-якого завдання і суб'єктивно оцінює досягнуті результати. Цей стиль керівництва є засобом реалізації тактики диктату та опіки і в разі протидії школярів владному тиску вчителя веде до конфронтації. Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальності. Формально виконуючи свої обов'язки, учитель, що обрав такий стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Ліберальний стиль є засобом реалізації тактики невтручання, яка ґрунтуєте ся на байдужості і незацікавленості проблемами шкільного життя. Наслідки такої позиції вчителя - втрата поваги школярів і контролю над ними, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичний стиль спілкування передбачає зорієнтованість учителя на розвиток активності учнів, залучення кожного до розв'язання спільних завдань. В основі керівництва - опора на ініціативу класу. Демократичний стиль є найсприятливішим способом організації взаємодії педагога і школярів.

Впливає стиль спілкування педагога і на становлення особистості учнів, формування характеру пізнавальної активності, їх емоційне благополуччя й стан здоров'я. Результати наукових досліджень свідчать, що у класах з авторитарним, суворим, недоброзичливим педагогом поточна захворюваність утричі вища, а кількість неврологічних розладів у два рази більша, ніж у класах зі спокійним, урівноваженим, чуйним педагогом, якому притаманний демократичний стиль спілкування.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання та педагогіка вищої освіти 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.