План

1. Методи, прийоми і засоби організації пізнавальної діяльності учнів

2. Методи, засоби і прийоми формування знань історичних фактів

3. Предмет та завдання курсу «Методика викладання історії» у середній школі

4. Компоненти процесу навчання історії в середній школі та його закономірності

5. Норми та критерії оцінювання знань учнів з історії

6. Охарактеризуйте методику використання структурно-логічних схем на уроках історії. Вкажіть етапи роботи вчителя та учнів зі структурно-логічними схемами

5. Норми та критерії оцінювання знань учнів з історії

Метою перевірки результатів навчання зажди є оцінювання, під яким розуміють процес встановлення відповідності рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета вимогам чинних програм. Як відомо, оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка - його результатом. Якісна оцінка результатів навчання виражається словесно - в оцінних судженнях і висновках учителя, кількісна - в балах.

Об'єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об'єктів оцінювання. Зауважимо, що об'єктом оцінювання завжди має виступати не учень чи його особистість чи риси характеру, а рівень його навчальних досягнень чи результатів. Ними у процесі навчання історії вважаються: знання про факти, явища, процеси, тенденції та закономірності розвитку суспільства, про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності, вміння та навички застосовувати засвоєні знання, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Об'єктивність оцінювання полягає у запобіганні суб'єктивним і помилковим оцінним судженням, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Вона залежить від багатьох факторів, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнями навчальним змістом історії; б) наявність визначених ясних державних вимог до досягнень учнів з історії; в) обґрунтоване виділення об'єктів контролю на тому чи іншому етапі навчання; г) адекватність способів перевірки цілям і змісту навчання.

Реформування української освітньої системи, зокрема й системи оцінювання, йшло з урахуванням світових освітніх процесів. Нині домінуючою у світі стає нова парадигма освіти, що поєднує знаннєву, діяльнішу і ціннісно-орієнтаційну складові її змісту й формується «від результату». її напрямами в українській теорії та філософії освіти можна вважати діяльніший, особистісно орієнтований та компетентніший підходи.

Нова організація навчання, орієнтованого на результат, починається з чіткого усвідомлення учителем бажаного рівня навчальних досягнень учнів. Ми маємо прагнути до формулювання чітких, зрозумілих, реальних, вимірюваних результатів як окремого уроку, так і результатів вивчення теми, розділу чи курсу. Відсутність негативної оцінки (бала) та право перездати підсумкову діагностичну роботу (залік) мають служити для учнів додатковими стимулами до навчання, а вимога не враховувати поточні оцінки при виставленні підсумкової (тематичної), тобто оцінювати досягнення учнів за результатами спеціальної письмової роботи або усного опитування (заліку) забезпечує об'єктивність оцінки, оскільки не дозволяє вчителеві звично маніпулювати нею для «стимулювання» учнів, зокрема й для покарання.

До найбільших недоліків нової системи оцінювання педагоги відносять, як правило, відсутність у ній негативної оцінки та більшу розмитість критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів порівняно з попередньою. Справді важко встановити, наприклад, скільки балів має отримати учень, якщо орієнтуватись на наступні критерії оцінювання: 1 бал - «відтворює деякі елементи» об'єкта вивчення…

У разі реального застосування компетентнісного підходу основним об'єктом оцінювання є рівень, на якому учень у конкретній навчальній ситуації застосовує інтегрований комплекс набутих знань, умінь, навичок, ставлень, орієнтацій, що означає відповідний рівень розвитку його предметної компетентності. Виходячи з цього, вчителям необхідні нові підходи до оцінювання, зокрема у таких випадках, якщо:

для досягнення результатів необхідно вирішувати складні колективні завдання, наприклад розв'язання проблем і прийняття рішень;

вчитель бажає спонукати учнів до висловлювання ними розуміння ідей, а не відтворення фрагментів певної інформації;

вчитель переходить від простої перевірки знань і вмінь до оцінки вмінь, що необхідні для створення демократичних інститутів суспільства (наприклад, здатності спільно працювати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки, уміння слухати, розв'язувати конфлікти, застосовувати знання з історії в реальних життєвих ситуаціях);

потрібно спонукати як вчителя, так і учнів до роздумів над якістю навчання і над тим, як його можна підвищувати;

треба надати учням можливість демонструвати свою здатність обдумувати та вирішувати дискусійні питання та проблеми;

треба оцінювати сам процес навчання, тобто те, як школярі працюють, - на відміну від оцінювання лише результатів роботи;

потрібно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини;

оцінюють старанність, яку учні вкладають у співпрацю, і заохочують дітей допомагати один одному в роботі. Завдяки цьому школярі самі навчаються, впорядковують і структурують свої знання; - треба надати учням можливість замислитись над власним способом навчання, присвячувати увагу емоціям, які у них виникають під час роботи і взаємостосунків з іншими учнями.


6. Охарактеризуйте методику використання структурно-логічних схем на уроках історії. Вкажіть етапи роботи вчителя та учнів зі структурно-логічними схемами

Готуючись до уроків, учителю необхідно бачити весь готовий курс історії, в загальному, і чітко описувати зв'язку між темами. Для цього необхідно "зціпити", весь навчальний матеріал, систематизувати та узагальнити його, а потім видати учням за допомогою блок-таблиць, або структурно-логічних схем. Це допомагає бачити учням весь історичний процес з верху, вільно орієнтуватися в історичному просторі, витрачати менше часу на засвоєння знань, а вчителю дає можливість творчо опановувати новими методами викладу, виділення часу на розв'язування творчих завдань разом з учнями.Для кращого засвоєння матеріалу великими блоками, можна використовувати графічні зображення.

Зазвичай такі схеми складаються з невеликої кількості (7 ± 2) великих одиниць інформації, які відповідають психологічним законам короткочасної пам'яті. У схемі навчальний матеріал скомпоновано так, що під час усного роботи можна багато разів доводилося оперувати окремими частинами схеми. Вариативное повторення дає можливість розкрити навчальний матеріал, з різних сторін, одночасно зберігаючи його цілісність. Разом з тим, повинні бути виділені, як вербально, так і візуально головні і другорядні інформаційні одиниці. Логічні схеми допомагають виробити в учнів стійкі навички логічного побудови відповіді, скорочено аргументувати захист своєї думки, сприяти розвитку культури мовлення.Дуже ефективна методика роботи з блок-таблицями і логічно-структурними. Схема може бути використана на повторительно-узагальнюючих уроках, і уроках побудови навчального матеріалу в кінці навчального року. Крім цього, під час підготовки до госатестаціі і у випускних класах, коли необхідно логічно узагальнити і класифікувати велику кількість матеріалу.Для ефективної роботи необхідно навчити учнів працювати в запропонованій системі. Тому можна виділити кілька основних принципів, з якими необхідно ознайомити учнів, що вже на перших уроках.Необхідно підкреслити, що фактично вся робота базується на принципі творчої співпраці, робота в системі "вчитель-учень".

1. Розповідь повинна складатися з 3-х частин:

- Вступна, коротка характеристика історичної ситуації;

- Основна частина - виклад основних фактів, події;

- Висновок - значення події, в історичних умовах і його подальший вплив на хід історії.

2. Під час роботи з схемою і оповідання, повинні використовуватися слова-зв'язки:

- "Спочатку я охарактеризую...", "перш за все"; "якщо говорити... то"; "зверніть увагу на...", "справа в тому, що";

- "Я вважаю...", "я думаю", "наскільки я знаю...", "я маю на увазі...";

- "Проблема в тому, що...";

- "Таким чином...", "таким чином можна сказати...", "підсумувавши все сказане..."

3. У схемі важлива кожна частина:

- Стрілка показує на зв'язок між частинами і послідовність взаємовпливу;

- Форма рамки (овал, прямокутник)

4. Записи в схемі повинні бути чіткі та стислі (використовуються ключові слова);

5. Схема може розростатися, поповняться фактами, деталями.

6. Схема є кістяком, базою, на якій буде грунтуватися будівництво знань кожного вчителя.

Таким чином, запропонована методика роботи з блок-схемами допомагає: а) учням зрозуміти логічний взаємопов'язаний процес подій та історичних процесів;б) вчителя і учня скласти чітку і коротку схему уроку;в) зберегти час учителя на пошук і розробку проблемних та індивідуальних завдань відповідно до рівня підготовки класу.г) у роботі над матеріалами, термінами і необхідними вміннями учнів, які містяться в програмі;д) сприяє виробленню в учнів навичок, таких пізнавальних операцій історичного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація;е) чітко будувати розповідь, аргументовано захищати свої думки, логічно викладати великі блоки інформації.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання історії 10

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.