План

1. Визначте особливості підготовки і проведення уроку вивчення нового матеріалу

2. Охарактеризуйте систему методів наукового дослідження процессу навчання історії

3. Визначте місце історичної освіти в державній національній програмі

4. Окресліть основні напрямки вдосконалення шкільної історичної освіти в Україні на сучасному етапі

5. Урок «Занурення в предмет»

6. Визначте методи роботи з друкованим текстом на уроках історії

1. Визначте особливості підготовки і проведення уроку вивчення нового матеріалу

Макроструктуру уроку засвоєння нових знань ми визначаємо за ознакою поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що являють собою окремі ланки на шляху до досягнення основної дидактичної мети. Виходячи з цього, урок даного типу включає в себе наступні макроструктурні елементи:

1) Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів. Першопочаткове сприйняття учнями нового учбового матеріалу, повинно спиратись на наявні у їхній пам`яті уявлення, на їхній чуттєвий досвід або знання, якими вони оволоділи в процесі вивчення на попередніх уроках. Уявлення учнів можуть бути чуттєвою опорою при засвоєнні ними опорних понять. Проте для того, щоб ця опора була достатньо надійною, чуттєвий досвід перед вивченням нової теми необхідно актуалізувати (оживити) в пам`яті учнів. Якщо нові поняття не мають конкретної опори на відповідне їм сприйняття і уявлення, слова, які вживає вчитель, проходять повз свідомість учнів, не залишаючи там ніякого сліду. 

2) Мотивація учбової діяльності школярів. До способів мотивації слід віднести: інтерес до уроку; повідомлення учням про теоретичну значущість матеріалу, який вивчається; ситуація задоволеності школярів їхніми успіхами в навчанні; постановка далекої і близької перспективи в навчанні і фіксація досягнень. 

3) Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель визначає виходячи із програми для відповідного класу. Сучасна методика вимагає постановки перед учнями мети і завдань уроку, що є необхідним для підвищення організаційної чіткості і цілеспрямованості пізнавальної діяльності школярів. 

4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу. Сприйняття учбового матеріалу, як дидактичний процес, може бути чуттєвим (безпосереднім) і раціональним (опосередкованим). Ефективне сприйняття неможливе без активізації мислення учнів, а останнє найкраще досягти постановкою проблемної ситуації. 

5) Осмислення учнями знань. Психологи і дидакти не раз підкреслювали, що в процесі навчання учні в першу чергу сприймають насамперед явище. Тобто зовнішнє. Це перший етап осмислення нового матеріалу. На другому етапі необхідно на основі аналізу зовнішнього прояву сутності розкрити внутрішні механізми даного явища, внутрішні об`єктивні і суб`єктивні зв`язки і відносини в предметах і явищах і між ними. Цей процес – другий вищий етап розуміння учбового матеріалу, умовно названий процесом осмислення учнями знань. Осмислення наукового поняття найчастіше полягає у визначенні загальних і сутнісних ознак явища. Так, вивчаючи історію, важливо осмислювати не тільки причинно-наслідкові, хронологічні і просторові зв`язки певних подій, але й закономірності, на підставі яких здійснюється неминучий хід у розвитку суспільства. 

6) Узагальнення і систематизація знань. Під узагальненням розуміють виділення якихось властивостей певного класу предметів, перехід від окремого до спільного, від менш загального до більш загального. Узагальнення тісно пов`язано із систематизацією, яка полягає в розподілі предметів і явищ по групам і підгрупам в залежності від того, чим вони схожі і чим відрізняються. Узагальнення і систематизація як етап уроку повинні привести до визначення послідовності і субпідрядності вивчених на уроці і засвоєних раніше родинних понять на підставі встановлених між ними сутнісних зв`язків і відносин, визначити місце поняття, яке вивчається в системі відповідних знань. 

7) Підведення підсумків уроку. Підводячи підсумки уроку вчитель повідомляє, що нового дізнались учні, якими знаннями оволоділи, оцінює роботу учнів. 

8) Домашнє завдання. Домашнє завдання не обов`язково складає завершальну частину уроку. Воно може повідомлятися на початку або всередині уроку, у відповідності з логікою учбового процесу. Якщо ж домашнє завдання є логічним продовженням або завершенням класної роботи, його краще повідомити в кінці уроку. Сутність домашнього завдання необхідно учням пояснити.


2. Охарактеризуйте систему методів наукового дослідження процессу навчання історії

Дослідження процесу навчання і його вдосконалення потребують постійного співставлення результатів з іншими компонентами процесу, з'ясування впливу на результати кожного з компонентів. Мета такого співставлення - виявлення загальних, спільних та особливих характеристик процесу навчання. Коли в одних випадках досягаються кращі результати навчання, а в інших - гірші, то причини цього треба шукати у порушенні закономірностей процесу. Слід зазначити також, що для наукових висновків про можливість вдосконалення процесу навчання історії необхідно досліджувати та узагальнювати роботу багатьох вчителів, оскільки індивідуальний досвід, при всьому його значенні, завжди тісно пов'язаний з особистістю вчителя, його обдарованістю, темпераментом. Ці завдання методичної науки потребують застосування адекватних методів наукових досліджень. 

У педагогічній науці розрізняють три рівні досліджень:

емпіричний (установлюються нові факти й явища в педагогічній реальності);

теоретичний (висуваються і формулюються основні, загальні правила, умови, суперечності, зв'язки, закономірності, що дозволяють пояснити раніше відкриті факти і передбачити їх майбутній розвиток);

методологічний (на базі емпіричних і теоретичних досліджень формулюються загальні принципи, підходи, методи дослідження педагогічних явищ, будуються концепції й теорії). Методи педагогічних досліджень включають: 

формуючий (перетворюючий) експеримент; 

констатуючий експеримент; 

педагогічне спостереження;

цілісне наукове дослідження і т. ін.

Педагогічне спостереження - це метод дослідження предметів і явищ об'єктивної дійсності у тому вигляді, в якому вони існують17. За умов педагогічного спостереження дослідник відвідує й аналізує заняття, вивчає дидактичні матеріали, що використані вчителем і учнями, результати опитувань, іспитів, заліків і т. п. Спостереження порівняно з будь-яким іншим типом експерименту відрізняється пасивністю, невтручанням дослідника у навчальний процес. Відмінністю є й те, що результати спостережень можуть певною мірою носити суб'єктивний характер (внаслідок особистого характеру спостерігача, його досвіду в цій сфері діяльності, цілей спостереження і т. д.).Під педагогічним експериментом розуміють науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання і його результатом.Констатуючий експеримент - це своєрідний зріз знань, навичок, умінь вчителя й учнів без будь-яких змін їх діяльності, який передує формуючому експерименту. (Констатація - результат ознайомлення з об'єктом, який фіксує безсумнівність існування чого-небудь, затверджує дійсність чогось, що здійснилось, що відбулося насправді. Констатувати - підтверджувати, установлювати наявність чого-небудь)19.Формуючий (перетворюючий) експеримент - це метод пізнання, за допомогою якого в природних чи штучно створених контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності20. Експеримент такого типу припускає, по-перше, коректування методів, форм, способів навчання (частіше обмежену), по-друге, сприяє виробленню в учнів і вчителя заданих експериментом якостей.Ті та інші методи застосовуються під час педагогічного дослідження, яке може проводитись з метою наукового розгляду якого-небудь питання, наприклад, вивчення ефективності певної сукупності засобів навчання для з'ясування можливостей їх використання в навчанні учнів історії. Наукове дослідження включає застосування дослідницьких методів, характерних, зокрема, для педагогіки, і загальнонаукових методів (аналіз, синтез, аналогія, гіпотеза і т. д.). 

Основними компонентами наукового дослідження є: 

постановка завдань;попередній аналіз інформації з досліджуваної проблеми, умов і методів вирішення завдань даного класу;

формулювання вихідної гіпотези (гіпотеза - висунуте для пояснення яких-небудь явищ наукове припущення, вірогідність якого ще не доведена шляхом досвіду)21;

планування й організація експерименту;проведення експерименту;

аналіз і узагальнення отриманих результатів;

перевірка вихідної гіпотези на основі отриманих результатів;

остаточне формулювання нових фактів, тенденцій та їх пояснення;

визначення можливостей використання результатів дослідження в навчально-виховній практиці.

У сучасний період реформування шкільної історичної освіти педагогічні дослідження помітно активізувалися і розширилися, розширився їх інструментарій. За умов переходу на дванадцятирічне навчання педагогам потрібно дослідницьким шляхом довести доцільність і життєвість усього того нового, що має бути запроваджене в історичну освіту найближчими роками.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 11

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання історії

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.