План

1. Метод активізації резервних можливостей

2. Наочні методи навчання та їх використання на уроках

3. Особливості вивчення ліричного твору

4. Навчання аудіюванню

5. Принципи виховання

6. Методика вивчення епічного твору

7. Технічні і нетехнічні засоби навчання іноземних мов

8. Характеристика словесних методів навчання

9. Особливості вивчення драматичного твору

1. Метод активізації резервних можливостей

Цей метод розроблений Галиною Олександрівною Китайгородською (Росія), в якому вона проаналізувала недоліки методу Лозанова. Завдяки її ідеї інтенсивного навчання отримали свій подальший розвиток.

Китайгородська визначає ціль інтенсивного навчання – в мінімальний термін досягнути засвоєння максимального об’єму учбового матеріалу. Виходячи з цієї цілі – в найкоротший термін оволодіти вмінням іншомовного спілкування, вона виділяє 2 фактора:

1) мінімально необхідний термін навчання для досягнення мети (майбутня мовленнєва діяльність) при максимально необхідному (для цієї цілі) об’ємі учбового матеріалу і відповідній його організації;

2) Максимальне використання всіх резервів особистості учня, яке досягається в умовах особливої взаємодії в учбовій групі при творчому впливі особистості викладача.

Згідно з методом активізації резервних можливостей особистості Китайгородської в Методиці іноземної мови3 висувається чотири принципи інтенсивного навчання іноземної мови:

1) принцип організації особистісного спілкування у навчальному процесі;

2) принцип поетапно-концентричної організації навчально-виховного процесу;

3) принцип використання рольової гри в організації навчального процесу;

4) принцип організації колективного спілкування.


2. Наочні методи навчання та їх використання на уроках

Особливість цих методів навчання полягає у використанні зображень об'єктів і явищ, конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні. До таких методів належить ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.Ілюстрування - використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.) з метою оптимізації засвоєння знань.У навчальному процесі нерідко ілюструють натуральні предмети (рослини, живі тварини, мінерали, техніку та ін.), зображення об'єктів, що вивчаються (фотографії, картини, моделі та ін.), схематичні зображення предметів вивчення (географічні, історичні карти, графіки, схеми, діаграми тощо). Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття.Демонстрування - використання приладів, дослідів, технічних установок та ін. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення. Під час демонстрування дію складного механізму розчленовують на елементи, щоб докладно ознайомити учнів з окремими процесами, які відбуваються одночасно. Демонструючи діючі моделі, виробничі процеси на підприємстві, слід подбати про дотримання правил техніки безпеки. Вчитель повинен забезпечити всебічний огляд об'єкта, чітко визначити головне, детально продумати пояснення, залучати учнів до пошуку потрібної інформації.Самостійне спостереження - безпосереднє сприймання явищ дійсності.Як стверджував К. Ушинський, "ніщо не може бути важливішим у житті, як уміти бачити предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений. Якщо ми вникнемо глибше в те, що звичайно називається в людях визначним або навіть великим розумом, то побачимо, що це, головним чином, є здатність бачити предмети в їх дійсності, всебічно, з усіма відносинами, в які вони поставлені. Якщо навчання має претензію на розвиток розуму у дітей, то воно повинно вправляти їх здатність спостереження ".Школа має великі можливості для організації спостережень, їх можна вести на уроці (лабораторні і практичні заняття), використовуючи наочні посібники, під час екскурсій. Наприклад, за завданням учителя біології учні тривалий час спостерігають за ростом рослин. Формування складних географічних понять (клімат, погода) потребує самостійних спостережень упродовж року за атмосферою. Такі спостереження привчають учнів глибше аналізувати їх, порівнювати, робити висновки, занотовуючи все це в свої щоденники.Методика організації будь-якого виду самостійного спостереження потребує послідовного використання його елементів. Це інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження (повторення або вивчення навчального матеріалу,необхідного для свідомого виконання завдань спостереження), здійснення спостереження, фіксація, відбір і аналіз його результатів учнем, узагальнення і формулювання висновків (вивчення вчителем поданих учнями матеріалів спостереження, їх аналіз і оцінка виконаної роботи).Процес формування міжпредметної спостережливості яскраво описав у своїй книзі "Школа просто неба" В. Сухомлинський: "...Лютий. Зимова холоднеча. Але ось випала сонячна днинка. Ми йдемо в тихий, засніжений сад. "Придивіться, діти, уважно до всього, що оточує нас, - чи бачите ви перші ознаки наближення весни? Навіть найнеуважніший з вас може помітити дві-три ознаки, а той, хто не тільки подивиться, а й подумає, побачить двадцять ознак... Дивіться, слухайте, думайте", - кажу я учням. Я бачу, як придивляються діти до засніженого віття, до кори дерев, прислухаються до звуків... Потім ми приходимо в сад через тиждень, знову через тиждень, і щоразу перед допитливим дитячим поглядом відкривається щось нове".Ефективність методу спостереження залежить від того, якою мірою зібрані під час спостереження матеріали вивчають і відповідно обробляють під керівництвом учителя й на їх основі роблять певні висновки, узагальнення.


3. Особливості вивчення ліричного твору

Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в середніх, і в старших класах,і це не випадково. Вона містить великі можливості для формування людини. Лірика має багато переваг у вихованні в учнів культури почуттів і переживань.В одному віршованому рядку передається те, що іноді в епічних творах розгортається у цілі розділи. Ліричні твори допомагають проникнути у внутрішній світ людини, відкрити її гуманістичні устремління.

Один зміст у ліричному творі виражається за допомогою іншої форми, що не має власного звукового вираження За тематикою та провідними мотивами лірику поділяють на громадянську, або політичну, філософську, інтимну, або особисту, пейзажну. рефлесійно-виражальна лірика – це сповідь поета перед читачем, своєрідні монологи, в яких він висловлює своє кредо і почуття, це певні звертання, послання, заклики; розповідна – у центрі ті почуття й враження, що зумовлені, якоюсь подією, часто містять автобіографічні відомості. Проте поет не тільки регістратор своїх почуттів. Його власні почуття набувають загальнолюдського змісту, стають типовими;описова – це малюнки природи, портрети людей. Ліричний твір – це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність, то аналіз повинен забезпечити цю єдність.

Інтерес учнів до ліричних творів необхідно постійно розвивати. якщо у школі організовуються вечори поезії, зустрічі з поетами, конкурси на найкраще читання, колективне прослуховування віршів у виконанні визначних майстрів художнього слова, а у роки відзначаються високою емоційністю, учні можуть бути байдужими до ліричних творів.


4. Навчання аудіюванню

Аудіювання – це сприймання і розуміння усного мовлення. У природному спілкуванні аудіювання може виступати в трьох різних функціях:

1)аудіювання може являти собою окремий вид комунікативної діяльності зі своїм мотивом, що відображає потреби людини або характер її діяльності. У такій функції воно виступає, наприклад, під час перегляду фільму, телепередачі, прослухування радіопередачі і т.інше.2) аудіювання може виступати в ролі дії, що входить до складу усної комунікативної діяльності, коли кожен учасник спілкування, використовуючи говоріння і аудіювання, намагається задовольнити свою потребу в обміні інформацією, яка на цьому етапі стає мотивом усієї усної комунікативної діяльності.У цій ролі аудіювання виступає в будь- якому усному спілкуванні, що підпорядковується виробничим або особистим потребам.3) аудіювання виступає як зворотній зв’язок у кожного співрозмовника під час говоріння, що дозволяє йому здійснювати самоконтроль за власною мовою і знати, наскільки правильно реалізуються у звуковій формі його мовні наміри. Аудіювання є невід’ємним елементом процесу говоріння. Оволодіння цими функціями і є змістом навчання аудіювання.

Під час навчання англійської мови у загальноосвітній школі аудіювання виступає якзасобом,так іметоюнавчання. Як засіб навчання аудіювання використовується насамперед для введення мовного матеріалу (лексичних одиниць, граматичних структур) в усній формі. Крім того, аудіювання використовується як засіб створення міцних слухових образів мовленнєвих явищ (слів, словоформ, синтаксичних конструкцій) у єдності з їхнім значенням. Аудіювання має першорядну роль у навчанні говоріння. Так, говоріння неможливе без слухання. Аудіювання може бути також ефективним засобом удосконалення навичок і вмінь володіння англійською мовою. Систематичне слухання оригінальної мови на середньому етапі навчання англійської мови сприяє удосконаленню говоріння завдяки перенесенню слухачеві частини мовного матеріалу з мови, що сприймається на слух, у власну мову. Не менш важливою є роль аудіювання в оволодіванні технікою читання вголос, оскільки до складу механізму голосного читання входять, поряд з мовномоторними компонентами, також і слухові образи. Слух у цьому механізмі виконує функцію контролю над правильністю озвучування тексту, полегшуючи його само озвучування.. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Основи педагогіки 18

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.