План

1. Психотерапевтичне спілкування

2. Педагогічне спілкування

1. Психотерапевтичне спілкування

Психотерапія як наука існувала до сьогоднішнього дня без якоїсь загальної теорії. Психотерапевтичний мир являє собою строкату картину, де представники безлічі методів, шкіл, напрямів не можуть домовитися один з одним по найфундаментальніших основах, не можуть виробити спільної мови. По деяких підрахунках, кількість різних шкіл досягає шестисот, по інших – ста п'ятдесяти, проте Європейська психотерапевтична асоціація налічує 16 так званих "міжнародно визнаних" методів. Але навіть і ці скромні числа досить для того, щоб склалася ясна картина "розброду і хитань". Ті, хто знайомий з ситуацією в цій області знання, появі цієї роботи повинні зрадіти. Загальна теорія психотерапії – довгождана подія. На рішення саме цієї проблеми націлена книга, про що заявлено прямо на обкладинці: "У цій книзі: досліджена і описана фундаментальна структура психотерапевтичного методу; створена мова, що дозволяє адекватно і повно описати будь-який психотерапевтічеський метод". Не більше і не менше.

Отже, ми маємо справу з текстом, який зухвало націлений на зміну ситуації в рамках цілої науки. Проте саме до "фундаментальної структури" і до "мови, що дозволяє описати будь-який метод" справа доходить не відразу. В розділі "Психотерапія як предмет історичного аналізу" пропонується абсолютно новий погляд на суть психотерапевтичної школи як такий. Автор вважає, що школа – це якийсь ідеологічний простір, спеціально ограніченоє його творцем і його послідовниками для здійснення свого впливу. Великі труднощі в оцінці ефективності дії психотерапії створюють багаті можливості для творчого свавілля. Всі методи, як прийнято говорити, "краще чим нічого", і це розв'язує руки багатьом, часто вельми недобросовісним винахідникам нових методів. Психотерапевти предстають в контексті цього аналізу егоцентрічнимі особами, спраглими інтелектуальної влади, що, як мені здається, відповідає реальній ситуації психотерапевтічеського співтовариства. Тут, по аналогії з назвою знаменитої кантівської праці, намічається якась "Критика психотерапевтичного розуму". Проте історичне введення полягає несподіваним виводом: не дивлячись на явний надлишок шкіл, у жодному випадку не слід зупиняти процес створення нових. Навпаки, необхідно всіляко йти назустріч бажанням створювати нові методи, на що указує і підзаголовок книги. Інакше, вважає А.Сосланд, – кінець історії психотерапії.

Навіщо, власне, психотерапевтові потрібні нові методи, коли їх і так вже дівати нікуди? На це питання дається досить цинічний, на мій погляд, відповідь. Якраз тільки психотерапевтові вони і потрібні, пацієнт тут як би ні при чому. Як сказано вже, окремо взятий метод формує якийсь ідеологічний простір, де психотерапевт здійснює свій вплив. Саму по собі психотерапію автор зображає як унікальну практику здійснення влади над особою, а зовсім не тільки як метод терапії або консультування. Реакцію психотерапевтичного співтовариства на всі ці побудови передбачати неважко. Швидше за все в захоплення не прийде ніхто, і якраз тому, що ці міркування достатньо адекватно відображають дійсне положення справ, а, головне, зачіпають інтереси майже всіх.

Особливо детально владні проблеми розбираються в розділі "Харизматична особа в психотерапії". Ми звикли говорити про харизматичний вплив застосовно швидше до політики, чим до психотерапії. Таку виняткову властивість, як харизму, автор розглядає як рядовий професійний навик. Це положення визначене – новація в теорії психотерапії. То особливий вплив, який психотерапевт надає на клієнта до цих пір не отримувало адекватного тлумачення. Добре відомо, що саме особлива чарівливість грає вирішальну роль в успіху психотерапії, просто до цих пір не було нікого, хто ця обставина адекватна концептуалізіровал би (у "Незалежній газеті" за 26.08.1997 р. поміщена стаття А.Сосланда "Харизматична особа. Що вона є і чи можна нею стати." – прим. ред.). Виходить так, що методи і теорії психотерапевтичних шкіл створюють передумови для формування харизми психотерапевта, а зовсім не для досягнення терапевтичного ефекту, як це прийнято рахувати. Важ порядок психотерапії виявляється поставлений з ніг на голову, предмет науки в цілому конструюється і деконструїруєтся одночасно. Автор поміщає цілу область знання в свого роду прикордонну ситуацію, наказуючи читачеві щось таке, що одночасно как-би викриває. Взагалі, А.Сосланд відверто намагається із самого початку представити своє дослідження, як щось незвичайного, і, схоже, йому це багато в чому вдається. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Основи профмайстерності 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.