План

1. Функціональний аспект діяльності соціального працівника, найбільш важливі його функції

2. Основні вимоги до організації та проведення занять з групової психотерапії

3. Специфіка педагогічного спілкування

Використана література

3. Специфіка педагогічного спілкування

Вивчення психологічних особливостей педагогічного спілкування є однією із центральних проблем педагогіки і психології. Якщо раніше вважалося, що вона складає ряд питань, які відносяться до пояснювального процесу, передачі знань і навичок старшого (вчителя, викладача) молодшому (учню, студенту), то останнім часом педа­гогічну теорію і практику все більше цікавлять особистісні аспекти педагогічного спілкування. При цьому особистість розглядається не лише як носій знань, етич­ної норми, традицій, а і як самобутній представник ди­намічних індивідуальних якостей, що змінюються в пе­дагогічному процесі.

Педагогічне спілкування у психології визначається як взаємодія суб'єктів педагогічного процесу, що здій­снюється знаковими методами і спрямована на значущі зміни властивостей, стану, поведінки і особистісно-смислових цінностей партнерів.

Педагогічне спілкування є основною формою здій­снення навчального процесу. Його продуктивність визна­чається насамперед, цілями і цінностями спілкування, що мають бути прийняті всім суб'єктам педагогічного процесу в якості імперативу їх індивідуальної поведінки.

Мета педагогічного спілкування полягає як у переда­ванні суспільного і професійного досвіду (знань, умінь, на­вичок) від вчителя учням, так і в обміні особистісними Розуміннями, пов'язаними з вивчаючими об'єктами і жит­тям в цілому. У спілкуванні відбуваються становлення (тобто виникнення нових властивостей і якостей) особис­тості як учня, так і педагога.

Під особистісним розумінням, або "значенням для ме­не", в психології розуміється особистісне ставлення до лю­дини, до тих об'єктів, заради яких розгортається її діяльність. Особистісне розуміння є єдністю ефективних і інтелектуальних процесів. Воно розглядається A.M. Леонтьєвим як одиниця індивідуальної свідомості, Особистісного розуміння у свідомості людини набувають по­няття, дії, норми, ролі, цінності і ідеали. Формування і ди­наміка особистісних розумових систем є, за А. Г. Асмоловим, центральною проблемою при вивченні шляхів станов­лення людини як особистості.

Педагогічне спілкування створює умови для ре­алізації потенційних суттєвих сил суб'єктів навчально-виховного процесу. Щоб усвідомити сутність педа­гогічного спілкування, необхідно визначити їх ціннісні орієнтири.

Найвища цінність педагогічного спілкування — осо­бистість педагога і учня. Особиста гідність і честь педагога і учнів — найважливіша цінність педагогічного спілкування. У зв'язку з цим провідним принципом педагогічного спілкування може бути прийнятий імператив ї. Канта: завжди ставитись до себе й до учнів як до мети спілку­вання, в результаті якого здійснюється вплив на осо­бистість. Імператив — беззаперечна вимога. Саме цей вплив на особистість у процесі спілкування і є виражен­ням честі і гідності суб'єктів спілкування. У цьому відношенні може бути корисною одна практична реко­мендація педагогам : завжди дійте так, щоб у Вас і в учнів створювалось відчуття своєї значущості і щоб Ви могли спостерігати не лише підхід до особистості Ваших учнів, але і власний особистісний ріст.

Специфіка педагогічного спілкування полягає в тому, що в процесі його реалізації здійснюється комплексний вплив педагога на своїх вихованців. Саме такий вплив забезпечує ефективність навчально-виховного процесу та інтелектуальний, моральний, духовний, фізичний розвиток студентів.

На превеликий жаль, педагогічна практика свідчить про наявність конфліктності у колективах навчальних закладів, які виникають між адміністрацією та викладачами, між педагогами і їх вихованцями, між студентами всередині студентської групи тощо. Такі конфлікти призводять до дезорганізації роботи у навчальному закладі, негативно відбиваються на результатах навчально-виховного процесу. Відомо, що лише ті керівники досягають високої ефективності у роботи, які здатні створити у своєму педагогічному колективі сприятливий педагогічний клімат, залучаючи до цього процесу всіх його суб’єктів. Позитивний педагогічний клімат нормалізує напружену обстановку, робить працю викладача привабливою та значущою.

Професійне педагогічне спілкування є складною системою, яку складають чотири етапи:

1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап). У цей час окреслюються контури майбутньої взаємодії: планування й прогнозування змісту, структури, засобів спілкування. Змістом спілкування є формування мети взаємодії (для чого?), аналіз стану співрозмовника (чому він такий?) та ситуації (що сталося?). Тоді ж передбачають можливі способи комунікації, прогнозують сприймання співрозмовником змісту взаємодії. Цільова установка вчителя має вирішальне значення. Передусім він повинен подбати про залучення учня до взаємодії, створення творчої атмосфери, відкрити простір для його індивідуальності. Це вимагає від нього вміння сприймати й відповідно оцінювати людину.

2. «Комунікативна атака» — завоювання ініціативи, встановлення емоційного і ділового контакту. Педагогові важливо володіти технікою швидкого входження у взаємодію, прийомами динамічного впливу.

До найефективніших механізмів впливу належать:

зараження (підсвідомий емоційний відгук у взаємодії з іншими людьми на підставі співпереживання з ними. Має невербальний характер);

навіювання (цільове свідоме «зараження» однією людиною інших мотиваціями певних дій, змістом чи емоціями в основному за допомогою мовленнєвого впливу на основі некритичного сприйняття інформації);

переконання (усвідомлений аргументований і вмотивований вплив на систему поглядів індивіда);

наслідування (засвоєння форм поведінки іншої людини на основі підсвідомої і свідомої ідентифікації себе з нею).

3. Керування спілкуванням — свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до його мети. На цьому етапі відбувається обмін інформацією, оцінками інформації, взаємооцінка співрозмовників. Важливою є атмосфера доброзичливості, в якій учень зміг би вільно виявляти своє «Я», відчувати позитивні емоції від спілкування. Уступаючи учневі ініціативу, педагог делегує йому право й необхідність самостійного аналізу подій, фактів. Він мусить виявляти інтерес до учня, сприймати інформацію від нього (активно слухати), висловлювати судження, передаючи учневі свій оптимізм і впевненість в успіху, ставити перед ним яскраві цілі, окреслювати шляхи їх досягнення.

Головне на початку взаємодії вчителя з учнями — встановити цілісний контакт з ними, привернути їх увагу. Досягають цього насамперед мовленнєвими засобами. Педагог вітає учнів, пояснюючи значущість наступної комунікації, повідомляючи їм цікаву інформацію чи формулюючи проблемне запитання. Водночас він організовує простір навчальної взаємодії: розвішує таблиці, оформлює дошку, готує наочне приладдя, дидактичні матеріали. Цим він актуалізує увагу учнів, спонукає їх до участі в навчально-пізнавальній діяльності. Привернути увагу може і пауза. Але найчастіше поєднують кілька елементів: голосову розрядку, гумористичну репліку, казус, запитання до аудиторії, коментування тощо.

Методи завоювання уваги аудиторії поділяють на пасивні й агресивні. Пасивні методи полягають у тому, що вчитель фокусує увагу аудиторії на своїй особистості, послідовно організуючи її. Агресивні методи використовують сильні, впевнені в собі експресивні педагоги, миттєво привертаючи до себе увагу аудиторії, неначе гіпнотизуючи її. Такий стан аудиторії вони утримують стільки, скільки потрібно для вирішення педагогічного завдання. Нерідко використовують темпоритми і педагогічну монотонність, за допомогою яких педагог ніби «пробивається» у свідомість слухачів, присипляючи, а потім напружуючи її, доводячи до кульмінації почуттєвих переживань.

4. Аналіз спілкування — порівняння мети, засобів з результатами взаємодії, моделювання подальшого спілкування (етап самокоригування).

На кожному етапі взаємодії педагогові слід дотримуватися певних правил, які оптимізують її. До них належать: формування почуття «ми», демонстрація єдності поглядів (усуває бар'єри, об'єднуючи для досягнення спільної мети); встановлення особистісного контакту, за якого кожен учень відчуватиме, що звертаються саме до нього (реалізується мовними засобами, називаючи ім'я, повторюючи вдало висловлене міркування учня); невербально візуальний контакт); демонстрація власного ставлення (виявляється в усмішці — відкритій, невимушеній чи скептичній; інтонації — дружній, сухій, безапеляційній; експресивності рухів — спокійних, стриманих чи зневажених, нервових), психологічній дистанції — довірі, конфронтації); демонстрація яскравих цілей спільної діяльності (викликає зацікавленість співрозмовника, почуття причетності до справи, єдності); вияв розуміння внутрішнього стану учнів (свідчить про зацікавленість у взаємодії, взаєморозумінні); постійний інтерес до учнів (потребує вміння слухати учнів, зважати на їх думку, співпереживати, зосереджувати увагу на позитивному — робити все, що підтримує учня у його позитивних намірах); створення ситуації успіху (потрібна для сприятливого психологічного настрою під час взаємодії; створюють її постійним схваленням потенційних можливостей учнів).


Використана література

1.Галагузова М.А. и др. Социальная педагогика: Курс лекций. –М., 2000.

2.Социальная педагогика под ред. Галагузовой М.А. – М. – 2000.

3.Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. К., 1995.

4.Л.І. Міщик Соціальна педагогіка. К., 1997.

5.Соціальна педагогіка. Навчально–методичний посібник /За ред. Капської А.Й. – К., 2000.

6.Соціологія. М., 1992.

7.Соціальна педагогіка: теорія, методика, досвід. Свердловськ, 1989.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Основи професійної майстерності соціальної педагогіки 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.