План

1. А. Методи навчання. Типологія методів навчання.

Б. Засоби навчання.

2. Принципи модульної технології. Дистанційні технології навчання.

3. Критерії та норми оцінки знань і вмінь. Критерії якості навчання (різновиди контролю: модульний, тестовий, рейтингове оцінювання навчальних досягнень студентів).

4. Діагностування й оцінювання знань, умінь та навичок студентів (різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань, вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю).

4. Діагностування й оцінювання знань, умінь та навичок студентів (різновиди контролю: модульний контроль, тестовий контроль: види тестів, технологія створення тестових завдань, вимоги до тестових завдань, переваги і недоліки тестового контролю. Класифікація тестів, організація тестового контролю).

Контроль знань, умінь і навичок студентів – невід’ємна складова педагогічного процесу та форма зворотного зв’язку. Контроль сприяє більш глибокому засвоєнню знань, умінь і навичок. Перевірка та оцінювання дає викладачеві інформацію щодо рівня знань і вмінь студентів; дозволяє аналізувати наскільки ефективними є технології навчання, форми методи та засоби, які використовуються у викладанні.

Контроль дисциплінує студентів, сприяє формуванню відповідальності та самостійності в навчанні.

Поточний контроль − контроль рівня знань та вмінь у процесі навчання, який проводиться на лекціях, семінарах, лабораторних і практичних заняттях. Цей вид контролю дозволяє не лише визначити рівень оволодіння знаннями та вміннями, а й сприяє своєчасному коригуванню дій викладачів та студентів.

Періодичний контроль − це контроль, який здійснюється після вивчення розділу, теми; він сприяє аналізу певного важливого напряму навчального процесу, допомагає систематизувати та узагальнити знання, звести їх у певну систему. Проводиться в кінці семестру.

Підсумковий контроль − контроль, який проводиться в кінці вивчення курсу. Це семестровий контроль, іспити, ліцензовані та інтегровані іспити, державна атестація студента.

Види і форми контролю

Поточний Проміжний Підсумковий
• вхідний контроль;
  • експрес-опитування;
  • опитування на засвоєння попередньої лекції;
  • опитування під час лекції на лекції на розуміння її суті; на розуміння її змісту;
  • контроль лекції або семінарського заняття
  • • контрольні роботи;
  • тестові опитування;
  • колоквіум;
  • контроль практичних умінь і навичок;
  • • комплексні контрольні завдання;
  • курсові роботи та курсові проекти;
  • заліки;
  • семестрові іспити
  • Зворотній зв’язок є найбільш достовірним при вдалому поєднанні всіх форм контролю: поточного, проміжного, підсумкового, а також вхідного та заключного.

    Модульний контроль.

    Особливостями модульного контролю є:

    – зацікавленість студентів в одержанні високої оцінки, особливо тих, у кого високий рейтинг із попередніх модулів;

    – посилення мотивації в навчанні, самостійній роботі, самоконтролі й самокорекції знань та вмінь.

    Модульний контроль проводиться в письмовій, письмово-усній, усній формах або автоматизованими навчальними комп’ютерними системами.

    Тестовий контроль.

    Тестовий контроль займає особливе місце серед способів перевірки знань, умінь і навичок. Тест у перекладі з англійської (tеst) − іспит, випробування.

    Тестування − це визначення рівня підготовленості людини в певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

    Тестування можна використовувати:

    -для самостійного оцінювання студентом своїх знань;

    -для вхідного (базового) контролю;

    -при допущенні студента до нового модуля (теми);

    -для поточного контролю;

    -для рубіжного (підсумкового) контролю;

    -контролю «виживаності» знань.

    Тестове завдання це завдання, запитання або задача, для яких може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном.

    Види тестів, які використовуються в педагогічній практиці:

    тести досягнень призначені для з’ясування рівня засвоєння знань та вмінь;

    тести інтелекту – для з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.

    Педагогічні тести різних рівнів складності й форми дозволяють якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та вмінь.

    Технологія створення тестових завдань передбачає такі етапи:

    1. Відбір навчального матеріалу дисципліни, який підлягає тестовому контролю з урахуванням належного рівня його засвоєння;

    2. Створення завдань у тестовій формі за всією програмою дисципліни, ураховуючи належний рівень засвоєння знань та об’єднання їх у тематичні чи «рубіжні» тести;

    3.Експертиза тестів, відбір та коригування нетактовних тестів;

    4.Емпірична перевірка, апробація тестів;

    5.Статистична обробка завдань, на які всі студенти дали правильну відповідь, не дав відповіді жоден студент та ін.; відбір валідних завдань;

    6.Створення банку тестових завдань.

    Вимоги до тестових завдань:

    * Завдання мають бути сформульовані чітко, коротко й коректно, без двозначності.

    * Дистрактори (неправильні відповіді) мають бути сформульовані так, щоб мало відрізнялись один від одного за суттю.

    * Серед відповідей не повинно бути таких, що не узгоджені із запитанням.

    * Не використовувати у відповідях невизначені терміни «рідко», «звичайно» тощо.

    Переваги тестового контролю:

    об’єктивність та надійність наслідків перевірки;

    – можливість автоматизації перевірки виконання завдань;

    – скорочення часу виконання тестових завдань;

    – посилення мотивації та зацікавленості в наслідках навчання;

    – висока диференціююча здатність;

    – виявлення індивідуального рівня підготовленості студента на певному етапі навчання.

    Недоліки тестового контролю:

    відсутність можливості перевірки розвитку мислення;

    − невеликий обсяг змісту навчального матеріалу, що перевіряється, порівняно з матеріалом усієї дисципліни.

    Класифікація тестів.

    Для перевірки результатів навчання використовують тести успішності засвоєння знань та володіння вміннями й навичками.

    Вони класифікуються за рівнями:

    тести І рівня тести розпізнавання, розрізнення, співвідношення та тестові завдання з вибірковими відповідями;

    тести II рівня відтворення інформації, розв’язування задач, виконання типових завдань;

    тести ІІІ рівня − тести, які передбачають уміння застосовувати знання, уміння та навички в нових умовах, у невивченій, незнайомій ситуації, у практичній діяльності;

    тести IV рівня виконання творчих завдань за невідомим алгоритмом.

    Завдання, які використовуються в тестах, поділяються на два типи:

    − завдання з вільним складанням відповідей (відкриті завдання);

    − завдання з наданими відповідями (закриті завдання).

    Форма тестових завдань залежить від їх змісту. У процесі створення тестових завдань структурується навчальна інформація, встановлюються внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки.

    Наявність еталонів відповідей при тестуванні та критеріїв оцінок для викладачів створює однакові умови для контролю студентів, що надає можливості аналізу досягнень у навчанні студентів у різних групах.

    Організація тестового контролю

    * Перед проведенням тестового контролю студентів необхідно інформувати про цілі контролю, повідомити про переваги та сутність тестового контролю, навести приклади тестів, навчити працювати з тестами.

    * Консультування в ході контролю можливе в тих випадках, коли допущені помилки, неточності, неясності.

    * Обробка тестів передбачає співставлення відповідей студентів з еталонами відповідей та виставлення оцінок.

    * Аналіз результатів контролю проводиться за наслідками тестування і дає можливість вносити корективи в процес навчання.

    Рейтингове оцінювання навчальних досягнень студентів

    Рейтинг (від англ. Rating −оцінка, клас, розряд, порядок, класифікація) − термін, який означає суб’єктивну оцінку якогось явища за заданою шкалою. Рейтингова система оцінювання знань та вмінь упроваджується з метою стимулювання й організації систематичної навчальної діяльності студентів, забезпечення об’єктивності в оцінюванні знань, посилення мотиваційного компонента, формування самостійних дій та перетворення контролю на дійову складову управлінського процесу. При модульному навчанні з використанням рейтингової системи оцінювання є можливість об’єктивно оцінити рівень підготовки кожного студента на певному етапі підготовки.

    Серед форм рейтингового контролю й оцінювання виділяють:

    1. Вхідний (базовий) контроль.

    2. Поточний і рубіжний контроль (на всіх видах занять, самостійна робота, тестовий контроль та ін.).

    3. Підсумковий (вихідний) контроль рівня знань, умінь та навичок.

    Рейтинг-контроль робить можливими:

    * забезпечення гнучкості та індивідуальності оцінювання знань, умінь та навичок студентів;

    * відображення фактичного рівня підготовленості кожного студента;

    * забезпечення психолого-педагогічної об’єктивності оцінювання викладачами рівня знань та вмінь студентів;

    * стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів;

    * посилення зацікавленості студентів у процесі навчання;

    * зменшення психологічного навантаження.

    Умови застосування рейтингового контролю:

    * підготовленість викладачів і студентів;

    * розроблення критеріїв рейтингового контролю;

    * розроблення інформаційно-методичних матеріалів;

    * запровадження новітніх технологій навчання, тестового контролю тощо;

    * ведення облікової документації (спеціальні бланки, карти, таблиці).

    В умовах застосування рейтингової оцінки навчальний матеріал із дисципліни вважається засвоєним, якщо досягнутий студентом рейтинг знаходиться в межах, розроблених та затверджених кафедрою, рубіжних значень.

    Рейтинговий контроль зумовлений специфікою навчальних дисциплін, підходами до рейтингу, досвідом викладачів кафедр тощо.

    Рейтингова 12-бальна шкала оцінювання навчальних досягнень на практичних заняттях дає можливість ефективніше (у порівнянні з 4-бальною шкалою) оцінювати рівень здобутих знань, умінь та навичок студентів, їхню підготовленість до практичної діяльності.

    Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів за модульно-рейтинговою системою

    Оцінка “відмінно” / А – повністю розкрито зміст матеріалу, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші поняття з дисципліни, аналізувати теоретичний матеріал. Питання тестового контролю розкрито логічно та послідовно. Фактичні помилки відсутні. Студент набрав відповідну кількість балів (91% – 100%), вчасно і ґрунтовно виконав усі завдання.

    Оцінка “добре”/ В – розкрито зміст питань під час заліку або іспиту, продемонстровано здатність диференціювати найважливіші поняття з дисципліни, яка вивчається. Питання тестового контролю розкрито логічно та послідовно. Студент набрав відповідну кількість балів (81% – 90%), повністю володіє теоретичним матеріалом, вчасно виконав усі завдання з 1-2 помилками.

    Оцінка “добре” / С – виконано більше, ніж 60% завдань. Виклад теоретичного матеріалу недостатньо логічний та послідовний. Фактичні помилки – 3−4, студент набрав відповідну кількість балів (71% – 80%), тестові завдання під час підсумкового контролю виконано майже повністю.

    Оцінка “задовільно”/ D – виконано 50% обсягу завдань, студент недосконало диференціює теоретичний матеріал. Аналіз питань практично відсутній. Фактичні помилки – більше 4. Студент набрав відповідну кількість балів (61% – 70%) з екзаменаційних питань, не повністю виконав завдання на заліку або іспиту.

    Оцінка “задовільно”/ E – виконано менше, ніж 40% завдань за обсягом, студент погано диференціює теоретичний матеріал. Аналіз питань відсутній. Фактичні помилки – більше 6. Студент набрав відповідну кількість балів (51% – 60%) з питань дисципліни, не виконав декілька з пропонованих тестових завдань.

    Оцінка “незадовільно”/ F – виконано 20% завдань заліку або іспиту, студент не здатний диференціювати теоретичний матеріал. Аналіз питань відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів (25% − 50%). Фактичні помилки – 10 і більше, не виконав завдання на екзамені або заліку.

    Оцінка “незадовільно”/ FX – виконано 5-10% завдань, студент не знає теоретичний матеріал. Аналіз питань абсолютно відсутній. Студент набрав відповідну кількість балів (0% – 25%). Тестову роботу не виконано. Рекомендовано повторне вивчення матеріалу, з наступним перескладанням екзамену або заліку через рік.


    Список літератури

    1. Алексюк А.М.Педагогіка вищої школи. – К., 1998.

    3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. − Львів: Світ, 1990.

    4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч.посібник. − К.,1995.

    5. Васянович Г. Педагогіка вищої школи: Навч.-метод. посібник. – Львів: Ліга-Прес, 2000.

    6. Вища освіта в Україні: Навч.посіб. В.Г.Кремінь, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та ін./За ред. В.Г.Кременя, С.М.Ніколаєнка. – К.: Знання. 2005.

    7. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст.), К., 1991.

    8. Дорошенко С. І. Основи культури і техніки усного мовлення. − Харків, 2002.

    13. Методика викладання у вищій школі. Опорний конспект лекції для студентів рівня підготовки „Магістр” усіх спеціальностей та слухачів вищої школи педагогічної майстерності: Навч.-метод.видання.– К.: КНТЕУ, 2002.

    14. Моделі гармонізації національних і міжнародних стандартів освіти у контексті Болонського процесу. Матеріали Міжнародного семінару 27-28 травня 2004 р., проведеного у Львівському нац. ун-ті ім. І.Франка.– Львів.: Літопис, 2004.

    15. Мороз І.В. Менеджмент і маркетинг освіти: Навч.-метод посібник.– Переяслав-Хмельницький: ПХДПУ, 2004.

    16. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004 рр.) / За ред. В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабин.– Тернопіль: вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2004.

    17. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу. Документи і матеріали. Травень – грудень 2004 р. – Частина 2/. Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., І.І.Бабин. Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2005. 

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 27

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти 5

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.