Музично-дидактичні ігри як спосіб сенсорного розвитку молодших школярів
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ І. Музична діяльність дітей 9
1.1. Історія розвитку музично дидактичних ігор. 9
1.2. Загальна характеристика музично-дидактичних ігор. 12
1.3. Особливості сенсорних здібностей дітей. 20
Висновки до І розділу 26
Розділ ІІ. Розвиток музично-сенсорних здібностей у молодших школярів. 28
2.1. Організація та обладнання дослідження музично-сенсорних здібностей у молодших школярів 28
2.2. Способи сенсорних дій та дидактична модель 34
Висновки до ІІ розділу .62
Загальні висновки 63
Список використаної літератури 65
Додатки 74
Вступ
Музика вводить дитину в світ хвилюючих, радісних переживань, відкриває їй шлях естетичного освоєння життя в романах, доступних її вікові. Щоб відкрити перед дитиною двері у цей світ, потрібно розвивати в неї здібності, які успішно виявлятимуться в музично-ігровій діяльності.
Актуальність дослідження.
Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, світові тенденції гуманізації, інтеграції та глобалізації суспільства визначили нові пріоритети розвитку освітньої галузі. Актуальність теми визначається необхідністю подальшої теоретичної та експериментальної розробки питань, пов’язаних з музично-сенсорним розвитком у визначеній системі, з розрахунком вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприймання музики.
З'являється необхідність у вправах дітей у перцептивних діях, в багаторазових повтореннях, доведення їх до рівня навичок музично-ігрової діяльності. Також необхідно створювати приваблюючі, інтересні для дітей умови, які б викликали в них до подібних вправ зацікавленість. Музично-дидактичні ігри можуть стати таким середовищем активізації музичного сприймання молодшого школяра.
Засвоєна а уроках правила та ігрові дії дидактичних ігор можуть бути перенесені дітьми в їх самостійну діяльність. А для цього необхідно розробити поетапний шлях формування способів самостійних дій. Успішність реалізації цієї задачі в значній мірі залежить від якості дидактичних ігор, моделюючі основні якості музично-дидактичної гри.
Одним із напрямків модернізації освіти в Україні є створення якісної школи – школи життєтворчості і самореалізації особистості, в якій утверджується бажання і вміння навчитися впродовж життя.
Проблема формування інтересів до музично-дидактичної гри є складною, багатогранною і досліджується представниками різних наук.
До магістерської роботи ввійшли матеріали досліджень у галузі музичного розвитку молодшого школяра. Ці дослідження об’єднані загальним задумом – показати музичний характер гри та розвитком дитини. В ході досліджень було з’ясовано структуру музикальності, яку можна сформувати у дітей в процесі різноманітної музичної діяльності: у сприйнятті музики, співі, ритміці, грі на дитячих інструментах, дидактичній грі, творчості.
Найголовніший показник музикальності – емоційна чутливість до музики. Найпростіші сенсорні здібності в цьому аспекті є базою для розвитку складніших, основних: ладо висотного слуху та чуття ритму.
Своєрідною творчою лабораторією стали композитори А.Александров, В.Агафоников, Т.Потапенко. Важливі питання розглядалися у розвитку молодшого школяра науковцями О.Апроксіна, В.Бєлобородського, В. Швацька та інші. Вчені дійшли висновку, що інтерес до гри пов'язаний з проблемами і ґрунтується на емоційних, інтелектуальних і вольових процесах.
Разом з тим, не досить розробленими залишаються питання, пов’язані з формуванням інтересу до музично-дидактичної гри молодших школярів. Складність розв’язання проблеми поглиблюється вкоріненню в системі урочної та позаурочної діяльності молодших школярів. Суперечності між актуальністю, соціальною значущістю формування інтересу до музично-дидактичної гри в системі початкової освіти, відсутністю теоретичних та методологічних обґрунтованих умов і педагогічних засобів їхньої реалізації дала змогу визначити тему та логічну змістову спрямованість магістерської роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Магістерська робота входить до плану науково-дослідницької роботи Рівненського державного гуманітарного університету Інституту мистецтв і є складовою комплексної наукової теми, а саме: концепції вдосконалення фахової підготовки спеціалістів у галузі музичного мистецтва.
Об’єкт дослідження
процес мизично-дидактичних ігор у дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження
методичні засади формування інтересу до музичної гри в молодших школярів.
Мета дослідження.
Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування інтересу до музично-дидактичної гри молодших школярів.
Завдання дослідження
Визначити роль і значення музично-дидактичних ігор в системі розвитку музичних здібностей дітей, розкрити методику організації їх проведення.
Розкрити сутність, зміст і структуру поняття інтересу до музично-дидактичної гри;
Обґрунтувати основні принципи формування інтересу до музично-дидактичної гри молодших школярів;
Виявити психолого-педагогічні умови формування інтересу до музично-дидактичної гри молодших школярів.
Ознайомити молодших школярів різноманітними музично-дидактичними іграми, практично використовувати на уроках і позаурочний час, а також під час організації та проведення народних свят та обрядів.
Методологічною та теоретичною основою дослідження являється національно-музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.
В дослідженні використовуються такі аспекти:
-єдність національного та загальнолюдського змісту музичної освіти, що забезпечує орієнтацію на цінності української національної культури;
-філософські положення діалектики про розвиток і формування особистості;
-концепції детермінації та інтеграції про визначення та єдність природних і соціальних мотивів поведінки людини, її потреб та інтересів;
-наукові положення психології про вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, специфіку формування в них музичного інтересу та його структурних компонентів;
-музичної педагогіки – про організацію музичного середовища, засобів педагогічного впливу на виховання учнів.
Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань було застосовано такі методи: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація наукової інформації, які застосовувалися на першому етапі роботи – при визначенні постійного апарату дослідження, розробці методики формування інтересу до музичної гри у навчально-виховному процесі; моделювання – у процесі перевірки теоретичних положень у реальній педагогічній практиці загальноосвітніх шкіл; емпіричні – узагальнення передового педагогічного досвіду з проблеми формування до музично-дидактичної гри у молодших школярів; спостереження; опитування (бесіди, анкетування); педагогічний експеримент – використовувались у ході проведення констатувального та формального етапів дослідно-експериментальної роботи. Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження здійснювався за допомогою методів статистичної обробки отриманих даних.
База дослідження.
Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Золотолинської ЗНЗ І-ІІІ ступенів та філії с.Тростянець та філії с.Комарівка.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: визначено і обґрунтовано сутність та зміст поняття «інтерес до музично-дидактичних ігор», виявлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості інтересу до музично-дидактичних ігор молодших школярів; обґрунтовано принципи та психолого-педагогічні умови формування інтересу до музично-дидактичної гри молодших школярів в позаурочний час; розроблено та експериментально перевірено методику формування інтересу до гри молодших школярів у позаурочний час.
Практичне значення.
Отриманих результатів полягає у виявленні шляхів і засобів активізації інтересу молодших школярів засобами музичної гри. Розроблена методика формування інтересу до музично-дидактичної гри у дітей молодшого шкільного віку може використовуватись у навчально-виховному процесі шкільних і позашкільних навчальних закладах, вищих педагогічних закладах як навчальний матеріал.
Структура та обсяг магістерської роботи
складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел – 103. повний обсяг роботи становить 105 ст.