Педагогічні умови розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивчення історії

Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи педагогічної підтримки розвитку професійної культури майбутнього вчителя
1.1. Філософсько-психологічні питання розвитку професійної культури майбутнього вчителя
1.2. Теоретичні основи педагогічної підтримки розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивчення історії
1.3. Шляхи і засоби ефективності розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя засобами предмету « історія»
Розділ 2. Створення педагогічних умов розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивчення історії
2.1 Педагогічна підтримка в процесі навчання історії
2.2. Організація творчої діяльності в аудиторній і внеаудиторной роботі

Вступ

Зміни соціально-економічного середовища в нашій країні пред'являють нові вимоги до системи освіти. Суспільству сьогодні потрібен вчитель-професіонал, що володіє не тільки професійною компетентністю, але і розвиненими внутрішніми регуляторами - совістю, моральністю, честю, людською, і професійною відповідальністю. У зв'язку з цим принципово змінюється розуміння цілей вищої педагогічної освіти: орієнтація на підготовку вчителя з високим рівнем педагогічної культури, тобто раніше всієї людини у всій повноті його особового, духовного багатства і індивідуальної своєрідності, здатної виховувати підростаюче покоління гуманними і діяльними людьми, беручи участь тим самим у демократизації суспільства.

Педагогічна культура, як внутрішній, працюючий компонент і невід'ємна умова успішної професійної діяльності дозволить майбутньому фахівцю виконати своє призначення педагога-гуманіста, фасилитатора, здібного до професійної творчості, вільного вибору власного рішення, професійного самоудосконалення. Від рівня розвитку педагогічної культури вчителя багато в чому залежить, які духовні й матеріальні цінності стане продукувати наше суспільство в 21 столітті, оскільки «живучи в сьогоденні, вчитель формує майбутнє».

Гуманізація освітнього процесу в педагогічному вузі не обмежується впровадженням гуманістичних ідей, перш за все це розгортання гуманістичних відносин на всіх рівнях (методичному, адміністративному, між особовому), що є важливим чинником особово-професійного становлення майбутнього вчителя, розвитку його педагогічної культури.

Здійснення педагогічного процесу у вузі, направленого на розвиток педагогічної культури, сприяє сутнісному перетворенню людини, що навчається в ньому, володіє ні з чим не порівнянними можливостями вирощення творчих осіб високої духовної культури, пробудження творчого самобудівництва.

Для вирішення тих, що стоять перед педагогічним вузом завдань необхідно виявити педагогічно значущі резерви в підготовці вчителя-професіонала, що володіє високим рівнем педагогічної культури. Один з таких резервів - це максимальне використання можливостей предмету « історія», вивчення якої є невід'ємною частиною цілісного педагогічного процесу, сприяючого розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя.

Усвідомлення необхідності використання потенціалу цієї учбової дисципліни в розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя примусило нас звернутися до філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, до дисертаційних досліджень останніх років, присвячених питань розвитку педагогічної культури. Теоретичний аналіз цих робіт показав, що в науці напрацьована істотна теоретична основа для дослідження проблеми розвитку педагогічної культури, яка дозволила нам розробити свою концепцію розвитку професійної культури майбутнього вчителя засобами предмету « історія».

Так теоретико-методологічну основу даного дослідження склали філософські ідеї про екзистенціальну суть людини широко представлені в працях Н.А.Бердяєва, М.М.Бахтіна, В.В.Зеньковського, М.К.Мамардашвілі, B.C. Соловьева, звернені до природної суті людини, до його «феномена самоспрямованості», до «даних йому від народження» витокам саморозвитку, «автору самого себе».

Глибинне осмислення суті гуманістичного підходу в освіті - «від індивіда до культурної особи», як рух до «звільнення дитини», як «шлях до розкриття йому самого себе» ми знайшли в працях великих педагогів Я.А.Коменського, Д.Локка, Ж.Руссо, І.Ф. Гербарта, А.Дістервега, І.Г.Песталоцци, корінням своїми що йдуть в християнські традиції і в ідеологію епохи Освіти, у філософських працях М.М.Бахтіна, В.С.Біблера, Н.А.Бердяєва, М.К.Мамардашвілі, Н.С.Розова.

Проблеми гуманізації освіти в умовах соціально-економічного перетворення нашого суспільства розглядаються в роботах Л.Н.Кулікової, Л.А.Степашко, Б.А. Сутиркина, Е.Н.Шиянова, О.С.Газмана, Н.Б.Крилової, Т.Ф. Яркиной, Грігорьевой Н.Г., ідеї розвитку і саморозвитку особи в контексті гуманізації освіти в роботах В.І.Андрєєва, О.С.Газмана, Л.Н.Кулікової, в дисертаційних дослідженнях Н.Г.Грігорьевой, Т.В.Колонтаєвськой, О.П.Ні, Е.Л.Федотовой.

Філософські погляди на природу культури як на «спосіб саморозвитку людини, розгортання й реалізації його сутнісних сил» представлені в роботах М.М.Бахтіна, В.С.Біблера, М.С.Кагана, Л.Н.Когана, М.К.Мамардашвілі, В.М.Межуева.

Тісний взаємозв'язок культури й освіти, їх взаємопроникнення розглянуті в роботах Е.Ю.Захарченко, В.П.Зінченко, Е.Б.Моргунова, Н.С.Злобіна, Л.А.Коган, Н.С.Розова, В.С.Семенова. У О.С.Газмана освіта розглядається як «шлях оволодіння культурою й умова її творення».

Теоретичною основою для розкриття суті особи, загальних закономірностей і особливостей розвитку її внутрішньо особових механізмів, сприяючих організації й саморегуляції, психологічних механізмів глибинної дії на розвиток особи, а також визначення юнацького віку як найбільш сензитивного для інтенсивного самотворення, як через природних, так і соціальних причин з'явилися роботи А.Адлера, А.Г.Асмолова, Л.І.Анциферової, Л.І.Божовіч, Л.С.Виготського, Э.Н.Гусинского, В.С.Мухиной, В.С.Мерліна, А.Б.Орлова, В.А.Петровського, С.Л.Рубінштейна, К.Роджерса, Д.Б.Эльконина.

Ідеї розвитку особи на основі «глибинного спілкування» у Г.С.Батіщева, розвиток гуманістичного комунікативного ядра у А.А.Бодальова, впливи мовної діяльності на практичну свідомість в роботах А.А.Леонтьева, Л.С.Виготського, І.А.Зімней, Р.П.Мільруд, Ю.А.Сорокиной, W.Apelt, розвитку особи в діяльності у А.Г.Асмолова, АН.Леонтьева, Д.Н.Узнадзе лягли в основу теоретичного обгрунтування педагогічної підтримки розвитку педагогічної культури.

Базовими в розумінні суті й змісту педагогічної культури з'явилися роботи В.Л.Беніна, Е.В.Бондаревськой, А.В.Барабанщикова, В.А.Сластеніна, Л.Н.Толстого, а також дисертаційні дослідження З.Ф.Абросимової, Н.Е.Воробйовой, Е.Д.Жукової, Т.В.Іванової, Е.І.Козиревой, Н.А.Комар.

Важливими для нашого дослідження є теоретичні висновки про личностноразвивающих можливостіісторії в роботах Л.С.Виготського, А.А.Леонтьева, І.А.Зімней, W.Apelt, у дисертаційних дослідженнях Ю.В. Ереміна, О.Н.Гурьянової, І.М.Кондюріна, Н.Л.Кучеренко, Т.В.Колонтаєвськой, О.П.Ні, Н.А.Петрової, Н.В.Ященко і ін.

Теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури показав, що в науці напрацьована істотна теоретична основа для дослідження проблеми розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя засобами предмету « історія».

Глибоке осмислення завдань, що стоять перед педагогічним вузом в нових історичних умовах; дозволив про нам виявити суперечності:

  • між гострою потребою суспільства у вчителі-професіоналі як цілісній особі і відсутністю системного підходу до складання учбових програм, планів, недостатнім використанням личностноразвивающего потенціалу всіх учбових дисциплін;
  • між необхідністю підготовки молодої людини до життя в багатокультурному суспільстві й ігноруванням принципу многокультурности в учбовому процесі;
  • між потребою суспільства у творчій особі., з активною життєвою позицією і недостатнім використанням унеаудиторного освітнього простору для розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів.
  • Указані суперечності дозволили сформулювати проблему дослідження: виявлення і теоретичне обгрунтування личностноразвивающих можливостей предмету « історія», а також педагогічних умов, сприяючих ефективному розвитку професійної культури майбутнього вчителя, готовому надалі до успішної професійної діяльності в нових історичних умовах.

    Наукова і практична актуальність проблеми, особиста зацікавленість автора зумовили вибір теми дослідження: «Педагогічні умови розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії».

    Об'єктом нашого дослідження є особово-професійне становлення майбутнього вчителя.

    Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку професійної культури майбутнього вчителя засобами предмету « історія».

    Мета дослідження - теоретичне обгрунтування педагогічних умов, сприяючих розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії і створення адекватних науково-методичних рекомендацій по відповідній практиці.

    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • дослідити суть феномена педагогічної культури, визначити філософсько-психологічні основи і педагогічні умови її розвитку в процесі вивченняісторії;
  • розробити і методично обгрунтувати комплекс педагогічних умов, що впливають на ефективність розвитку всіх структурних компонентів педагогічної культури в процесі вивченняісторії;
  • визначити критерії ефективності педагогічної підтримки розвитку професійної культури.
  • Відповідно до об'єкту, предмету, поставлених за мету і завданнями дослідження, була висунута наступна гіпотеза:

    Педагогічна культура є невід'ємною характеристикою особово-професійної готовності вчителя до успішної педагогічної діяльності. Розвиток педагогічної культури майбутнього вчителя повинен здійснюватися в процесі вивчення всіх вузівських дисциплін, оскільки студентський вік є високо сензитивным для особово-професійного розвитку. У процесі вивченняісторії відбувається засвоєння духовних цінностей оволодіння новими способами учбової діяльності, розвиток професійно-значущих особових якостей, знайомство з культурними нормами інших народів і готовність використовувати одержані знання в міжкультурній комунікації. Розвиток педагогічної культури майбутнього вчителя буде ефективним, якщо в процесі вивченняісторії будуть забезпечені наступні педагогічні умови:

  • здійснення педагогічної підтримки з урахуванням стимулюючих чинників предмету;
  • включення студентів в творчу діяльність в аудиторній і внеаудиторной роботі;
  • актуалізація міжнаочних, міжкультурних зв'язків в учбовому процесі.
  • Методологічну основу нашого дослідження складають теоретичні дослідження у області філософії, психології, педагогіки, соціології, культурологи, психолингвистики. У нихрозкривається:

  • природна суть людини, його феномен «самоспрямованості», «даної йому від народження», унікальність людської природи, принцип діалектики зовнішнього через внутрішнє, філософські роздуми про суть феномена культури, взаимосозидающая зв'язок людини і культури, де людина і творець культури і її творіння одночасно;
  • теорія розвитку особи в діяльності, на основі «глибинного спілкування», сензитивность юнацького віку для інтенсивного самотворення, вплив мовної діяльності на практичну свідомість, розвиток і саморозвиток особи;
  • теорія педагогічної взаємодії, заснованої на рівності відносин, безоценочном ухваленні Іншого, основні положення теорії педагогічної підтримки саморозвитку особи, концепція особово-орієнтованої освітньої діяльності, теорія розвиваючого навчання, а також сукупність ідей Национальнаой доктрини освіти в Україні.
  • Для здійснення дослідно-експериментального дослідження нами були використані різні методи дослідження: теоретичний аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень із даної проблеми, узагальнення досвіду педагогічної діяльності, педагогічне спостереження, інтерв'ювання, бесіда, анкетування, тестування, контент - аналіз, шкалирование, ранжирування, метод незавершених пропозицій, метод незалежних експертних оцінок, ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду.

    Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає в розкритті і теоретичному обґрунтуванні личностноразвивающих можливостей предмету « історія» як додаткового педагогічно значущого резерву в підготовці вчителя, що володіє високим рівнем педагогічної культури, здібного до подальшого професійного саморозвитку, до успішної педагогічної діяльності в нових історичних умовах. У дисертаційному дослідженні визначена суть педагогічної культури, як динамічної системи педагогічних цінностей, способів педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, яка еволюціонує адекватно суспільним відносинам. Це дозволило нам доповнити зміст педагогічної культури і визначити міжкультурну компетенцію як важливу, складову професійної культури вчителя в нових історичних умовах розвитку суспільних відносин. Розроблені і теоретично обгрунтовані педагогічні умови, сприяючі ефективності розвитку педагогами професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії: педагогічна підтримка з урахуванням стимулюючих чинників предмету « історія»; включення студентів в творчу діяльність в аудиторній і внеаудиторной роботі; актуалізація міжнаочних, міжкультурних зв'язків в учбовому процесі.

    Практична значущість дослідження полягає в тому, що нами визначений і розроблений для практики комплекс педагогічних умов розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії. Представлені науково-обгрунтовані методичні рекомендації використання личностноразвивающих можливостей предмету « історія», розроблені критерії і діагностичні методики, визначені передумови, принципи і закономірності розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії. Розроблена й апробована програма включення учбової дисципліни « історія» в процес цілісної і системної підготовки вчителя-професіонала, здібного до подальшого професійного «самобудівництва».

    Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані в процесі вивченняісторії в педагогічних вузах, коледжах.

    Достовірність представлених виведень дослідження забезпечується теоретико-методологічною обгрунтованістю педагогічної валидностью методів дослідження, підтверджується аналізом результатів багаторічного практичного досвіду автора в педагогічному вузі.

    На захист виносяться наступні положення:

    1. Педагогічна культура як динамічна система педагогічних цінностей, способів педагогічної діяльності і педагогічного спілкування є інтегральною характеристикою особи вчителя, є синтез професійної компетентності і творчої преобразовательной діяльності педагога, регулюючим чинником якої є його особистісні якості, загальна культура, міжкультурна компетенція.

    2. Важливими чинниками розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії є: орієнтація педагогічного процесу на культуру як освітню цінність; спільна професійно-орієнтована діяльність студента і викладача вузу, яка здійснюється через залучення студента до науково-дослідної роботи, використовуючи одержані знанняісторії; культурно-освітнє середовище вузу, сприяюче активізації особово-професійного розвитку і саморозвитку майбутнього вчителя.

    3. Передумовами, що забезпечують ефективність педагогічної підтримки розвитку педагогічної культури, є: позитивний емоційний фон в групі, стимулюючий розвиток інтелектуальної, емоційної і мотиваційної сфери; відношення до студента як до унікальної особи, сприяюче максимальному розкриттю особового, творчого потенціалу майбутнього вчителя; новизна і актуальність змісту учбового матеріалу.

    4. Ефективність розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії пов'язана із створенням адекватних педагогічних умов: педагогічна підтримка з урахуванням стимулюючих чинників предмету « історія»; організація творчої діяльності в аудиторній і внеаудиторной роботі; актуалізація міжнаочних, міжкультурних зв'язків в учбовому процесі.

    5. Використання педагогічних умов розвитку професійної культури в процесі вивченняісторії має свої приватні закономірності: чим більш відповідає зміст учбового матеріалу інтересам і майбутній спеціальності студентів, тим вище їх, пізнавальна і творча активність; чим частіше на уроках використовуються творчі завдання, що вимагають активної взаємодії студентів і викладача, тим інтенсивніше здійснюється зростання комунікативної компетентності, їх готовності до педагогічного спілкування; чим продуктивно організація внеаудиторной діяльності студентів, тим вище готовність майбутнього вчителя до подальшого самоудосконалення

    6. Ефективність педагогічної підтримки розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії забезпечується принципами: безоценочного ухвалення студента, сприяючого реалізації внутрішнього потенціалу майбутнього вчителя; равнопартнерского взаємодії студентів і викладача, сприяючого особово-професійному становленню майбутнього вчителя; творчості і самотворчості, сприяючого розкриттю творчого потенціалу майбутнього вчителя.

    Апробація і впровадження результатів дослідження по розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії проводилася з 1998 по 2002 рік на базі кафедри історії Хабаровського державного педагогічного університету. Результати і виведення дослідження регулярно публікувалися в збірках робіт, аспірантів ХГПУ (2000, 2001, 2002 г.г.), в міжвузівських збірках наукових робіт (ХГПУ, ХГТУ), докладалися на засіданнях кафедри, науково-практичних міжвузівських, міжнародних семінарах і конференціях: на міжвузівському науковому семінарі «Психолого-педагогічні аспекти історії у вищій школі» (м. Хабаровськ, 1998г.) з проблеми гуманістичних підходів до дослідження проблеми професійної підготовки студентів педвузів на заняттях іноземною мовою; на регіональному науково-методичному семінарі вищої школи «Питання вдосконалення технології навчання» (м. Хабаровськ, 1999г.) з проблеми формування професійно-пізнавальних інтересів у студентів педагогічного вузу в процесі викладанняісторії; на міжнародній науковій конференція «Захід-Схід: освіта і наука на порозі 21 століття» (м. Хабаровськ, 2000 р.) з проблеми розвитку професійної культури у студентів педагогічного вузу в процесі вивченняісторії; на міжвузівській науково-практичній конференції з проблем педагогіки вищої школи (ХГПУ, 2001 г) із доповіддю про розвиток професійної компетентності майбутнього вчителя в процесі навчанняісторії; на міжнародній науковій конференції «Лінгвістика і міжкультурна комунікація: історія, сучасність, перспективи» (м. Хабаровськ, 2003г.) з питань орієнтації на принцип многокультурности на урокахісторії.

    Організація дослідження:

    Основною дослідно-експериментальною базою з'явився Хабаровський державний педагогічний університет. Дослідження проводилося з 1998 по 2003 рік і включало наступні етапи:

    Перший етап (1998 - 2000 рр.). Вивчення і аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури з проблем розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя в процесі вивченняісторії, визначення об'єкту, предмету, гіпотези і наукового апарату дослідження, розробка програми, вибір дослідно-експериментальної бази, проведення констатуючого експерименту.

    Другий етап (2000 - 2001 рр.). Створення науково-обгрунтованих педагогічних умов в експериментальній групі згідно дослідно-експериментальній програмі, реалізація певних шляхів і засобів, що забезпечують ефективність педагогічної підтримки, отримання конкретних результатів, їх первинний аналіз, оцінка ефективності педагогічної підтримки, уточнення наукової концепції дослідження.

    Третій етап (2001 - 2003 рр.). Завершення експериментального дослідження. Аналіз одержаних даних, їх систематизація, опис інноваційної практики, підбиття підсумків дослідно-експериментальної роботи, написання виведень дисертаційного дослідження.

    Структура дисертації. Дисертація складається з введення, двох глав, висновки, бібліографію, додатки.

    Характеристика роботи

    Диплом

    Кількість сторінок: 102

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Педагогічні умови розвитку професійної культури майбутнього вчителя в процесі вивчення історії

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.