Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 75

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСОБУ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. 7

1.1. Поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності 7

1.2. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання  11

1.3. Українське писанкарство у структурі виховання особистості  молодших школярів  22

Висновки до першого розділу. 36

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПИСАНКАРСТВА.. 37

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження. 37

2.2. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні модуля „Писанкарство”  41

2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи. 55

Висновки до другого розділу. 60

ВИСНОВКИ.. 61

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 63

ДОДАТКИ.. 65 

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Принцип всебічного і гармонійного розвитку особистості, поряд з іншими ідеями, які лежать в основі процесу виховання загальної естетичної культури і розвитку почуття краси молодшого школяра, знаходить відображення у Концепції національного виховання, у змісті Державної національної програми «Освіта».

Знайомство з традиціями та обрядами українського народу є важливим елементом у вивченні українського декоративно-прикладного мистецтва. Писанки - це важлива складова української культури, народних традицій. Тому ознайомлення з витоками писанкарства, техніками розпису писанок є важливими у вихованні поваги школярів до традицій українського народу.

Писанка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників та сучасних технологій оздоблення. Писанка – це оберіг, який несе в собі прості образи: благополуччя, достаток, сімейне щастя, здоров’я. Різноманітність художніх традицій у цьому виді народного мистецтва – надзвичайна, що дає унікальний матеріал для вивчення української національної орнаментики.

Відродження писанкарства в шкільному курсі на уроках трудового навчання сприяє пізнаванню культури українського народу, його звичаїв, традицій, розвитку в школярів естетичного розуміння світу, виховання любові до рідного краю.

На уроках трудового навчання діти засвоюють технологію писанкарства, глибше пізнають традиції українського народу, вчаться розуміти орнаментику писанки. Це сприяє духовному, естетичному збагаченні душі дитини. Ситуація успіху, радості, самоутвердження, які переживає дитина під час написання писанки, спонукає її продовжити творчу роботу, але вже на вищому рівні.

Нові знання допоможуть сформувати в учнів естетичні та художні смаки, творчу уяву, координацію рухів у процесі виготовлення макетів писанок, сприятимуть пробудженню нових задатків, допитливості, цікавості, виробленню потреби створювати красу своїми руками.

До проблеми походження феномену писанкарства та особливостей виготовлення писанок зверталися багато дослідників, зокрема Сумцов Н., Воропай О., Бутник С., Біняшескький Е., Вовчок М., Маркович О., Семенов А., Скорик М. Вчені минулого і сучасності, зокрема К. Ушинський, Л. Толстой, С. Миропольський, Я. Чепіга, О. Музиченко, С.Ананьїн, В. Сухомлинський, Б. Йєменський, Д. Кабалевський, Т. Деркач та інші, досліджували основи естетичного виховання учнів початкових класів.

Необхідність використання писанкарства на уроках трудового навчання і спричинило вибір теми бакалаврської роботи – «Писанкарство, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів».

Мета дослідження - розкрити цінність і символіку унікального витвору української культури – писанки та дослідити методи активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання засобами писанкарства.

Гіпотеза дослідження полягає у в тому, що ознайомлення дітей з писанкарством, тематика яких охоплює елементи етнічної культури, розвиватиме їх пізнавальну діяльність на уроках трудового навчання та сприятиме більш ефективному залученню учнів початкових класів до української культури та традицій.

Загальна мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:

- проаналізувати психолого-педагогічну та спеціальну літературу з обраної теми;

- вивчити та узагальнити досвід роботи вчителів початкових класів з проблеми дослідження;

- розкрити сутність та методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання;

- дослідити значення українського писанкарства у структурі виховання особистості молодших школярів;

- розробити та експериментально перевірити дієвість системи завдань та вправ з активізації пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання.

Об’єкт дослідження – писанкарство, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Предмет дослідження - методикаактивізації пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: положення про особистісно орієнтовану освіту, спрямовану на розвиток ціннісно-смислової сфери учнів (І. Бех, Н.Бібік, І.Зязюн, О.Савченко та ін.); про роль зовнішніх чинників і емоційно-вольової сфери у формуванні потреб, мотивів діяльності людини (С. Максименко, О. Киричук та ін.); стимулюючих можливостей процесів навчання і виховання (М. Вейт, Е. Голант, А. Маркова); професійної підготовки вчителів початкових класів і формування педагогічної майстерності майбутніх вчителів (В.Бондарь, О.Мороз, Н.Ничкало, С.Сисоєва).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; аналіз і синтез; побудова аналогій, моделювання; емпіричні:діагностичні (опитування, ситуації вибору, проективні методи, соціометрія); констатуючий та формуючий експерименти; вивчення результатів діяльності школярів; статистичні методи обробки експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Грушвицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Рівненського району Рівненської області. У експерименті брали участь учні 3-А класу (18 учнів), що була експериментальною групою та учні 3-Б класу (15 учнів) що була контрольною групою.

Теоретичне значення та наукова новизна дослідження полягає у доповненні теорії навчання науковим обґрунтуванням системи роботи вчителя, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності, як засобу підвищення успішності та продуктивності інтелектуальної праці в процесінавчання молодших школярів; уточненні змістової та процесуальної основи активізації пізнавальної діяльності учнів; у розробці теоретично обґрунтованої моделі формування мотивації навчання; визначенні педагогічних умов ефективного функціонування експериментальної структурно-компонентної моделі.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблені технологічні прийоми активізації пізнавальної діяльності засобами писанкарства можуть бути використані у роботі не тільки з молодшими школярами, але й з учнями основної та старшої школи.

Структура бакалаврської роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. 

Закрити

Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.