Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 91

Платна робота

Ціна: 500.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

Вступ.. 3 

Розділ І. Теоретичні основи екологічної освіти.. 9

1.1. Історія екологічної освіти. 9

1.2. Екологічна освіта та її принципи. 12

1.3. Проблема взаємозв'язку людини і природи в педагогіці 23

1.4. Сучасні методики екологічної освіти школярів. 29

Розділ ІІ. Використання форм і методів екологічної освіти у навчальному процесі з біології. 36 

2.1. Реалізація діяльнісного підходу до екологічної освіти на уроках біології. 36

2.2. Позакласні заходи екологічного спрямування. 54

2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи. 57

Висновки. 68

Література. 72

Додаток 1. 77

Додаток 2. 88 

Вступ

Актуальність дослідження. Для задоволення своїх потреб людина створила промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі, використовуючи для цього природні ресурси. Внаслідок цього отримано величезну кількість непотрібних їй відходів, які негативно впливають на стан здоров'я людини.

За кількістю «технічного» бруду на душу населення Україна посідає одне з перших місць у Європі. Середня тривалість життя людей в Україні – 66 років, що на 5-6 років менше ніж у сусідніх східноєвропейських країнах та країнах Прибалтики, і на 12-15 років менше, ніж у Японії (79 років), Ісландії (78 років), США (75 років). Таким чином, масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей.

Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому вавилонський цар Хаммурапі, а пізніше – китайські й монгольські імператори та європейсь­кі монархи вже дбали про збереження Природи й видавали накази про охо­рону лісів, трав’яного покриву степів, водних джерел.

Учені стверджують: наше поколін­ня практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям іонукам. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства. Для його вирішення насампе­ред необхідні зміна екологічної страте­гії й тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної ос­віти, виховання, екологічної свідомості всього населення Землі [2, с. 3].

Початок XXI століття відзначається надзвичайно високи­ми темпами тиску людини на навко­лишнє середовище. Він виявляється у безпрецендентному забрудненні води, повітря, ґрунту, зниженні їхньої загальної якості, перманентному скороченні лісів – основних постачальників кисню в атмосферу, вичерпанні корисних копалин, особливо таких, як металеві руди, вугілля, нафта та ін. Екологічно безвідповідальна діяльність людини в природі посилює зникнення різно­манітних представників флори і фауни. В.Червонецький звертає увагу на те, що, за даними ЮНЕСКО, щороку із життєвого циклу випадає близько 1 тис. видів – представників світу рослин і тварин. На сьогодні під загрозою зник­нення перебуває понад 25 тис. видів рослин і 1000 видів тварин [61, с. 28].

Людство сьогодні перебуває в еко­логічній кризі, і вийти з неї можливо тільки спільними зусиллями, шляхом розробки всесвітньої екологічної політики. Об'єднавчим центром має стати ООН. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблені. Працює Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) [59, с. 8-10].

У Міжнародній програмі екологічної освіти ЮНЕСКО-ЮНЕП комплексний підхід до вивчення навколишнього середовища і розв'язання екологічних проблем визнається за провідний. Цей підхід спрямований на розвиток екологічної освіти будь-якої країни, що поділяє ідею інтегрального підходу до розв'язання екологічних проблем та відображається у змісті навчально-виховної роботи школи та фахової підготовки вчителя.

Екологічну освіту ЮНЕСКО розгля­дає, в рамках окремої програми як самостійну ланку. Відповідно до цього кожна держава розробляє свою національну програму екологічної освіти, яка попри загальнонаукові підходи ґрунтується ще й на традиціях окре­мих народів, передусім у гуманітарній сфері. У багатьох країнах світу питан­ня екологічної освіти та виховання зі сфери дискусій про їх правомірність та місце в загальній системі освіти, що тривала протягом останніх 10-15 років, змістилися, і не без успіхів, у площину практичної реалізації. При­кладом можуть бути такі країни, як Канада, Японія, Німеччина, Ізраїль та ін. Сучасна екологія зближується з іншими науками, видозмінюючи їх у тій частині, де йдеться про взаємодію живого з його навколишнім середовищем [17, с. 44].

Тому важливим завданням екологічної освіти є підготовка людей до правильної поведінки у природі. Вирішувати її повинні усі соціальні інститути суспільства. Значна роль у вирішенні цієї проблеми належить школі.

Проблема екологічного виховання в теорії та практиці шкільного навчання не є новою. Особливий інтерес до цієї проблеми виник ще у 70-80 роки. За цей час була розроблена «Концепція неперервного екологічного виховання в Україні», в якій наголошується: «... перед сучасною педагогічною наукою і практикою створились нові невідкладні завдання. Необхідно забезпечити підготовку молодого покоління, яке зможе вивести Землю із стану глибокої екологічної кризи, в яку вона потрапила із-за незнання або ігнорування законів взаємовідношення суспільства й природи... [25, с.3]»

Суспільство стурбоване такими обставинами, які примушують людство замислитись над необхідністю свідомого підходу до таких питань як використання природних ресурсів, вплив розвинутого промислового і сільськогосподарського виробництва на стан природного середовища і здоров'я людини.

У галузі екології, природоохоронної діяльності і екологічного виховання працювали як зарубіжні, так і вітчизняні вчені.

Термін «екологія» отримав визначення завдяки німецькому біологу Ернесту Геккелю у 1866 році.У праці «Загальна морфологія організмів» він навів таке визначення цієї науки: «Екологія – це сума знань, що належать до економіки природи – вивчення всієї сукупності взаємовідно­син тварин і навколишнього середови­ща, як органічного, такі неорганічного, і насамперед її дружніх чи ворожих стосунків». Наприкінці 80-х років XIX ст. екологія сформувалася як самостійна біологічна дисципліна й залишалася такою до 50-х років XX ст. [2, с. 6].

До найвизначніших екологів цього періоду належать такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Г.Бердон-Сандерсон, У.Елтон і А.Тенслі (Англія), Д.Кашкаров, А.Парамонов, В.Вернадський, С.Сєверцев, В.Сукачов.

Концепція екологічної освіти звертає увагу педагогів не лише на засвоєння знань і вмінь як результат освіти, але й на виховання певних якостей особистості. Щоб під­креслити виховний аспект змісту пе­дагогічної діяльності, спрямованої на формування відповідального ставлен­ня учнів до природного середовища, до терміну «екологічна освіта» додається «виховання». У вітчизняній лі­тературі і міжнародних документах ви­користовується термін «освіта в галузі навколишнього середовища».

Таким чином, педагогічна діяль­ність з екологічної освіти і виховання розглядається як науково-просвітни­цька, педагогічна і практична у їх єд­ності та взаємозв'язку. Водночас вона включає в себе і діяльність.

Великий внесок у розвиток ідей екологічної освіти і виховання зро­били українські вчені А.Волкова, П.Самойленко, Н.Пустовіт, В.Шарко, Ф.Вольвач, М.Дробноход, С.Іващенко, В.Червонецький та інші [17, с. 10-12].

Сучасні масштаби екологічних змін завдають реальну загрозу життю людині, тому навчально-виховна діяльність школи повинна бути спрямована на виховання екологічної культури учнів, з яких в майбутньому виросте покоління, що буде охороняти довкілля, від якого залежить здоров'я людини на всій планеті Земля.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, нами було вибрано тему дипломної роботи «Екологічна освіта учнів основної школи на уроках біології та в позаурочний час.»

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес з біології в основній школі.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи екологічної освіти учнів 7-х класів в сучасних умовахна уроках біології та в позакласній роботі.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності форм і методів екологічної освіти та виховання учнів основної школи на уроках біології та в позакласній роботі.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування екологічної свідомості значно зросте, якщо воно буде здійснюватися цілеспрямовано, систематично шляхом методично правильного проведення уроків біології з екологічним змістом і різних видів позакласної роботи екологічного спрямування.

Завдання дослідження:

1. З’ясувати суть понять «екологічна освіта».

2. Визначити принципи екологічної освіти.

3. Вивчити основні напрями «екологізації» навчання, охарактеризувати форми і методи екологічної освіти в сучасній загальноосвітній школі.

4. Теоретично обґрунтувати значення уроків біології та різних видів позакласної роботи для екологічної освіти та виховання школярів та розробити методику їх проведення.

5. Експериментально перевірити ефективність форм і методів екологічної освіти на уроках біології та в позакласній роботі.

Методи дослідження: теоретичний і порівняльний аналіз педагогічної та методичної літератури, періодичних видань; вивчення і аналіз навчально-методичної документації; порівняльно-зіставлюваний аналіз теоретичних і емпіричних джерел; діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, спостереження, бесіди, тестування); експериментальні (констатувальний і формувальний експеримент).

Дослідження здійснювалось у три етапи:

На першому етапі проводилась підготовча робота, вивчався стан досліджуваної проблеми шляхом аналізу наукових праць, публікацій; визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу та завдання роботи.

На другому етапі поглиблювався теоретичний аналіз літератури з обраної проблеми, проводився констатувальний експеримент. Було обґрунтовано систему педагогічних заходів, що сприяють екологічному вихованню учнів.

На третьому етапі здійснювався формувальний експеримент, математична обробка отриманих даних, формулювалися висновки, оформлялась робота.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 смт Красне Львівської області. Всього дослідженням було охоплено 52 учні 7-х класів.

Теоретичне значення дослідженняполягає:

- в поглибленому обґрунтуванні поняття «екологічна освіта»;

- в дослідженні виховного впливу екологічного виховання на формування активної екологічної позиції школярів;

- у визначенні змісту, структури, а також умов виховання екологічної свідомості школяра на уроках і в позаурочний час;

­- цілісному аналізі проблеми екологічного виховання учнів у позакласній роботі, систематизації засобів формування екологічно-вихованої особистості школяра на уроках біології та в позакласній роботі.

Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані у педагогічних навчальних закладах під час читання різних спецкурсів, а також учителями біології у шкільній практиці.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри методики викладання природничих дисциплін ПВНЗ «Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука».

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів: теоретико-аналітичного та дослідно-експериментального, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Загальний обсяг дипломної роботи становить 92 сторінки друкованого тексту, з них 70 сторінки основного тексту. Список використаних джерел налічує 61 літературних найменувань. У роботі наведено 4 таблиці, 2 рисунки, фотоматеріали.

Закрити

Зміст екологічної освіти учнів 7 класів на уроках біології

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.