Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 126

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Пізнавальний інтерес - найцінніший мотив учіння. 9

1.1. Погляди на виховання і навчання дітей в процесі розвитку людського суспільства. 9

1.2 Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів. 18

1.3. Пізнавальна діяльність – основа формування пізнавального інтересу 37

1.4. Пізнавальний інтерес – важливий мотив діяльності школяра.         48

Розділ 2. Формування пізнавального інтересу до природознавства. 63

2.1. Методи формування навчально-пізнавальної діяльності. 63

2.2. Формування пізнавального інтересу до природознавства. Система пізнавальних завдань. 85

Висновки 112

Список основної використаної літератури 119

Додатки 127

Вступ

Актуальність теми.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні визначає головною метою системи освіти ─ створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.

Система освіти має забезпечувати формування особистості ─ патріота України; формування у дітей та молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, розвиток творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і творчої реалізації, індивідуалізацію навчання й виховання (67).

На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань ─ створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України, виховання особистості з високим рівнем оволодіння системою знань і творчим використанням їх на практиці. Це можливо здійснити, розробивши нові педагогічні технології, які б передбачали врахування особливостей психічного розвитку підростаючої особистості, її індивідуальних відмінностей та добираючи найбільш ефективні форми роботи.

У цьому ключі розгляду проблеми інноваційних підходів та оцінок потребують не лише загальні засади навчального процесу, а і його структурні компоненти, зокрема, процес учіння та форми і методи організації навчальної діяльності дитини.

Відтак, запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природних задатків учнів.

“Щоб навчання було легким, і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально ─ зацікавлено, з найменшими труднощами“. (А.В. Артемова).

Тобто актуальним є вплив інтересу на результативність навчання, особливо у початкових класах.

У психологічній і педагогічній літературі висвітлені результати спеціальних досліджень, в яких розкривається роль інтересу в навчально-виховному процесі (Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С. Костюк, О.Я. Савченко, Є.Ф. Скрипченко, О.В. Скрипченко, Н.Г. Морозова, С.Л. Рубінштейн та ін.) [31, 43, 78]. Всі автори визначають винятково важливу роль інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання.

Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання.

Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи, бесіди, будуть безрезультатними, навіть шкідливими, якщо в дитини не має потреби навчатися, якщо пізнавальна діяльність для неї позбавлена життєвого змісту. Тому вагоме місце в системі освіти займає вміння дітей самостійно здобувати знання, що сприяє прищепленню навичок застосовувати ці знання на практиці, вихованню моральних рис: волі, наполегливості, критичного ставлення до виконаної роботи, а також розвиває інтерес до вивчення предмета.

Однак здебільшого пізнавальний інтерес має нестійкий характер і властивий лише частині школярів. Знання, отримані в процесі самостійної роботи, допомагають учням краще осмислити навчальний матеріал, сприяють формуванню вмінь та навичок.

Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні об’єкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об’єкта інтересу, яка з фізіологічного погляду пояснюється виникненням у корі великих півкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Відомо, що у стані зацікавленості дитина нові знання засвоює швидко й ґрунтовно. Розумова діяльність під впливом інтересу стає дедалі зосередженішою, з’являються роздуми, що спонукають певні дії.

Якісна перебудова інтересів найінтенсивніше відбувається в періоди переходу дитини з одного стану онтогенезу в інший. Зміна інтересів, їх якостей не гарантує певної стійкості найбільш значущих у кожному віковому періоді ознак, які продовжують розвиватися, інтегруватись в інші на вищому рівні.

У процесі підвищення ефективності навчальної діяльності молодших школярів важливим є виявлення в них динаміки внутрішньо-функціональної структури пізнавальної сфери та зміни в ній співвідношень домінуючих факторів, які зумовлюють успішність з навчальних предметів, зокрема, з природознавства.

Детального вивчення потребує пізнавальний аспект структури навчальної діяльності молодших школярів, якість становлення якого в цьому віці є основою їхнього подальшого розумового розвитку.

Пізнавальний інтерес дає широкий простір для самостійної роботи учнів, розвитку їх ініціативи, самодіяльності, виявлення творчих здібностей. Він також допомагає у розвитку уваги і спостережливості, що є важливою умовою успішного навчання.

Важливе значення, отже, має вивчення індивідуальних особистостей учнів і добір для них найбільш ефективних видів роботи. Вміло організована робота з природознавства дає можливість задовольняти різноманітні інтереси дітей, формувати природні вміння та навички; така робота сприяє закріпленню й розширенню знань дітей про природу, збуджує в них інтерес до вивчення її, сприяє всебічному розвитку дітей і є одним із засобів виховання молодого покоління. Вивчення питання формування інтересу до пізнання світу сягає своїм корінням у часи зародження навчання і виховання, розвивається зі становленням системи освіти зарубіжжя та України.

Великого значення інтересу у пізнанні надавав видатний педагог, класик шкільництва В.О. Сухомлинський, створивши “Куточок мрії”, “Книгу природи”, “Куточок краси”, та систему уроків у “Школі під голубим небом”, підбираючи пізнавальну й доступну для дітей літературу для читання; психолог Г.С.Костюк вивчав питання психічного розвитку особистості у процесі навчання.

Розробляли дану проблему і укладачі підручників з природознавства та методики його викладання Ф.С.Кисельов, Л.К.Нарочна, Н.С. Коваль, П.М. Байбара, Н.М. Бібік, укладачі посібників з педагогіки М.М. Фіцула, Н.П.Волкова, Н.Є.Мойсеюк, О.Я.Савченко, педагоги Г.І.Щукіна, С.М.Виготський, автори нових педагогічних технологій.

Займаються вивченням проблеми В.Волошина, Л.Лохвицька, Л.Мечник, І.Жаркова, Т.Водолазька, Д.Ольшанський, І.Грущинська. Зокрема, В.Волошина і Л.Лохвицька досліджували розвиток психічних чинників та пізнавальної сфери у старших дошкільників, їх вплив на успішність молодших школярів.

Актуальність проблеми та недостатність її дослідження зумовили вибір наукового дослідження „Формування пізнавального інтересу учнів до природознавства у початковій школі”.

Об’єкт дослідження: навчальний процес; взаємопов’язана діяльність учня і вчителя у процесі організації навчальної роботи з природознавства.

Предмет дослідження: організація навчально-виховної роботи з природознавства у початкових класах.

Мета дослідження: визначення дидактичних умов, за яких можливе ефективне формування пізнавального інтересу учнів до природознавства у загальноосвітній школі.

Мета дослідження визначила такі завдання:

1. вивчити стан проблеми формування пізнавального інтересу учнів до природознавства у початкових класах у психолого-педагогічній літературі;

2. виділити умови ефективної організації навчального процесу з природознавства у початкових класах, які сприятимуть формуванню стійкого пізнавального інтересу;

3. експериментально перевірити розроблену методику формування пізнавального інтересу.

Гіпотеза дослідження: якщо зміст навчального матеріалу зацікавлює учнів, то в них формується пізнавальний інтерес і підвищується успішність.

У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи науково-педагогічних досліджень:

- теоретичний аналіз педагогічної літератури;

- педагогічний експеримент, який передбачає спостереження, вивчення продуктів діяльності учнів, анкетування;

- узагальнення даних експерименту, графічні та математичні методи обробки даних та їх інтерпретація.

Перший етап дослідження ─ опрацювання і аналіз психологічної, педагогічної і методичної літератури з вибраної теми. Другий ─ вивчення стану проблеми формування пізнавального інтересу учнів до природознавства в педагогічному досвіді. Основним методом на цьому етапі є констатуючий експеримент.

У процесі констатуючого експерименту проводяться спостереження, бесіди, анкетування, вивчається шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання.

На третьому етапі дослідження розробляються теоретичні основи методики розв’язання проблеми формування в учнів пізнавального інтересу до природознавства в початкових класах та її втілення в методичних рекомендаціях проведення уроків, позаурочних, позакласних занять.

Перевірка ефективності розробленої методики (рекомендації) ─ завдання четвертого етапу дослідження. Провідним методом його здійснення є формуючий експеримент.

Він проводиться з двома групами учнів: експериментальною і контрольною. В експериментальній групі навчання видозмінюється на вимогу дослідника, а в контрольній ─ здійснюється без змін. Порівняння наслідків роботи в експериментальній та контрольній групах дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв’язання вибраної проблеми.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що узагальнюється досвід формування пізнавального інтересу з природознавства в учнів початкових класів, визначається його значення для всебічного розвитку особистості та формування її здібностей.

Практична значущість виявляється в тому, що розроблені рекомендації можна використовувати в процесі повсякденної навчальної роботи.

На навчально-виховний процес впливає багато чинників, проте навіть найзразковіша організація шкільної роботи, найактивніша діяльність всього педагогічного колективу приречені на невдачу, якщо учні байдужі до навчання, коли знання не збуджують їх фантазії, не впливають на почуття.

Інтерес дітей до навчання ─ велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для знань. Істина, здобута у праці й творчими зусиллями, поєднана з особистим досвідом, у свідомості школярів перетворюється у переконання. А це означає, що досягнуто основної мети повчання: учень збагатився знаннями, його особистість розвивається і формується.

“Усіма можливими засобами потрібно запалити в дітях гаряче проміння до знань і учіння” (Я.А.Коменський).

Результати дослідження доповідалися і обговорювалося на засіданні кафедри педагогіки, науково-практичних конференціях Рівненського Державного Гуманітарного Університету.

Закрити

Формування пізнавального інтересу учнів до природознавства у початковій школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.