План 

Мета навчання хореографії

Урок хореографії як форма навчальних занять

Структура заняття хореографії

Характеристика обладнання приміщення та інвентарю для танцювальних занять

Музичний супровід

Використана література

Характеристика обладнання приміщення та інвентарю для танцювальних занять

Одне з важливих завдань, яке необхідно вирішити при організації танцювального колективу, це – приміщення для занять, а також тренувальна форма учасників. Приміщення повинно бути просторим (5 – 6 м² на кожного учасника), світлим, чистим і таким, що легко провітрюється, як-от спортивний зал. Воно має бути обов’язково з дерев’яною підлогою, бо на кам’яній чи паркетній підлозі проводити тренування незручно і навіть шкідливо для здоров’я. Температура повітря повинна бути приблизно +15 – 16 градусів за Цельсієм.

Зал необхідно обладнати станками. Добре, коли на одній із стін є дзеркало для перевірки кожним учасником правильності виконання тієї чи іншої вправи, пози чи танцювального руху. Спиратися при тренуванні на стільці або на якісь інші предмети не рекомендується, бо вони не мають достатньої стійкості.

Тренувальні станки – це паралельно укріплені до стіни на металевих кронштейнах два круглі поруччя діаметром 6 – 8 см. Відстань від підлоги до нижнього поруччя 65 – 75 см для дітей і 95 – 105 см для дорослих. Проміжок між кронштейнами – 2,5 м. Відстань станка від стін – 25 см. Два поруччя роблять з розрахунку на різний зріст учасників. Станки можуть бути переносними, прикріпленими неспеціальних підставках, або ж різних конструкцій [7, с. 44].

Бажано, щоб в інтер’єрі танцювального залу були портрети майстрів хореографічного мистецтва, композиторів, видатних балетмейстерів, педагогів-хореографів, схеми з методичними матеріалами, танцювальними позами тощо. Добре, коли поблизу балетного залу є душ з теплою водою, яким би учасники могли користуватися після занять.

Перед заняттями приміщення необхідно добре провітрити, підлогу протерти вологою ганчіркою. Ноги учасників не повинні ковзати. Щоб не здіймався порох, підлогу треба скроплювати. Для цього слід у закрутках пластикових пляшок зробити шилом багато отворів, які служитимуть за розсівні лійки. В установі чи закладі, при якому діє танцювальний колектив, також треба відвести місце для роздягалок. Бажано, щоб у роздягальнях було дзеркало, лави чи стільці, а також вішаки. Щоб добре бачити усіх виконавців, уважно слідкувати за ходом репетиції, запам’ятовувати всі вказівки та зауваження ведучого репетиції, концертмейстер повинен сидіти поряд з балетмейстером чи репетитором [7, с. 45].

Важливою вимогою є також правильний підбір тренувального одягу та взуття. Зручність тренувальної танцювального одягу – головне, на що слід відразу звернути увагу. Тренувальний процес вимагає уваги та зосередженості на виконанні складних танцювальних елементів, тому одяг не повинен обмежувати танцюриста в рухах. Існує ряд як загальних, так і специфічних вимог до тренувальної одягу. Крім комфорту, він повинен забезпечувати безпеку танцюриста, тобто не бути травмонебезпечним. Форма дітей у групі повинна бути однаковою. Якщо у хлопчиків шорти, то – у всіх. Єдиними повинні бути довжина, колір і якість одягу. Якщо футболки, то футболки, якщо майки, то – майки. Також однаковою повинне бути й взуття для хлопчиків, оскільки дитина, вдягнена у відмінний від всієї групи одяг, буде відчувати себе поза колективом. Це створить дискомфорт як їй, так і її оточенню. Однаковий одяг допомагає дітям діяти згуртовано. Це розвиває синхронність виконання, яка важлива в практиці виступів. Під час вибору матеріалу для виготовлення спортивного одягу перевагу краще віддати натуральним тканинам, наприклад, бавовні [9, с. 112]. Для дівчат підбирають купальники з додаванням лайкри. Вони виглядають більш естетично й акуратно облягають фігуру. Рукав купальника може бути будь-якої довжини, як і колір – білий, блакитний, бузковий тощо. Спідниця за кольором повинна гармоніювати з купальником і бути широкою, як правило, це «сонце». Якщо дівчинка опустить руки «по швах», визначається правильна довжина спідниці – за пальці рук. Під час танцю її буде зручно брати в руки. Найголовніше, щоб взуття для дівчат було не велике, але й не меншого розміру. Взуття має бути легким, щільно обтягувати ногу, аби можна було легко витягувати носок і робити ковзні рухи. Не можна займатися у важкому взутті з гуми, каучуку, танкетках і на високих каблуках. Інакше заняття танцями стануть справжнім випробуванням. Волосся дівчатам прийнято збирати в «пучок», щоб воно не заважало і не відволікало від виконання рухів. Як хлопцям, так і дівчатам на ноги взувають балетки. Можна одягнути чешки, проте краще м’які туфлі, які підкреслюють витягнутість стопи. Для занять народними танцями хлопцям купують м’які чобітки, а дівчатам – туфлі на невисокому каблучку [9, с. 113].

Важливим є вдалий добір концертних костюмів, оскільки члени гуртків часто беруть участь у різних масових заходах. Концертний костюм – невід’ємна складова художнього образу. Він надає глядачу інформацію про місце, час дії, національних і локальних особливостях сценічного мистецтва і допомагає виконавцям яскравіше розкрити концепцію твору. Концертні костюми, створені за мотивами народного одягу, відрізняються від фольклорних, тим, що вони адаптовані до глядацького сприйняття: краще підкреслюють руху артистів, допомагають створити певний настрій, підсилюють емоційність дії. На художньо-стильове рішення сценічного костюма впливає освітлення сцени, закономірності візуального сприйняття і концепція хореографічного твору, утилітарна функція сценічного костюма, тенденції в побутовому одязі і економічний чинник [7, с. 69].

Отже, одним із важливих завдань, яке необхідно вирішити при організації танцювального колективу, це обладнання приміщення для занять, а також тренувальна форма учасників. В обладнанні приміщення важливим є врахування достатнього простору для індивідуальних занять, наявність танцювальних станків, якість підлоги та ін. Зручність тренувальної танцювального одягу – головне, на що слід відразу звернути увагу. Тренувальний процес вимагає уваги та зосередженості на виконанні складних танцювальних елементів, тому одяг не повинен обмежувати танцюриста в рухах. Існує ряд як загальних, так і специфічних вимог до тренувальної одягу. Крім комфорту, він повинен забезпечувати безпеку танцюриста, тобто не бути травмонебезпечним.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Заняття в дитячому хореографічному колективу

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.