Розвиток музичних здібностей дітей на початковому етапі музичної освіти

Враховуючи досвід виховання ладового почуття дітей на регулятивній основі, розвиток музичного слуху шестиліток - першокласників бажано проводити на основі відносного сольфеджування з паралельним переходом до абсолютної в наступних класах.

Школярам не обов’язково знати, як називається звук, який вони співають. Значно важливіше, щоб вони відчували його ладове забарвлення, щоб у них складалися стійкі ладові асоціації. Цьому сприяє сольфеджування з використанням відносних назв ступенів -

йо, ле, ві, на, зо, ра, ті.

Спів за відповідними ручними знаками звільняє від таких труднощів, як читання мої і ритму, спрямовує увагу дітей на точне інтонування, активізує слухові уявлення і розвиває ладове чуття.

Перевагою ладової сольмізації є також наявність цікавих прийомів і методі роботи на уроці, які підвищують активність учнів.

Ладо-ступеневі уявлення не можна виховати протягом кількох уроків для цього потрібні багаторазові повторення окремих інтонацій і звукових послідовностей, утворених ступенів ладу. Практика відносно сольфеджування виробила таку послідовність засвоєння ступенів ладу: починати з інформації ЗО – ВІ (V – III ), потім трихорд ЗО – ВІ – РА і тетрахорд ЗО – ВІ – РА – ЙО. Добрі результати дає вокальна імпровізація учнів за допомогою ручних знаків на заданий текст.

Музичне виховання буде успішним лише у тому випадку, коли вчитель свідомо працюватиме над розвитком здібностей дитини. Тобто, якщо його цікавить не сама по собі сольмізація і точне застосування ручних знаків, а коли він розглядає релятивну сольмізацію як засіб музичного розвитку дитини.

Звуковий склад пісень, які розучуються у початкових класах, здебільшого відповідає кількості засвоєних ладових ступенів. Він включає як діатонічні, так і хроматичні послідовності в мажорі й мінорі Тому ладово ступеневе уявлення дітей виховуються передусім на матеріалі по співок, в основу яких доцільно покласти дитячі лічильники тощо.

Наприклад:

-Гей, малята, гей, малята станьмо в ряд, станьмо в ряд.

-Ми корзиночки несем, дружно з піснею ідем.

-Прийшла весна, ой прийшла ясна.

-Хоче киця молока, бачить глечик з далека, няв, няв.

-Любиш польку і гопак, і танцюємо отак.

-Куєм, куєм ніжку, поїдем у доріжку.

Треба коня підкувати, будеш в баби ночувати.

Вчитель разом з учнями може легко придумати на ці тексти елементарну мелодію, яка будується на необхідних ступенях. Послідовно ці мелодії можуть збагачуватися за рахунок включення нових ступенів.

Спів за нотним записом вимагає постійної настройку слуху в ладі, темні в розмірі. Набуті навички підведуть школярів до читання за нотним засобом незнайомих мелодій. На перших порах цю роботу слід починати з читання ритмоскладів, співу за ручними знаками.

У музиці висотні співвідношення звуків невіддільні від їх часової організації, тому робота над розвитком звуковисотного слуху проводиться одночасно з вихованням музично-ритмічного почуття.

Поняття музичного ритму включає всі аспекти часової організації музики. З одного боку, воно охоплює загальні особливості музичного твору – теми, метр, структуру, з другого-характерні співвідношення тривалостей звуків, їх фразування.

Розвиток музично-ритмічного почуття школярів-процес тривалий і різнобічний. Він включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови. Як зазначав Б.М. Теплов, “почуття музичного метру має не тільки моторну, але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися.

Під час слухання музики у дітей виникає інтуїтивна потреба рухатися в такт ритмі. Такий елементарний емоційний відгук на ритм є первинним виявом музичності. Мимовільну моторно-емоційну реакцію дітей слід зробити осмисленою, ритмічною, виразною. Наприклад, вчити крокувати чітко і виявлено під маршову музику, плавно-рухатися під колискову, завзято плескати-під швидку танцювальну тощо. Особливо корисне пластичне інтонування під час слухання творів, багатих алогічними змінами, динамічними відтінками тощо.

Виконуючи ритмічні рухи, діти звикають уважно вслухатися в музику, що сприяє розвитку мелодійного слуху ладового почуття. У свою чергу, слухова увага сприяє збагаченню музичної пам’яті, що спирається на слуховій і руховий аналізатори. Виконуючи рухи під музику, діти уявляють той чи інший образ. Рухи бувають зафіксованими, складеними із знайомими елементів, але в окремих випадках музично-ігровий образ відтворюється по-новому, зі змінами, отже, в процесі музично-ритмічних рухів розвивається не тільки відтворювання, а й творча уява. Крім того, цей вид діяльності спонукає дітей переживати музику. Відчуваючи красу музичного твору і своїх рухів, воно емоційно збагачуються.

Однак потрібно враховувати: якщо ритмічні рухи стають самоціллю, музика перетворюється в акомпанемент до рухів, а отже, весь музичний смисл такої діяльності зникає.

Ритмічне виховання доцільно починати не з деталей, а з цілісного сприймання музичного твору, відчуття його темпу, який є важливим елементом музичної мови і жанровою ознакою.

Слухаючи марші і танці, для яких характерні чіткі метричні наголоси, учні вчаться відтворювати рівномірну пульсацію часток у різних темпах, розрізняти чергування наголошених і ненаголошених часток, на основі яких відбувається об’єднання тривалостей у часові звукокомплекси.

Особливу увагу слід звернути на виразність метричної пульсації, тобто тонкий і недоступний свідому аналізу взаємозв’язок наголошених і ненаголошених часток, різний характер пульсації-то важка хода, то легкий крок, то погойдування, то гості поколювання тощо.

Навички самостійного відтворення ритмічного малюнка виробляються в першокласників у ході виконання ними самостійних завдань, мета яких-розвиток чуття ритму за допомогою ритмізації віршованих текстів, слухового та слухо-зорового контролю за відтворенням ритму на основі графічного зображення та нотного запису.

М. Вовк, викладач Івано-Франківського педінституту, 20-ті роки ХХ століття запропонувала п’ять етапів першого періоду навчання роботи, яка повинна була будувати на матеріалі пісень з навчальної програми.

Перший етап має розвинути у дітей навички самостійного відтворення ритму за допомогою слухового контролю, виробити у першокласників координацію між голосом і руховими вправами. Спів пісень з одночасним ритмічним супроводом (плескання в долоні, стукання паличками чи олівцями по парті) формує у дітей навички самостійної вокально-рухової координації, відчуття ритмічної пульсації, увагу, активність, розвиває в них відчуття “живого” ритмічного імпульсу музичного твору.

Мета другого етапу - навчити дітей розчленовувати за смислом тексту художніх творів, тобто, відтворення ритмічного малюнка за допомогою ритмізації віршованих текстів, підкріплюючи їх певними рухами чи звучанням ударних інструментів. На цьому етапі за допомогою різноманітних вправ та ігор треба розвивати у дітей відчуття ритмічної логіки. Після серії завдань учням пропонують більш складні, проблемні навчальні ситуації, пов’язані з раніше освоєним матеріалом.

Наприклад, школярі разом з учителем повторюють раніше вивчені три пісні. Після того, як усі проспівають їх, учитель відтворює ритмічний малюнок однієї з них на музичному інструменті. Учні повинні визначити, для якої пісні характерний даний ритмічний малюнок.

Це спонукає молодших школярів самостійно поновити в пам’яті ритмічні малюнки кожного з трьох творів, порівняти їх з ритмом, відтвореним вчителем. Здійснивши такі самостійні розумові операції, учні можуть дати правильну відповідь на запитання вчителя.

Таким чином, проблемні ситуації вимагають від дітей мобілізації всіх знань, учнів і навичок для самостійного вирішення конкретних завдань.

В результаті другого етапу розвитку самостійної музичної діяльності учні вчаться відтворювати прості ритмічні малюнки, порівнювати, заставляти і виділяти конкретні їх ознаки, визначати закінчену незакінчену думку ритмічної фрази, відчувати запитальний і стверджувальний характер ритмічних інтонацій.

Завдання третього етапу-відтворення ритмічного малюнка на ударних інструментах за допомогою слухо-зорового контролю. Мета його полягає в тому, щоб через відтворення ритму за партитурою ущільнити слухо-зоро-рухові взаємозв’язки. Наявність такої тримірності, на думку окремих дослідників, створює “додаткові опори” для закріплення слухо-ритмічної уяви і прискорює музичний розвиток дитини. Перенос графічного зображення ритмічних структур на ударні інструменті, під час якого учні самостійно здійснюють слуховий контроль за якістю власного виконання є однією з умов розвитку їх самостійної музичної діяльності.

Кожне завдання може мати вигляд художньо оформленої партитури на плакатах. Зважаючи на вікові особливості молодших школярів, на їх предметне мислення, четвертні й восьмі ноти позначаються найдоступнішими їм малюнком, зокрема-четвертні ноти-великими дзвіночками, дві восьмі-двома маленькими. Інші тривалості зображуються за допомогою так малюнків, як молоточки, кубики, квіточки тощо.

Якщо учні добре усвідомили елементарний механізм переносу зображення на рухову діяльність, то це дає підставу використовувати його в усіх шести завдання третього етапу.

Перше завдання – учні вчаться добре відтворювати рівномірну ритмічну пульсацію плесканням у долоні.

Друге завдання складніше: у тексті, крім четвертних нот, вводяться відповідні паузи.

Мета третього завдання – в ході активної практичної діяльності розвинути в учнів відчуття тривалостей восьми нот.

Четверте завдання вимагає від дітей відтворення ритмічного малюнка, де чергуються восьмі ноти з восьмими паузами.

П'яте завдання включає в себе комбінацію четвертних, восьмих нот і відповідних пауз.

Шосте завдання: художньо оформлені ритмічні партитури замінюються графічними малюнками, які нагадують зовнішній вигляд ударних інструментів. Скажімо, замість четвертих нот зображений великий тамбурін, замість двох восьмих – два маленькі. Паузи у якій партитурі залишаються у загальноприйнятому графічному вигляді.

На плакатах кожна партія зображується певним кольором,щоб діти могли краще орієнтуватися. Над кожною “предметною” партитурою (в шостому завданні) на додаткових лініях ритмічний малюнок фіксується нотним текстом.

Таким чином, зорова увага учнів, спрямована на художньо оформлену партитуру, підсвідомо розповсюджується і на нотний текст. Це сприяє виробленню в них навичок читання нот і відтворення ритму за нотним записом. Виконання музично-практичних завдань у визначених умовах допомагає вироблення в молодших школярів практичних навичок переносу інформації, що сприймається зоровим аналізатором, на рухову музичну діяльність.

На четвертому етапу учні відтворюють ритмічні малюнки на ударних інструментах за графічним зображенням. Суть навчання полягає в тому, щоб через графічне зображення, близьке до нотного тексту, організувати плавний перехід від художньо – графічної партитури до загально прийнятої – нотної.

На цьому етапі ставиться така навчальна мета: використовуючи практичний досвід, набутий на попередніх етапах, розвинути в учнів навички самостійного відтворення ритму за графічним зображенням та закріпити слухо-зоро-руховий взаємозв'язок.

Головне завдання п'ятого етапу – закріпити у молодших школярів практичні навички самостійно відтворювати на ударних інструментах ритмічний малюнок, записаний нотами. Послідовність виконання учнями завдань на завершальному етапі в основному така, як і на четвертому, але з незначними відмінностями, що полягають у характері ритмічного супроводу та співвідношення інструментів у процесі спільного виконання кількох парті.

Перша відмінність випливає із завдання виробити в молодших школярів самостійні навички ритмічного акомпанементу до творів пісенного, танцювального і маршового характеру. З цією метою до кожного твору, залежно від ритмічного групування нотного тексту, розробляється серія варіантів супроводу на ударних інструментах. Скажімо, вчитель прикріплює на дошці плакат пісні “Святковий вальс” А. Філіпенко, на Т. Т. Вольгіної:

Не поспішаючи 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 32

Безкоштовна робота

Закрити

Розвиток музичних здібностей дітей на початковому етапі музичної освіти

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.