Особливості хорового викладу композиторів Західної України ХІХ ст.

План

1. Становлення композиторської школи на Західній Україні на початку ХІХ ст.

а) утворення перемишльської школи та її випускники;

б) особливості хорової музики західноукраїнських композиторів середини ХІХ ст. І. Лаврівський, М. Вербицький та І. Воробкевич.

в) характеристика творів М. Вербицького “Заповіти” та І. Воробкевича “Огні горять”.

2. Роль провідних композиторів Західної України у розвитку хорового мистецтва та утворення нових жанрових форм.

3. Роль товариства “Боян” у розвитку західноукраїнського хорового мистецтва.

в) характеристика творів М.Вербицького “Заповіти” та І.Воробкевича “Огні горять”.

До хорових творів зі суспільно значущою тематикою належить вокально-симфонічний твір Вербицького “Заповіт” на текст Т.Г.Шевченка. Це був перший в Галичині музичний твір на текст Кобзаря.

М. Вербицький інтерпретував вірші Шевченка в урочистій, епічно-величній музиці, з рисами драматизації. Музиці його “Заповіту” притаманна піднесено-театральна манера вислову. М. Вербицький, як і Лисенко в своєму “Заповіті”, втілив поетичний текст “Заповіту” в жанрі хорової поеми. Цими творами вони започаткували новий жанр в українській музиці.

Твір написаний для великого складу виконавців – великого хору (мішаного і чоловічого), соліста й симфонічного оркестру. Його музично-драматургійна будова проста і гранично ясна. Вона основана на контрастному зіставленні сольних і хорових епізодів. Особливістю тонального плану є чергування однойменних тональностей (до мажор, до мінор). Сольна партія ілюструє більш інтимні місця тексту, за своїм змістом монологічна. В соло баса композитор використав аріозно-декламаційний тип мелодики, яка нагадує арії ораторій чи опер. Уся партія цього монологічного соло виростає з першого епізоду. Воно передає різні емоційні відтінки тексту: скорботу (“Як умру, то поховайте”), енергійність і рішучість (“От тоді я і лани, і гори”), елегійний, задумливо-зосереджений настрій (“І мене в сім’ї великій”)

Хорові епізоди побудовані на варіантах єдиного мотиву , в результаті чого структура твору наближається до форми рондо. Хорове звучання (з діалогами хорів, а також хоровий tutti) надає творові урочистості й монументальності. У партії хорів варіантно розвивається одна музична побудова, яка спочатку має величний характер, а потім модифікується в бік драматизації (на слова “Як понесе з України”), посилюється скорботне звучання (“молитися”), а в кінці твору на слова “Поховайте та вставайте” знову з’являється початковий урочистий тематизм.

Тематичний матеріал “Заповіту” характеризується строгими, зібраними мелодичними лініями. Весь твір написаний в епічному плані, крупними, розмашистими мазками. Музика викликає настрій урочистої поваги, звучить святково й піднесено.

Все це підкреслює також монолітна й компактна хорова фактура. У “Заповіті” – розгорненому вокально-інструментальному полотні Вербицький застосовує такі прийоми хорового письма, як і в хорових мініатюрах. Його мислення залишається в своїй основі гомофонно-гармонічним. Невеликі елементи поліфонічного ведення голосів можна бачити хіба що в стреттоподібному поєднанні звучання двох хорових масивів, коли всередині епізодів партія хору заповнює паузи у викладі другого, створюючи враження безперервності музичного руху.

Оркестр значно посилює піднесений характер твору, хоч його роль (крім супроводу) обмежується коротким вступом і закінченням, написаними в плані урочистого траурного маршу.

У драматургії твору Вербицький застосував принцип контрасту. На початку простежується контраст між скорботним звучанням соло баса в тональності С-moll й урочистим співом хору C-dur. Створений Вербицьким вільний тип композиції з наскрізним розвитком, а також зіставлення однойменних тональностей є ознаками романтичного стилю.

Окреме місце в композиторському доробку Воробкевича займають чоловічі хори а capella на слова Шевченка. Один з кращих – хор “Огні горять”. Картині радісної, динамічної вечірки протиставляються роздуми поета, який сумує за юними роками.

Композиція задумана як драматична сцена з послідовною динамізацією образу. Після вступу – по-театральному ефектного фанфарного “Огні горять!” – музична оповідь має три фрази: перша – звукописний образ наснажування руху, варіювання невеликої поспівки, включення голосів, згущування звучання, секвенційний розвиток.

Друга – прояв ліричного аспекту: “Алмазом добрим, дорогим”, пом’якшений розспівністю

Третя – поєднання фанфарних інтонацій і ліризму розспівних секвенцій з вищим рівнем піднесення настрою.

Кульмінацією і водночас зміною оповідального плану на сценічно дійовий стає побудова conmoto giocoso “І всі регочуться, сміються”.

Вона задумана Воробкевичем як діалогічне протиставлення оповідальних фраз (у високих партіях) та відповіді – сміху (в нижніх). Цікаво відзначити тут тематичну подібність завершення кульмінаційної побудови до музики Allegretto VII Симфонії Бетховена. Особливо виразно проступає вона в мінорному проведенні фрагмента, що вносить важливий емоційно-смисловий нюанс, попереджаючи наступний лірико-психологічний аспект.

Мажорне проведення теми – найвища фаза динамічного наснаження (ff). Останній акорд його – грань психологічного зламу. “Тільки я” (Lento Lugubre) – підкреслене слово тенорової партії, “в’януча” низхідна мелодика, затримання, аріозно-романсові інтонації з деталізованим (декламаційними штрихами) подання вірша. Більше журливості, м’якості в риторичному “Чого я плачу” (Piu mosso) – елегійно-схвильованому музичному розкритті цієї стадії переживання.

Резюме хору “Мабуть, шкода” (Adagio molto funebre), нагромаджуючи драматичність у компактному акордовому, дуже стриманому (і тим трагічнішому) звучанні, підкреслює інтонаційно ритмічний перегук з тією музичною побудовою кульмінації, що асоціюється з бетховенською темою. Завдяки тематичній концентрації і диналізації фактури (канонічна імітація) останній розділ набуває особливої виразності й змістовності.

В хорі “Огні горять” Воробкевич піднявся до справжньої драматизації музичного вислову, даний твір багатий на різноманітні художні прийоми, що глибоко передає образи Шевченкового тексту.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 44

Безкоштовна робота

Закрити

Особливості хорового викладу композиторів Західної України ХІХ ст.

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.