План

Вступ

1. Виховання учасників дитячого колективу.

2. Зміст хореографічної роботи з дітьми.

3. Репертуар танцювального колективу.

4. Організація роботи у танцювальному колективі.

5. Схема занять у колективі.

6. Перше заняття.

7. Підготовка танцювальних рухів 1,2,3 років навчання.

Вступ

У естетичному вихованні підростаючого покоління важлива роль відводиться мистецтву, зокрема хореографічному. Танцювальне мистецтво в нашій країні з кожним роком набуває всього велику популярність, стає одним з найдієвіших чинників формування гармонійно розвиненої, духовно багатої особи.

Танцювальне мистецтво — масове мистецтво, воно доступне всім, Десятки тисяч дітей беруть участь в роботі хореографічних кружків, балетних студій. Завдяки систематичній хореографічній освіті і вихованню учні набувають загальної естетичної і танцювальної культури, а розвиток танцювальних і музичних здібностей допомагає тоншому сприйняттю професійного хореографічного мистецтва.

Залучення до мистецтва хореографії включає ознайомлення учнів з класичними балетами, сучасною музикою і постановками крупних балетмейстерів; з джерелами танцювальної куль* тури, самобутністю національних танців, пов'язаних з життєвим устроєм народів; з їх барвистими костюмами, образами народної поезії, музично-ритмічним складом мелодій.

Танець — це сукупність виразних і організованих рухів, підлеглих загальному ритму, втіленому в завершену художню форму. Кожен хореографічний твір вимагає від учня емоційності, творчої активності, мобілізації всіх його фізичних і духовних сил. Педагог-хореограф повинен навчити своїх вихованців основам танцювального мистецтва, дати їм необхідні знання, навики, танцювальну техніку, зважаючи на вікові особливості учнів; він постійно повинен пам'ятати» що виконання завдань, поставлених перед радянською хореографією, безпосередньо залежить від змісту і методики учбового процесу.

Щоб бути хорошим викладачем треба гнобити те, що викладаєш та любити тих, кому викладаєш.

В.І. Ключевський

Для педагогічної діяльності необхідно, щоб, по-перше, вихователь знав свого вихованця вздовж та впоперек, і щоб, по-друге, між вихователем та вихованцем існувала повна довіра.

Д.І.Пісарєв

Ми не випадково винесли па початок слова В.Л. Ключевського та Д.Л. Пісарєва, хоча вони були сказані досить давно, але актуальні і в паші дні. Дійсно, діяльність без любові і знання вихованцям не принесе користі в будь-якому колективі, а тим більше в дитячому. Слід підкреслити і в першому і в другому висловах слова "викладач" та "педагогічна діяльність"; так як керівник колективу - педагог, вихователь.

"Педагог" в перекладі з грецької означає "ведучий дитину". В сучасному розумінні педагогіка давно перетворилась в науку про виховання, освіту та навчання. Чи треба балетмейстеру, керівнику дитячого колекішу глибоке проиикненння в питання педагогіки, здавалось би не пов'язаної безпосередньо з танцями. Інакше кажучи, завданням керівника дитячого колективу є не тілші та паніть по стільки те, що дігпигз буде вміти гарно Танцювати, я те, яка людина буде вихована в цьому колективі.

Майже всі, хто працює зараз з дітьми, відмічають: "З дітьми стало працювати складніше". Вірне спостереження. Але чому? Діти стали гіршими? Ні, наші діти зовсім не гірші, в цьому ми переконуємося неодноразово. Просто вони стали іншими. Просто методи нашої роботи з ними часом відстають від розвитку педагогічної дійсності.

Значну роль в цьому зв'язку мають проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя - головної фігури, котра здійснює учбово-виховний процес.

Скомпонувавши основні складності, які виникають у балетмейстера в спілкуванні з дітьми, можна отримати наступну картину:

1. Нездатність налагодити контакт.

2. Складності в управлінні спілкування на заняттях.

3. Нерозуміння внутрішньої позиції учня.

4. Нездатність вибудувати взаємовідношення та перебудувати його в залежності від педагогічних завдань.

Дуже багато керівників мають спрощену уяву про роботу з дитячим колективом. Більш того, де-ніде існує думка, що дитячим колективом керувати легше, ніж дорослим, і цим займаються ті, хто, нібито не може працювати, з дорослими. Ця думка не вірна. З дітьми можуть працювати не всі. Діти дуже довірливі, уважні та вдячні учасники, та разом з тим, дуже вибагливі, їм недостатньо того, що керівник дає назву танцю та рухи, їм треба знати все, що стосується роботи, вони не терплять фальші. Будь-яка неправда обертається проти керівника і нічого не змусить дитину брати участь у колективі, якщо він відчуває фальш, 3 дитиною треба розмовляти так як з дорослим, бачити в ньому особистість, не "сюсюкать", не загравати. Це з одного боку, а з другого - треба пам'ятати, що це дитина, давати йому можливість проявляти себе, не стримувати його емоцій, а направляти їх. Використовувати дитячу безпосередність в рухах, в сприйнятті та вираженнях своїх прагнень у роботі, так як часто на сцені можна бачити "маленьких старичків". Все здалося б, вони грамотно виконують, як no-дорослому; без дитячої радості та безпосередності.

Зуміти з'єднати в одне серйозність роботи з дітьми та їх дитинство в усіх проявленнях в колективі - одна із складних задач керівника і не завжди може виконатись. Виховуючи дітей, балетмейстер постійно повинен пам'ятати, що він педагог та вихователь. Це треба пам'ятати як в процесі репетицій, так і під час відпочинку та гастрольних поїздок під час екскурсій та концертів, під час зустрічей та фестивалів... Концертна діяльність - одна з головних складових роботи колективу.


Виховні завдання репертуару

Важливе значення має підбір репертуару. Це і можливість розкрити себе, проявити свої кращі акторські здібності та фізичну підготовку, це вивчення фольклору свого народу та краю, знайомство з танцями, звичаями, традиціями

інших народів та країн, відображення засобами хореографії героїчних днів, історичних подій, сьогодення і таке інше.

Звертаючи увагу на питання підбору репертуару та його виховного значення хочеться сказати про два суттєвих моменти.

По-перше - слід дуже уважно відноситесь до побажань дітей. Вони набагато зацікавленіше будуть працювати над номером, якщо їх це хвилює. Відповідно складати програму.

По-друге - вище говорилось про "маленьких старичків", діти будуть такими, якщо хореографічний номер дорослих механічно перенести на дітей. У дітей своя лексика, інші костюми, інше сприйняття того, що відбувається, і танці, композиції, сюїти треба готувати разом з ними і на конкретних виконавців. Підкреслюємо, мова іде про перенесення "дорослих" танців на дитячі хореографічні колективи. Це неприпустимо!

Специфіка хореографічного колективу

Працюючи з дитячим хореографічним колективом, дітей треба вчити не тільки танцювати, а також знайомити з мистецтвом в цілому. Так як кожен вид мистецтва має свої засоби виразності, по-своєму розкриває життя.

Танець - мистецтво особливо близьке людині в молоді роки, коли дитяча та юнацька енергія потребує виходу.

Чим же відрізняється робота хореографічного колективу від інших, адже музичний та інший емоційний вплив мають і інші види мистецтв?

Мистецтво хореографії (від грецької хорео - рух, графіо - писати) засновано на музично-організаторських умовних образно-виразних рухах людського тіла. В тому, як людина рухається, жестикулює та пластично реагує на дії інших і проявляються особливості характеру, почуттів, неординарність особистості.

Образна природа хореографії

1. Музика.

2. Ритм та симетрія

3. Орнаментальний візерунок.

4. Декоративне ціле.

Риси, які відрізняють дитячий хореографічний колектив такі:

- відображення думок, образів, завдань, взаємовідносин через рухи тіла, жести, пози, міміку;

- єдина форма одягу, котра заставляє учасників підтягнутися, слідкувати за статурою;

- репетиційна зала, без котрої немає роботи в хореографічному колективі;

- музичним супровід створює атмосферу, яка виховує учасників;

- яскраві костюми для виступів.

Суб'єктивним елементом життєдіяльності дитячого хореографічного колективу є те величезне коло питань та проблем, які в інших колективах можуть і не виникати. Тільки два приклади: працелюбність і терпіння потрібно

виховувати в будь-якій справі, але ті фізичні навантаження, які витримують діти в хореографічному колективі, під силу не всім. Тут і виникають проблеми, з якими не завжди справляються і діти і керівники.

В колективах, на яких проводились спостереження на протязі років, питання фізичних навантажень та їх переборювання, вирішувалося мобілізацією сили волі через конкретне завдання в групі виконавців таким чином, що окремо без одного виконавця не може бути виконано завдання в цілому. Для цього, наприклад, в роботі з хлопчиками, коли вони вивчають присядки, використовується такий прийом: показавши рух, наприклад, "присядка-розніжка", домагались, щоб вони цей рух виконували всі разом, в лінії, поклавши розкриті в сторону руки на плечі один одному. Таким чином, якщо хоча б один зробить рух невірно, це відобразиться на всій лінії. Цей рух можна вчити в парі, взявшись за руки обличчям один до одного чи стіною один до одного, що зобов'яже дітей мобілізувати себе, бо помилка буде впливати на партнера, І ще одна форма виховання терпіння та працелюбності (при чому необхідно враховувати, що в такому виді мистецтва як хореографія, надзвичайно важливо почати займатися як можна раніше): до малят закріплюються старші товариші - "шефи", які відповідають за них. Для дітей заняття з малятами - це вміння передати свої знання молодшим, бути педагогом, виховувати собі зміну, а малята - не повинні підводити свого "вчителя". 1 той і другий відчувають відповідальність, проявляють терпіння та працелюбство, такі відносини закріплюють зв'язки в колективі, сприяють наслідуванню в ансамблі. До речі, це дуже допомагає роботі балетмейстера, а деякі "шефи" після такої "практики" поступили в педагогічні інститути, інститути культури, училища культури.

"Шефи" та "підшефні" пам'ятають один одного дуже довго, може бути це на все життя залишиться. За нашими роздумами треба більше довіряти дітям, не заорганізовувати їх власною ініціативою і це дасть їм можливість самим впливати на дисципліну, порядок, зберігати традиції в колективі.

Індивідуальна робота з дітьми

В дитячому колективі особливо слід відмітити індивідуальну бесіду з учасниками, так як діти в такому віці більше сприймають довірливу розмову, ніж "відчитування" при всьому колективі.

Індивідуальне позапланове виховання приносить велику користь конкретній людині, так як повністю іде предметна розмова про нього,

Особливо добре проявляється характер дітей в поїздках. Тут вони можуть пізнати одні! одного, допомогти одні одному проявити кращі якості. Один із цікавих випадків під час поїздок ансамблю "Дружба" (м.Рівне).

Мама привела в колектив двох синів Вітю та Юру. Одному - 11 років, другому - 7. Батько - військовий, часто не буває дома, мама теж працює, і хлопчики виховуються "вулицею". Дуже жваві, з вразливим самолюбством,

але вони полюбили танець, як форму самовираження та виходу зайвої енергії. Вони поступово вивчили репертуар та мали можливість та честь їхати з колективом до М.Києва, для участі в відповідальних концертах в найбільшому залі країни в концертному залі "Україна" та інших концертах.

Слід відзначити, що в колективі заведена традиція: якщб учасник провинився (запізнився, не дисциплінований на репетиції тощо) він отримує "наряд" і назначається черговим, особливо в поїздках, "поза черги" займається прибиранням, підготовкою костюмів тощо. Той же, хто не має "нарядів", одержує задоволення бути "справжнім мужчиною" (про це повідомляється в колективі, йому дозволено подавати дівчатам руку при вході та виході з автобуса тощо). Це дуже приємно для хлопців; По-перше, це говорить про те, що він веде себе чемно, а по-друге, дає можливість "залицятися" до дівчат. Так Вітя, який ні в що не ставив дівчат і вважав за честь мати "наряди", був "справжнім мужчиною" в поїздці до Києва. 1 оди» раз, після концерту, швидко переодягнувся, вибіг до автобуса, щоб подати руку "дамам", які заходили туди, коли всі пройшли було дуже багато сміху. Виявляється, Вітя так поспішав "залицятися", що прибіг до автобусу-в одних шкарпетках (це було в липні). Цей випадок здивував навіть маму Віті, котра ледь впізнала по поведінці свого сина.

Такі приклади говорять про те, що вплив колективу та керівника на дітей великі. Важливо, щоб це було системою, з індивідуальними підходами, з конкретно поставленими задачами, з цілеспрямованими діями, з певною методикою, котра проводиться роками, постійно в процесі спілкування в колективі,

Антуан де Сент-Екзюпері називав людське спілкування найбільшим даром на світі. Але в одному випадку це - дар, а в іншому - професійна необхідність. Є такі види праці, котрі просто неможливі без спілкування. Таким видом трудової діяльності с робота педагога. Однією із сторін є спілкування. Через живе та безпосереднє спілкування викладача з учнем проходить головна в педагогічній роботі - вплив особистості на особистість.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 33

Безкоштовна робота

Закрити

Хореогафія 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.