Мовностилістичний та лінгвокультурологічний простір календарно-обрядової поезії Рівненського Полісся

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 39

Платна робота

Ціна: 250.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Наукові засади дослідження мовно-стилістичних особливостей календарно-обрядової поезії Рівненщини 7

1.1. Специфіка календарно-обрядової поезії, її жанрово-тематичні та лінгвокультурологічні особливості 7

1.2. Лінгвістичні особливості календарно-обрядових пісень 12

1.3. Стилістичні функції лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів календарно-обрядової поезії 16

Розділ ІІ. Особливості використання засобів різних рівнів мовної системи в календарно-обрядовій поезії Рівненського Полісся 19

2.1. Лексичні та лінгвокультурологічні особливості календарно-обрядових творів Полісся 19

2.2. Граматичні особливості поетичного мовлення календарно-обрядової поезії Рівненщини 24

2.3. Специфіка стилістичних засобів та їх функції у поетичних текстах Сарненського, Дубровицького, Зарічненського районів Рівненської області 29

Висновки 33

Література 35

Джерела дослідження 38

Додатки 39

Вступ

Упродовж усіх років існування людства головною цінністю будь-якої нації була етнічна спадщина. Казки, легенди, приказки, прислів’я, одяг та предмети побуту свідчать про менталітет, особливості світогляду тієї чи іншої спільноти людей, що склалася історично.

Важливою частиною цього здобутку є й народні пісні. Саме з їх допомогою науковці та етнографи мають змогу дослідити особливості розміщення певного народу відповідно до даної епохи, основні промисли та ремесла, характерні риси розвитку суспільства. Крім того, саме в піснях чітко просліджуються специфіка мови у тому чи іншому регіоні, типові для цієї області діалектизми, найбільш використовувані фонетичні, лексичні, граматичні та стилістичні засоби. Усе це дає підстави вважати дослідження мовних особливостей пісень певного регіону важливим завданням лінгвістики. Особливо актуальними такі дослідження стали у зв'язку з реалізацією нових напрямів й аспектів мовознавчої науки: лінгвокультурологічного, соціокультурного, антропоцентричного та інших.

Обрана для дослідження тема є актуальною, адже раніше висвітлювалися лише окремі аспекти проблеми.

Важливу роль у вивченні місцевого фольклору та етнографії в давнину мали наукові експедиції Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, які очолював відомий український етнограф П. Чубинський (кін. 60-х – поч. 70-х років ХІХ ст.).

У рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки
ім. В.І. Вернадського НАН України знаходиться фонд Василя Доманицького, котрий також вивчав етнічну спадщину Рівненського Полісся.

Значний внесок у дослідження Волині та Полісся зробив і польський фольклорист-етнограф О. Кольберг, у публікаціях якого вміщено як фольклорні тексти, так й описи звичаїв, обрядів календарного, родинного циклів свят, відомості з матеріальної культури тощо.

У 20-х роках ХХ століття вивченню Полісся була присвячена робота польського етнографа К.Мошинського.

Не менш важливим етапом у регіональному дослідженні Волинської губернії була діяльність етнографічної секції Товариства дослідників Волині й насамперед його активного члена – професора В.Кравченка.

Видатний український філолог та філософ мови О.Потебня залишив цінний доробок, у якому розроблялися теоретичні засади етнографії та фольклору. Підняті вченим питання про взаємовідношення мови й мислення та культури залишаються актуальними й сьогодні [25].

Значною працею також є п’ятитомне енциклопедичне видання С. Килимника «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» [10] та етнографічний нарис О.Воропая «Звичаї нашого
народу» [3].

У другій половині ХХ століття значний унесок у вивчення Полісся був зроблений ученими Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Інституту народознавства НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні. Діалектні особливості Рівненського Полісся у 80-90-х роках ХХ ст. вивчав О.Євтушок [6], [7], на основі його досліджень був укладений атлас говірок Рівненської області.

На сьогодні керівник Рівненського етнічного гурту «Веснянка» Віктор Ковальчук, постійно беручи участь в експедиціях Рівненським Поліссям, збирає, упорядковує та адаптує тексти та ноти календарно-обрядових пісень разом із Н.Ковальчук [12], [13], (1; 2). Велику увагу пісенній спадщині Рівненщини приділяє А.Пастушенко, який випустив кілька збірок обрядових пісень нашого краю (3).

Загалом зазначені дослідники цікавилися лише фольклором у цілому,діалектними особливостями, способом зображення образів у творах, шляхами їх виведення. Але досить невеликим є доробок етнографів, фольклористів та філологів у дослідженні тих чи інших мовних особливостей, лексичних та стилістичних структур, що використовувалися в піснях задля збагачення мовлення та створення цілісності певної фігури чи узагальненого образу, або відображають характерні риси місцевих говірок та культурної спадщини безвідносно до їх жанрових особливостей.

Таким чином, порушена проблема хоча й має джерельну базу, однак дослідження лінгвістичних, лінгвокультурологічних та стилістичних особливостей календарно-обрядових пісень Рівненщини є актуальними сьогодні, як ніколи. У час національного відродження ми звертаємося до духовних надбань наших предків, коригуємо давні образи, символи, орнаменти, пісні, пристосовуємо їх до сучасних умов, враховуючи культурно-історичний досвід народу.

Отже, мета нашої роботи – виявлення, систематизація та опис мовно- стилістичних та лінгвокультурологічних особливостей пісень календарно-обрядового циклу Рівненщини. Реалізація мети потребує розв'язання таких завдань:

1. Уточнити визначення поняття «календарно-обрядова поезія», виявити особливості тематики поезій календарного циклу, що належать до різних періодів року, та їх вплив на мовне оформлення.

2. Виокремити основні лінгвокультурні одиниці, що функціонують у досліджуваних текстах.

3. Дослідити мовні особливості поезії, систематизувати й описати виявлені лексичні, граматичні та стилістичні специфічні риси творів календарно-обрядового циклу Рівненського Полісся.

4. Укласти картотеку мовного матеріалу.

5. Охарактеризувати функційне навантаження відібраного мовного та лінгвокультурологічного матеріалу.

Об'єкт дослідження – мова календарно-обрядової поезії Рівненщини.

Предмет дослідження – лінгвістичні, лінгвокультурологічні та стилістичні особливості календарно-обрядової поезії Рівненщини.

Джерелами дослідження стали збірки календарно-обрядової поезії Рівненщини та Волині, укладені А.Пастушенком та В.Ковальчуком. Матеріал карткувався шляхом суцільної вибірки за виданнями (1; 2; 3).

Джерелом фактичного матеріалу слугувала картотека, що нараховує 932 одиниці (707лексем та сполук слів та 225 карток граматичного матеріалу), що забезпечило достовірність результатів дослідження.

Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та завдань у роботі використано основний описовий метод, застосування якого було необхідним для виділення мовних одиниць, їх класифікації, і структурно-семантичний; елементи зіставного методу, який використовувався в процесі зіставлення варіантів пісенних творів, що побутують у різних регіонах Рівненщини; прийоми компонентного аналізу, функційно-стилістичний (для характеристики мовного матеріалу з погляду змістової настанови та виконуваних функцій); елементи статистичної обробки матеріалу.

Наукова новизна роботи полягає у використанні цілої низки методів дослідження, застосуванні міжпредметного матеріалу, комплексного підходу до характеристики мовного матеріалу календарно-обрядової поезії Рівненщини, яке здійснювалося вперше.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані в практиці навчальної та позакласної роботи вчителів- словесників Рівненщини, проведенні інтегрованих уроків (українська мова та народознавство), факультативів та спецкурсів, написанні наукових робіт у системі МАН України.

Робота складається зі вступу, основної частини, що містить два розділи, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Загальний обсяг роботи складає 38 сторінок. Список використаної літератури нараховує 34 джерела, додатки містять 2 узагальнювальні таблиці за результатами якісно-кількісного аналізу. 

Закрити

Мовностилістичний та лінгвокультурологічний простір календарно-обрядової поезії Рівненського Полісся

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.