План

1. Літописання як феномен давньоруської культури.

2. Мистецтво Київської Русі в житті населення. Основні напрями та форми прояву.

3. Особливості культурного розвитку українських теренів періоду феодальної роздробленості (кінець 12 - перша половина 14 ст.)

4. Виникнення кириличного друкарства та його роль у подальшому розвитку культури. Перші пам'ятки національного друку.

5. Острозька академія в духовній культурі південно-східних слов'ян. Причини виникнення. Представники. Впливи.

6. Братства та їх роль у розвитку української культури. Основні напрямки діяльності.

5. Острозька академія в духовній культурі південно-східних слов'ян. Причини виникнення. Представники. Впливи.

У 1576-1580рр в Острозі на кошти князя Костянтина Острозького була засновано перша вища школа в Україні—Острозька академія. Першим ректором школи став письменник Герасим Смотрицький, а викладачами—видатні укр. та зарубіжні педагоги, яких запросив князь:Дем’ян Наливайко(брат керівника козацького повстання), Кирило Лукаріс та інші. В академії вивчали церковнослов’янську, грецьку та латинську мови,богослов’я та філософію, а також граматику, математику, астрономію, риторику, логіку. Відсутність належної документальної бази не дає змоги встановити точну дату заснування Острозької академії й чітко прослідкувати етапи її становлення та розвитку. Перша згадка про неї з’являється в Азбуці (Букварі), яка була надрукована Іваном Федоровим у Острозькій друкарні 15 червня 1578 р.Певно, творці Острозької академії запозичили гуманістичну концепцію тримовного навчального закладу, яка набула в той час поширення в Західній Європі. Прихильники цієї концепції виходили з того, що знання трьох класичних мов - староєврейської, грецької та латинської, є необхідною умовою для кваліфікованих богословських студій над Святим Письмом. Тримовні навчальні заклади в Західній Європі були своєрідною альтернативою традиційним університетським структурам. Запозичуючи вищевказану концепцію тримовного навчального закладу, творці Острозької академії видозмінили її у відповідності до існуючих культурних традицій Східної Європи. Те, що в Острозькій академії відбувалося викладання семи “вільних наук”, засвідчують твори православних авторів-полемістів. Так, у “Пересторозі” (близько 1605 р) є згадка, що грек Никифор їздив у Острог для викладання “вільних наук ”. також там ведеться мова про те, що князь В.-К. Острозький, збудувавши в Острозі школу, старався, щоб константинопольський патріарх прислав сюди вчителів, учених богословів і що тут процвітали “словенські та грецькі науки ” Загалом можемо констатувати, що Острозька академія дала значний імпульс для розвитку освіти на теренах України, наблизивши існуючу тут школу до європейських зразків. Вона послужила зразком для братських шкіл, а також стала предтечею Києво-Могилянської академії. Вихованцями Острозької академії були гетьман Петро Сагайдачний, письменник Метелій Смотрицький та ін.. Після смерті князя К. Острозького 1609 року академія почала занепадати й 1640 року припинила своє існування.


6. Братства та їх роль у розвитку української культури. Основні напрямки діяльності.

Наприкінці XVI ст. в Україні та Білорусі виникали і набували дедалі більшого значення в суспільному, релігійному, культурному житті братства — релігійні і культурно-просвітницькі організації православного населення міст. Як правило, братські громади створювали при церквах. Насправді їх функції були набагато ширшими. Братства бралися за виконання певних політичних, юридичних та інших суспільних функцій. Вони здійснювали представництво на сеймах, вписували свої протести до міських книг, обстоювали майнові, політичні, духовні інтереси народу, захищали право українців обіймати державні посади, займатися ремеслом і торгівлею. Братства мали свої суди, спільну власність, братську скарбницю, створювали й утримували школи, друкарні, шпиталі, опікувалися бідними. Вони були доволі демократичними організаціями. Усі питання внутрішнього життя вирішували на загальних зборах. Хоч до братства входили представники всіх станів, основу їх становили ремісники, купці, службовці магістрату, міські простолюди. У братствах навколо шкіл і друкарень гуртувалися вчені і письменники-полемісти, зароджувалася й формувалася ідеологія людей третього стану, який піднімався на боротьбу проти соціального, національного та релігійного гніту. Братства діяли у Львові, Городку, Жовкві, Луцьку, Кам´янці-Подільському, Дубні, Ярославі, Немирові, Острозі, Любліні, Замості, Рогатині, Галичі, Шаргороді, Стрятині, Вінниці, Києві, а також у Могилеві, Мінську, Орші, Полоцьку, Єв´ї, Пінську, Вільно та в інших містах. Спочатку братства надавали матеріальну допомогу храмам, підтримували дисципліну в церкві, опікували сиріт і старців. Потім почали впливати на обрання священників, єпископів. Іноді опікунство над храмами призводило до конфліктів між братствами й вищим духовенством. Через грецьких церковних служителів братства налагодили зв’язки з Москвою і отримували матеріальну допомогу для діяльності своїх шкіл і друкарень. Від константинопольського патріарха Єремії Львівське Успенське братство (1586), а згодом і братства Києва та Луцька отримали право контролювати духовенство й підпорядковуватися не своїм єпископам, а безпосередньо константинопольському патріарху. Це право називалося ставропігією, а братства стали ставропігійними. При багатьох братствах функціонували школи і друкарні, їх діяльність сприяла демократизації освіти, робила її доступнішою для широкого загалу. Саме братствам Україна завдячує своїм духовним розвитком у XVII—XVIII ст., що спричинив започаткований ними масовий освітній рух.Братство переймалося написанням підручників, насамперед букварів, граматик слов´янської мови, виданням різних творів. В освітній програмі братств пріоритетними вважалися «внутрішня» філософія і мудрість, що вміщувала знання про Бога, природу і людину, сформовані на основі православного віровчення у межах греко-візантійської і давньоруської традицій. Братчики були переконані у необхідності засвоєння і поширення знань, що сприяють зміцненню віри, вивченню культурної спадщини княжої доби, на основі якої, за їх переконанням, можна було забезпечити подальший розвиток вітчизняної освіти і духовної культури. Братства намагалися вийти з-під опіки церковної ієрархії в організації шкільництва, утвердити своє право на заняття інтелектуальною працею, розв´язання віросповідних проблем, самі обирали священиків, не виключали права мирян здійснювати пастирські функції, чим істотно обмежували монополію церкви у питаннях віри.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Історія української культури 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.