План

1. Світоглядні універсалії християнського Середньовіччя

2. Густав Шпет. Естетичні фрагменти

3. Поняття слів

Список використаної літератури

2. Густав Шпет. Естетичні фрагменти.

У сучасній науці спостерігаємо пожвавлення інтересу до творчості Г.Шпета. Чимало дослідників звертається до аналізу ідей феноменології, структуралізму, семіотики, герменевтики в працях вченого. Це пояснюється передусім прагненням „вписати” філософію Густава Шпета в контекст сучасної філософії.

У 1920 році філософ засновує перший в Росії Кабінет етнічної психології, який завдяки організаторським здібностям Густава Шпета надзвичайно скоро стає одним з потужних наукових центрів.В цей час вчений поділяв багато естетичних і стилістичних вкусів свого часу. Для Шпета нові шляхи філософських пошуків впирались в побудову феноменологію, яка ставила його діяльність - в філософію, в мистецтво, в релігію.

В 1922 році була написана його праця „Естетичні фрагменти”. Вона складається з трьох основних розділів:

1. Своєчасні повторення.

2. Своєчасні нагадування.

3. Своєчасні нагадування.

В першому розділі йде мова про синтез мистецтв, про життя та мистецтво, поезію та філософію, стилі та признаки, продовження сюжетів. Про структуру слова говориться в другому розділі твору. Свою філософію автор продовжує в останньому підрозділі, де веде розмову про естетичні моменти в структурі слова.

«Фор­мально, - пише Шпет в своїй роботі — слово це є лише вказівкою на певного штибу тип або характер, а отже, дещо від початку колективне, що зобов'язує нас, зрештою, й індивідуальне — в його структурі та складі — трактувати як колективне. Все це — вже не просте тлумачення та перетлумачення терміна, але новий смисл, но­вий принцип, новий метод» .

Зрештою, поняття «дух», яке доз­воляє нам говорити про «дух народу», за Густавом Шпетом, позначає деякий конкретний тип стиль або «тон». Це не ко­роткотривалий стан, а тривала «форма», яка демонструє в «образі» не лише деяку наявну сукупність ознак, а й відобра­жає в собі всю масу ознак, що накопичились в процесі історичного «формування» духу. «Дух» є ніби відлунням... життєвого багатомаїття, відгук на кожний його звук та тон, ще включає в собі всю його повноту, але лише в особливих, символічно спроектованих кореляціях»

«Дух» у цьому сенсі відображає дійсність, виявляючи перед нами в конденсованому вигляді деяку структуру переживання колективно організації. Цей дух не є істотою, що володіє вищими силами це не відсторонене чи самостійне буття, не суто ідеальні сутність або стан індивіда поза його волею. Це «орган» ко­лективної єдності, що відгукується як рефлективно, так і твор­чо свідомо на будь-яку подію цієї єдності.

Поняття „колективне” у шпетівській філософіїважко піддається визначенню і досить часто зникає поля зору спостерігача. Його часто змішують з попереднім значенням. Тому це, в свою чергу, зумовлює необхідність, деякою мірою, обережного дослідження. «Тут ми знову маємо справу з динамічним колективом, — пише Густав Шпет, але таким, що не має якихось стійких членів та елементів”

Члени такого колективу постійно змінюють одні одного, з'являються та зникають. Тому Г. Шпет фіксує так «колективне клише як певний тип.” Загальна психологія вже не може впоратись у своїх дослідженнях з таким колективом. Відтак постає необхідність особливої «описової» психології зі специфічними методами структурних побудов.

Визначивши предмет даної науки, Густав Шпет звертаєть­ся до розробки основних її методів та принципів. Ці питання, хоча й виходять за межі розгляду попередніх тем, одноактісно з ними пов'язані: «...не слід забувати, — зауважує вчений, — що питання про предмет науки і саме по собі вже є питанням методологічним і особливо через те, що предмет передбачає власний метод»

На думку Густава Шпета, психологія не повинна бути законодавчою та відстороненою від усього живого нау­кою. В усіх питаннях вона повинна стосуватися певного ко­лективу, народу, певного часу та культури. Саме тому мисли­тель відстоює тут опис на основі інтерпретації як принцип психологічного дослідження.

Матеріал даної науки не здобувається ані самоспостере­женням (як у загальній психології), ані спостереженням та дослідом (як у природознавстві). Він складається із знаків та виразів, що, у свою чергу, потребують інтерпретації. Етнічна психологія, на думку Густава Шпета, має своїм предметом «...другий порядок «значення» в аналізі «вираження» або кон­кретний духовний устрій людини»

Другий порядок «значень» постає як низка безпосередніх реакцій «свідка» на соціальні події, що відбуваються перед його очима. Духовний устрій людини, у свою чергу, у реальному бутті поєднується та перехрещується з іншими реальними «силами» історичної дійсності і складає чинник серед інших чинників.

Втілення своїх ідей щодо принципів етнічної психології Густав Шпет показує на прикладі мови. Слід зазначити, що питання осмислення останньої постає як одне з центральних у творчості мислителя 1920-х років. Безпосереднє звернен­ня вченого до цієї теми ми зустрічаємо у праці «Внутрішня форма слова. Етюди та варіації на теми Гумбольдта”, незакінченій роботі «Мова та смисл», а також, певною мірою, в «Естетичних фрагментах». Розробляючи дані проблеми, Густав Шпет висуває на перший план значення та смисл, тео­рію знання тощо.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 22

Безкоштовна робота

Закрити

Культурологія 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.