Українська культура 13
План
1. Досягнення і втрати української культури 30-х років.
2. Хвильовий в українській культурі 20-х років.
3. Сталінізм і національна інтелігенція. Взаємодія і наслідки.
4. Українська культура періоду Другої Світової Війни.
1. Досягнення і втрати української культури 30-х років.
Література та мистецтво вважалися однією з відповідальних ділянок «культурного фронту». Компартійно-радянське керівництво вирішило докорінно оновити склад митців поповненням з робітників і селян. У 1930 р. профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу.
Під патронатом ЦК КП(б)У відбулася організаційна підготовка. І з'їзду письменників України. З'їзд розпочався в червні 1934 р. у Харкові, а після перенесення столиці продовжив роботу в Києві. На ньому було створено Спілку письменників України. У творчі спілки об'єдналися й працівники мистецтва. За допомогою цих спілок влада прагнула уніфікувати зміст культурного процесу за ідеологічними стандартами так званого соціалістичного реалізму. Утвердилася жорстка система контролю над духовною творчістю, яка характеризувалася брутальним втручанням партійних чиновників у літературно-художнє життя.
Контроль і регламентація згубно вплинули на творчу долю такого яскравого поета, як П. Тичина. Він «уписався» в сталінську добу, завоював становище офіційно визнаного метра поезії, але проти раннього періоду творчості його талант потьмянів. М. Рильському довелося відсидіти півроку у в'язниці за звинуваченнями в «українському буржуазному націоналізмі». Збірки поета «Київ», «Літо», «Україна», «Збір винограду» становили вершини української поезії міжвоєнного періоду. Читачів захоплювали дотепні гуморески Остапа Вишні (П. Губенка). Проте в 1933 р. письменника звинуватили у причетності до вигаданої чекістами Української військової організації (УВО) й засудили до 10 років концтаборів.
Усього протягом 1934-1938 рр. за безпідставними звинуваченнями було репресовано 97 членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. Це становило більше половини від складу СПУ, затвердженого під час першого письменницького з'їзду.
Шедеврами світового кінематографа стали фільми Олександра Довженка «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) (1958 р. на міжнародному кінофестивалів Брюсселі цей фільм визнаний серед 12 найкращих фільмів усіх часів і народів). Перший звуковий фільм Довженка - «Іван» (1932). У 1933 р. митець переїхав до Москви, поставив кінокартини «Аеро-град» (1935 р.), «Щорс» (1939).
Творчість українських майстрів літератури та мистецтва мала яскраво виражений національний характер. Саме через це багатьох з них тоталітарний режим звинуватив у «буржуазному націоналізмі». Письменники української діаспори назвали 30-ті роки добою «розстріляного відродження».