План

Вступ
Розділ I. Формування Давньоєгипетського мистецтва
1.1. Особливості мистецтва Стародавнього царства
1.2. Розвиток мистецтва Середнього царства
1.3. Естетичні ідеали Нового царства
Розділ II. Реформи Ехнатона та Єгипетські канони
2.1. Правління Ехнатона та Амарнське мистецтво
2.2. Мистецтво другої половини Нового царства (14-11 ст. до. н.е.)
2.3. Занепад Єгипетського Мистецтва
Висновок
Список літератури
Додатки

Вступ

Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад 6 тис.років. У кінці IV тисячоліття до н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась рабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури.

Майже двохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на три періоди: перший – Стародавній (бл. 2800-2250 до н.е.), другий – Середнє царство (бл. 2050 –1700 до н.е.), третій – Нове царство (бл. 1580-1070 до н.е.). Відповідно виділяють і три періоди в розвитку його культури.

Вже у Стародавньому та Середньому Царствах були створені унікальні пам’ятки культури – гробниці фараонів Хеопса. Хефрена, Мікерина. Сфінкси фараона в Гізі і фараона Аменемхета III, портретний деревяний рельєф «Зодчий Хесира” та численні художні скарби з гробниць Хенену і Хені. Наприклад, піраміда Хеопса за розмірами немає собі рівних серед кам’яних будов усього світу: висота – 146м. , довжина основи кожної з чотирьох граней – 230м., її середина – по суті суцільний масив з кам’яних брил, у яких зроблено вузькі проходи до усипальниці фараона. Як підрахували дослідники, для того, щоб перевезти кам’яні блоки цієї піраміди, потрібно було б 20 тис. товарних поїздів по 30 вагонів кожний. Це справді незвичайний пам’ятник необмеженої влади фараона і катержної праці рабів. Понад 40 століть стоять ці витвори людини – піраміди Хеопса, Хефрена, Мікерина – на скелястому плоскогір’ї пустелі поблизу Каїра, викликаючи у спостерігачів захоплення величчю людської праці та роздуму про вічне. До гробниць через піщану пустелю веде єдина дорога зі Сходу, від плодючих долин Нілу, дорога, що символізує шлях від життя до смерті і вічності.

На початку пустелі межу її стереже велетенський Сінкс – лев з обличчям фараона Хефрена. Споглядання цього дива на тлі мертвого спекотливого моря піщаних дюн, гробової тиші безмежжя сонячного світла викликає трепет в душі. Благовіння перед життям.

Стародавні єгиптяни обожнювали природу і земну владу. Тварини вважалися священними, їх тримали при храмах віддавали їм шану, а після смерті бальзамували і хоронили в саркофагах. Збереглися цілі кладовища священих биків, баранів, кішок, крокодилів. На тотемізмі базується звіроликість Єгипетських богів, верховним серед яких вважався бог сонця Ра, якого не рідко зображували соколом або телям. Фараон вважався “сином сонця”, з цим пов’язані і почесті, які йому віддавались, і відповідне відтворення: перехідне не цікавило, фараон зображувався величавим, звільненим від влади часу і земної реальності; у скульптурних зображеннях він спокійний – холодний, неземний як за поставою, так і за виразом обличчя і поглядом очей, відходив у вічність.

У новому царстві розквітла архітектура храмів. У цей час широко провадилось будівництво святилищ, найвідомішими з яких є : храми Амона – Ра в Карнаці і Луксорі поблизу Фів. Характерна особливість цих архітектурних споруд – маса різноманітних колон, які символізували ліс (наприклад, лише в гіпостильному залі храму в Карнаці було зведено 144 колони). Стелю покривали темно-синьою фарбою з золотими зірками, і складалося враження, ніби людина у вечері в лісі спостерігає зоряне небо.

Надзвичайно цікаві розписи гробниць у Фівах, які вражають своєю пластикою, художньою оригінальністю. Стародавні єгиптяни ввели традицію зображення фігур у такий спосіб: голова і ноги – в профіль, а торс – розвернутим. Цього принципу вони дотримувались послідовно, лише в 7 ст. до н.е. у Єгипетському мистецтві зникає традиція такого зображення (рельєф в Мемфіса “Плакальник”), але це було вже на схилі староєгипетської культури, напередодні завоювання Єгипту персами.

Значні досягнення стародавніх єгиптян у галузі фізики, хімії, медицини, хірургії. Вони користувалися десятковою системою числення, їм були відомі арифметичні і геометричні прогресії. Щоб будувати піраміди, палаци, гробниці, потрібні були не тільки знання з математики, але й з геометрії, треба було вміти обчислювати об’єм циліндра, півкулі, піраміди. Стародавні єгиптяни вміли передбачити затемнення Сонця, інші явища природи, особливо періоди розливу Нілу, від яких залежало ведення зрошувальної системи сільського господарства.

Існує одна характерна особливість єгипетського мистецтва - тривале проходження прийнятим в старовині зразкам. Причина цього явища полягає в тому, що релігійні переконання, що складалися в своїх основних загальних рисах разом з складанням класового рабовласницького суспільства, закріпили як не належні зміні форми якнайдавніших пам'ятників єгипетського мистецтва, що мали релігійне призначення. Оскільки впродовж всієї історії Давнього Єгипту пам'ятники мистецтва в своїй переважній більшості мали також релігійно-культове призначення, творці цих пам'ятників були зобов'язані слідувати сталим канонам, що заважало розвитку творчості художників, хоча, звичайно, не могло зупинити цей розвиток цілком.

Актуальність теми полягає у великому значенні пам’яток художньої культури Стародавнього Єгипту, їх вплив на культуру інших народів і зв’язок культури Стародавнього Єгипту з сучасною світовою культурою.

Мета роботи: виявити унікальність та оригінальність художньої культури Древнього Єгипту.

Завдання:

-прослідкувати еволюційний розвиток етико – естетичних принципів мистецтва країни*

-виявити особливості мистецтва Єгипту у різні історичні часи.

Огляд літератури:

1.Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1996р.

В цій книзі розкриваються особливості політичного й соціально – економічного розвитку, дається характеристика культури та релігії і враховується роль культури в розвитку найдавніших цивілізацій.

2. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. Харків: Основа 1990р.

В навчальному посібнику викладено курс історії світової культури, починаючи від первісного суспільства й закінчуючи XX ст.., який дозволяє виявити сутність, структуру та функції культури, зокрема, Єгипетської, як складного суспільного феномену, а також її роль в життєдіяльності людини.

3. Стучевский И.А. Рамсес II и Херихор. Из истории Древнего Египта епохи Рамессидов. – М., 1984 г.

Книга розповідає про фараона Рамсеса II за царювання якого міжнародний авторитет Єгипетської держави зріс, розширилися її економічні та культурні зв’язки з іншими країнами.

В цій книзі особливо яскраво описуються архітектурні споруди і камяні колоси, які залишив після себе самозакоханий Рамсес II.

4. Жак К. Египет великих фараонов/ Пер.с фр.. – М. 1992г.

Автор в періодичній послідовності розповідає про правління XXVI-ти династій фараонів, не звертає увагу на внесок кожної з них в розвиток художньої культури.

5. Всемирная история: В 10-ти томах. – М.: Госполитиздат, 1956. Т.1.2.

Кнага насичена фактичним матеріалом, що дозволяє їй бути цінним довідником. Доступно розповідає про цивілізацію Стародавнього Єгипту, про три періоду розвитку його культури, про унікальні культурні пам’ятки.

6. Искусство Древнего Египта. – М.: Изобразительное искусство, 1972г.

Це альбом ілюстрацій, де забражуються перші розписи на стінах, велетенські архітектурні пам’ятки – піраміди, мастаби, єгипетські святині, предмети художнього ремесла.

Об’єкт роботи: Культура Єгипту.

Предмет роботи: Художня культура Єгипту.

Методи дослідження:

підбір інформації по даній темі,

перегляд ілюстрацій,

робота з першоджерелами,

Структура роботи: складається з Вступу, двох розділів, шести параграфів,

Висновку, списку використаної літератури та додатків.

У Вступі йдеться про велике значення художньої культури Стародавнього Єгипту, її впив на культуру інших народів і зв’язок з сучасною світовою культурою.

Вступ містить: актуальність теми, мету і завдання роботи, предмет і об’єкт дослідження, дається огляд літератури.

I Розділ аналізує формування Давньоєгипетського мистецтва в періоди Стародавнього, Середнього і початку Нового царств. Містить три параграфи.

II Розділ аналізує розвиток художньої культури, її канони за часів правління Ехнатона та його наслідників.

Висновки дають загальну характеристику культури Стародавнього Єгипту, та її історико – культурне значення.

Обсяг роботи складається з ______ сторінок, її джерельна база становить 36 примірників.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 38

Безкоштовна робота

Закрити

Художня культура Стародавнього Єгипту

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.