Зміст

Вступ. 

Теоретична частина. 

1.1. Релігійне трактування раю і пекла. 

1.2. Добро і зло у філософській інтерпретації

Творча частина. 

2.1.Робота над ескізами: втілення власних ідей та задумів. 

2.2.Трактування та подача вибраного образу в проекті

Технологічна частина. 

3.1. Підготовка робочого місця, інструментарію та матеріалів для реалізації твору

3.2. Основні етапи виконання художнього твору. 

Економічна частина. 

Охорона праці

Висновки. 

Список використаної літератури. 

Додадки. 

Охорона праці

1. Правила пожежної безпеки

Пожежна безпека – це стан захищеності особистості, майна, суспільства і держави від пожеж. Заходи пожежної безпеки – дії щодо забезпечення пожежної безпеки, у тому числі щодо виконання вимог пожежної безпеки.

Правила пожежної безпеки в Міністерстві доходів і зборів України (далі – Міндоходів) встановлюються відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 1410/10009 від 04.11.2004, загальнооб'єктової інструкції з пожежної безпеки на території Міндоходів.

2. Причини виникнення пожеж

2.1. Пожежа – неконтрольований процес горіння, що має здатність поширюватися в часі і просторі, заподіює матеріальний збиток, шкоду життю та здоров’ю громадян, інтересам суспільства і держави.

2.2. Причинами виникнення пожеж найчастіше є: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації виробничого обладнання та електричних пристроїв, самозаймання речовин і матеріалів, розряди статичної електрики, грозові розряди, підпали. Останні, в свою чергу, поділяються на зовнішні (відкриті), при яких добре проглядаються полум’я і дим, і внутрішні (закриті), що характеризуються прихованими шляхами поширення полум’я.

2.3. Для того, щоб відбувся спалах необхідні три умови:

горючі речовини і матеріали;

джерело запалювання – відкритий вогонь, електрострум, хімічна реакція;

окислювач, наприклад, кисень повітря.

3. Вимоги пожежної безпеки

Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення шириною не менше 1 м.

Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та електроприладів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан.

Документ, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, 0,5 м від електросвітильників та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.

Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Всі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження.

Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

3.1. У службових приміщеннях не допускається:

влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні мережі безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння;

курити, використовувати легкозаймисті рідини;

проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;

вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в тих місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено);

захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

3.2. Особа, відповідальна за протипожежний стан службових приміщень після закінчення роботи зобов’язана:

оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;

вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

4. Правила утримання шляхів евакуації

4.1. На кожному поверсі багатоповерхового будинку потрібно влаштувати не менше ніж два евакуаційні виходи – у протилежних кінцях приміщення.

Лише один евакуаційний вихід можуть мати такі приміщення:

приміщення, в якому одночасно перебувають не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до евакуаційного виходу не перевищує 25 м;

приміщення площею не більш ніж 300 кв. м на цокольному, підвальному чи підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у них, не перевищує 5 осіб.

Виходи з підвалів і цокольних поверхів мають вести безпосередньо назовні (винятки вказано у відповідних будівельних нормах).

4.2. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямі виходу з будівель (приміщень). До середини можуть відчинятися двері тих приміщень, у яких одночасно перебувають не більше ніж 15 осіб, а також двері санвузлів, балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів. Виняток становлять двері, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки.

4.3. Не допускається облаштування на шляхах евакуації порогів, виступів, турнікетів та інших пристроїв, які перешкоджають вільному та швидкому виходу людей.

Освітлення евакуаційних шляхів та виходів здійснюється за допомогою автономної електричної мережі живлення.

Двері на шляхах евакуації можуть замикатися на внутрішні запори тільки за умов їхнього легкого відмикання.

Ширина шляхів евакуації має становити не менше ніж 1 м, а ширина евакуаційних виходів (дверей) – не менше як 0,8 м. Висота проходу та дверей на шляхах евакуації не може бути меншою за 2 м.

5. Первинні засоби пожежогасіння, правила їх використання

5.1. Первинні засоби гасіння пожежі призначено до того, щоб ліквідовувати невеликі займання та пожежі на початковій стадії силами персоналу організації, не чекаючи на прибуття пожежної охорони.

До таких засобів відносять вогнегасники, пожежний інвентар (пожежні відра, ящики з піском, лопати, покривала з негорючого полотна тощо) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири та ін.).

Використання первинних засобів гасіння пожежі для господарчих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.

5.2. Найефективнішим первинним засобом гасіння пожежі є вогнегасник. На кожному поверсі в адміністративних будівлях потрібно встановити не менше ніж два переносні (порошкові, вуглекислотні або водопінні) вогнегасники з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше.

Додатково належить встановити по одному вуглекислотному вогнегаснику (з масою заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше) в розрахунку на таку площу підлоги:

на 20 кв. м – в офісних приміщеннях з персональними комп’ютерами, у коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

на 50 кв. м – у приміщеннях архівів, бібліотек, музеїв.

Вогнегасники розміщені на кожному поверсі будинків у нішах ПК. Пожежний інвентар та інструмент знаходяться на пожежних щитах у підземній частині та прибудинковій території.

6. Порядок дій у разі виникнення пожежі

6.1. Негайно повідомити про пожежу чергового коменданта (назвати місце виникнення пожежі) та увімкнути пожежний сповіщувач. Сповістити людей, які знаходяться на поверсі, про виникнення пожежі.

Черговий комендант разом з черговим служби пожежної сигналізації оповіщає всіх працівників за допомогою системи оповіщення про пожежу, оцінює масштаб пожежі й викликає, у разі необхідності, державну пожежну охорону (за номером 101).

6.2. Повідомити про пожежу свого безпосереднього керівника.

6.3. Вжити заходів щодо відключення електромережі і захисту людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електричним струмом.

6.4. Приступити до гасіння пожежі та її локалізації за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

6.5. Винести з кабінету найбільш цінне майно і документи.

6.6. Залишаючи приміщення, закрити за собою всі двері і вікна, щоб уникнути розповсюдження вогню і диму в суміжні приміщення.

6.7. Якщо потрібно, надати першу медичну допомогу постраждалим під час пожежі.


Висновки

«Мистецтво починається з поваги до речей»

К. Чуковський

Стереотипність, усередненість «предметів» побуту і споживан­ня, зокрема в Україні, значно активізувала художників, які працю­ють у сфері декоративно-прикладного мистецтва. Дизайн (художнє конструювання), народні ремесла привертають увагу діячів куль­тури, широких кіл глядачів, входять до системи освіти в Україні. Також на розвиток декоративно-прикладного мистецтва вплинуло посилення ролі дизайну у світовій культурі.

Тому, підходячи до вирішення поставленої мети, ми намагалися враховувати логічність та послідовність у творчій діяльності, котрі надали змогу поетапно реалізовувати обрану тему «Забороненний плід»

Зібраний відповідний теоретичний та візуальний матеріал по темі славетного міста Ковеля дав чіткіше уявлення про виникнення, особливості розвитку, специфіку та характер його існування. Це, в свою чергу, внесло змістовне підґрунтя у подальшому втіленні творчої ідеї.

У проектній частині роботи інтерпретація опрацьованого матеріалу допомогла створити образ, що чітко передавав би суть, характер теми. Розрізнені творчі думки матеріалізувалися у вигляді ескізів, від різноманітних варіантів, строкатих форм – до конкретної композиції, яка найпереконливіше передала художній образ рідного міста у декоративному пласті «Забороненний плід»

Серед численних ескізів ми виокремили один, що найпевніше, на нашу думку, відповідав темі кваліфікаційної роботи, і за ним виконали проект декоративного пласта. Реалізація проекту - робота в матеріалі, полягала у максимально точному відтворенні проекту техніками декоративної обробки дерева. Тому ми використали глибинну рельєфну різьбу по липі. Також доповнили роботу кольоровим тонуванням та наступним фінішним лакуванням виробу.

Ці технічні моменти, на нашу думку, підсилили звучання теми «Забороненний плід»

Таким чином, виконаний та оформлений декоративний пласт, на нашу думку, стане доцільною та самобутньою окрасою в інтер’єрному оформленні, наприклад, громадських приміщень, музейних та виставкових установ, художніх освітніх закладів.

Тому, підводячи підсумки, можна сказати, що ми досягнули поставленої мети: серед безлічі перипетій у світі мистецтва, стилів, естетичних засад внесли оригінальну та самобутню частинку мистецтва з власної художньої ідеї, ритму, декоративної обробки дерева.

Список використаної літератури

1.Акімова Н.Л. Художні особливості слобожанських рушників і техніки виконання. /Традиційна культура в умовах глобалізації: проблема наслідування культурного коду нації. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (21-22 грудня 2006 року) – Х: П.П. Якубенко, 2006. – С 7- 13.

2.Акімова Н.Л. Багатогранна творчість Заслуженого майстра народної творчості України Р.З. Кушнаренко. /Теорія і практика матеріально-художної культури. Х наукова конференція, м. Харків, ХДАДМ, 2 грудня 2008 р. /збірник матеріалів. – Харків: ХДАДМ, 2008. – С. 3 – 6.

3.Акімова Н.Л., Данченко С. Народна іграшка: Трав’яний бичок //Науково-методичний журнал «Позашкільна освіта», №4(16), 2012. – С. 46 – 47.

4.Акімова Н.Л. Використання народних традицій Слобожанщини у виготовленні народної іграшки в позашкільній освіті. /Традиційна культура в умовах глобалізації: культурна ідентифікація та інформаційне суспільство: матеріали науково-практичної конференції (18-19 травня 2012 року) — Харків, 2012. – С. 3-5

5.Акімова Н.Л. Народна іграшка: Будівництво садиби // Науково-методичний журнал «Позашкільна освіта», №5(17), 2012. – С. 35 – 37.

6.Астахова О.В., Крупа Т.М., Сушко В.А. Свята та побут Слобожанщини. - Харків: Колорит, 2008.

7.Боги наши суть велики родичи

8.Веселкові барви: Українське декоративне мистецтво. – К.: Мистецтво, 1974

9.Власова А.А., Карельская Л.Ю.,Ефременко Л.В. Рукоделие в школе. Практическое пособие. – СПб: ТОО «Диамант», ТОО «Фирма ЛЮКСИ», 1996. – 560 с.; илл.

10.Волинське народне вбрання

11.Гавриленко Л.А. Криниця: Посібник з українського народознавства (2-ий рік вивчення). – Запоріжжя: Просвіта, 2001. – 160 с.

12.Галкіна В.І. Уроки соломо пластики. Посібник.- Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. – 104 с.

13.Ганжа П.О. Таємниці українського рукомесла. – К.: Мистецтво. 1996. – 192 с.; іл.. – Резюме англ. мовою.

14.Герус Л.М. Українська народна іграшка. – Львів: 2004. – 264 с.

15.Городкова Т.В., Нагибина М.И. Мягкие грушки – мультяшки и зверушки. Популярное пособие для родителей и педагогов. /Художники Г.В. Соколов, В.Н. Куров. – Ярославль: «Академия развития», 1998.- 240 с.; ил. – (Серия: «Вместе учимся материть»).

16.Гриб А.Є. Соломоплетіння. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 64 с.

17.Добрых рук мастерство. Сборник. /состав. И.Я. Богуславская. – Ленинград: Искусство, 1984. – 312

18.Жабінська М.П. Складзі узор сам=Составь узор сам: Нар. Орнамент упобыце. – Мн.: Полымя, 1992. – 230 с.; ил.

19.Скуратівський В.Т. Русалії. - К.: Довіра, 1996. - 734 с.

20.Скуратівський В. Погостини, або дванадцять мандрівок у глибину століть. – Київ: Веселка, 1990. – 128 с.

21.Скуратівський В. Святвечір. [У 2 к.]. – К.: Вироб.-комерц. Фірма «Перлина», 1994. – (Укр. пізнав. Б-ка «Земляки». Сер. «Українці»). К.І. -288 с.; іл..

22.Скуратівський В. Святвечір. [У 2 к.]. – К.: Вироб.-комерц. Фірма «Перлина», 1994. – (Укр. пізнав. Б-ка «Земляки». Сер. «Українці»). К.ІІ. -192 с.; іл..

23.Скуратівський В. Я сам про себе розкажу. – Рівне: Волинські обереги, 2005. – 276 с.

24.Словник символів культури України /За загальною редакцією В.П. Коцура, О.І Потапенка, М.К. Дмитренка. - К.: Міленіум, 2002. - 260 с.

25.Стефанюк С.К. Українське народознавство (практичне народознавство); навчальний посібник. – Хакрів: ББН, 2003. – 272 с.

26.Стефанюк С.К., Гаркавець В.П. Морально-правові основи національної педагогіки: етика суб’єкт-суб’єктивних взаємин /За загальною редакцією С.К. Стефанюк. Навчальний посібник. – Х., 2009. – 336 с.

27.Сумцов М.Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка. - Харків, 2002.

28.Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник /А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін.. - К.: Либідь, 1993. - 256 с.: іл..

29.Українська народна іграшка. Альбом-каталог /Автор-упоряд. Є. Шевченко, В. Корнієнко. – К.: Народні джерела, 2006. – 96 с.; іл..

30.Українська народна іграшка. Альбом-каталог /Автор-упоряд. Є.Шевченко, В. Корнієнко. – К.: Народні джерела, 2011. – 96 с.; іл..

31.Український та російський костюм на Слобожанщині /під ред.. В.А. Сушко, С.М. Кривопустов. – Харків, 2009

32.Утина Е.П. Старая русская вышивка. Белгород: изд-во «Везелица», 1999

33.Федотов Г.Я. Дарите людям красоту: Из практики нар. худож. ремесел. Кн. Для учащихся ст. классов. – М.: Просвещение, 1985. – 265 с.; ил.

34.Фитч Б. Дизайн и декор из соломки: плетение, вишивка, аппликация /Серия «Рукодельница». – Ростов н/Д. Феникс. 2004. – 96 с. илл.

35.Шитьё и рукоделие: энциклопедия /Редкол.: И.А. Андреева (гл. ред) и др. М.: Большая Российская энциклопедия, 1994. – 288 с.; ил

36.Шульга З. До вінця: Українська весільна обрядодія. – Львів «Апріорі», 2009. – 168 с.; іл..

37.Царук В.В. Рукоделие. – К.: Реклама, 1985.- 152 с.; ил. 12 с.

38.Чарівна скринка: Загадки, народні прикмети, звичаї, колядки, щедрівки та колискові /Упорядник Л.С. Ярешко. – Чернігів: Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда», 1993.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 50

Безкоштовна робота

Закрити

Заборонений плід

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.