Зміст

Вступ. 

Теоретична частина. 

1.1. Релігійне трактування раю і пекла. 

1.2. Добро і зло у філософській інтерпретації

Творча частина. 

2.1.Робота над ескізами: втілення власних ідей та задумів. 

2.2.Трактування та подача вибраного образу в проекті

Технологічна частина. 

3.1. Підготовка робочого місця, інструментарію та матеріалів для реалізації твору

3.2. Основні етапи виконання художнього твору. 

Економічна частина. 

Охорона праці

Висновки. 

Список використаної літератури. 

Додадки. 

Творча частина

2.1. Робота над ескізами: втілення власних ідей та задумів

Мистецтво нетлінне для кожного свого поціновувала. Воно переливається багатогранністю власних інтерпретацій та проявів – стильових, жанрових, композиційних. Творчість здатна вплинути не лише на споглядання, але й перевернути весь світогляд кожного, дати зрозуміти сутність нашого існування, підштовхнути зробити вибір між позитивним та негативним.

Саме тому нашим завданням було створити ще одну частинку мистецтва важливим засобами декоративної обробки дерева. Творча діяльність бере свої початки із задуму, тих перших та, в деякій мірі, спонтанних думок при виборі теми, з якою приємно мати справу впродовж усього творчого процесу. Спочатку задум «визріває» в уяві, прораховуючи одночасно масу варіантів на зацікавлену тему. Одночасно неможливо вловити щось, що найповніше наближає нас до висвітлення даної теми. Тому важливим моментом у творчому процесі над бакалаврською роботою є розробка ескізної частини, на основі якої потім здійснюється відбір найкращого відображення теми на папері. Згодом продовженням стає виконання проекту по заданому ескізу. Останнім, не менш важливим етапом – робота в матеріалі. Звичайно, це великий труд, який вимагає серйозного підходу та тонкої праці. А, відтак, і творчого ентузіазму. Адже не все завжди іде ідеально.

Розробляючи ескізну частину, усе, що ми бачимо, з чим стикаємося в процесі творчої праці, що використовуємо у пошуках висвітлення теми, приносить свої власні плоди. На перших етапах ми стикаємось із великою кількістю інформації, котру потрібно узагальнити, систематизувати, виокремити основне, на що хотілось би опиратись під час роботи над ескізами. Важливо підмітити, що обрана тема є досить багатогранною для творчого сприйняття і відтворення. Відтак, як і будь-яка інша тема, такі поняття, як рай та пекло вимагають ґрунтовного підходу, творчого осмислення, використання мистецьких засад, застосування різноманітних вивчених технологічних аспектів[1, 34]. Також важливим є естетично врегульоване відображення та висвітлення обраної теми задля успішної реалізації майбутньої творчої праці. В цьому і полягає здатність створювати прекрасне, прийнятне для розуміння та осмислення.

Було переглянуто багато шедеврів відомих майстрів, котрі створювали свої роботи використовуючи вислів «Заборонений плід». І це не випадково, адже працюючи у сфері деревообробки нам важливо було відмітити й інші, схожі за тематикою, різножанрові мистецькі твори відомих художників. На основі набутих знань, відтак, сформувати власний художній образ, який якнайповніше передавав би суть задуманого.

Неможливо не відзначити творчість такого відомого художника, як Альбрехт Дюрер (Додаток 1), котрий звертався до теми гріхопадіння у власних живописних полотнах (Додаток 2), гравюрах свого часу. Дана тема, представлена в творчості митця, є красномовним коментарем щодо стану німецького ренесансного мистецтва. В гравюрі «Гріхопадіння» 1504 р. та диптиху «Адам і Єва» 1507 р. нюрнберзький майстер зобразив першу людську пару як квінтесенцію всіх своїх зусиль вивчення досконалої краси та ідеальних людських пропорцій [4, 346]. Ці роботи окреслюють ренесансну константу художнього світосприйняття художника. Крім того, вони мали значний вплив на сучасників Дюрера, задавши нового імпульсу німецькому мистецтву. Проте вчення Дюрера не стало загально- німецьким здобутком.

Відома гравюра Альбрехта Дюрера «Гріхопадіння» 1504 р. (Додаток 3) показує світоглядну позицію самого автора та відображає його як митця і ренесансову особистість. Цей твір є кульмінацією ранніх дюрерівських пошуків людських пропорції. В ній художник досягає пропорційно досконалого трактування людського тіла. В моделюванні фігур Адама і Єви Дюрер звертається до зразків класичних скульптур Аполлона Бельведерського та Афродіти Кнідської, котрі він знав лише з робіт венеціанського художника Якопо де Барбарі [4, 352]. З робіт античного римського архітектора та теоретика Віртувія Дюрер запозичує пропорційну схему, в якій обличчя становить одну десяту, а голова одну восьму від всієї висоти тіла.

Таким чином, ґрунтовне знання анатомії, грає світла та тіні, абсолютна майстерність граверної лінії надає змогу художнику створити тривимірність Адама і Єви. Гравюра розкриває історію гріхопадіння в поняттях схоластичного вчення про чотири темпераменти. Ця теорія мала величезне значення для Дюрера і формулювала основу його розуміння людської природи. Згідно з цим вченням Адам і Єва були безсмертними до гріхопадіння, а їхній темперамент представляв ідеальне збалансування чотирьох вдач, які на гравюрі представлені символічно у вигляді кота (холерик), кролика (сангвінік), бика (флегматик) та лося (меланхолік). Після гріхопадіння цей ідеальний стан був порушений, а темпераменти розділені [4, 355].

На своїй гравюрі художник представив прабатьків у тому стані початкової досконалості, в якому вони перебували до того, як порушили Божу заповідь. Цей ідеальний стан першої людини Дюрер показав за допомогою ідеальних пропорцій та невинної оголеності прабатьків, якої вони ще не усвідомлювали, а відтак – і не соромилися її.

Дана гравюра стала поворотною в мистецтві Північного Ренесансу, задавши розуміння нового мистецтва і досконалості [1, 38]. З її наголосом на людській красі, а не гріха, вона викликала сенсацію. Невдовзі відоме на всьому континенті зображення стало визначальним в іконографії сюжету гріхопадіння.

Звертаючись до творчості даного художника, ми мали змогу по-іншому скерувати власні думки стосовно вирішення теми «Заборонений плід».

Працюючи над ескізами, ми намагались іти від загального до конкретного, відтак опрацьовували різноманітний матеріал стосовно обраної нами теми, намічали загальний силует майбутнього декоративного пласта.

Керуючись значною кількістю відомої інформації ми намагались зарисувати загальний силует майбутньої роботи, намітити певні форми, характерні вибраній темі «Заборонений плід». Відтак, у творчому процесі ми зупинились на формі арки, наче входу, крізь який видно всі дійства, що відбуваються. В такому випадку ми прагнули передати власне бачення вибраної теми та висвітлити її якнайкращим чином: дати змогу глядачеві власними очима спостерігати образність забороненого плоду, представленого нами.

Поступово вливаючись у світ творчості й таланту, ми намагалися наштовхнути себе на цікаве вирішення обраної теми: від загальних рис до конкретних деталей. Відтак, надихаючись плідною працею відомих митців, в ескізах почали вимальовуватись загальні форми, які дадуть змогу творчо фантазувати уже в певних рамках. Коло, прямокутник, аморфна пляма, фігури… перепліталися, накладались один на одного, домінували один над іншим, або ж створювали своєрідний колаж. І не дивно. Адже природні форми тих об’єктів, котрі безпосередньо були задіяні у нашій темі в дещо спрощеній, зміненій уже формі асоціювались саме в такому плані.

Неможливо не звернути увагу й на фрескове вирішення обраної теми відомим італійським митцем Паоло Уччелло ( Додаток 4). Жив і працював у Флоренції, Венеції. Один з майстрів майстерні Лоренцо Гіберті. За документами, у 1415 році прийнятий у цех лікарів, де були і представники іншого фаху. З 1424 року в братстві Св. Луки, покровителя художників [7, 173].

Як різнобічний майстер, виконав деякі мозаїки в соборі Святого Марка в Венеції. Там довго зберігалася візантійська традиція оздоблення храму саме мозаїками. В вологому кліматі Венеції фрески швидко псувалися, і тут розвинулись мозаїки і олійний живопис як довготривкі художні техніки.

Першою датованою 1436 роком художньою роботою Уччелло вважають фреску - кінний монумент кондотьєру Джону Хоквуду, англійцю на італійській службі [5, 98].

Серед станкових робіт заслуговують уваги три картини на сюжет «Баталії при Сан Романо», де флорентійське військо отримало перемогу над військом Сієни та портрети Уччелло. Картина «Святий Георгій долає Дракона» виглядає незграбною, нереальною і компромісною, бо художник невдало намагався об'єднати іконні канони з новітніми знахідками Х\/ століття. Наприкінці життя художник збіднів і помер у 1475 році [7, 180].

Нехоробрий Уччелло наче забував про свої недоліки художника,коли малював фрески. Він одразу позбавлявся дріб'язкових деталей і несміливості. Його манера ставала рішучою, широкою, з майстерно виконаним силуетом, що дозволяло роздивлятися фреску здалеку [5, 100]. Адже у монументального твору свої закони побудови. Він добре це розумів, бо був добрим учнем своїх вчителів і довершеним художником фресок для свого часу. Найвдалішими були фрески в церкві Санта Марія Новелла у Флоренції, виконані у 1430-ті роки (Додаток 5). Монохромні, з використанням небагатьох фарб, вони справляли водночас враження фресок і невисоких рельєфів [5, 104]. Їх і зараз лікують гризайлями майстра. Відсутність синьої фарби на небі не бентежить, забувається, так захоплює сюжет. А рожево - теракотове тло сприймається цілком припустимою умовністю. Відтак, художник творив власне бачення теми гріхопадіння сміливо і безкомпромісно.

Працюючи над ескізним вирішенням роботи ми, таким чином, виокремлювали фігури Адама і Єви як головних композиційних елементів у вирішенні поставленої мети. Також, опрацьовуючи та видозмінюючи власні ескізні начерки, ми використали зображення Ангела, котрий стоїть на варті до входу в Едем. Дещо узагальнений, він випромінює силу і неприступність до виду двох постатей, котрі спокусою вчинили гріхопадіння й були вигнані з раю.

На наш погляд, таке трактування композиції дасть змогу чітко представити суть обраного питання «Заборонений плід».

Розробляючи ескізну частину, ми зверталися до багатьох джерел. Відтак, творчий процес з часом набував більшої ясності та намічених форм, в деякій мірі сформованих шляхів досягнення поставленої мети. Зокрема, ми намагались осягнути багатогранність питання гріхопадіння та створити на основі цього власний мистецький твір.

Ще однією непересічною постаттю в творчому процесі для нас став фламандський художник Хуго ван дер Гус. Творчість цього художника внесла певні корективи в процесі роботи над ескізною частиною декоративного пласта «Заборонений плід». Народився Хуго в Генті або в містечку Тер Гус у Зеландії [13, 57]. Точна дата народження невідома, однак знайдений указ від 1451 року, який дозволив йому повернутися з вигнання. Відтак він встиг на той час у чомусь провинитися і побути деякий час у вигнанні. Входив у гільдію св. Луки. У 1467 році став майстром гільдії, а в 1473–1476 був її деканом у Генті. Працював у Генті, а з 1475 року в августинському монастирі Родендале поблизу Брюсселя. Там же в 1478 році прийняв чернечий сан. Останні роки його були затьмарені душевною хворобою [13, 79]. Однак він продовжував працювати, виконував замовлення на портрети. У монастирі його відвідав майбутній імператор Священної Римської Імперії Максиміліан Габсбург.

Продовжив художні традиції нідерландської живопису першої половини XV століття. Художня діяльність різноманітна. У його ранніх роботах помітно вплив Баутса. Брав участь як декоратор в оздобленні міста Брюгге з нагоди весілля в 1468 року герцога Бургундії Карла Сміливого і Маргарити Йоркської, пізніше - в оформленні урочистостей у місті Генті з нагоди в'їзду в місто Карла Сміливого і нової графині Фландрської в 1472 році [17, 188]. Очевидно його роль у цих роботах була провідною, бо за збереженими документами він отримав більшу платню, ніж інші художники. Однак, картини, що були частиною оформлення, не збереглися.

Творча біографія має безліч неясностей і прогалин, оскільки жодна з картин не датована художником і не підписана ним. Найвідоміший твір — великий вівтарний образ «Поклоніння пастухів», або «Вівтар Портінарі», який був написаний близько 1475 року на замовлення Томмазо Портінарі — представника банку Медічі в Брюгге [13, 112]. Хуго ван дер Гус мав глибокий вплив на флорентійських живописців: Гірландайо, Леонардо да Вінчі та ін.

Одна з його дивовижних робіт – «Гріхопадіння» (Додаток 6) – привернула нашу увагу зокрема. На одній частині цього диптиха, приблизно написаного після 1479 року, ван дер Гус дає свою інтерпретацію гріхопадіння Адама й Еви, на іншій зображує оплакування Христа, а в цілому набудовує глядача на міркування про людський гріх й жертву, необхідну для нього спокути. Сад Едему, у центрі якого ми бачимо ретельно виписане Древо пізнання добра й зла, традиційний образ зеленіючого раю. Ірис і водозбір, що ростуть перед Адамом і Євою - квіти, які асоціюються з Дівою Марією й Святим Духом. Таким чином, у картині проглядається натяк на їхню майбутню роль у порятунку грішного роду людського від наслідків вкушання забороненого плода. Згідно жінконенависницькій середньовічній виставі про Брехливість, змієві додане тіло ящірки й жіноча голова. Його вишукана зачіска (риса, властива продажним жінкам) контрастує з розпущеним волоссям Єви [17, 203]. Згідно Старого Завіту, Бог створив Адама з пороху земного по своєму образу й подобі й вдихнув у нього життя. Потім він помістив Адама в Сад Едему, заборонивши плоди з Древа пізнання. Бог створив Єву з ребра Адама, щоб вона була його дружиною. Змій умовив Єву пізнати добро й зло, зірвавши заборонений плід; Єва, у свою чергу, переконала Адама спробувати цей плід. У той же момент їх ока розкрилися й, випробувавши сором, вони прикрили свою наготу фіговими листами. На кару за первородний гріх Бог вигнав Адама і Єву з Едему [29, 569].

Створення, спокуса й гріхопадіння Адама й Еви були популярними сюжетами в образотворчому мистецтві Середніх століть і Відродження, тому що з їхньою допомогою можна було виразити потребу людей у спокуті своїх гріхів через Христа. Картини на ці теми часто створювали циклами.

Відтак, ми намагались створити певний художній образ, тому додали декілька силуетів фігур внизу композиції задля висвітлення роду людського, що жив і житиме у гріху через Адама і Єву, але кожен матиме змогу обирати між добром і злом на власному життєвому шляху.

Отже, використовуючи великий запас інформативних даних, осмислюючи та упорядковуючи все необхідне, на наш погляд, відкидаючи менш важливе, ми намагалися якомога ліпше висвітлити обрану тему, представити її у власному вирішенні та представити проект бакалаврської роботи. При цьому намагалися задіяти якомога більше матеріалу, що дасть можливість ґрунтовно та змістовно подати тему.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 50

Безкоштовна робота

Закрити

Заборонений плід

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.