План 

Вступ

1. Характеристика інтегрованих підходів до управління

2. Обґрунтування необхідності інтегрованого підходу до управління підприємством в його організаційному розвитку

Висновки

Література

«Ситуаційний підхід» до організаційних структур одержав найбільш послідовну розробку в праці П. Лоуренса і Дж. Лорша «Організація і середовище». Вони називають свій підхід «випадковою» теорією організації, вихідним положенням якої є твердження, що не існує єдиного способу організації і що на різних стадіях розвитку того чи іншого підприємства необхідні різні типи організаційних структур.

Основний зміст книги Лоуренса і Лорша складає аналіз різних типів організаційних ситуацій, потреб, обумовлених різними ступенями росту компанії, її взаємодії із середовищем. На цій основі стає можливим вибір структури, що відповідає дійсним потребам фірми.

«Ситуаційний підхід» не обмежується галуззю організаційних структур, але все більш виразно виявляється і у вивченні інших елементів управління. Так, ситуаційний підхід до проблеми керівництва розроблявся Ф. Фідлером у його дослідженні «Теорія ефективності керівництва». Цей автор намагався категоріально визначити різні типи і ситуації групової поведінки людей в організації і відповідно стиль керівництва, найбільш ефективний для даної ситуації. Аналогічний підхід характерний і для У. Уайта, що в роботі «Організаційна поведінка: теорія і її застосування» прагнув визначити типи групової поведінки в організації і досліджувати вплив різних методів керівництва на групову поведінку і поведінку індивідуумів. Ці й інші дослідження свідчили про те, що ситуаційний підхід починає превалювати й у цій галузі, а це означає визначений відхід від традиційного прагнення американської теорії управління формувати універсальні принципи керівництва людьми в організації.

Слід зазначити, що прихильники ситуаційного підходу вбачали можливість подолання існуючих розбіжностей між біхевіористською і математичною інтерпретаціями проблем управління. Аналізуючи сутність методів дослідження операцій, Моклер справедливо підкреслював, що в основі обох підходів лежить саме аналіз ситуації. Однак він писав, що фахівці з дослідження операцій дуже часто не застосовують ситуаційне мислення, будучи заглибленими в механіку лінійного програмування, теорії черг, теорії ігор тощо. І чим більше ці люди заглиблюються у свої методи, тим далі вони відходять від проблем бізнесу і стають менш здатними знаходити спільну мову з менеджерами.

Методологія ситуаційного підходу дозволяє, на думку його прихильників, послідовно перебороти цей недолік. Однією з конкретних спроб представити методи дослідження операцій з позицій ситуаційного підходу є робота Д. Міллера і М. Старра «Управлінські рішення і дослідження операцій». Автори цієї книги навмисно будують виклад матеріалу не навколо різних методів, таких як лінійне програмування, теорія черг, теорія ігор тощо, а на основі типів ділових ситуацій і таких напрямків ділової діяльності, як ринкові операції, виробництво, фінанси й ін. Вони не стільки прагнуть зробити читачів книги фахівцями з різних методів дослідження операцій, скільки намагаються показати менеджерам і фахівцям з дослідження операцій, як можна використовувати методи кількісного аналізу в різних конкретних ситуаціях. Ситуаційний підхід переводить теорію управління і навчання менеджерів у галузі реальності. Занадто часто теоретики управління схилялися до розробки загальних теорій і внаслідок цього втратили зв´язок з реальністю дійсної роботи з управління. Як видно з приведених міркувань, «ситуаційний підхід» починав ставати домінуючою тенденцією в американській теорії організації та управління.

Через ситуаційний підхід реалізується принцип адаптивності, що є основним принципом стратегічного управління. Його суть полягає в тому, що всі внутрішньоорганізаційні побудови (культура організації, оргструктура, система планування тощо) є реакцією організації на відповідні зміни в зовнішньому оточенні і деякі зміни у внутрішньому середовищі.

Наприклад, якщо зовнішнє середовище відносно стабільне, керівництво організації прагне до більшої централізації управління, створенню твердої організаційної структури управління, орієнтованої на управлінський контроль у всьому технологічному ланцюжку. Коли зовнішнє оточення нестабільне й у ньому відбуваються постійні зміни, що містять у собі небезпеку і несуть нові можливості для організації, - керівництво змушене більше піклуватися про проблему виживання організації, більшу гнучкість системи управління. Організаційні структури стають більш децентралізованими, гнучкими, що дозволяють швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються.


2. Обґрунтування необхідності інтегрованого підходу до управління підприємством в його організаційному розвитку

В 21 столітті на перший план вийшли проблеми постійного розвитку та постійних змін організації. Трансформації, що виникають при формуванні нової глобальної економіки, торкнулись практично всіх компаній світу та спричинили вагомі для менеджменту наслідки (табл. 1) [1].

Таблиця 1. Наслідки формування глобальної економіки

З розширенням закордонних операцій перед підприємством постає завдання адаптації його організаційної структури до змінного середовища для ефективнішого пристосування діяльності закордонних філій до цілей підприємства. При цьому виникає організаційна структура, яка виступає результатом взаємодії ряду чинників, в тому числі місця розташування і типу закордонних підприємств, їхнього впливу на загальну ефективність роботи підприємства, характеру активів, що використовуються для ведення бізнесу поза країною базування, і перспектив досягнення цілей міжнародної діяльності і загальних цілей підприємства в часі.

Як бачимо, наразі мінливим є не тільки зовнішнє середовище, але і самі системи, що взаємодіють в ньому. Відбувається принципова зміна ситуації з управлінням: зростає розуміння того, що стійкість та доходність бізнесу тепер визначається швидкістю реакції на зміну уподобань кінцевого споживача. Для стійкого управління в такій ситуації, час прийняття рішень про внесення змін в систему та час реалізації такого рішення повинен бути набагато меншим постійної часу змін як для самої системи, так і для зовнішнього середовища. Повільність системи може бути викликана відсутністю цілісності моделі, розподіленої серед керівників та їх підлеглих. Отже, підприємству, що претендує на успіх, необхідно краще за інших знати поточні та майбутні потреби, а також швидше за інших перебудовувати свою організацію для підтримки готовності задовольнити потреби клієнта. Для стійкого управління системою, що змінюється в мінливому середовищі необхідно по новому створювати моделі організації.

За даними 14-го Щорічного глобального опитування (14thAnnualGlobalCEOSurvey), проведеного PricewaterhouseCoopers (PwC) [2] серед керівників найбільших компаній світу в останньому кварталі 2010 року, майже три чверті керівників компаній у світі відзначили невизначеність або нестійкість економічного росту як потенційну перешкоду на шляху розвитку своїх компаній. Майже третина опитаних висловили «сильну стурбованість» з приводу економічних перспектив. Респонденти назвали наступні глобальні ризики: політична нестабільність (58%), нестача природних ресурсів (34%), зміна клімату (27%) і природні катаклізми (25%). 70% керівників компаній зазначили, що планують змінити стратегії управління організаційною структурою.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Характеристика інтегрованих підходів до управління

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.