Удосконалення фінансового менеджменту (на прикладі Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції)

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи удосконалення фінансового менеджменту

1.1. Суть і значення фінансового менеджменту

1.2. Характеристики якості фінансового менеджменту в установі

1.3 Організація фінансового менеджменту ї шляхи їх удосконалення

Розділ ІІ. Аналіз фінансового менеджменту у Кременецькій міжрайонній державній податковій інспекції

2.1 Загальна характеристика Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції

2.2. Аналіз наявності майна і фінансових ресурсів

2.3. Аналіз матеріально-технічної бази установи

2.4. Оцінка кадрового забезпечення

2.5. Аналіз надходження і використання фінансових ресурсів

2.6. Оцінка організації управління фінансами

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення організації інансового менеджменту у Кременецькій міжрайонній державній податковій інспекції

3.1. Покращення фінасового забезпечення завдяки здійсненню орендних операцій

3.2. Впровадження платних семінарів з питань податкового законодавства для бухгалтерів та економістів підприємств міста Кременця

3.3. Впровадження автоматизованої обробки фінансової звітності Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції

Висновок

Список використаної літератури

1.3 Організація фінансового менеджменту ї шляхи їх удосконалення

Важливу роль у реалізації завдань фінансового менеджменту відіграє його інформаційне забезпечення.

Фінансову інформацію використовують різні категорії населення. З базових фінансових даних кожен отримує інформацію, що відповідає його конкретним цілям. Тому документацію, звіти потрібно будувати так, щоб будь – який користувач мав змогу відразу побачити потрібну інформацію і зрозуміти її [32, с.95].

У таблиці 1.6 перераховано основні групи користувачів фінансовою інформацією та ті дані, які звичайно потрібні кожній з цих груп.

Таблиця 1.6

Основні групи користувачів інансовою інормацією

Користувач

Необхідна інформація

1

2

Керівники підприємств Усі аспекти фінансових звітів Основні відносні показники Різниця між планом і фактами
Акціонери і потенційні акціонери Рентабельність. Безпека інвестицій. Використання керівництвом інвестованих засобів.

Службовці Можливість забезпечення постійної зайнятості. Стабільність підприємства.
Отриманий та потенційний прибуток для постановки питання про підвищення заробітної плати.
Кредитори Безпека позики, тобто чи зможе підприємство погасити її у строк та сплатити проценти.
Постачальники Кредитоспроможність покупців.
Покупець Здатність підприємства виконувати свої зобов”язання.
Державні органи Відомості про оподаткування. Статистична інформація.

Потрібно сказати, що фінансова звітність підприємства – це стандартна форма подання інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату, ефективність його діяльності за певний період та перспективи розвитку.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [21, с.118].

Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і котру надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, а саме:

-достовірність (надійність) – об’єктивність і правдивість наведених даних для їх правильного розуміння, використання та перевірки;

-вчасність – здатність вплинути на прийняття рішень користувачем і задовольняти його потреби в потрібний момент і до певного терміну;

-доступність і зрозумілість – забезпечення однозначності розуміння змісту та характеру інформації;

-конфіденційність – надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдвє збиткв підприємству;

-єдиність – необхідність усунення уособленості та дублювання ріхних джерел інформації;

-раціональність – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання та використання інформації [4, с.53].

З різних звітів, що складаються підприємствами, можливо, щорічний звіт є найважливіший. У цьому звіті міститься два розділи інформації. Перший розділ – це часто звіт головного керівника, в якому розглядаються результати діяльності підприємства за звітний період (минулий рік), а потім обговорюються нові тенденції, які впливають на майбутню діяльність підприємства. Другий розділ – це щорічний звіт, який міститься в чотирьох основних фінансових документах:

-балнсовму звіті (показує реальний фінансовий стан підприємства на конкретну дату та відображає співвідношення між економічними ресурсами підприємства й вимогами до них, є індикатором здатності підприємства виконувати свої зобов”язання. Цей звіт поділяється на дві частини, одна з яких характеризує економічні ресурси, якими володіє підприємство і котрі можуть принести економічну вигоду в майбутньому (актив), і друга – джерела її формування (пасив). Основна особливість балансу – рівність величини коштів, що є в активі й пасиві );

-звіті про фінансові результати (документ, в якому визначено величину прибутку або збитків в результаті діяльності підприємства за певний період часу. Звіт показує результативність діяльності підприємства і дає інформацію про фактори, що вплинули на цю результативність протягом звітного періодую Завдяки звіту про фінансові результати можна пов”язати доходи та витрати за звітний період та вирахувати величину чистого прибутку як різницю між цими показниками);

-звіт про рух грошових коштів ( форма звітності, в якій відображені надходження і використання грошових коштів підприємства в наслідок його діяльності за певний період). Структура звіту передбачає групування грошових коштів залежно вд характеру діяльності підприємства: 1) рух грошових коштів унаслідок основної діяльності; 2) рух грошових коштів внаслідок інвестиційної діяльності; 3) рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності;

-звіти про власний капітал ( звіти про зміни у величині і структурі власного капіталу).

У сукупності ці звіти додають сконцентровану інформацію з аналізу діяльності підприємства і про його фінансовий стан.

Фірми також складають щоквартальні звіти, але вони значно менше докладні, ніж річні. Також багато великих фірм друкують статистичні додатки, які містять дані фінансових звітів і ключові показники діяльності фірми за останні 10, 20 років.

Cуб’єкт фінансового менеджменту впливає на об”єкт через фінансовий механізм. Основними формами цього впливу є фінансове планування і прогнозування, фінансове регулювання, стимулювання, фінансовий облік і контроль, фінансовий аналіз, координація та організація.

Центральне місце у фінансовому менеджменті посідає інансове планування й прогнозування. У процесі планування й прогнозування проводиться оцінка стану фінансів у держав, в підприємницьких структурах, в установі чи організації, виявляються можливості щодо збільшення інансових ресурсів, їхнього найефективнішого використання, скорочення непродуктивних витрат.

1.Фінансове планування – охоплює весь комплекс заходів як по розробці планових завдань, так і по втіленню їх в життя.

Реалізація цієї функції фінансового менеджменту пов”язана з розробкою системи поточних планів і оперативних бюджетів по основних напрямках фінансової діяльності, різних структурних підрозділах і по підприємству в цілому. Основою такого планування є розроблена фінансова стратегія підприємства, яка потребує конкретизації на кожному етапі його розвитку.

Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його фінансової діяльності у майбутній період.

Фінансове планування на підприємстві базується на використаннях трьох основних його систем:

1)прогнозування фінансової діяльності;

2)поточне планування фінансової діяльності;

3)оперативне планування фінансової діяльності.

Фінансове погнозування – використовується великий обсяг інформації, що дає змогу глибше дослідити ситуацію, що склалась, і на цій основі прийняти обгрунтовані рішення. За умов становлення ринкової єкономіки фінансове прогнозування передбачає застосування більшого переліку прийомів і методів. Це насамперед вільні ціни, попит і пропозиція, ринок капіталів, конкуренція тощо. В цих умовах слід враховувати вимоги ринку – швидкої зміни кон”юктури, можливості додаткового перерозподілу ресурсів через комерційні банки, фондові біржі, акціонерні товариства і компанії.

Організація в фінансовому менеджменті зводиться до об”єднання людей, які разом реалізують фінансову програму на основі певних правил та процедур[35, с.44].

Фінансове регулювання як елемент менеджменту застосовуєтьсядля підтримання оптимальної структури виробництва і розподілу. Воно застосовується на використанні різноманітних інструментів впливу. Це податки, дотації, різні виплати, за допомогою яких держава досягає поставлених цілей і усуває ті явища при функціонуванні фінансів, котрі не можуть бути вирішені лише за допомогою ринкових механізмів.

Координація в фінансовому менеджменті – узгодження роботи усіх підрозділів системи управління, апарату управління та спеціалістів. Координація забезпечує єдність відносин об”єкта управління, суб”єкта управління, апарату управління та окремого працівника.

Стимулювання в фінансовому менеджменті виражається в заохоченні працівників фінансової служби до зацікавленості в результатах своєї праці. Це виражається в розподілі матеріальних та духовних цінностей в залежності від кількості та якості витраченої праці.

Фінансовий аналіз. В процесі реалізації цієї функції проводяться експрес- та поглиблений аналіз окремих фінансових операцій; результатів фінансової діяльності окремих дочірних підприємств, філіалів, а також аналіз результатів фінансової діяльності підприємства в цілому і по окремих її напрямках.

Фінансовий аналіз являє собою процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості і забезпечення ефективного розвитку. Для вирішення конкретних завдань фінансового менеджменту застововується ряд спеціальних систем і методів аналізу, які дозволяють отримати оцінку результатів фінансової діяльності по окремих її аспектах, як в статистиці, так і в динаміці. В теорії фінансового менеджменту в залежності від методів, які використовують розрізняють наступні основні системи фінансового аналізу: горизонтальний аналіз (вивчення динаміки окремих показників в часі), вертикальний (структурний) аналіз (базується на структурному розложенню окремих показників фінансової звітності підприємства), порівнювальний аналіз (співставлення значень окремих груп аналогічних показників між собою), аналіз фінансових коефіцієнтів (розрахунок співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою), інтегральний фінансовий аналіз (дозволяє отримати більш поглиблену оцінку умов формування окремих фінансових показників).

Облік і контроль здійснюються в процесі прогнозування, регулювання стимулювання. Вони дають змогу виявити відхилення фактичного використання фінансових ресурсів від передбачуваного програмами, бюджетом, іншими планами, виявити резерви до зростання фінансових ресурсів, спрямувати їхнє використання в найраціональнішому напрямі.

Фінансовий контроль являє собою організований на підприємстві процес перевірки використання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в галузі фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, які призводять до його банкрутства.

Контроль за використанням фінансових ресурсів може бути ефективним, якщо він охоплює усі ланки фінансової діяльності підприємства: використання грошових нагромаджень, формування і використання коштів на створення основних і оборотних засобів та інше. При чому цей контроль повинен бути безперервним і доповнюватись комплексним аналізом фінансового стану підприємства.

Усі елементи управління фінансами тісно взаємопов”язані і складають одне ціле. У сучасних умовах об”єктивно виникає потребе посилення наукового обгрунтування управлінських рішень щодо фінансів, розширення і вдосконалення форм і методів фінансового менеджменту.

Так як, фінанси посідають центральне місце в управлінні підприємством, то у складі управлінців завжди є менеджер, відповідальний за вирішення фінансових питань.

Знання теоритичних основ і практичних розробок фінансового менеджменту допоможе фінансовим директорам, менеджерам у правильному виборі фінансової політики підприємства.

Фінансовий директор (менеджер) займається:

1)ефективним розподілом фондів в межах підприємства;

2)мобілізацією засобів на якомога більш вигідних умовах.

Для того, щоб ефективно мобілізувати засоби і розподіляти їх, фінансові директори (менеджери) повинні чітко планувати ці процеси. Перш за все вони повинні прогнозувати рух готівкових грошей та оцінювати його вплив на фінансовий стан фірми. На основі цього прогнозу вони повинні передбачити в плані достатню кількість ліквідних засобів для своєчасної оплати рахунків та інших зобов”язань. Для того, щоб тримати під контролем стан справ на підприємстві, фінансовий директор (менеджер) повинен встановити певні нормативи. Потім ці нормативи використовуються для того, щоб порівнювати дійсні результати з запланованими [36, с.14].

Крім фінансового директора (менеджера) на підприємстві повинна бути фінансова служба.

Управління фінансами організацій та установ невиробничої сфери здійснюється відповідними фінансовими службами (бухгалтеріями). Основні завдання цих служб полягають у забезпеченні виконання кошторисів бюджетних установ, своєчасного і повного фінансування передбачених кошторисами витрат, раціонального, економного, ефективного і цільового використання бюджетних коштів, належної організації розрахунків з робітниками і службовцями, бюджетом, позабюджетними фондами, іншими дебіторами і кредиторами, організації контролю за збереженням і раціональним використанням мтеріальних ресурсів.

Фінансові служби покликані постійно забезпечувати інансовими ресурсами процеси виробництва, домагатися найбільш раціонального використання фінансових ресурсів, слідкувати за додержанням всіма функціональними підрозділами підприємства фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна включає в себе обов”язок підприємців і посадових осіб дотримуватись режиму економії у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норм і нормативів витрат, затверджених фінансових планів, а також використання зобов”язань перед державним бюджетом, банками.

Як правило, фінансова робота на підприємстві організовується фінансовим відділом, що є самостійним структурним підрозділом. Керівник цього відділу безпосередньо підлягає керівникові підприємства і разом з ним несе відповідальність за фінансову дисципліну і фінансовий стан підприємства, представляє підприємство у фінансових, кредитних та інших органах. На великих підприємствах, де немає самостійного фінансового відділу, цю роботу виконує фінансовий сектор (бюро, група), що створюється у складі бухгалтерії, фінансово – збутового відділу або іншого підрозділу підприємства, керівник якого, у такому випадку несе відповідальність за фінансову роботу підприємства.

Фінансова робота на підприємстві дуже різноманітна і багатогранна, але умовно її можна згрупувати за напрямками таким чином:

-фінансове планування;

-оперативна фінансова робота;

-контрольно – аналітична робота.

На підприємствах структура фінансової служби, яка безпосередньо виконує основні функції управління бюджетними коштами та іншими фінансовими ресурсами, залежить від обсягів і характеру фінансової роботи.

Відповідно до вищезазначеного, структура фінансового відділу підприємства будується орієнтовно за такими принципами:

Для виконання своїх функцій щодо управління фінансовими ресурсами і контролю за їх раціональним використанням фінансова служба підприємства виконує необхідні розрахунки і на їх основі вносить обгрунтовані пропозиції керівництву підприємства щодо розподілу фінансових ресурсів між структурними підрозділами; розробляє поточні і фінансові плани та інші планово – фінансові документи; здійснює контроль за виконанням показників фінансового плану підрозділами і підприємством вцілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на непродуктивні витрати; забезпечує всю роботу по використанню фінансових зобов”язань підприємства перед держбюджетом щодо внесення податків і інших неподаткових платежів перед позабюджетними фондами, банками; разом з іншими підрозділами комплексно аналізує господарсько – фінансову діяльність на підприємстві і окремих його структурних підрозділах, у процесі чого виявляються причини невиконання планів і завдань, тощо [39, с.97].

Такий великий обсяг повсякденної роботи, який виконує апарат фінансової служби підприємства, природно, потребує залучення значного масиву інформації : бухгалтерської, платіжно – розрахункової, договірно – правової та іншої.

В сучасних умовах подальше вдосконалення фінансової роботи і поглиблення на цій основі контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів відбувається на базі впровадження електронно – обчислювальної техніки, моделювання фінансових процесів і створення автоматизованих систем управління ( АСУ) фінансами. АСУ фінансами створює умови для різкого скорочення обсягу технічної роботи, підвищення оперативності точності і якості управління рішень з фінансових питань [33, с.93].

Ефективна організація фінансової роботи на підприємстві в ринкових умовах неможлива, якщо фахівці всіх економічних служб, і в першу чергу фінансові, не здатні швидко і кваліфіковано орієнтуватися у вкрай динамічному фінансово-правовому полі України. Тому неодмінною умовою успішного функціонування підприємства є тісна координація роботи його фінансової служби з юридичною службою [42, с.39].

Успіх фінансового менеджменту повинен бути спрямований на досягнення високих рівнів платоспроможності, ліквідності, рентабельності. А це в свою чергу, потребує розробки сучасної, відповідної ринковим відносинам системи планування, контролю й управління рухом фінансових ресурсів, проведення постійної комплексної оцінки фінансового становища підприємства, деталізованого аналізу спрямування й витрат коштів, визначення джерела їх мобілізації для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства.

Важливо зазначити, що завдання удосконалення фінансового менеджменту повинні розв”язуватися в органічній єдності та взаємозв”язку з проблемами підвищення якості й конкурентноспроможності продукції, що випускається. Настійна потреба такого підходу грунтується на двох головних передумовах.

Першою є потреба повного усвідомлення того, що для забезпечення конкурентноспроможності на світовому і внутрішньому ринках потрібно постійно підтримувати на належному рівні науково – технічний потенціал підприємства, постійно його нарощувати, здійснюючи активну інвестиційну політику.

Друга передумова випливає з першої і полягає в тому, що за нинішніх умов, коли інвестування виробництва стало майже цілком залежати лише від внутрішніх джерел фінансування, одним із найактуальніших завдань стає проблема забезпечення бездефіцитності бюджету підприємства, пошуку реальних можливостей поповнення власних обігових коштів [17, с.359].

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 114

Безкоштовна робота

Закрити

Удосконалення фінансового менеджменту (на прикладі Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції)

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.