ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

1.1. Основні поняття теорії мовної комунікації

1.2. Удосконалювання навичок читання

1.3. Удосконалювання навичок слухання

1.4. Удосконалювання навичок листа

1.5. Удосконалювання навичок усного мовлення

1.6. Мовні тактики переконання

1.7. Методика проведення ділових бесід і переговорів

РОЗДІЛ II. ПРОЕКТУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1. Підхід до розроблення систем інформаційного забезпечення.

2.2. Інформація та комунікації у менеджменті

2.3. Інформація.

2.4. Комунікаційний процес

2.5. Комунікації ділових партнерів

РОЗДІЛ III. КОМУНІКАЦІЯ НА СУЧАСНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1. Види комунікацій в Територіальному центрі обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.2. Труднощів розвитку комунікацій в Територіяльному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.3. Шляхи поліпшення системи комунікацій в Територіяльному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та малозабезпечених громадян

3.4. Що таке управління конфліктами

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.3. Удосконалювання навичок слухання

Ефективне слухання припускає вміння витягати корисну інформацію в умовах усного спілкування. Уважається, що вміння слухати співрозмовника - один із критеріїв комунікабельності людини. Не більше 10% людей уміють вислухати співрозмовника, у той час як для встановлення контакту роль слухача дуже важлива. У ситуаціяхпублічних виступів (лекція, доповідь) звичайний слухач досягає тільки 25%-го рівня ефективності.

Основними недоліками при слуханні є бездумне й обривкове сприйняття, а також аналітична вузькість (невміння встановлювати зв'язку між змістом повідомлення й фактами реального життя). Низька ефективність при сприйнятті усного мовлення і залежить часто не тільки від самого слухача, але й від виступаючі (або співрозмовника). Однак домінуючим фактором є готовність і бажання слухати, що, у свою чергу, визначається відношенням слухача, його інтересами, мотивами й емоційним - станом. Гарний оратор може використати ці факторищоб захопити аудиторію й змусити неї слухати його виступ.

Але й сам слухач може розвити в собі навичка ефективно витягати інформацію з усного мовлення (доповіді, лекції й т.д.).

Для розвитку навичок ефективного слухання, на думку одного з відомих американських фахівців в області мовної комунікації Дж. Кэппа, необхідно виробити наступні вміння:

1) уміння концентруватися;

2) уміння аналізувати почуте;

3) уміння слухати критично;

4)володіння допоміжними засобами.

Уміння концентруватися. Концентрація необхідна, щоб підготувати себе до слухання. Процес концентрації вимагає певних зусиль. Відомо, що слухач здатний розуміти мовлення швидше, ніж говорить оратор. Це перевага в часі повинне бути використане їм, щоб продумати, зважити й резюмувати те, що говорить оратор. Якщо ви витрачаєте свій час, думаючи про іншому, мріючи або вирішуючи особисті проблеми, концентрація стає неможливою.

Концентрація вимагає постійного, а не періодичної уваги. Деякі слухають уважно якийсь час, потім на кілька хвилин відволікаються на інше, потім знову звертаються до слухання. Цей факт може пояснюватися різними причинами: впливом відволікаючих факторів (зовнішній шум, що спізнилися до початку виступи й т.д.), чудностями в манері виступаючі говорити або представляти матеріал, незручним положенням (місцем), відсутністю інтересу до теми.

Нерегулярне слухання перешкоджає розумінню ідеї мовлення. Треба намагатися ігнорувати відволікаючі фактори. Інакше кажучи, уміння концентруватися являє собою основне, вимога ефективного слухання. Воно вимагає серйозного відношення до слухання, бажання працювати над поліпшенням навичок і постійної уваги до мовця. Отже, концентрація - це не пасивний, а активний творчий процес, що вимагає більших зусиль.

Для того щоб навчитися концентруватися в процесі слухання, необхідно виконувати наступні рекомендації:

1.Займіть об'єктивну й корпоративну позицію стосовно мовцеві;

2.Створіть інтерес до предмета мовлення.

3.Подумайте, чим основний зміст мовлення може допомогти вам;

4.«Виключите» свої емоційні блоки.

5.Постарайтеся вгадати події.

6.Згадаєте, що ви вже знаєте про предмет.

7.Продумайте тему й спробуйте вгадати, як мовець може неї розвити.

Уміння аналізувати почуте. Слухати публічні мовлення дуже складно, тому що вони містять різні ідеї, і якщо одну з них упустити, то порушиться зв'язок між частинами мови. У ситуації бесіди слухати легше, тому що завжди можна перепитати співрозмовника. Перелічимо деякі принципи, які рекомендується дотримувати при слуханні.

1. Визначити мета мовлення.Про меті свого мовлення може сказати сам оратор у вступі. Як правило, виділяються три основних види мовлень залежно від мети: переконуюча - мовлення, що вимагає адекватного доказу і логічного міркування інформаційне -мовлення, що повинна містити зрілі судження й точні факти; розважальна - мовлення, що включає гумор і відрізняється гарний смак.

2. Визначити композицію мовлення.Важливо розуміти, як оратор розвиває й обмежує тему, як розкриває основну думку, Визначає технічні терміни, дає пояснення.

3. Визначити головну тему мовлення.Тема часто формулюється в назві, або оратор спеціально підкреслює її.

4. Визначити головні ідеї оратора. Ідеї виступаючого розвивають головну тему. Зрозумівши головні ідеї, слухач буде знати, що шукати в мовленні.

5.Визначити форми аргументації.Важлива відзначати, як приводяться докази, які типи й скільки їх використається. Варто визначити форми ілюстрування: приклади, аналогії, статистичні дані, цитування й т.д. Це допомагає зрозуміти ідею й спосіб доказу.

6.Визначити форми резюмування й заключних висновків.Корисно фіксувати, як оратори у висновку резюмує свої ідеї й зв'язує їх з головною темою. Це допомагає одержати цілісне й зв'язне подання про мовлення.

Уміння слухати критично. Виділяють наступні принципи критичного слухання:

1. Зв'язуйте те, що говорить виступаючий зі своїм власним досвідом: Ви можете погоджуватися з оратором у деяких моментах, тому Що у вас є подібний досвід, і навпаки. Ви можете відкладати своє рішення, поки не одержите подальші відомості. З огляду на ці міркування, ви навчитеся мислити конструктивно.

2.Резюмуйте й систематизуйте те, що почули. Намагайтеся вгадати, як оратор буде розвивати головну тему. Помнете, що комунікація - це вулиця із двобічним рухом. Допомагайте мовцеві, подумки підсумовуючи почуте. Ви як критичні слухачі повинні брати активну участь у процесі комунікації.

3.Аналізуйте й оцінюйте те, що почули. Не можна ні безоглядно вірити, ні, постійно сумніватися в тім, що говорить оратор: Слухайте розбірливо. Аналізуйте ідеї мовця, постійно повертаючись до їхньої відправної крапки, підтексту й доказам. Оцінюйте твердження оратора, перевіряючи адекватність: доказів і переконливість пояснень. Намагайтеся визначити щиру, ціль оратора.

Оцінюючи адекватність даних, шукайте відповіді на питання: чи Виходять дані з надійних джерел? Чи точно вони відбивають те, про що говорить оратор? Чи досить їх для підтвердження висновків?

Переконливість пояснень, або вагомість аргументації, підтверджують відповіді на питання: чи Випливають висновки оратора логічно з його посилок? Чи дотримує оратор правила логічної аргументації? Для того щоб визначити щиру мету оратора, варто розрізняти суб'єктивний і об'єктивний матеріал, пропаганду й факти, догматичні твердження й добре обґрунтовані доводи. Постарайтеся зрозуміти, чи почуваєте ви яку-небудь пропагандистську техніку, маніпуляцію мовленням.

Коли ви завершите такий аналіз, ви зможете оцінити мовлення в її єдності. Якщо мовлення містить щось коштовне, ви засвоїте це, і навпаки, якщо мовлення було «схованим переконуючим засобом», ви будете знати, що вас не змогли втягнути в неї.

Володіння допоміжними засобами. Корисним допоміжним засобом при слуханні є конспектування. Записування допомагає при слуханні, тому що сприяє концентрації й дає згодом можливість повернутися до почутого. Однак якщо навички конспектування недостатньо розвинені й самі по собі вимагають певних зусиль, то запис може ускладнити процес слухання. Розвитку навичок конспектування допомагає дотримання наступних принципів раціонального конспектування:

1.Використайте неформальну систему запису - чим більше просту, тим краще. Використайте спрощену форму структурування тексту, що включає короткі абзаци, речення, частини речень, окремі слова. Записи повинні бути зрозумілими для вас.

2.Робіть короткі записи. Записуйте тільки основні моменти й фактичний матеріал. Відзначайте, як оратор робить переходи, коли повторює свої ідеї, резюмує.

3.Використайте скорочення й символи. Добре допомагають стенографія й скоропис. Якщо ви ними не володієте, розробіть свою систему. Використайте символи для частин речення, букви - для скорочення слів. Постарайтеся звестичас на запис до мінімуму.

4.Робіть розбірливі записи. Переконаєтеся, що вони вам зрозумілі. Пізніше, якщо захочете, ви зможете їх розшифрувати, записавши докладно.

5.Позначайте важливі ідеї. Підкреслюйте або іншим способом виділяйте важливі думки. При перегляді записів такі позначки допоможуть швидко відновити в пам'яті зміст написаного, знайти потрібні місця й т.п.

Періодично переглядайте запису. Якщо це конспекти лекцій, то їх варто переглядати кілька разів у процесі навчання. Зіставляйте нові записи зі старими. Перед іспитом вивчите все ретельно.


1.4. Удосконалювання навичок листа

Під ефективним листом розуміється вміння писати тексти різного змісту (ділові листи, доповіді, реферати, твори й т.п.), по-перше, з мінімальними зусиллями, а по-друге, з максимальним позитивним результатом. Створення письмового тексту - трудомістка процедура майже для кожного, але навички листа можуть бути розвинені й удосконалені! Цьому сприяє, зокрема, знання й дотримання деяких принципів результативного листа. Насамперед необхідно пам'ятати, що в будь-якому тексті повинні бути виражені в явному виді наступні категорії тексту:

Тема - те, про що говориться в тексті;

ідея - основна думка автора;

проблема -питання, що вимагає рішення або висвітлення;

жанр - конкретний тип тексту.

Процес листа (складання письмового тексту) повинен складатися з декількох стадій. Перша стадія - це формування ідеї, яку треба виразити на листі, і збір матеріалу, тобто вибір відповідних проблем, що підкріплюють або доводять цю ідею. Друга стадія - додання тексту обрису (його «окреслення»), додавання або відкидання деталей з Метою адекватного підтвердження основної ідеї тексту, а також вибір слів і виражень, що відповідають обраному жанру. Третя стадія - редагування й коректування. Редагування припускає перевірку граматичної й стилістичної правильності написаного в чорновому варіанті тексту, а коректування - виправлення описок або помилок у його чистовому варіанті.

Існують деякі технічні прийоми й принципи, що полегшують роботу над письмовим текстом. На першій стадії роботи, коли відбувається обмірковування ідеї й підбор підкріплювального її матеріалу, доцільно використати ряд технічних прийомів попереднього листа, до числа яких ставляться: мозковий штурм, вільний лист, складання списку, діаграми або плану тексту. На другій стадії важливе вміння оцінювати ступінь конкретності підтверджуючу головну ідею фактів і деталей, а також їхня адекватність. Третя стадія припускає гарне знання граматики й володіння стилем.

Відповідні навички виробляються при цілеспрямованих і регулярних заняттях мовою (не тільки іноземним, але насамперед рідним). Якість написаного оцінюється по наступних основних критеріях:

-єдність змісту, що припускає чітке формулювання головної ідеї й односпрямованість її матеріалу, що розкриває;

-підкріплення, тобто достатня кількість конкретних фактів, що підтверджують ідею автора;

-пов’язаність, тобто чіткість композиції й логічний зв'язок між частинами;

-граматична правильність.

При складанні ділових листів і документів необхідно дотримувати основні вимоги до змісту й мови ділових документів.Коротенько вони зводяться до наступного.По змісту текст ділового листа повинен бути, простим.

У ньому, як правило, викладається одне питання (іноді, два-три взаємозалежних). Лист повинне складатися із двох, частин, що констатує, у якій викладаються факти, мотиви, аргументи, що послужили підставою для складання листа й переконуючої, у якій утримуються прохання, речення,рішення,постанова й т.д. (у залежності, від мети листа). Мова ділових, листів повинен бути нейтральним, тобто в ньому не повинні втримуватися емоційно-оцінні й експресивні слова й вираження. Крім того, ділові листи носять, як правило, надособистісний характер («Просимо вас...», «Дирекція клопоче.,.»:, і, т.:п.,).У них використаються обмежений набір слів і виражень, уніфіковані й стандартні терміни. Діловий лист повинне, відповідати основним критеріям культури мовлення, головними з яких є язикова правильність і стилістична відповідність (комунікативна доцільність). До інших критеріїв культури мовлення ставляться: точність висловлення, логічність викладу, ясність, чистота й виразність мовлення й ін.

Письмові комунікації. Письмові комунікації - це записки, листи, типи, записи тощо. За їхньою допомогою можна вирішити багато проблем, пов'язаних з усними комунікаціями. Проте письмові комунікації не такі поширені, як може виглядати. Група менеджерів під час опитування зазначила, що лише 13% пошти, яку вони отримують, відразу їм потрібна. Понад 80% менеджерів, яких опитували в іншому дослідженні, вважають, що письмові комунікації, які вони отримували, мали посередній або низький рівень.

Одна з найбільших вад письмових комунікацій та, що вони затримують зворотний зв'язок та взаємообмін. Коли один менеджер надсилає іншому листа, то цього листа треба написати або продиктувати, надрукувати, відправити, отримати, скерувати, розкрити і прочитати. Якщо ж у листі буде незрозуміла інформація, то можна витратити кілька днів, щоб з'ясувати її й уточнити. Телефонна ж розмова дає імогу вирішити усю справу за кілька хвилин. Письмові комунікації, які часто не забезпечу­ють зворотного зв'язку та взаємообміну ще й складніші від усних і потребують більше часу.

Звичайно, письмові комунікації мають і деякі переваги. Вони досить достовірні: постійно реєструють взаємні стосунки. Відправник може витратити час для збирання й опрацювання інформації. Одержувач має змогу уважно прочитати, а потім викорис­тати її знову в разі потреби. З огляду на це письмові комунікації прийнятніші, коли йдеться про важливі деталі. Їм також надають перевагу, коли одній або двом сторонам потрібні письмові записи як свідчення того, що насправді відбувалося

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 72

Безкоштовна робота

Закрити

Комунікації їх форми та фах менеджера

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.