Конкурентоспроможність продукції:

  • це здатність продукції вирізнятись серед аналогічних то­варів, які пропонують на ринку фірми-конкуренти;
  • це вирішальний фактор комерційного успіху продукції на розвиненому конкурентному ринку;
  • це комплекс споживчих і вартісних (цінових) характерис­тиктовару, які визначають його успіх на ринку, тобто пере­вагу саме цього товару перед іншими в умовах широкого пропонування товарів-аналогів;
  • це специфічна властивість продукції, що спонукає спожи­вачів до придбання саме цієї продукції при існуванні то- варів-аналогів.
  • Конкурентоспроможність продукції — багатоаспектне поняття (набагато ширше від таких понять, як “якість товару” і “техніч­ний рівень товару”), яке означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживача не тільки за технічними, економічними та іншими характеристиками, а й за комерційними умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс тощо). Часто якість та конкурентоспроможність вважають тотожними. Насправді на відміну від якості конкурентоспромож­ність товару визначається як сукупність тільки таких конкретних властивостей, що становлять інтерес для певного покупця і забез­печують задоволення конкретної потреби, а інші характеристики не враховуються. Існують й інші відмінності. Наприклад, з по­зицій якості для порівняння можна брати лише однорідні товари, тоді як з позицій оцінювання конкурентоспроможності (де за базу порівняння беруть конкретну потребу) можна порівнювати і не­однорідні товари, якщо вони пропонують інші можливості та спо­соби задоволення однієї й тієї самої потреби. При незмінності якісних характеристик конкурентоспроможність товару може змі­нюватись у дуже широких межах залежно від зміни цін, дій кон­курентів, кон’юнктури тощо. Конкурентоспроможність і якість — це концентроване вираження сукупності можливостей будь-якого виробника (і навіть країни) створювати, виготовляти та збувати продукцію і послуги. Для товаровиробників конкуренція має при­мусовий характер, оскільки змушує їх під загрозою витіснення з ринку постійно вдосконалювати якість продукції чи послуги.

    В умовах розвиненого конкурентного ринку ефективним засобом розв’язання проблем якості та конкурентоспроможності товарів стає маркетинг. Це пояснюється тим, що конкурентоспроможність визначається тільки такими властивостями, які дають можливість найкраще задовольнити потребу споживача, а необхідну інформа­цію про поведінку покупця, стан попиту, властивості товарів кон­курентів тощо отримує і надає відділ (бюро) маркетингу.

    Вивчати й оцінювати конкурентоспроможність товару слід си­стематично і безперервно, у тісному взаємозв’язку з етапами ЖЦТ для того, щоб своєчасно зафіксувати момент зниження показника конкурентоспроможності і прийняти відповідне рішення. Спо­чатку потрібно з’ясувати причини цього зниження, а вже потім відповідно до ситуації приймати рішення (наприклад, перейти до іншого сектора ринку, модернізувати товар, зняти його з вироб­ництва). Послідовність (етапи) такого оцінювання наведено на рис. 8.2 [33, с. 169]:

  • аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного то- вару-зразка (еталона для порівняння);
  • визначення сукупності параметрів двох товарів для порів­няння;
  • розрахунки інтегрального показника конкурентоспромож­ності оцінюваного товару.
  • Вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка (етало­на для порівняння) має належати разом з аналізованим виробом до однієї групи товарів, відповідати певним умовам використан­ня й функціонального призначення, бути характерним для вибра­ного ринку, мати максимальні переваги для покупців. Зрозу­міло, що товар-еталон повинен повністю відповідати нормативним

    Рис. 8.2. Типові етапи оцінювання конкурентоспроможності виробу (за А. Литвиненко)

    вимогам майбутнього ринку, оскільки конкурентоспроможність в найширшому розумінні визначає можливість продажу товару на певному ринку. Конкурентоспроможною можна вважати продукцію з технічними параметрами і техніко-економічними показниками, ідентичними показникам проданого товару.

    Оцінити конкурентоспроможність можна різними методами, зокрема експертним опитуванням споживачів на основі основних параметрів продукції. Наприклад, метод оцінювання конкуренто­спроможності продукції за групами параметрів найчастіше засто­совують для оцінювання новоствореної продукції. Відібрані для оцінювання параметри оцінюють за значущістю.

    На першому етапі формують ідеальну споживчу модель. В ос­нову цієї моделі покладено інформацію, зібрану у процесі дослід­ження ринку. Модель охоплює сукупність технічно-економічних параметрів, важливих для споживача на цьому сегменті ринку; оцінювання споживачем значущості кожного параметра; опти­мальне значення кожного техніко-економічного параметра для споживача.

    Параметри, що характеризують товар, поділяють на три групи:

  • нормативні — показники, які характеризують принципову можливість реалізації нововведень на певному ринку (на­приклад, патентна чистота є нормативним параметром);
  • технічні — призначення товару, надійність та довговічність; естетичні та ергономічні (параметри, що не мають числово­го значення, оцінюють у балах; параметри, що відбивають технологічність та економічність виробництва нового това­ру, в оцінку не включаються, оскільки вони вже відобра­жені в ціні і не становлять інтерес для споживача);
  • економічні (ціна споживання) — вартість доставки, монта­жу, заробітна плата працівників за весь строк служби това­ру тощо, тобто повна вартість експлуатації товару спожива­чем (оскільки всі показники обчислюються у грошовому вираженні, їх можна звести до одного; за ідеальну ціну бе­руть найменше значення, що перевищує нуль).
  • Нормативні параметри оцінювання конкурентоспроможності розраховують альтернативним методом [12, с. 52]. Для цього за­стосовують показник, який має лише два значення: 1 або 0. Якщо товар відповідає нормі (наприклад, вимогам безпеки), цей по­казник дорівнює одиниці, а якщо не відповідає — нулю. Групо­вий показник сукупності нормативних параметрів дорівнює добут­ку одиничних показників кожного з них:

    де Ін п — груповий показник нормативних параметрів; n— кіль­кість нормативних параметрів, які підлягають оцінюванню; Qni— одиничний показник г-го параметра.

    Нульове значення цього індексу свідчить про неконкуренто­спроможність товару на ринку, тому якщо хоча б один показник параметра дорівнюватиме нулю, продовжувати оцінювати його конкурентоспроможність недоцільно.

    Визначаючи сукупність порівнянних параметрів конкуренто­спроможності товару, виходять з того, що одні показники харак­теризують споживчі властивості товару (споживчу цінність), а інші оцінюють його економічні (вартісні) показники. Споживчі властивості товару, що формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики. Останні випливають з конструктивних особливостей виробу (показників призначен­ня, надійності, безпеки, стандартизації), а також з його дизайну (естетика, ергономічні властивості, упаковка). Множинність по­казників споживчих властивостей товару зумовлює необхідність встановлення ієрархії розглядуваних параметрів. Зрозуміло, на­самперед вивчають властивості, які мають найбільшу значущість (вагу) для споживача. Визначення значущості кожного параметра доручають групі експертів, яку спеціально створюють на під­приємстві. Обов’язковими вимогами до членів таких груп є ком­петентність, заінтересованість і об’єктивність. У своїй діяльності експертні групи широко використовують оцінки в балах. Для от­римання достовірних результатів керівники груп мають вживати відповідних заходів щодо зменшення суб’єктивізму, який завжди притаманний експертному методу. З цією метою виконують кілька етапів опитування. Спочатку, наприклад, експерти фіксують кое­фіцієнти значущості незалежно один від одного. Після коротко­часного обговорення і обгрунтування зроблених оцінок починаєть­ся другий етап опитування, коли експерти знову незалежно один від одного встановлюють певні коефіцієнти для кожного парамет­ра. Кількість етапів опитування залежить від компетентності екс­пертів. Для попередніх оцінок достатню точність забезпечують уже два-три етапи. Експерти визначають коефіцієнти значущості параметрів, які оцінюють у балах або в частках одиниці (дод. 13). Для оцінювання застосовують 5-10-бальну шкалу. Здобуті ре­зультати використовують для розрахунку середнього арифметич­ного коефіцієнтів значущості кожного параметра за формулою

    де N— кількість експертів; — параметри вагомості г-го показ­ника, визначені j-м експертом; n— кількість параметрів товару. Нормовані коефіцієнти значущості обчислюють за формулою

    При цьому задовольняється вимога ^ = 1, > 0.

    i=1

    Характеристика роботи

    Реферат

    Кількість сторінок: 11

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Сутність конкурентоспроможності продукції і методичні підходи до її оцінювання

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.