За радянських часів в костелі влаштували спортзал, в корпусах - педагогічне училище. В перші тижні війни 1941 році в монастирі розміщувався госпіталь, у верес. - жовт. 1941 року тут функціонувала гімназія; в кінці 1941-1942 рр. - німецькі учительські курси; в 1943 - на початку 1944 року - німецький табір, в якому відпочивали військові пілоти.

Після закінчення війни в будовах монастиря розмістилось педучилище, в 1956 році - середня школа-інтернат. У 1956 році розпочато будівництво типового спального корпусу, в 1957-1958 рр. збудований новий навчальний корпус на 12 класів, який з'єднувався з корпусом, спорудженим в 1914 році. В 1986 році, після закриття середньої школи-інтернату, в її будовах розмістилась восьмирічна школа-інтернат для дітей хворих на туберкульоз, в 1992 році - середня школа № 4, в 1994 році - Острозький Вищий колегіум, пізніше перейменований в Острозьку Академію.

До історико-культурного заповідника міста Острога відноситься Свято-Троїцький чоловічий монастир-фортеця, пам'ятка XV ст. в селі Межиріч. Точна дата заснування невідома. За переказами літописців він був зведений монахами Печерського монастиря, які рятувалися від монголо-татарської навали. Будували монастир біля східного відрізку колишнього оборонного валу фортеці, яка захищала Межиріч від ворогів. Композиційним центром монастирського ансамблю є Троїцький храм, який своїм зовнішнім виглядом нагадує Острозький Богоявленський собор. На початку XX ст. Свято-Троїцький монастир почав діяти як православний. На початку 90-х років минулого століття у Межирічі було засновано чоловічий Троїцький монастир.

Монастир є один з найвидатніших архітектурних ансамблів, споруджених в Україні в XV-XVII ст., в якому відображена Волинська архітектура з елементами староукраїнського будівництва і готико-ренесансного стилю XV-XVI ст. В монастирі збереглися ікони, серед яких найціннішою є Богоматір (XVI ст.).

Велика кількість пам'яток національної історії і культури міста Острога зумовили створення в 1981 році Державного історико-культурного заповідника.

Свято-Троїцький монастир

У містечку Корець розмістився один з найдавніших храмів нашої країни - Свято-Троїцький жіночий монастир. Його історія починається з XVII ст. Православну обитель у 1620 році заснував князь Самуїл Корецький. На той час у місті вже був Свято-Воскресенський жіночий монастир, однак він не міг вмістити усіх монахинь. Тому ігуменія Серафима попросила свого брата, князя Самуїла, побудувати новий, більший монастир. У розпорядженні князя були свої цегельні заводи, вапнярні, робоча сила. Тому храм і сестринський корпус будували швидкими темпами. Втім побачити монастир князю Самуїлу не вдалося. Через два роки він загинув у битві з турками. Будівництво перейшло у руки брата католика Яна-Карла. Але і той справу не завершив. І лише у 1810 році монастирський храм добудував останній корецький князь Йосип Чарторийський. У 1831 році під час польських повстань монастир згорів. У 1864 році за відбудову святині взялася ігуменія Аполлінарія, настоятелька Воскресенського монастиря. А через 13 років будівництво завершила новопризначена ігуменія Феофанія. Художній розпис вівтаря і центральної частини храму зробили майстри Почаївської іконописної майстерні: послушник іконописець Петро Патокин і три його помічники із лаври. Іконостас замовили у Москві.

21 вересня 1880 року православну обитель освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир.

Головна споруда архітек-турного комплексу монастиря - Троїцький собор з двома боковими вівтарями на честь Успіння Божої Матері та преподобного Іова Почаївського. До собору прибудовані келії з трапезною і тепла церква на честь Іоанна Хрестителя. Церква - цегляна тринефна чотириповерхова споруда з напівкруглою апсидою. Келії мають вигляд двоповерхових будинків коридорного типу з однобічним розташуванням приміщень. Дзвіниця цегляна, триярусна, оформлена з використанням у декорі численних кокошників, колонок та поясів.

Архітектура монастирського комплексу відображає характерні особливості українського мистецтва XVII-XVIII ст., його взаємозв'язок з московською архітектурою.

Головною спорудою Троїцького собору був костел - базилікальний прямокутний. Чотири квадратні стовпи ділять основний об'єм на три нефи. В ХІХ ст., коли будівлю передали у володіння православній церкві, то костел відповідно перебудовували. Надбудовані бічні нефи непропорційні "п'ятиглаві". Збереглося барокове оздоблення фасадів. Характерним для католицького монастирського будівництва, є розташування Г-подібного в плані корпуса, який прилягає під прямим кутом до західної частини північного фасаду костелу. Дзвіниця триярусна, перші два яруси квадратні, верхній восьмигранний.

Вже при православному монастирі - побудована церква Івана Предтечі. Це невеликий одноверхий храм, прибудова-ний до східного торця головного корпусу келій.

На території монастиря знаходиться могила Анни Андро, дівоче прізвище Олєніна. могила А.Андро

За переказами, це перша наречена російського поета Олександра Пушкіна. "Я вас любил...", "Что в имени тебе моем", "Не пой, красавица, при мне", "Ее глаза". Ці вірші 29-річний Пушкін присвятив саме їй. Заміж Анна Андро вийшла лише після смерті поета за Федора Андро, який став Президентом Польщі. У 1885 році, після смерті чоловіка, Анна Олексіївна поселилася у маєтку молодшої доньки поблизу Корця. У свої останні роки жінка вела набожне життя і була покровителькою храму. Опікувалася монастирським сирітським притулком. Саме тому, вперше за історію чернецтва, мирянку поховали на території православної обителі, хоча Анна черницею так і не стала. Прикраса монастирського двору - пасіка. Вона нагадує православне село-приход. По центру храм-макет Троїцького собору. Пасіка, яку доглядають самі монахині, - символ єднання служіння Богові у молитві та чернечій праці заради Христа та в славу Божої Матері.

Є у дворі монастирська криниця. Цілющої води з неї приходять попити усі прочани. У 1905 році на території монастиря побудували триярусну дзвіницю. Відтоді її дзвони щоразу скликають людей у храм.

У радянський період корецька обитель була одним із дев'яти монастирів України, які не закрила влада. Навіть більше того, під дахом корецької обителі знайшли своє пристанище черниці інших монастирів.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 42

Безкоштовна робота

Закрити

Cім чудес Рівненщини

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.