ЗМІСТ

1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕРБ МІСТА РІВНЕ

2. ПРО ПРАПОР МІСТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ

3. ПЕРША ПИСЬМОВА ЗГАДКА ПРО МІСТO

4. УКРАЇНСЬКА НАЗВА РІВНОГО

5. ВУЛИЦІ МІСТА

6. ОКОЛИЦІ МІСТА

7. ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

8. ТЕРИТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ СУЧАСНОГО РІВНОГО

9. РІВНЕ В АРХІВНИХ ДОКУМЕНТАХ з XIII до XX ст.

10. КОРОТКА ХРОНОЛОГІЯ

11. ОСВІТА І КУЛЬТУРА

12. БІБЛІОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ПРО М.РІВНЕ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

5. ВУЛИЦІ МІСТА

Великий наш земляк, відомий учений Іван Огієнко (митрополит Іларіон) писав: «Кожен народ глибоко шанує свою істо­рію, бо вона — душа його, серце його. Історія — це основа нації, бо на ній же зростає народ. Усі народи шанують свою історію, як зіницю ока, як матір свою рідну.

Рівненські топоніми теж можуть багато розповісти! Ось топонім — Рівне. Він свідчить про населений пункт, який розташувався на березі річки, що має назву Устя. Згадаймо, що слово «устя» означає гирло, тобто місце, де ріка впадає в океан, озеро або в іншу ріку. Але він означає ще і кінець нижньої течії річки. Є ще одне значення слова устя — вузька протока, що з'єднує річки, затоки, лимани між собою або морем.

Досить глянути на карту, щоб переко­натися в тому, що назва Устя означає кінець річки, бо ось у кількох кілометрах від Рівного вона впадає у Горинь.

А звідки походить топонім Рівне? Існує кілька версій його виникнення. Найпоши­реніші — місто так називається завдяки розташуванню його на рівній місцевості. Є ще версія, яка вказує, що у поселенні були оборонні рови, заповнені водою. Це припущення має певні підстави, бо у минулому столітті існувало передмістя під назвою Зарів'я. Отже, топонім Рівне — старовинний.

А тепер про вулиці, їх назви. Вони можуть багато розповісти. Вважається, що найстарішими топонімами на карті міста є назви вулиць Литовська, Шкільна, Замкова, Костьольна. Вслухайтеся в їх звучання, їх значення. Через ці топоніми до нас промовляє сама історія.

Візьмемо для прикладу назву вулиці Литовської. Чому Литовська? Та тому, що у кінці XIVстоліття Волинська земля в складі інших українських земель — Полісся, Київщини, Поділля — входила до складу Литви. Історія свідчить, що ніколи не було ненависті між литовським та українським народами. З України в Литву перейшло християнство. Литовські князі хрестилися в грецькому обряді, у своїх звичаях наслідували наших князів, на своїх дворах вживали українську мову, споруд­жували церкви, засновували монастирі, веліли переписувати старі книги, зберігали давні українські звичаї: «Ми старовини не рухаємо і нових не уводимо», — часто говорили литовські князі.

А ось вулиця Шкільна. Більшість рівняй вважає, що назва походить від того, що на цій вулиці була школа. Відомо, що у XVI-XVIIстоліттях, та й пізніше, у Рівному було багато жителів-евреїв, які мали тут цілий ряд синагог, які єврейською мовою називалися «школа».

До речі, і до сьогодні на цій вулиці зберігся будинок синагоги, правда, пере­твореної у спортзал.

Головна вулиця міста була названа Шосовою після того, як стала складовою частиною шосе Київ-Берестеня (Брест), що пролягло через місто в 60-х роках XIXст. У 1917-1920 роках вона змінила кілька назв і після загарбання Польщею стала називатися вулицею 3 травня на ознаменування події, яка сталася у Польщі З травня 1791 року, коли польський сейм ухвалив першу Польську Конституцію.

Вулиці набрали польськомовного звучання — Блотна (Болотна), Цясна (Тісна), Цєпла (Тепла), Дольна (Долішня), Дзєльна (Дільна), Глембока (Глибока), Големб'я (Голубна), Мидлярська (Миловарна).

Топоніми — це історія. Захопивши місто, загарбники відразу ж намагалися підкрес­лити, що вони тут справжні господарі. Це яскраво видно на прикладі Рівного. Так, уже через кілька днів після захоплення поляками міста у вересні 1920 року міська управа прийняла розпорядження про заміну вивісок на магазинах, конторах, установах, організаціях. Вони мали бути написані польською мовою. Назви вулиць, які розкривали історію України, почали поспіхом перейменовуватись.

Нова хвиля перейменувань у Рівному відбулася після вересня 1939 році. Вже в одній із перших постанов Рівненського міськвиконкому від 5 січня 1940 року говорилося: ... перейменувати вулиці і парки м.Ровно, які носять імена графів, князів, генералів, поміщиків, буржуазних націоналістів та ворогів народу... Далі наводився список 35-ти вулиць, які одержували нові назви. Так, серед 194 вулиць, що були на той час у Рівному, з'явились вулиці Карла Маркса, Калініна, Кірова, Ворошилова, Пушкіна, Гоголя, М.Островського, Марії Демченко, Комсомольська та інші.

Ще одна хвиля перейменувань проко­тилася Рівним після 1941 року, коли місто було окуповане гітлерівськими загарбниками. Рівняни вимушені тоді були жити на вулиці Гітлерштрассе (головна вулиця), потім перейменованій у Німецьку, з'явились вулиці Німецької армії, Кенігсбергштрассе та інші.

1944 рік. Знову перейменування: з'явилися вулиці Сталіна (головна), Пушкіна (колись Дубецького), Свердлова (Шемплянського), Щорса (Ліса Кулі), Фрунзе (Костельна), Дзержинського (Чарнецького), Ворошилова (Дубенська), 17 вересня (Пілсудського), Леніна (Галлера), Чапаева (Скорупки), Черво-ноармійська (13 дивізії), Комсомольська (Фоша), К.Маркса (Понятовського), Радянська (Кляшторна), Кагановича (Колейова, Вокзальна), Горького (Легіонів), Бульонного (Біла), Кірова (Домбровського) та ін.

У повоєнний час Рівне почало бурхливо будуватись. Нові вулиці отримували здебільшого імена людей, які не мали жодного відношення до міста, його історії. Наприклад — Бакинських комісарів, Верещагіна, Воровського, Гайдара, Жда­нова, Заломова, Павлика Морозова та ін.

У 80-і роки 16 вулиць Рівного носили імена партійних і державних діячів СРСР, 12 — міжнародного комуністичного руху, які зовсім не були причетні до історії Рівного. У цей час в місті налічувалося 379 вулиць та провулків.

Але життя йшло вперед. У середині 80-х років почалася демократизація суспільства. Життя вимагало впорядку­вання найменувань вулиць обласного центру. В цю роботу активно включилися члени створеної у 1987 році міською Радою комісії з найменування внутріміських об'єктів. До її складу увійшли працівники обласного державного архіву та крає­знавчого музею, історик, архітектор, письменник та інші. Критеріями роботи комісії стали чіткість назв вулиць, провул­ків, майданів, відповідність їх нормам сучасної української мови, зв'язок з історією держави, міста, краю, зручності для масового вжитку.

В архівних матеріалах було відшукано старі найменування вулиць, провулків, майданів Рівного XVII-XIXстоліть. У результаті цієї роботи складено список внутріміських об'єктів і представлено на обговорення громадськості міста та області.

Міська Рада прийняла пропозиції комісії про повернення вулицям міста їх історичних назв, а також перейменування вулиць, які були названі іменами тих людей, які не мали ніякого відношення до історії Рівного, або взагалі невідомих людей (Савін, Охотський, Дубровин).

У 1989 році комісія склала анотовані списки кандидатів на присвоєння вулицям імен. За поданням комісії було наймено­вано та перейменовано цілий ряд вулиць, провулків, майданів, скверів міста. Так,міська Рада у 1989 році тричі — у лютому, травні та серпні приймала рішення про найменування та перейменування міських об'єктів - 12, у 1991 - 18, 1992 - 46, у 1993 — 58. Усього це стосувалося більше 130 внутріміських об'єктів.

У 1993 році міська Рада випустила довідник «Нові назви вулиць», у якому вміщено короткі анотації назв вулиць. Через два роки було випущено карту-схему (розміщення вулиць та їх нові назви, об'їзні магістралі тощо). Але там вміщено було всього близько 100 об'єктів.

Життя вимагало більшого — праців­никам пошти, швидкої медичної допомоги, побутових аварійних служб, міліції, пожежникам потрібний довідник, який включав би всі, а їх понад 400, внутрі­міські об'єкти — перейменовані і такі, які зберегли свої назви, і короткі анотації до них. Нове видання стане в пригоді також краєзнавцям, учителям, культосвітнім працівникам, узагалі всім тим, хто любить та шанує історію старовинного Рівного.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 70

Безкоштовна робота

Закрити

Місто Рівне

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.