План

1. Розкрити сутність та особливості часу(зоряний, сонячний, місцевий, середній сонячний, поясний, літній, київський, всесвітній, тощо).Що таке лінія зміни дат?

2. Розкрити типи земної кори та їх особливості.

3. Охарактеризувати особливості хімічного та речовинного складу земної кори.

4. Обгрунтувати класифікацію та фізичні властивості мінералів, їх практичну цінність

5. Розкрити основні етапи розвитку земної кори. Що таке абсолютна і відносна геохронологія?

6. Обгрунтувати класифікацію гірських порід та іх практичне значення.

7. Схарактеризувати сутність та особливості магматизму та вулканізму

8. Обгрунтувати причини та особливості виникнення землетрусів. Наведіть приклади сейсмічно активних поясів Землі

9. Розкрити сутність геосинкліналей та платформ

7. Схарактеризувати сутність та особливості магматизму та вулканізму

Одним з найяскравіших доказів постійного розвитку земної кори є вулкани. Вони і сьогодні досить поширені на Землі, а в минулому відіграли провідну роль у формуванні зовнішніх оболонок планети. Вулканічні явища одні з найбільш руйнівних і катастрофічних у природі. Термін "вулканізм" походить від назви одного з Лопарських островів, що знаходяться біля берегів Італії, — Вулкане.Вулкани розрізняються за розмірами, формою, будовою кратера і підвідного каналу — жерла. Узвишшя найчастіше має конічну форму, тому його називають конусом вулкана. Висота конуса залежить від віку вулкана і характеру його виверження. Кратер з'єднується з жерлом — підвідним каналом, по якому з глибини надходять продукти виверження.Магма утворюється в земній корі або верхній мантії. За активністю вулкани поділяються на діючи і згаслі. До діючих належать вулкани, виверження яких відбувалося порівняно недавно. Таких вулканів на Землі понад 600. До згаслих належать вулкани, виверження яких відбувалося лише в геологічному минулому, їх нараховують понад 300.За характером виверження вулкани поділяються на три категорії: лавову, змішану і газово-вибухову. До лавової категорії належать площинний, тріщинний і гаванський типи вулканів. Для них характерні виливи лави на величезні площі через тріщини земної кори(Бразилія, Ісландія). Гавайський тип відрізняється від двох попередніх тим, що виверження магми на великі простори відбувається через центральні канали. Змішана категорія - найбільш повне виверженням: спочатку викидаються гази і уламки, далі виливається магма, а пізніше починається тривала поствулканічна діяльність(Стромболі і Вулкано Етна, Везувій). Виверженню звичайно передує сильний землетрус, після чого викидається велика кількість газу і вулканічних уламків. Викиди супроводжуються сильними вибухами(Мон-Пеле, Мерапі, Ши-велуч, Кракатау).Переважна більшість діючих і згаслих вулканів розташована в екваторіальній, тропічній і помірній областях. На земній кулі виділяють три вулканічні пояси: Тихоокеанський, Середземноморсько-гімалайський та Атлантичний.Тихоокеанський. Тут нараховується 322 діючих вулкани. Найбільше їх зосереджено на Зондських, Японських і Курильських островах, Камчатці, в Центральній і Південній Америці. Найбільш відомими вулканами є Ключевська Сопка, Авачинський, Шивелуч, Фудзіяма, Катмай, Мауна-Лоа. Основна маса вулканів зосереджена на островах Південно-Східної Азії. Серед них є вулкан Кракатау. Попіл, викинутий в атмосферу цим вулканом, розсіявся по всій Землі. Океанічні хвилі цунамі, які були викликані вибухом вулкана, погубили 36 тис. людей.


8. Обгрунтувати причини та особливості виникнення землетрусів. Наведіть приклади сейсмічно активних поясів Землі

Землетруси — це раптові коливання земної кори, зумовлені різного роду природними причинами. Основна причина землетрусів — розрядка внутрішніх напружень в зонах активних рухів земної кори. Деякі землетруси викликаються вулканічною діяльністю та наземними і підземними обвалами. На відміну від вулканічних вивержень, землетруси часто охоплюють величезні території. Але найбільшої сили вони досягають в молодих складчастих областях, вулканічних поясах і серединних океанічних хребтах. Ці зони називаються сейсмічними. На території України, наприклад, такими сейсмічними районами є Карпатські і Кримські гори. У всі часи землетруси нерідко супроводжувалися катастрофічними руйнуваннями населених пунктів і численними жертвами. Токіо, Лісабон, Скопле, Ташкент, Спітак та інші міста у свій час зазнали нищівної руйнівної дії землетрусів. На Землі кожен рік буває в середньому понад 100 тис. землетрусів. Кожні 5 хв. земна кора зазнає трясіння під дією поштовхів підземної стихії, можна говорити про такий її стан як нормальний, а не винятковий. Виділяється потужний Тихоокеанський пояс, в якому звільняється близько 80 % сейсмічної енергії Землі. Він поширений майже всюди, де океан межує з Азією, Північною і Південною Америкою, численними островами. Гадають, що вони пов'язані з переміщенням океанічної земної кори під материкову. Менш сейсмічно активним є Європейсько-Азіатський пояс, на долю якого припадає 15 % сейсмічної енергії. Він охоплює басейн Середземномор'я, Кавказ, Іран, Памір, Тянь-Шань, Гімалаї, гори Південно-Східної Азії. До другорядних сейсмічних районів належать підводні серединно-океанічні хребти в Атлантичному та Індійському океанах, а також Східноафриканські розломи, які проходять через Червоне море і Великі Африканські озераю. Землетруси бувають тільки там, де земна кора прорізана тектонічними розломами, де дуже високі гори знаходяться по сусідству з океанічними западинами, в областях молодих складок. Оцінка інтенсивності землетрусів здійснюється в балах. Інтенсивність землетрусу визначається силою його дії на людей, ступенем пошкодження будинків,а також за змінами, які відбуваються в гірських породах і в ґрунтовому покриві на земній поверхні. Інтенсивність кожного окремого землетрусу допомогою сейсмографів — приладів, що використовуються для запису сили землетрусів. Точка виникнення землетрусу — це його фокус, а точка на поверхні, яка розташована над фокусом - епіцентром землетрусу. В сейсмічно активних районах ведуться спеціальні спостереження за станом і переміщенням гірських порід, змінами напруги електричного поля в атмосфері, аналізується рівень залягання підземних вод та їх хімічний склад, здійснюються спостереження за поведінкою риб, тварин і птахів. Адже люди давно помітили, що за декілька годин до землетрусів багато тварин стають надмірно збудженими. У багатьох будинках Японії, де землетруси є особливо частими, розводять в акваріумах рибок. За кілька годин до землетрусів ці рибки починають нервово метушитися.


9. Розкрити сутність геосинкліналей та платформ

Геосинкліналями називають ділянки земної кори, що характеризуються активними диференційованими тектонічними рухами з переважанням опускання літосфери, посиленим нагромадженням осадових відкладів, інтенсивним проявом магматизму і процесами гороутворення. Геосинклінальні області мають лінійно витягнуту форму довжиною в тисячі і шириною в сотні кілометрів. Вони часто приурочені до глибоких тектонічних розломів, що досягають межі верхньої мантії. Утворення розломів супроводжується дробленням складок земної кори, посилюється вулканічна і сейсмічна активність. Внаслідок інтенсивного прогинання на морському дні нагромаджуються осадові відклади завтовшки в сотні і тисячі метрів. Головний етап завершується розчленуванням зони осадо нагромадження на численні прогини і підняття. Геосинклінальний шлях розвитку пройшли всі древні і молоді платформи, гірські системи. Основні відмінності в розвитку тих чи інших геологічних структур визначаються часом їх утворення та інтенсивністю тектонічних процесів. На сучасному етапі розвитку літосфери існує два величезних геосинклінальних пояси — Тихоокеанський і Середземноморсько-гімалайський. Тихоокеанський пояс, простягається вздовж західних і східних берегів Тихого океану. Він охоплює системи острівних дуг і глибоководних жолобів, окраїни моря. Середземноморсько-гімалайський пояс має широтне простягання і переживає прикінцеву стадію розвитку. Він охоплює Піренеї, Альпи, гірські системи Апеннін, Балкан і Криму, Карпати, Кавказ, Тянь-Шань, Памір, Гімалаї та ін. Платформами називають малорухомі ділянки земної кори, які закінчили геосинклінальний шлях розвитку. На платформах зараз відсутні складко утворюючі процеси і вулканічна діяльність. Нижній структурний ярус платформи - складчаста основа, або фундаментом, він характеризується великою зім'ятістю пластів сильними тектонічними рухами, які мали місце в минулому. Залежно від вертикальної спрямованості переміщень літосфери платформи поділяють на материкові та океанічні.Материкові платформи — це відносно стабільні області з переважанням піднять літосфери. Це найдревніші ділянки земної кори, які утворилися в результаті підняття з надр Землі більш легких елементів. Платформи утворюють ядра всіх континентів: в Євразії — це Східноєвропейська; в Азії — Сибірська, Китайська, Індостанська; в Америці — Північноамериканська, Південноамериканська, Східнобразильська; в Африці — Північно- і Південноафриканські; в Австралії — Австралійська; в Антарктиді — Антарктична. На території Східноєвропейської платформи такими є Балтійський та Український кристалічні масиви, в межах Сибірської платформи — Алданський щит. На щитах дуже поширені породи архейського і протерозойського віку, з якими пов'язані великі родовища залізних руд, хрому, нікелю, міді, марганцю, золота та ін.Океанічні платформи, як і материкові, є відносно стабільними областями, але в них переважають тривалі опускання літосфери, їх межі окреслені материковими схилами і океанічними жолобами з одного боку і серединно-океанічними хребтами — з другого. В основі океанічних плит залягає базальтовий шар. З поверхні їх горизонтально прикривають осадові породи. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Землезнавство 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.