План

1. Господарсько-культурна класифікація

2. Концепція етногенезу Гумільова (енергетична концепція)

3. Соціокультурна концепція Бромлея

5. Розкрийте сутність концепції автохтонізму та міграціоналізму

6. Цивілізаційна концепція етносу

7. Особливості етногенезу українського народу

8. Визначте основні етнічні функції релігії

9. Розкрийте взаємовідношення етносу і релігії

10. Етнічні процеси: їх класифікація та характеристика

11. Розкрийте сутність проблеми «культури» в етнології.

1. Господарсько-культурна класифікація

Господарсько-культурна класифікація базується на етнолгічних методах дослідження господарства і культури і використовуєся при вивченні етногенезу народів, їх етнічної історії, історії господарства, матеріальної і духовної культури, проблем, связанних з етнічними процесами культурних та історичних відношень між народами. Методологічною основою такої типологізації є виділення господарсько-культурних типів.

Автори господарсько-культурної класифікації рассматривали факти однакових способів господарської діяльності та типологічно близьких явищ культури в схожих умовах географічного середовища як однакову відповідь етнічних груп на ці умови. Така відповідь вони й назвали господарсько-культурним типом (ХКТ). В етнології під господарсько-культурним типом розуміються певні комплекси особливостей господарства і культури, які складаються історично у різних народів, що знаходяться на близьких рівнях соціально-економічного роз ¬ витку і що мешкають в подібних умовах середовища.

Основи господарсько-культурної класифікації народів мира почали розроблятися задовго до того, як етнологія виокремлилася в якості самостійної науки. Ще в античності робилися спроби пов'язати етапи розвитку суспільства з певними стадіями господарського та культурного процесу і були виділені три його стадії: збиральництво і полювання, пастуходи, землеробство. Це відповідало переходу від дикості до варварства і цивілізації. Очевидно, що такий підхід фіксовановал все більш високу продуктивність праці: 1) тип з преобладаном в господарстві полювання, збирання і частково рибалкаства, 2) тип мотичного (ручного) землеробства і пастушачого животноводства; 3) тип плужного (орного) землеробства з використання тяглової сили домашніх тварин.

Сама концепція ХКТ була розроблена в нашій країні і искористується зараз для вивчення етногенезу народів, їх етнічської історії, історії господарства, матеріальної і духовної культури. Визначальні ознаки господарсько-культурного типу-характер, образ і рівень розвитку господарства та господарської діяльності людей. Зовнішність і характер культури мають при цьому важливе, але невирішені значення. Число господарсько-культур-них типів обмежено і може бути пов'язане з етапами соціально-економічного розвитку суспільства. Класифікація етносів по господарсько-культурним типам стосується тільки традиційних ¬ них культур і не йде далі середніх століть.

В первісно-общинної епосі ми виділяємо групу присвоюються ¬ БЕЗПЕЧУЮТЬ господарсько-культурних типів - це бродячі мисливці і збирачі: спеціалізована полювання і збирання в тро ¬ піках; полювання, рибальство і збиральництво в помірному поясі; піша тайгова полювання; арктична полювання на морського звіра, полювання на оленя, полювання, рибальство, збиральництво з зачатками землі ¬ робу і тваринництва.

Потім виділяється група виробляють (ранніх) господарських ¬ но-культурних типів, в яких поступово провідне місце зани ¬ мают землеробство і скотарство: комплексне господарство ранніх землеробів субтропіків; землеробство і тваринництво поміркований ¬ ного поясу в давнину; ручне землеробство тропіків. Група виробляють (розвинених) господарсько-культурних типів связана з появою східних цивілізацій і включає чабанські скотарство, кочове скотарство, плужне землеробство.

Ця класифікація хороша для ранніх етапів розвитку суспільства, але навіть при цьому вона має межі застосування. Так, багато етноси виявляться розчленованими: наприклад, серед чукчів виділяються оленярі і мисливці на морського звіра.

Відмінною особливістю господарсько-культурної класифікації є підкреслення виняткової залежне господарсько-культурної типології від умов географічного середовища взагалі і від умов господарської діяльності людина зокрема. У той же час питання про спільність культур етнічних груп, про спільну історичну долю народів відсувається на другий план. Тому ряд вчених пропонує доповнити господарські критерії класифікації певними культурними критеріями.


2. Концепція етногенезу Гумільова (енергетична концепція)

Лев Гумільов розглядав етнос як біологічну спільноту істот виду подібно до ареалу тварин. Він вважав, що етнос народжується внаслідок “пассіонарного поштовху”, що стається під впливом певного космічного опромінення або тектонічних процесів у надрах землі. Внаслідок цього поштовху з’являються “пассіонарії” — люди, здатні йти до своєї мети всупереч інстинкту самозбереження. Діяльність пассіонаріїв задає мету і згуртовує окремі родоплемінні та інші групи людей в етнос. Життя етносу триває приблизно і200—і300 років, а весь його наступний розвиток визначається територіальними особливостями його розселення і психобіологічними характеристиками пасіонарності. Загибель етносу не означає смерті людей, які його утворюють, а тільки ослаблення і розпад зв’язків між ними, а відтак — входження їх до складу інших етносів. Оскільки, згідно з підходом Льва Гумільова, етнос є категорією не історичною, а біологічною, тобто рушіями розвитку є не соціум чи культура, а природа, то і категорія нації у його системі відсутня.


3. Соціокультурна концепція Бромлея

Радянський вчений Юлій Бромлей був автором офіційного, прийнятого в радянській науці визначення етносу. Згідно його теорії, етнос — це стала сукупність людей, що склалася на певній території і характеризується відносно стабільними особливостями мови, культури і психіки на підставі чого люди усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень, що й закріплюється у їх назві.

Етнос розглядався Бромлеєм як родова, базова, рядоутворююча категорія стосовно інших конкретно-історичних типів об’єднання людей: роду, племені, народності, нації. Як істинний марксист, радянський академік мав продемонструвати як відбувався прогрес у національній сфері, відповідно до розвитку соціально-економічних формацій. Первіснообщинному ладові відповідали роди і племена, рабовласницькому і феодальному — народності, а з розвитком капіталізму виникають нації

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Етнологія 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.