Сутність класичної та неокласичної теорій міжнародної торгівлі у сучасних міжнародних економічних відносинах
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. КЛАСИЧНА ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1. МЕРКАНТИЛІЗМ ЯК ПРЕДТЕЧА КЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ. МОДЕЛЬ ДЕВІДА Х'ЮМА.
1.2. ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ АДАМА СМІТА
1.3. ДЕРЖАВА В УМОВАХ АВТАРКІЇ
1.4. МОДЕЛЬ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕРЕВАГ Д. РІКАРДО
1.5. ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ У ВИПАДКУ МНОЖИННОСТІ ТОВАРІВ
РОЗДІЛ ІІ. НЕОКЛАСИЧНА ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1.КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ ТОРГІВЛІ
2.2. ВИРОБНИЧИЙ ТА СПОЖИВЧИЙ ЕФЕКТ В НЕОКЛАСИЧНІЙ ТЕОРІЇ ТОРГІВЛІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ ІІ. Неокласична теорія міжнародної торгівлі
2.1. Концептуальні засади неокласичної теорії торгівлі
Наприкінці 19-го – початку 20-го століття з’явилася неокласична теорія. Новизна її в тому, що вона має справу зі змінними видатками. Тому крива трансформації виробничих можливостей опукла відносно початку координат.
Відміна від класичної теорії:
1)В неокласичній теорії розглядаються попит та пропозиція на товари, що є базовими компонентами споживчої системи.
2)Неокласична теорія базується на так званих змінних видатках.
3)Неокласична теорія має справу зі зростаючими видатками виробництва і тому крива трансформації виробничих можливостей має іншу форму ніж в класичній теорії.
Графік. Рівновага виробника в умовах автаркії (неокласична модель).
Рис.2.1.
Виробництво в умовах автаркії знаходиться в стані рівноваги у точці Е, тобто в точці дотику кривої трансформації виробничих потужностей до лінії внутрішніх цін. У цьому випадку виробник не має стимулу до зміни структури виробництва, оскільки в цьому випадку . Будь-яка інша точка навіть при такому ж співвідношенні цін не може бути точкою рівноваги. Точка А не може бути точкою рівноваги в умовах автаркії, тому що лінія цін в цій точці має менший нахил, ніж попередня лінія внутрішніх цін, співвідношення цін в цій точці більше ніж співвідношення граничних витрат:і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Х та зменшити виробництво товару Y, тому що виробництво товару Х є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару Y.
У точці В все навпаки - і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Y та зменшити виробництво товару X, тому що виробництво товару Y є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару X. Ці співвідношення свідчать, що в обох випадках заради збільшення прибутку мають перейти в точку Е.
Тобто в точках А і В виробник буде рухатись до точки Е. В точці Е виробляється ОХЕ одиниць товару Х і OYEодиниць товару Y.Нахил лінії цін дорівнює граничній нормі трансформації: .
Графік. Загальна економічна рівновага в умовах автаркії.
Рис.2.2.
Економіка знаходиться у стані рівноваги у точці Е. Ця точка характеризує максимальний можливий рівень добробуту за наявних виробничих потужностей (що визначаються кривою трансформації).
Крива байдужості та крива трансформації виробничих потужностей мають одну лише спільну точку Е. Е також є спільною точкою між цими кривими та лінією цін.
Ми кажемо, що економіка знаходиться у стані автаркії в рівновазі, коли лінія цін дорівнює граничній нормі корисності і граничним витратам:
Це і буде математичний запис рівноваги в точці Е.
Гранична норма корисності- співвідношення граничної корисності товару Х до граничної корисності товару Y.
Гранична корисність – це корисність яку має товар у результаті споживання додаткової одиниці товару.
Виробництво і споживання товару Х в умовах автаркії дорівнює OXE, виробництво і споживання товару Y в умовах автаркії дорівнює OYE.
Для того щоб розглянути переваги країни від зовнішньої торгівлі, ми повинні врахувати припущення, які має неокласична модель:
1)відсутність видатків, пов’язаних з переміщенням факторів виробництва із галузі в галузь; це означає, що виробництво не може швидко адаптуватись до зміни співвідношення цін, тому першою реакцією після початку зовнішньої торгівлі буде зменшення виробництва товару Y, а ресурси в галузь, що виробляє товар Х надійдуть лише через певний час.
2)всі фактори виробництва використовуються повністю (тобто в країні відсутнє безробіття)
3)криві байдужості не перетинаються; це означає, що смаки споживачів в економіці значною мірою подібні і зовнішня торгівля не змінює розподіл доходів.
4)одна з країн (А) має порівняльну перевагу в виробництві одного товару (Х), а інша країна (В) – в виробництві другого товару (Y):
Для взаємовигідної торгівлі необхідні різні ціни.
Графік. Виграш країни від зовнішньої торгівлі в неокласичній моделі.
Але після початку зовнішньої торгівлі, рівень цін змінюється до світового (зменшується ціна на товар У і збільшується співвідношення цін), тому країна зменшує виробництво товару У та збільшує – товару Х. Встановлюється нова рівновага в точці Е1. Новий рівень споживання встановлюється в точці С, більш високому (оскільки збільшилось як споживання товару Х, так і товару У), ніж раніше, оскільки співвідношення цін визначає структуру споживання. Збільшився добробут країни.
Крива байдужості дотична до лінії світових цін показує новий рівень споживаннятоварів Х і У. В умовах внутрішньої торгівліспоживалось ОХС одиниць товару Х і OYC одиниць товару Y.
Внаслідок участі у міжнародній торгівлі збільшилося споживання товарів Х і У. Нова крива байдужості в умовах вільної торгівлі знаходиться вище ніж крива байдужості, що характеризує споживання в умовах автаркії. ІС1 вище ІС0.
Різниця між виробництвом і споживання:
по товару Х: додатнім і дорівнює експорту країни (відрізок ХСХ1 або КЕ1)
по товару У: від’ємним і дорівнює імпорту країни (відрізок КС).
В результаті участі в міжнародній торгівлі:
1)Змінюється структура виробництва товарів
a.Збільшується виробництво товарів, в яких країна має порівняльну перевагу
b.Зменшується виробництво товарів, в виробництві яких країна не має порівняльних переваг
2)Змінюється рівень споживання.
Країна А буде експортувати ХЕ1ХС одиниць товару Х та імпортувати УЕ1УС одиниць товару У.
Трикутник СКЕ1 – торговельний трикутник, який показує обсяги експорту та імпорту країни внаслідокміжнародної торгівлі.
Вплив зовнішньої торгівлі на економіку країни В (країни-партнера)
Рис. (2.4)
IC1 – крива байдужості до лінії світових цін
IC0 – крива байдужості до лінії внутрішніх цін
E – точка рівноваги в умовах автаркії
C – точка рівноваги в умовах вільної торгівлі
До початку міжнародної торгівлі країна В виробляла ОХЕ одиниць товару Х і ОУЕ одиниць товару У. Після початку міжнародної торгівлі країна В збільшує виробництво товару У (ОУЕ1) та зменшує виробництво товару Х (ОХЕ1).
OYE1>OYE, (2.5)
OXE1
В умовах вільної торгівлі споживається ОХС одиниць товару Х і ОУС одиниць товару У.
Трикутник Е1АС – торговельний трикутник, що показує обсяги експорту та імпорту країни. АС – імпорт; АЕ1 – експорт.
Коли країна В має порівняльні переваги у виробництві товару У, то:
Зростає виробництво товару У і зменшується виробництво товару Х.
Змінюється рівень споживання (зростає споживання Х і У).
Країна виграє від зовнішньої торгівлі, тому що IC1 вище IC0, тобто добробут країни В став більшим ніж в умовах автаркії. В цілому виграш можна поділити на:
виробничий ефект
споживчий ефект