Основи економічної теорії 1
План
Еволюція форм вартості та сутність грошей
Функції грошей
Грошовий обіг, його закони та методи регулювання
Використана література
Еволюція форм вартості та сутність грошей
Грошова форма вартості і сутність грошей. Засобом вираження вартості всіх інших товарів в умовах розвинутого виробництва є гроші, або грошова форма вартості. Попередніми, менш розвинутими, були проста, розгорнута і загальна форми вартості.
Проста форма вартості. Обмін продуктами, як уже зазначалося, виник ще у первісному суспільстві й мав епізодичний характер. Наприклад, одна община могла обмінювати надлишок дичини на надлишок риби, що утворився в іншої общини. Ця форма вартості була не лише найпростішою, що відображала відносини між двома товаровиробниками, а й випадковою, оскільки обмін цей не мав регулярного характеру. Випадковим було й те, які продукти і в якій пропорції обмінювалися.
Розгорнута форма вартості. З розвитком виробництва відбувалося поглиблення суспільного поділу праці, що супроводжувалося зростанням її продуктивності та появою додаткового продукту. Першим великим поділом праці, як уже зазначалося, було виділення скотарських і землеробських племен, тому надлишки тварин і продукти тваринництва (м'ясо, вовна та ін.) вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства.
Внаслідок регулярного обміну мінові пропорції набували стійкішого характеру, наближалися до витрат праці. Але оскільки товар безпосередньо обмінювався на інший, а обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розпадом первісного ладу поступився місцем індивідуальному обміну, останній наштовхнувся на певні обмеження. Так, власник шкури тварини міг придбати зерно лише в тому разі, якщо ця шкура була потрібна власнику зерна. Тому обмін одного товару на інший нерідко ставав неможливий, вартість кожного товару не набувала кінцевого, загальноприйнятого вираження. Для цього необхідний був товар, який мав би споживчу вартість для всіх членів суспільства.
Загальна форма вартості. Розвиток виробництва, поглиблення суспільного поділу праці, розширення кола обмінюваних продуктів зумовили стихійне виділення такого товару, на який обмінювалися всі інші товари, а отже загального еквівалента. На різних етапах історичного розвитку в різних країнах і місцевостях роль загального еквівалента виконували неоднакові товари. Це були переважно продукти масового виробництва, що відіграваливирішальну роль в економіці народів. Так, у давніх греків загальним еквівалентом була худоба, у скандинавських народів — хутро і шкури, в Монголії, у Судані й Абіссінії — сіль. На Русі тривалий час загальним еквівалентом було хутро родини куниць (хутро куниці називали куною, хутро соболя — ногатою).
Гроші — специфічний товар, який відіграє роль загального еквівалента (всезагальної обмінюваності), завдяки чому в ньому виражається вартість всіх інших товарів і встановлюються виробничі відносини між суб'єктами господарювання.
З часом роль загального еквівалента закріпилася за золотом. Воно виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром разом з іншими товарами. Паралельно із золотом загальним еквівалентом було й срібло. Так тривало кілька тисячоліть, і лише у другій половині XIX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту. Сутність грошей повніше розкривається у виконуваних ними функціях.