ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Роль і місце малих підприємств в ринковому середовищі

1.2. Критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання в Україні і світі

1.3. Фактори формування та розвитку малого бізнесу в УкраїніРОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКА МАЛОГО БІЗНЕСУ

2.1. Законодавство України про державну підтримку малого бізнесу

2.2. Аналіз основних показників розвитку малого бізнесу в Україні

2.3. Аналіз стану розвитку малого підприємництва в Рівненській областіРОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДТРИМКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Світовий досвід регулювання малого підприємництва

3.2. Фінансові технології у сфері малого підприємництва в Україні і регулювання їх державою

3.3. Шляхи удосконалення регулювання і підтримки малого підприємництва на державному та регіональному рівнях

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

3.2. Фінансові технології у сфері малого підприємництва в Україні і регулювання їх державою

На сьогодні українська економіка переживає суперечливі процеси становлення і розвитку підприємницького сектора. Вітчизняний бізнес намагається утвердити свої позиції в умовах невизначеної економічної ситуації. Його поступ на вітчизняному ринку супроводжується значними труднощами, які великою мірою пов’язані з вишукуванням джерел фінансової підтримки. Брак коштів для малого підприємництва став чи не найголовнішою перешкодою на шляху становлення приватного сектора й розбудови економіки на ринкових засадах.

Ефективне функціонування малого підприємництва вимагає науково обґрунтованого визначення поточної та майбутньої потреби у фінансових ресурсах, пошуку методів її скорочення, а також джерел покриття такої потреби. Враховуючи, що фінансування підприємницької діяльності умовно розподіляється на внутрішнє і зовнішнє, то, відповідно, можна виділити і два основні шляхи збільшення капіталу підприємства з урахуванням конкретної фінансової ситуації в різні періоди часу. На особливу увагу підприємців заслуговує зовнішнє фінансування.

В сучасних умовах повний спектр залучення фінансових ресурсів для функціонування малих підприємницьких структур на рівні фінансових технологій складається з таких напрямів:

1.Отримання кредитів у фондах підтримки підприємництва.

2.Отримання кредитів у банках.

3.Отримання державних кредитів.

4.Позики друзів, рідних, близьких, довірених фінансових структур.

5.Отримання державних гарантій для залучення позабюджетних інвестицій.

6.Отримання пайових державних інвестицій.

7.Залучення кредитів та інвестицій зарубіжних фірм.

8.Залучення кредитів та інвестицій міжнародних фінансових інститутів та програм підтримки розвитку малого бізнесу.

9.Отримання позик у кредитних спілках.

10.Гарантійне кредитування.

11.Фінансування з обласних бюджетів, бюджетів районів і мст на виконання регіональних програм підтримки малого підприємництва.

12.Використання таких фінансових технологій як: лізинг, факторинг, селенг та інші напрями.

Далі ми розглянемо детальніше деякі з вищенаведених джерел фінансування малих підприємств в Україні.

Незважаючи на чималу кількість можливих фінансових технологій, нині як перед підприємцями-початківцями, так і перед досвідченими бізнесменами постає одна й та сама проблема: де взяти капітал для започаткування і розширення бізнесу?

У цій ситуації одним з головних завдань держави має стати запровадження виваженої політики фінансової підтримки малого бізнесу. Вона має посісти одне з ключових місць у реалізації комплексу заходів державної підтримки малого підприємництва.

В Україні поки що не створено цілісної системи фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу, що не тільки стримує розвиток такої діяльності, але і знижує ефективність її функціонування та вплив на піднесення національної економіки.

Поряд із законодавчо-управлінською підтримкою малого бізнесу потрібна і економічна, яка зможе прискорити ріст і насиченість ринку, спрямувати виробництво на шлях задоволення попиту споживачів.

Слід звернути увагу на таку важливу деталь, що системи фінансово-кредитної підтримки в розвинутих країнах світу при підтримці держави створюються лише для малого бізнесу. Великі підприємницькі організації вирішують власні фінансові проблеми самостійно, користуючись послугами фінансово-кредитних установ, які функціонують в країні та за її межами.

Широка і різностороння фінансово-кредитна допомога для малого бізнесу використовує різноманітні форми і методи.

Український досвід фінансової підтримки малого підприємництва поки що представлений лише традиційними елементами: забезпеченням фінансування через три державних фонди:

1) Український фонд підтримки підприємництва, якому виділяються бюджетні кошти на підтримку малого бізнесу. Цей фонд фінансує цільові програми та проекти часткової сплати процентів за видані підприємцям кредити установчих банків, а також надає консультативну допомогу. Проте діяльність його є незначною.

2) Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, який подає фінансову допомогу фермерам, здійснює оплату проектів земельних ділянок і частини процентів за подані безкоштовні кредити;

3) Державний інноваційний фонд України займається інноваційною підтримкою проектів через 27 регіональних відділень. 85% загальної кількості профінансованих проектів було запропоновані малим підприємствам.

За даними Міністерства економіки на початок 2004 р. в Україні налічувалось 84 відділення державних фондів підтримки підприємництва разом з АПК. Окрім державних фондів, в областях створюються регіональні фонди підтримки підприємництва, які зазначають залучають кошти місцевих бюджетів, асоціацій, громадських об’єднань, добровільних організацій та підприємств. За даними Міністерства економіки на початок 2003 р. налічувалось 68 таких фонди. Проте “названі фонди не стали дійовим інструментом фінансової підтримки малих підприємств, що пов’язано з незначними їх фінансовими можливостями, викликаними обмеженими ресурсами бюджетної системи, та неспроможністю залучити кошти з інших джерел”.

Враховуючи загальну ситуацію української економіки на сьогоднішній день, коли більшість об’єктів ринку потребують підтримки і інвестування, а дефіцит бюджету стає все гострішим, розраховувати на бюджетне фінансування чи перерозподіл тих чи інших коштів через державні відомства, фонди підтримки, як робиться в розвинутих країнах, не доводиться.

В зв’язку з цим необхідно внести в проект бюджету розділ, в якому слід передбачити кошти на державну підтримку малого бізнесу в розмірі 1,5–2% від загальної бюджетної маси.

В теперішній час єдиним реальним джерелом фонду є кошти від приватизації підприємств а також кошти від прибутку і реєстрації, що направляються в фонд. Але визначених механізмів контролю надходження цих коштів Радою Фонду до цього часу не розроблені. До того ж кредити Фонду держмайна недоступні, оскільки інформація про можливість отримання цих кредитів не є широко відомою. Фонд державного майна не афішує своїх можливостей підтримки малого бізнесу. В зв’язку з цим, в Програму приватизації потрібно ввести положення про обов’язкове направлення частини доходу від приватизації на створення нових робочих місць в сфері малого бізнесу. А також, було б добре частину коштів від цих двох джерел залишати в регіонах, щоб регіональні центри могли почати роботу по підтримці підприємств на місцях.

Водночас досвід реформ у перехідних економіках переконує, що пряма фінансова підтримка не є ефективною. Наприклад, 60% опитаних підприємців Польщі взагалі ніколи не чули про вітчизняні й міжнародні програми допомоги. Фінансування через цільові фонди переважно дуже обмежене, а програми підтримки з часом стають забюрократизованими, через що підприємці вдаються до неформальних джерел фінансування.

Але, незважаючи на деякі негативні аспекти прямих заходів фінансової підтримки у країнах із перехідною економікою, їх, безумовно, слід впроваджувати.

На сьогоднішній день реальним зовнішнім джерелом одержання додаткових коштів є банківський кредит. В умовах економічної нестабільності та інфляції найбільшого поширення набули короткострокові кредити (приблизно 90% обсягів кредитування), що, звичайно, не може задовольнити інвестиційних потреб малого бізнесу.

Зрозуміло, що інфляція породжує процентний ризик. Для його зниження банки запроваджують плаваючі процентні ставки за кредит, надають, як правило, короткострокові кредити терміном до одного року, кредитують позичальників за умови участі в одержанні прибутку. Останнє є характерним для інноваційного кредиту з підвищеним ступенем ризику, оскільки клієнт розраховується з кредитором частиною прибутку, одержаного в результаті реалізації інноваційного проекту. Крім того банки висувають малим фірмам певні вимоги. По-перше, дрібний власник мусить вкласти у проект 25-50% власних коштів. По-друге, банки вимагають гарантій в якості застави під кредит. По-третє, нерідко деякі банки призначають малим фірмам проценти, які вищі базової ставки для великих корпорацій. Така практика є тягарем для малих підприємств. Однак не всі банки однакові, тому доцільно звертатися за кредитом одночасно до кількох банків.

В Положенні НБ України “Про кредитування” №299 від 28.09.1995р. визначено для суб’єктів господарської діяльності такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Для фізичних осіб – споживчий кредит (тільки у натуральній грошовій одиниці).

Серед позик, виданих найбільшими банками України, такими як АК “Промінвестбанк”, АК “Укрсоцбанк”, питома вага позик, отриманих малими підприємствами, не перевищує 1,5-5 %. Цей відсоток є дещо вищим з новостворених комерційних банків. Є кілька причин, що зумовлюють такий стан. Традиційні банки (колишні державні) завжди обслуговували державний сектор економіки і до малого бізнесу ставляться з недовірою. А тому малі підприємства змушені звертатися до новостворених комерційних банків, де процентна ставка за позики на вища, ніж у вищезгаданих банках.

“У такій ситуації малі підприємства не можуть собі дозволити комерційних кредитів. Постає питання гарантії повернення позики в особі держави. Тільки так було б зменшено ризик неплатежу позикодавцеві й усунуто перешкоду кредитуванню малого бізнесу” [15, с. 20].

У країнах із розвинутою ринковою економікою здійснення фінансово-кредитної допомоги малому бізнесу відбувається з обов’язковою участю держави.

У США практикується, наприклад, надання малим підприємствам часткових і гарантованих позик, які, в свою чергу, стимулюють різноманітні комерційні організації (приватні банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, промислові та торгові корпорації) надавати вільний капітал таким підприємствам.

У Німеччині пряме фінансування малих компаній здійснюють три банки: “Кредитний банк відновлення” у Франкфурті, “Дайчаусгляйхсбанк” у Бонні та “Берлінер індустрібанк АГ” у Берліні. При цьому федеральним урядом чітко визначаються сфери діяльності підприємств, що мають право на отримання цих позик. Відповідні кошти передаються приватним банкам, що здійснюють цільове фінансування малих підприємств. Ці банки можуть здійснювати інвестиційне фінансування лише на певних жорстких умовах. Щоб забезпечити власну життєздатність, банки можуть виконувати певні функції нагляду: попередні (оцінка підприємства, діючих і можливих проектів), поточні (нагляд за операціями), подальші (реорганізація чи зміни в складі менеджменту).

З метою фінансової підтримки МСБ здійснюється надання федеральним урядом кредитів із низькою ставкою процента та пільговими умовами повернення. Значні кошти розподіляються по лінії так званої “Європейської програми відновлення”, яка бере початок із часів плану Маршалла. Джерелом її фінансування також є федеральний бюджет. Крім того, практикуються спеціальні кредити, спрямовані на створення робочих місць та поліпшення регіональної структури економіки.

Підтримка малих і середніх підприємств у Великобританії подібно до США здійснюється у формі гарантування позик, коли уряд гарантує 70% позик дрібним фірмам, а різні фінансові інституції – 30%. Наприкінці 80-х рр. щомісячно видавалося до 180 таких позик.

Відсутність кредитів в Україні пояснюється не досить розвинутим для умов ринкового середовища фінансово-кредитного сектора.

Як показує аналіз нормативно-правових документів, питання використання кредитної державної підтримки підприємств практично залишається нерозробленим. Існуючий в Україні підхід до вирішення питань державної кредитної підтримки підприємств, ще визначений Указом № 194/95 від 9.03.1997 р., лише обумовлює механізм її здійснення. Кредитна підтримка підприємництва в Україні не залежить від виду діяльності, суті роботи підприємства, що використовує банківський кредит, а отже, її не можна розглядати як метод стимулювання виробництва в інтересах розвитку території. Хоча “саме мобільність кредиту, за допомогою котрого швидко перерозподіляються загальні ресурси – гроші, дає можливість у стислі строки здійснити переорієнтацію виробництва, спрямувати його на інтереси регіону” [33, с.15].

Для використання кредиту як важеля економічної підтримки підприємства в інтересах регіону необхідним, на нашу думку є:

надання державних гарантів під кредити, спрямовані на малий бізнес, фермерське господарство, підприємства тих галузей, яким визначено пріоритети державними програмами;

законодавче встановлення пільгових кредитів, які спрямовуються на інвестування розвитку малого підприємництва;

зниження процентних ставок плати за кредит;

надання пільг або звільнення від податку на прибуток комерційних банків, отриманого від розміщення кредитів у сфери, що визначені державними програмами як пріоритетні.

Нажаль, ця проблема не може бути розв’язана в найближчій перспективі. Однак банківський сектор вже нині, втілюючи міжнародні проекти допомоги, може успішно запрацювати.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 130

Безкоштовна робота

Закрити

Вплив мікро- і макросередовища на діяльність малого підприємства в ринкових умовах

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.